21 грудня 2022 року місто Київ
справа № 363/2060/17
провадження №22-ц/824/7417/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
сторони:
позивач - Кабінет Міністрів України
відповідач - Вишгородська районна державна адміністрація Київської області
відповідач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
відповідач - ОСОБА_4
відповідач - ОСОБА_5
відповідач - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу прокурора Київської області
на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2019 року, ухвалене у складі судді Рудюк О.Д.,
у справі за позовом прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів» про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування їх з чужого незаконного володіння,-
У травні 2017 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство» (далі - ДП «Вищедубечанське лісове господарство»), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів» (далі - ТОВ «Тетерів»), про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування їх з чужого незаконного володіння.
Позов обґрунтовано тим, що прокуратурою Київської області на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району виявлені порушення вимог земельного законодавства при вилучення з постійного користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» земельних ділянок лісогосподарського призначення, зміни їх цільового призначення та передачі їх у власність громадянам для ведення садівництва.
Розпорядженням Вишгородської РДА від 14 травня 2004 року № 302 «Про передачу в оренду земельної ділянки під розміщення садівницького товариства ТОВ «Тетерів» затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Тетерів», вилучено із земель Вищедубеченського держлісгоспоу 9,9239 га та надано земельну ділянку товариству в оренду на 10 років під розміщення садівницького товариства на території Хотянівської сільської ради за межами населеного пункту. На підставі вказаного розпорядження 20 квітня 2004 року між Вишгордською РДА та ТОВ «Тетерів» укладено договір оренди цієї земельної ділянки, який 25 травня 2004 року зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 16.
За рахунок відведених у користування земель ТОВ «Тетерів» та суміжної ділянки ПАТ «Іванківський маслозавод» розпорядженням Вишгородської РДА від 1 липня 2004 року № 409 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Ягода-малина» затверджено матеріали технічної документації із землеустрою по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки членам садівницького товариства «Ягода-малина» та передано у власність 144 його членам земельні ділянки загальною площею 16,9521 га для ведення садівництва, у тому числі 70 особам: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_128 , ОСОБА_80 , ОСОБА_129 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_130 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_95 , ОСОБА_137 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_101 , ОСОБА_140 , ОСОБА_103 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_150 , ОСОБА_115 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 .
Розпорядженням Вишгородської РДА від 4 квітня 2006 року № 198 «Про передачу в приватну власність земель загального користування садівницькому товариству «Ягода-малина» на території Хотянівської сільської ради» затверджено матеріли технічної документації по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку загального користування. На підставі цього розпорядження громадська організація у квітні 2006 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 787104, кадастрові номери: 3221888800:33:049:0101, 3221888800:33:041:0101, 3221888800:33:042:0101.
У подальшому ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_133 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 належні їм земельні ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2004 року № 6094 відчужили на користь ОСОБА_158 , який об'єднав землі у три земельні ділянки та 03 травня 2007 року отримав державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 094869 площею 1,4228 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0059, серії ЯЕ № 094868 площею 2,0178 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0040 та серії ЯЕ № 094867 площею 0,72 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0006.
На підставі договорів купівлі-продажу від 31 березня 2010 року № 425, № 436 та № 437 ОСОБА_125 відчужив земельні ділянки ОСОБА_2 , який здійснив поділ придбаних земельних ділянок та отримав державні акти на право власності на земельні ділянки серії: ЯЛ № 595484 площею 0,7229 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0227, ЯЛ № 595493 площею 0,0771 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0226, ЯЛ № 595489 площею 0,1773 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0220, ЯЛ № 595488 площею 0,5797 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0228, ЯЛ № 595492 площею 0,2288 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0219, ЯЛ № 595491 площею 0,2303 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0212, ЯЛ № 595487 площею 0,5834 га кадастровий номер 3221888800:33042:0221, ЯЛ № 595482 площею 0,2447 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0213, ЯЛ № 595481 площею 0,2053 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0206, ЯЛ № 595486 площею 0,5871 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0214, ЯЛ № 595490 площею 0,1838 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0205, ЯЛ № 595485 площею 0,0903 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0207.
