Справа № 359/8542/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1171/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Яковлєва Л.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
17 січня 2023 року Київським апеляційним судом в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданої в інтересах Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Яковлєвої Л.В., у цивільній справі № 359/8542/20 за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Громадська організація «Садівницьке товариство «Економіст», про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення,-
У жовтні 2020 року Бориспільська окружна прокуратура Київської області звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Громадська організація «Садівницьке товариство «Економіст», про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення. Зазначила, що наказом Головного управління Держземагентства у Київській області №10-1526/15-15-сг від 26 лютого 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, та надано у власність вказаної особи земельну ділянку загальною площею 0,1000 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1712 для індивідуального садівництва із земель державної власності на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. На підставі вищезазначеного наказу Головного управління Держземагентства у Київській області відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:006:1712 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказаний наказ ГУ Держземагентства у Київській області №10-1526/15-15-сг від 26 лютого 2015 року виданий з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню, оскільки спірна земельна ділянка із кадастровим номером 3220882600:04:006:1712 накладається на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу озера Острівки (Млинне), що знаходиться в заплавній частині річки Дніпро. Відповідно інформації Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів України за № 01-12/732 від 15 серпня 2019 року встановлено, що озеро Острівки (Млинне) знаходиться в заплавній частині річки Дніпро і відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення згідно ст. 5 Водного кодексу України. Також, за змістом вимог ст. 88 Водного кодексу України прибережна захисна смуга вказаного об'єкту водного фонду повинна складати 100 метрів. При цьому, управління не має можливості надати картографічні матеріали з відображенням місця розташування земельної ділянки та прибережної захисної смуги водного об'єкту. Згідно інформації та схеми розташування земельних ділянок з внесенням охоронної зони озера Острівки (Млинне), наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «АРМУКРЗЕМГІРОЕКТ», наведеної у листі №18 від 16 вересня 2019 року, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:006:1712 розташована у межах прибережної захисної смуги озера Острівки (Млинне). Таким чином, виходячи із інформації Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра та ТОВ «АРМУКРЗЕМГІРОЕКТ» спірна земельна ділянка фактично розташована в межах прибережної захисної смуги озера Острівки (Млинне), яке знаходиться в заплавній частині річки Дніпро та відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення і належить до категорії земель водного фонду та не може бути передана у приватну власність громадян.
З урахуванням викладеного Бориспільська окружна прокуратура Київської області просила визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагентства у Київській області №10-1526/15-15-сг від 26 лютого 2015 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22994692 від 20 липня 2015 року, з одночасним скасуванням запису про право власності (номер 10555004) та усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3220882600:04:006:1712, загальною площею 0,1000 га, шляхом її повернення на користь Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 .
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2022 року позов Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-1526/15-15-сг від 26 лютого 2015 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, індексний номер: 22994692 від 20 липня 2015 року, з одночасним скасуванням запису про право власності номер 10555004.
Усунено перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3220882600:04:006:1712, загальною площею 0,1000 га, шляхом її повернення на користь Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 .
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_2 на користь Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір по 3 153,00 грн. з кожного.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , який дії від імені та в інтересах Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення,яким відмовити в задоволенні позовних вимог Бориспільської окружної прокуратури Київської області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є належним відповідачем в справі, суд першої інстанції в своєму рішенні не навів жодного аргументу на користь задоволення позовних вимог до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Перший заступник керівника Бориспільської окружної прокуратури Доброскок О.М. подав відзиви на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заперечує проти доводів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні прокурор Київської обласної прокуратури Стовбчатий А.Ю., представник Київської обласної державної адміністрації Уляник Р.Б., голова правління Г.О. «Садівницьке товариство «Економіст» проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник ГУ Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2, представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в судове засідання не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держземагентства у Київській області №10-1526/15-15-сг від 26 лютого 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, та надано їй у власність земельну ділянку загальною площею 0,1000 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1712 для індивідуального садівництва із земель державної власності на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.
На підставі вищезазначеного наказу ГУ Держземагентства у Київській області відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:006:1712 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 688596632208).
