1[1]
09 січня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
Вироком Бориспільського міськрайонного суду м. Києва від 13 липня 2022 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судиму: 1) 28 лютого 2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, на підставі сі. 75 КК України від відбування покарання звільнена з випробувальним строком на три роки;
2) 05 грудня 2017 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців;
3) 26 лютого 2018 року Київським районним судом міста Полтави за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки сім місяців;
4) 22 травня 2018 року Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки вісім місяців;
5) 20 липня 2018 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки дев'ять місяців;
6) 09 квітня 2019 року Ковпаківським районним судом міста Суми за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці;
7) 21 липня 2021 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
8) 10 вересня 2021 року Октябрським районним судом міста Полтави за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
9) 24 вересня 2021 року Миронівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;
10) 18 жовтня 2021 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі;
11) 10 листопада 2021 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
12) 14 грудня 2021 року Коростишівським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
13) 17 січня 2022 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
14) 19 січня 2022 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі;
15) 19 січня 2022 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
16) 07 лютого 2022 року Фастівським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
17) 18 лютого 2022 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області від за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
18) 21 лютого 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі,
визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначеного за даним вироком та вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року, призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Згідно з вироком суду 26 травня 2021 року ОСОБА_6 в період часу з 11 год. 00 хв. по 12 год. 00 хв., маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, прийшла до магазину « Зефір », розташованого за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Сергія Камінського, 1-А , де на той час перебувала продавець вказаного магазину ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_6 представилась працівником Бориспільського РП ПАТ «Київобленерго» та під приводом проведення позапланових робіт електромережі у приміщені вказаного магазину ввела в оману ОСОБА_8 , зокрема, відволікла увагу від грошових коштів.
В подальшому, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 діючи умисно, скориставшись тим, що ОСОБА_8 за її діями не спостерігає, вийняла грошові кошти у розмірі 12 000 грн. з поліетиленового пакету та з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись майном на свій розсуд, чим заподіяла власнику магазину ОСОБА_9 та продавцю ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 12 000 гривень.
В апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , не заперечуючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченої, просить вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року стосовно ОСОБА_6 скасувати в частині призначеного покарання, та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироками Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 січня 2022 року, Бердичівського районного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року, Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року, Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.
При цьому прокурор, посилаючись на те, що при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України суд не врахував покарань, призначених вищевказаними вироками, а також безпідставно застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, враховуючи кількість притягнень обвинуваченої до кримінальної відповідальності.
У змінах до апеляційної скарги прокурор просить вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року стосовно ОСОБА_6 скасувати в частині призначеного покарання, та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироками Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року, Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року, Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
У зміненій апеляційній скарзі прокурор зазначає, що при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання суд не врахував покарань за усіма попередніми вироками, якими вона була засуджена за вчинення кримінальних правопорушень, вчинених до постановления оскаржуваного вироку.
Посилаючись на матеріали кримінального провадження, прокурор зазначає, що оскаржуваним вироком та жодним іншим, яким ОСОБА_6 визнано винуватою, при призначенні покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України не враховані покарання, призначені вироками Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 січня 2022 року, Бердичівського районного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року, Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року, Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_6 .
На момент апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_6 також засуджена вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, яке також не було враховано судом при призначенні остаточного покарання останній, що свідчить про те, що суд не застосував закон, який підлягає застосуванню, а отже неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Водночас, вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням покарань, призначених вироками Золотоніського міського суду Черкаської області від 17 січня 2022 року, Коростенського міського суду Житомирської області від 19 січня 2022 року, Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року Переяслав-Хмельницького міського суду Київської області від 18 лютого 2022 року визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі.
Враховуючи, що покарання, призначені вироками Золотоніського міського суду Черкаської області від 17 січня 2022 року, Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року були враховані при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання, то немає необхідності ще раз їх враховувати.
Таким чином, при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання за оскаржуваним вироком необхідно було на підставі ч. 4 ст. 70 КК України врахувати покарання, призначені вироками Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року, Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року, а враховуючи покарання, призначене вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року, врахувати і це покарання.