У свою чергу ОСОБА_2 частину земельних ділянок відчужив на користь інших осіб. Зокрема, 27 травня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку площею 0,0903 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:0207 ОСОБА_1 , у зв'язку з чим на державному акті серії ЯЛ № 595485 здійснено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_1 15 вересня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 відчужив земельні ділянки площею 0,5871 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:0214, площею 0,2053 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:0206 та площею 0,1838 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:0205 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по Ѕ частині кожному.
Крім того, інші члени садівницького товариства «Ягода-малина» ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_79 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_159 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 належні їм земельні ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2004 року № 6095 відчужили на користь ОСОБА_160 , який об'єднав вказані землі у три земельні ділянки та 26 грудня 2006 року отримав державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 711828 площею 0,84 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0007, серії ЯБ № 711829 площею 1,9152 га кадастровий номер 322888800:33:042:0042, та серії ЯБ № 713000 площею 1,4335 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0058.
На підставі договорів купівлі-продажу від 31 березня 2010 року № 549, № 543 та № 546 ОСОБА_126 відчужив вищезазначені земельні ділянки ОСОБА_1 , який в свою чергу здійснив поділ придбаних земель та отримав державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЛ № 639401 площею 0,0331 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0230, ЯЛ № 639382 площею 0,0479 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0229, ЯЛ № 639381 площею 0,2332 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0222, ЯЛ № 595497 площею 0,5005 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0225, ЯЛ № 639400 площею 0,2309 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0223, ЯЛ № 595496 площею 0,5948 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0218, ЯЛ № 639399 площею 0,2237 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0216, ЯЛ № 595500 площею 0,2348 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0215, ЯЛ № 639398 площею 0,2205 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0209, ЯЛ № 595499 площею 0,2363 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0208, ЯЛ № 595495 площею 0,5988 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0211, ЯЛ № 639397 площею 0,7275 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0202, ЯЛ № 595494 площею 0,2211 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0204, ЯЛ № 595485 площею 0,0877 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0201.
На підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 2010 року № 540 ОСОБА_1 придбав у ГО СТ «Ягода-малина» земельну ділянку площею 1,5778 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:0101, яку поділив та отримав державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЛ № 639396 площею 0,2657 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0241, ЯЛ № 639394 площею 0,0737 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0239, ЯЛ № 639395 площею 0,109 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0240, ЯЛ № 639392 площею 0,1068 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0237, ЯЛ № 639393 площею 0,0767 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0238, ЯЛ № 639391 площею 0,0798 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0236, ЯЛ № 639390 площею 0,1044 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0235, ЯЛ № 639388 площею 0,1021 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0233, ЯЛ № 638389 площею 0,0829 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0234, ЯЛ № 639387 площею 0,0861 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0231, ЯЛ № 639386 площею 0,0996 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0224, ЯЛ № 639385 площею 0,0893 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0217, ЯЛ № 639384 площею 0,0972 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0210, ЯЛ № 639383 площею 0,2045 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0203.
На підставі договорів купівлі-продажу від 29 листопада 2013 року ОСОБА_1 відчужив на користь ОСОБА_161 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221888800:33:042:0208, 3221888800:33:042:0209, 3221888800:33:042:0210, 3221888800:33:042:0211, 3221888800:33:042:0215, 3221888800:33:042:0216, 3221888800:33:042:0217, 3221888800:33:042:0218, 3221888800:33:042:0224 та 3221888800:33:042:0231. При цьому, ОСОБА_162 на підставі розпорядження Вишгородської РДА від 21 січня 2014 року змінив цільове призначення земельних ділянок з ведення садівництва на землі для індивідуального дачного будівництва.