Рішенням державного реєстратора проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с/рада Гнідинська, кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:006:1712, за суб'єктом: ОСОБА_2 , форма власності: приватна, розмір частки: 1.
Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником земельної ділянки із кадастровим номером 3220882600:04:006:1712 є ОСОБА_2 ..
Відповідно до інформації, наданої Басейновим управлінням водних ресурсів середнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів України за № 01-12/732 від 15 серпня 2019 року, озеро «Острівки» (Млинне) знаходиться в заплавній частині р. Дніпро, озеро відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення відповідно ст.5 Водного кодексу України. Прибережна захисна смуга повинна складати 100 метрів відповідно ст. 88 Водного кодексу України.
Відповідно до відповіді ТОВ «АРМУКРЗЕМПРОЕКТ» за № 18 від 16 вересня 2019 року за результатами співставлення каталогів координат земельних ділянок, вказаних у запиті, а також даними публічної кадастрової карти України, встановлено факт знаходження земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 3220882600:04:006: 1712, в 100 метровій прибережній захисній смузі озера Острівки.
Державне агентство водних ресурсів України листом від 19 лютого 2018 року повідомило голову СТ «Економіст» ОСОБА_3 на його запит про те, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Гнідинської селищної ради Бориспільського району щодо земельних ділянок, в тому числі ділянки із кадастровим номером 3220882600:04:006:1712, на погодження до Агентства не надходили.
Міністерство екології та природних ресурсів України листом від 26 лютого 2018 року повідомило СТ «Економіст» про те, що міністерство не має інформації щодо землевідведення ділянки із кадастровим номером 3220882600:04:006:1712.
Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічного дослідження від 01 вересня 2021 року за №20619/21-41 встановлено, що межі земельної ділянки із кадастровим номером 3220882600:04:006:1712 накладається на землі водного фонду, а саме: площею 0,0186 га на водне плесо, площею 0,0814 га на прибережну захисну смугу озера та дренажного каналу.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, яка знаходиться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За ч.1-3 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За змістом ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, наділені повноваженням передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або користування для всіх потреб.
Статтею 19 ЗК України регламентовано, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, до яких відносяться і землі водного фонду.
Відповідно ч. 1 ст. 58 ЗК України, ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Отже, в силу імперативних приписів закону до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
Згідно ст. 4, 85 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смутами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
За приписами ст. 59 ЗК України встановлено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).
Цією ж статтею встановлено вичерпний перелік видів функціонального використання земель водного фонду, для яких їх можуть передавати в користування громадян органи місцевого самоврядування та виконавчої влади.
Зокрема, землі водного фонду можуть передаватись в користування лише для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Чинним законодавством передбачено лише один випадок, коли землі водного фонду можуть передаватись у приватну власність та п'ять випадків, коли їх може бути передано в користування. Разом з тим, передача у приватну власність земель водного фонду для індивідуального садівництва законом взагалі не передбачена.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово, й зокрема у справі за №504/2864/13 звертала увагу на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст.59 цього Кодексу.
Аналогічний висновок зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі за № 487/10128/14-ц (п.80), від 22 листопада 2018 року у справі за № 504/2864/13-ц (п.70), від 22 травня 2018 року у справі за №469/1203/15-ц.
Згідно ч. 2 ст. 58 ЗК України земельним законодавством встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду шляхом встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм.
Частинами 1, 2 ст. 88 Водного кодексу України визначено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер -100 метрів.
Аналогічні нормативи містяться й у додатку № 13 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України за № 173 від 19 червня 1996 року (в редакції від 02 жовтня 2009 року).
Отже, з аналізу вищезазначених норм права (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що землі під водними об'єктами, а також прибережні захисні смути вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки імперативно обмежені у цивільному обороті та на них поширюється окремий, чітко визначений законодавством порядок і способи використання.
Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст. 59 ЗК України, суперечить нормам ст. 83, 84 цього Кодексу.