Окрім того, прокурор вважає, що оскільки ОСОБА_6 в дев'ятнадцяте притягується до кримінальної відповідальності, та враховуючи характер та систематичність вчинених майнових кримінальних правопорушень, застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим не сприятиме призначенню законного та обґрунтованого покарання, тому необхідно застосувати принцип часткового складання покарань.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу із змінами та просила її задовольнити, обвинувачену, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши дані щодо особи обвинуваченої, заслухавши виступи сторін у судових дебатах і останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора із змінами, підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 190 КК України в апеляції прокурора не заперечується, як і рішення суду щодо виду і розміру покарання, призначеного ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК України.
При призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання суд першої інстанції врахував покарання, призначене вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року.
Проте, поза увагою суду залишилась та обставина, що ОСОБА_6 , окрім покарання за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року, також була засуджена до покарання у виді позбавлення волі за іншими вироками.
Так, згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_6 раніше засуджена:
1) вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 січня 2022 року за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з урахуванням покарання, призначеного вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2021 року;
2) вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі, з урахуванням покарання, призначеного вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2021 року;
3) вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, з урахуванням покарання, призначеного вироком Обухівського районного суду Київської області від 10 листопада 2021 року,
4) вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, з урахуванням покарання, призначеного вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2021 року;
5) вироком Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, з урахуванням покарання, призначеного вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2021 року,
6) вироком Дніпровського районного суду від 21 лютого 2022 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та попереднього покарання за вироком Коростенського районного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі;
Таким чином, при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року, не були враховані покарання, призначені вироками Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 січня 2022 року, Бердичівського районного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року, Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року, Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року та Дніпровського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції з'ясувалося, що ОСОБА_6 , окрім вказаних вироків, засуджена вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року, яким за ч. 2 ст. 190 КК України призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироків Золотоніського міського суду Черкаської області від 17 січня 2022 року, Коростенського міського суду Житомирської області від 19 січня 2022 року, Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року, Переяслав-Хмельницького міського суду Київської області від 18 лютого 2022 року, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі.
Таким чином, з урахуванням остаточного покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року, були враховані покарання, призначені вироками Золотоніського міського суду Черкаської області від 17 січня 2022 року, Коростенського міського суду Житомирської області від 19 січня 2022 року, Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року, Переяслав-Хмельницького міського суду Київської області від 18 лютого 2022 року та не враховані покарання, призначені вироками Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року та Дніпровського районного суду від 21 лютого 2022 року.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 визнана винною вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року, мало місце 26 травня 2021 року, тобто до постановлення вироків Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року, Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року та Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року.
У такому випадку при призначенні покарання ОСОБА_6 необхідно застосувати вимоги ч. 4 ст. 70 КК України та призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням покарань, призначених вказаними вироками.
Зважаючи на те, що покарання, призначені вироками Золотоніського міського суду Черкаської області від 17 січня 2022 року, Коростенського міського суду Житомирської області від 19 січня 2022 року, Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 січня 2022 року, Переяслав-Хмельницького міського суду Київської області від 18 лютого 2022 року були враховані при призначенні покарання за наступними вироками, то при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року необхідно призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням покарання, призначеного вироками Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року, Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року та Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року.
Отже, вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року, необхідно скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 слід призначити покарання за ч. 2 ст. 190 КК України та остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням покарань, призначених вироками Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року, Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року та Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року.
Зважаючи на те, що у в апеляційній скарзі прокурор просить призначити ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК України таке ж покарання, яке було призначено судом першої інстанції, колегія суддів, вважаючи це покарання за видом і розміром таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України, ухвалює рішення про призначення покарання у такому розмірі, як про це просить апелянт.
При призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, колегія суддів, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги прокурора, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даних про особу обвинуваченої ОСОБА_6 , яка неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, у тому числі, за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, вважає за необхідне застосувати принцип часткового складання призначених покарань та призначити остаточне покарання у розмірі, запропонованому прокурором у змінах до апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
засудила:
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 із змінами задовольнити.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та покарання, призначеного вироками Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року, Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року, Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржено до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 359/8044/21
Провадження №11-кп/824/523/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Доповідач ОСОБА_1