Придбані ОСОБА_163 земельні ділянки були об'єднані в одну земельну ділянку площею 2,4811 га кадастровий номер 3221888800:33:042:0200, яку він 16 лютого 2015 року на підставі договору купівлі-продажу відчужив ОСОБА_164 , яка в свою чергу 01 червня 2016 року подарувала земельну ділянку ОСОБА_5 , що підтверджується інформаційними довідками з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На підставі договорів купівлі-продажу від 22 квітня 2011 року ОСОБА_1 відчужив земельні ділянки площею 0,0877 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:0201, площею 0,7275 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:0202, площею 0,2045 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:0203, площею 0,2211 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:0204 на користь ОСОБА_6 , який на підставі заяви від 17 січня 2017 року об'єднав вказані земельні ділянки, внаслідок чого утворилась земельна ділянка площею 1,2408 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:6001.
10 березня 2017 року ОСОБА_6 здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3221888800:33:042:6001, внаслідок чого утворилися наступні ділянки: площею 0,15 га кадастровий номер 3221888800:33:042:6002, площею 0,15 га кадастровий номер 3221888800:33:042:6003, площею 0,15 га кадастровий номер 3221888800:33:042:6004, площею 0,15 га кадастровий номер 3221888800:33:042:6005, площею 0,146 га кадастровий номер 3221888800:33:042:6006, площею 0,146 га кадастровий номер 3221888800:33:042:6007, площею 0,146 га кадастровий номер 3221888800:33:042:6008, площею 0,146 га кадастровий номер 3221888800:33:042:6009.
Земельні ділянки з кадастровими номерами 3221888800:33:042:0206, 3221888800:33:042:0229, 3221888800:33:042:0230, 3221888800:33:042:0235 та 3221888800:33:042:0236, які перебували у власності ОСОБА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу від 15 вересня 2016 року набули у спільну часткову власність по Ѕ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційними довідками з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Прокурор вважав, що вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» відбулось з порушенням чинного законодавства, оскільки для надання такого погодження була необхідна попередня згода органу управління майном.
Лісову ділянку після вилучення її у державного лісогосподарського підприємства було надано в оренду суб'єкту господарювання для розміщення садівницького товариства, а відповідно до вимог чинного законодавства лісову ділянку може бути надано у постійне користування лише спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. При цьому, ТОВ «Тетерів», якому надано в оренду спірну земельну ділянку, не є спеціалізованим лісогосподарським підприємством та не має у своїй структурі спеціалізованого лісогосподарського підрозділу.
Розпорядження Вишгородської РДА від 14 травня 2004 року № 302 суперечить положенням ст.22 ЗК України, у якій визначено, що для ведення садівництва у власність та користування надаються лише землі сільськогосподарського, а не лісогосподарського, призначення. При цьому, згідно зі статтею 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належить серед іншого, і землі лісогосподарського призначення.
При прийнятті оспорюваних розпоряджень про вилучення лісових земель та їх передачі у власність порушені вимоги ст.42 ЛК України, яка передбачає, що переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Водночас установлено, що Київське обласне та по місту Києві управління лісового та мисливського господарства не надвало погодження на вилучення і зміну цільового призначення спірних лісових земель.