Відповідна позиція також неодноразово відображена у постановах Верховного Суду України (зокрема, від 21 травня 2014 року у справі за № 6-14цсі4, від 03 листопада 2015 року у справі за № 810/2041/14) та Великої Палати Верховного Суду (зокрема, від 15 травня 2019 року у справі за № 372/2180/15, від 30 січня 2019 року за № 357/9328/15).
Таким чином, встановивши, що земельна ділянка із кадастровим номером 3220882600:04:006:1712, що належить ОСОБА_2 , відноситься до земель водного фонду, її частина площею 0,0814 га накладається на прибережну захисну смугу озера та дренажного каналу, а отже, вона не могла бути передана у приватну власність громадян, Головним управлінням Держземагентства у Київській області при винесенні наказу № 10-1526/15-15-сг від 26 лютого 2015 року порушені вимоги ст. 19, 20, 58, 59, 60, 61 Земельного кодексу України, ст. 4, 58, 88, 89 Водного кодексу України, п.п.1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 486 від 08 травня 1996 року, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-1526/15-15-сг від 26 лютого 2015 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, індексний номер: 22994692 від 20 липня 2015 року, з одночасним скасуванням запису про право власності номер 10555004; та усунення перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3220882600:04:006:1712, загальною площею 0,1000 га, шляхом її повернення на користь Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 .
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із висновками про задоволення позовних вимог Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Позивач реалізує своє право на звернення до суду шляхом подання до суду позовної заяви, в якій має визначити відповідача або відповідачів.
Відповідачем є особа, яка, на думку позивача, є відповідальною за порушення, невизнання або оспорення суб'єктивних прав, свобод та інтересів позивача. При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом із тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи з урахуванням предмета та підстав позову.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову Бориспільської окружної прокуратури Київської області було визначено визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-1526/15-15-сг від 26 лютого 2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22994692 від 20 липня 2015 року, з одночасним скасуванням запису про право власності (номер 10555004), внесеного на підставі зазначеного наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-1526/15-15-сг від 26 лютого 2015 року, та усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3220882600:04:006:1712, загальною площею 0,1000 га, шляхом її повернення на користь Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 .
Таким чином, в даному випадку між сторонами виник цивільний спір з приводу неправомірного вибуття у приватну власність ОСОБА_2 на підставі наказуГоловного управління Держземагентства у Київській області № 10-1526/15-15-сг від 26 лютого 2015 року, земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:006:1712, загальною площею 0,1000 га, яка належить до земель водного фонд, та її повернення на користь Київської обласної державної адміністрації.
Відтак, належними відповідачами в даній справі мали бути Головне управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_2
Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не приймало жодних розпорядчих актів пов'язаних із спірною земельною ділянкою, крім того, як зазначив представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №1707/5 від 23 червня 2011 року, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є суб'єктом, який здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та не вчиняло жодних реєстраційних дій. Також, Бориспільська окружна прокуратура Київської області не обґрунтовувала свої вимоги вчиненням Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) неправомірних дій.
А відтак, з урахуванням предмета та підстав спору, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не може бути належним відповідачем у даній справі.
Такі висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 911/488/18.
При цьому колегія суддів враховує, що суд першої інстанції вирішуючи спір, дійшов по суті правильного висновку про задоволення позовних вимог Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, а також стягнув судовий збір за подання позовної заяви лише з ГУ Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_2 , разом з тим, не врахував, що позивачем було безпідставно залучено співвідповідачем Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не наводив доводів на спростування висновків щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог по суті, а лише заперечував проти визначення Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) як відповідальної сторони за такими вимогами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2022 року в частині задоволення позовних вимог Бориспільської окружної прокуратури Київської області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позову Бориспільської окружної прокуратури Київської області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2022 року підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Бориспільської окружної прокуратури Київської області на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягає стягненню 3 153,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), задовольни.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 20 22 року в частині задоволення позовних вимог Бориспільської окружної прокуратури Київської області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення.
В задоволенні позову Бориспільської окружної прокуратури Київської області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.
В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2022 року залишити без змін.
Стягнути з Бориспільської окружної прокуратури Київської області на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 3 153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 26 січня 2023 року.
Суддя-доповідач
Судді