Посилаючись на те, що спірні земельні ділянки вилучені з постійного користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та передані у власність з порушенням встановленого для цього земельним та лісовим законодавством порядку, прокурор просив:
- визнати недійсними розпорядження Вишгородської РДА від 21 січня 2014 року № 12, від 14 травня 2004 року № 302, від 04 квітня 2006 року № 198 та від 01 липня 2004 року № 409 у частині затвердження технічної документації та передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_165 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_166 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_167 , ОСОБА_128 , ОСОБА_80 , ОСОБА_129 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_168 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_95 , ОСОБА_137 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_101 , ОСОБА_140 , ОСОБА_103 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_150 , ОСОБА_115 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_156 , ОСОБА_169 ;
- визнати недійсними державні акти на право власності на землю серії: ЯЛ № 595484 на земельну ділянку площею 0,7229 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0227, ЯЛ № 595493 на земельну ділянку площею 0,0771 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0226, ЯЛ № 595489 на земельну ділянку площею 0,1773 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0232, ЯЛ № 595483 на земельну ділянку площею 0,2510 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0220, ЯЛ № 595488 на земельну ділянку площею 0,5797 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0228, ЯЛ № 595492 на земельну ділянку площею 0,2288 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0219, ЯЛ № 595491 на земельну ділянку площею 0,2303 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0212, ЯЛ № 595487 на земельну ділянку площею 0,5834 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0221, ЯЛ № 595482 на земельну ділянку площею 0,2447 га, кадастровий номер 3221883800:33:042:0213, видані управлінням Держкомзему у Вишгородському районі 21 квітня 2011 року ОСОБА_2 ; ЯЛ № 639381 на земельну ділянку площею 0,2332 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0222, ЯЛ № 595497 на земельну ділянку площею 0,5005 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0225, ЯЛ № 639400 на земельну ділянку площею 0,2309 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0223, ЯЛ № 639396 на земельну ділянку площею 0,2657 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0241, ЯЛ № 639394 на земельну ділянку площею 0,0737 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0239, ЯЛ № 639395 на земельну ділянку площею 0,109 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0240, ЯЛ № 639392 на земельну ділянку площею 0,1068 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0237, ЯЛ № 639393 на земельну ділянку площею 0,0767 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0238, ЯЛ № 639388 на земельну ділянку площею 0,1021 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0233, ЯЛ № 638389 на земельну ділянку площею 0,0829 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0234, видані управлінням Держкомзему у Вишгородському районі 21 квітня 2011 року ОСОБА_1 , а також державний акт на право власності серії ЯЛ № 595485 на земельну ділянку площею 0,0903 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0207, виданий управлінням Держкомзему у Вишгородському районі 21 квітня 2011 року ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1
- на підставі статті 388 ЦК України витребувати у власність держави Україна в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння: ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0,7229 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0227, площею 0,0771 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0226, площею 0,1773 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0232, площею 0,2510 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0220, площею 0,5797 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0228, площею 0,2288 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0219, площею 0,2303 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0212, площею 0,5834 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0221, площею 0,2447 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0213; ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,2332 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0222, площею 0,5005 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0225, площею 0,2309 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0223, площею 0,2657 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0241, площею 0,0737 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0239, площею 0,109 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0240, площею 0,1068 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0237, площею 0,0767 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0238, площею 0,1021 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0233, площею 0,0829 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0234, площею 0,0903 га, кадастровий номер 3221888800:33:042:0207; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,4811 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:0200; ОСОБА_6 земельні ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:6002, площею 0,15 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:6003, площею 0,15 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:6004, площею 0,15 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:6005, площею 0,146 га з кадастровим номером 3221838800:33:042:6006, площею 0,146 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:6007, площею 0,146 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:6008, площею 0,146 га з кадастровим номером 3221888800:33:042:6009, загальною вартістю 317 907,98 грн, які розташовані в адміністративних межах Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Оскільки прокурору стало відомо про порушене право лише у 2016 році за результатами опрацювання інформації різних органів державної влади, установ та організацій, а саме Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, що є об'єктивними обставинами, пов'язаними зі складнощами своєчасного виявлення порушень земельного законодавства та інтересів держави, прокурор також просив визнати причини пропуску строку для подання позову до суду поважними та поновити його.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2019 року в задоволенні позову Першого заступника прокурора Київської обласіт в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської оболасті від 21 березня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року касаційну скаргу прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки змінино, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області,ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування земельних ділянок скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, предметом апеляційного розгляду є рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України про витребування земельних ділянок.
В судове засідання не з'явилися представники Кабінету Міністрів України, Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ДП «Вищедубечанське лісове господарство», будучи повідомленими про місце, день і час судового засідання, причини своєї неявки суду не повідомили (т.11 а.с.151, 152, 179). Також не з'явилися відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 та треті особи, судова повістка-повідомлення, адресовані останнім були опубліковані на офіційному вебсайті Київського апеляційного суду 12 грудня 2022 року (а.с.163 т.11). Зважаючи на зазначені обставини. відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися.
В судовому засіданні прокурор Батюк І.В. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.
В судовому засіданні 10 серпня 2022 року представник Кабінету Міністрів України Семенченко Ю.І. апеляційну скаргу підтримала, підтримавши пояснення прокурора.
Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Титикало Р.С. проти доводів апеляційної скарги заперечував, в судове засідання призначене на 21 грудня 2022 року, будучи повідомленим про місце, день і час засідання суду, не з'явився, надав свої письмові пояснення (т.11 а.с.148).
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 14 травня 2004 року № 302 «Про передачу в оренду земельної ділянки під розміщення садівницького товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів», затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Тетерів», розроблений ТОВ «Земельний кадастр». Вилучено із земель Вище-Дубечанського держлісгоспу земельну ділянку загальною площею 9,9439 га, з них: ліси та лісовкриті площі - 9,9439 га. Надано земельну ділянку загальною площею 9,9439 га, з них: ліси та лісо вкриті площі - 9,9439 га в оренду терміном на 10 років ТОВ «Тетерів» під розміщення садівничого товариства на території Хотянівської сільської ради за межами населеного пункту.
Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 1 липня 2004 року № 409 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Ягода-малина», затверджено матеріали технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки членам садівницького товариства «Ягода-малина», розроблену ТОВ «Земельний кадастр». Передано безкоштовно в приватну власність земельні ділянки членам СТ «Ягода-малина» згідно зі списком, загальною площею 16,9521 га.
Згідно з додатком до розпорядження голови райдержадміністрації від 01 липня 2004 року № 409, 144 громадянам, які є членами садівницького товариства «Ягода-малина» передано земельні ділянки в приватну власність для ведення садівництва, у тому числі ОСОБА_7 0,1200 га, ОСОБА_8 0,1200 га, ОСОБА_9 0,1200 га, ОСОБА_10 0,1200 га, ОСОБА_11 0,1200 га, ОСОБА_12 0,1200 га, ОСОБА_13 0,1200 га, ОСОБА_14 0,1200 га, ОСОБА_15 0,1200 га, ОСОБА_16 0,1200 га, ОСОБА_17 0,1200 га, ОСОБА_18 0,1200 га, ОСОБА_19 0,1200 га, ОСОБА_20 0,1200 га, ОСОБА_21 0,1200 га, ОСОБА_22 0,1200 га, ОСОБА_23 0,1197 га, ОСОБА_24 0,1197 га, ОСОБА_16 0,1197 га, ОСОБА_26 0,1197 га, ОСОБА_27 0,1197 га, ОСОБА_28 0,1197 га, ОСОБА_29 0,1197 га, ОСОБА_128 0,1197 га, ОСОБА_80 0,1197 га, ОСОБА_129 0,1197 га, ОСОБА_82 0,1197 га, ОСОБА_83 0,1197 га, ОСОБА_130 0,1197 га, ОСОБА_85 0,1197 га, ОСОБА_86 0,1197 га, ОСОБА_87 0,1140 га, ОСОБА_88 0,1140 га, ОСОБА_131 0,1140 га, ОСОБА_132 0,1197 га, ОСОБА_133 0,1197 га, ОСОБА_134 0,1197 га, ОСОБА_170 0,1197 га, ОСОБА_136 0,1197 га, ОСОБА_95 0,1197 га, ОСОБА_137 0,1197 га, ОСОБА_97 0,1197 га, ОСОБА_98 0,1197 га, ОСОБА_138 0,1197 га, ОСОБА_139 0,1197 га, ОСОБА_101 0,1197 га, ОСОБА_140 0,1197 га, ОСОБА_103 0,1197 га, ОСОБА_141 0,1197 га, ОСОБА_142 0,1200 га, ОСОБА_143 0,1188 га, ОСОБА_144 0,1199 га, ОСОБА_145 0,1193 га, ОСОБА_146 0,1187 га, ОСОБА_147 0,1182 га, ОСОБА_148 0,1193 га, ОСОБА_149 0,1195 га, ОСОБА_112 0,1195 га, ОСОБА_113 0,1199 га, ОСОБА_150 0,1188 га, ОСОБА_115 0,1191 га, ОСОБА_151 0,1193 га, ОСОБА_152 0,1200 га, ОСОБА_153 0,1197 га, ОСОБА_154 0,1114 га, ОСОБА_155 0,1187 га, ОСОБА_121 0,1184 га, ОСОБА_122 0,1200 га, ОСОБА_156 0,1200 га, ОСОБА_169 0,1200 га (т. 1, а. с. 34-41).
Розпорядженням Вишгородської РДА від 04 квітня 2006 року № 198 «Про скасування розпорядження голови адміністрації від 19 листопада 2004 року № 694 «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право спільної часткової власності на землі загального користування членам садівницького товариства «Ягода-малина» на території Хотянівської сільської ради» та «Про передачу у власність земель загального користування садівницькому товариству «Ягода-малина» на території Хотянівської сільської ради» скасовано розпорядження голови райдержадміністрації від 19 листопада 2004 року № 694 «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право спільної часткової власності на землі загального користування членам садівницького товариства «Ягода-малина» на території Хотянівської сільської ради. Затверджено технічну документацію по складанню державного акту на право власності на землі загального користування садівницькому товариству «Ягода-малина». Передано у власність садівницькому товариству «Ягода-малина» землі загального користування площею 2,8828 га (т. 1, а. с. 32).
Крім того, судом установлено, що на виконання Указу Президента України № 171 від 7 грудня 2004 року «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства» та постанови Кабінету Міністрів України № 679 від 26 травня 2004 року «Про утворення територіальних органів Державного комітету лісового господарства» наказом Державного комітету лісового господарства України № 111 від 17 червня 2004 року «Про утворення обласних управлінь лісового господарства України» з 1 січня 2005 року утворено Київське обласне управління лісового господарства.
Згодом, постановою Кабінету Міністрів України № 678 від 26 квітня 2007 року «Питання удосконалення управління лісовим та мисливським господарством» та наказу Державного комітету лісового господарства України № 157 від 3 травня 2007 року «Про ліквідацію обласних управлінь лісового господарства та утворення обласних управлінь лісового та мисливського господарства» Київське обласне управління лісового та з 13 липня 2007 року утворено Київське обласне упраівлння лісового та мисливського господарства.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1364 від 28 грудня 2011 року «Про утворення територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» Київське обласне управління лісового та мисливського господарства перетворене в Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, яке здійснює свою діяльність по даний час.
Отже, на момент прийняття оспорюваних розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке перетворене в Київське обласне та по місту Києву упралінння лісового та мисливського господарства, не існувало, оскільки відповідний орган було створено першочергово лише 1 січня 2015 року.
Як убачається, до листа Київського обласного та по м.Києві управління лісового та мисливського господарства від 17 січня 2017 року № 04-36/79, відповідно до наданих кадастрових номерів та розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 14 травня 2004 року № 302, в управління відсутня інформація щодо погодження на вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення з постійного користування ДП «Вищедубеченський лісгосп» та зміни їх цільового призначення, Окрім того, за інформацією постійного лісокористувача ДП «Вищедубечанський лісгосп» запитувані земельні ділянки становили єдиний лісовий масив, який було штучно створено після будівництва захисної гідроспоруди - дамби Київської ГЕС з метою запобігання ерозії грунту.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що Вишгородська районна державна адміністрація була повноважним органом державної влади щодо вилучення спірних земельних ділянок, виходячи із положень ч.5 ст.149 ЗК України, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Суд першої інстанції зазначив, що розпорядженням Вишгородської райдержадміністрації № 302 від 14 травня 2004 року ТОВ «Тетерів» була виділена земельна ділянка площею, меншою 10 га, тому у даному випадку погодження Кабінету Міністрів України на вилучення земельної ділянки площею 9,9439 га на час вилучення у 2004 році не було потрібне.
Посилання прокурора на те, що вилучення спірної земельної ділянки відбулось без згоди Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства спростовується тим, що на момент прийняття оспорюваних розпоряджень Вишгородської РДА Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке перетворене в Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, не існувало, оскільки відповідний орган було створено першочергово лише 1 січня 2005 року.
Прокурор вказував, що підставою для звернення до суду слугувала перевірка додержання вимог земельного законодавства на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, під час якої виявлені порушення вимог земельного законодавства при вилученні з постійного користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» земельних ділянок лісогосподарського призначення, зміни цільового призначення та подальшу передачу їх у власність громадянам. Відповідачі у справі у встановленому законом порядку зареєстрували право власності на спірні земельні ділянки. Питання про скасування такої реєстрації перед судом не ставиться. Крім того, у даному випадку первісне безвідплатне відчуження майна здійснено державою шляхом прийняття рішень державними органами, тобто внаслідок реалізації волі держави на розпорядження державною власністю, що не дає підстав вважати, що земельні ділянки вибули із володіння власника поза його волею.
В матеріалах справи відсутні докази неправомірної поведінки відповідачів - фізичних осіб, під час приватизації земельних ділянок та укладення договору купівлі-продажу. Тому вимога прокурора про витребування на підставі ст.ст.387-388 ЦК України на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельної ділянки, що знаходяться у власності фізичних осіб - співвідповідачів по справі (із збереженням за ними зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності на земельні ділянки) не ґрунтується на вимогах закону, є не обґрунтованою і не підкріплена належними доказами.
Крім того, суд першої інстанції додатково вказав, що на час звернення прокурора Київської області з вказаним позовом до суду строк позовної давності сплив, що фактично не заперечує прокурор, порушуючи перед судом питання про поновлення строку з поважних причин. Державі в особі Кабінету Міністрів України та утвореним ним органам, які мали повноваження щодо розпорядження землями державної власності та контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, було і могло бути відомо про порушення права власності держави на землю з часу вчинення цього порушення. Разом з тим, уповноважені державою органи не вчинили покладених на них законом обов'язків щодо усунення вказаних порушень протягом позовної давності, а тому право держави, як власника землі не підлягає судовому захисту. Отже, Кабінет Міністрів України в силу наділених повноважень через спеціально створені уповноважені органи в галузі земельних відносин, що здійснюють контроль за використанням та охороною земель, міг довідатися про порушене право з моменту прийняття Вишгородською міською радою оспорюваного рішення. Оскільки позовні вимоги необґрунтовані, суд з цих підстав відмовив у позові, не застосовуючи як підставу для відмови у позові, пропуск позивачем строку позовної давності.
Проте, повністю з такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.
Позов у цій справі поданий прокурором в інтересах держави у зв'язку з незаконним заволодінням земельними ділянками державної власності, які належали до лісового фонду, зокрема, фізичними особами - відповідачами, що, на переконання позивача, є підставою для витребування цих земельних ділянок на користь держави.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України ( тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність та надання їх у користування.
Згідно з ч.5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частинами першою та другою статті 84 ЗК України передбачено, що в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності; право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських районних державних адміністрацій відповідно до закону.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначення та місце розташуванням виконують переважно екологічні ( водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні ( ч.2 ст.3 ЛК України( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель сільськогосподарського призначення (п.»е» ч.1 ст.19 ЗК України).
До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст.5 ЛК України).
Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (п.»б» ч.1 ст.164 ЗК України).
У статті 55 ЗК України передбачено, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісового фонду не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; б) полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах відводу залізниць, захисними насадженнями на смугах відводу автомобільних доріг, захисними насадженнями на смугах відводу каналів, гідротехнічних споруд та водних об'єктів; в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Згідно зі статтею 42 ЛК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства. Переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
Статтею 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які примають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст.122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
Згідно з ч.5 ст.149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.
Відповідно до ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказано, що «положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин. Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України».
Власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скльки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Для такого витребування скасування реєстрації права власності особи на майно не потребується.
Однією з особливостей індикаційного позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі.
При розгляді віндикаційного позову позивач повинний підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.
Отже, для застосування положень ст.388 ЦК України до спірних правовідносин у цій справі, перш за все підлягає з'ясуванню, чи були землі, які прокурор просить витребувати у відповідачів, землями лісового фонду, що були вилучені у ДП «Вищедубечанський держлісгосп».
Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний суд неодноразово наголошував на необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Прокурором належних та допустимих доказів на підтвердження того, що чи входять земельні ділянки, які просить витребувати позивач, до складу земельних ділянок площею 9,9439 га, які були вилучені із земель ДП «Вищедубечанський держлісгосп», позивачем, у передбаченому ст.ст.12,81 ЦПК України порядку, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.
Із наявних в матеріалах справи документів слідує, що розпорядженням від 14 травня 2004 року № 302 вилучено із земель ДП «Вищедубечанський держлісгосп» земельну ділянку площею 9,9439 га (ліси та лісовкриті - площі) та передану таку земельну ділянку в оренду ТОВ «ТЕТЕРІВ». В подальшому розпорядженням від 1 липня 2004 року № 409 було затверджено матеріали технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки членам садівницького товариства «Ягода малина» та передано безкоштовно у приватну власність 144 фізичним особам загальною площею 16,9521 га.
З розпорядження № 409 від 1 липня 2004 року не вбачається, що до складу земельних ділянок, загальною площею 16,9521 га, входять вилучені раніше у ДП «Вищедубечанський держлісгосп» землі лісового фонду площею 9,9439 га.
Крім того, розпорядженням № 198 від 4 квітня 2006 року садівницькому товариству «Ягода-малина» передано у власність землі загального користування площею 2,8826 га. Проте, доказів на підтвердження того, що ці землі належали до земель лісового фонду або до земель загального користування, які відповідно до закону не можуть бути передані фізичним або юридичним особам у приватну власність, позивачем суду не надано.
В матеріалах справи відсутній проект відведення земельної ділянки площею 9,9439 га та матеріали технічної документації на землі площею 16,9521 га, а також земельної ділянки площею 2,8826 га із графічними зображеннями, кресленнями, координатами, поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок, а також відсутні технічна документація щодо об'єднання, поділу земельних ділянок, присвоєння їм кадастрових номерів за період з 2004 року і до 2017 року ( як зазначено позивачем у позові ОСОБА_6 здійснив поділ земельної ділянки).
Під час розгляду справи в апеляційному суду позивачу була надана можливість надати відповідні докази, але незважаючи на двічі оголошену у зв'язку з цим перерву прокурором такі докази надані не були.
Лист Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства № 04-36/79 від 17 січня 2017 року, в якому повідомляється прокуратуру Київської області про те, що в управлінні відсутня інформація щодо погодження на вилучення земельних ділянок лісогосподарськог призначення з постійного користування ДП «Вищедубечанський лісгосп» та зміни їх цільового призначення, а також те, що за інформацією постійного лісокористувача ДП «Вищедубечанський лісгосп» земельні ділянки становили єдиний лісовий масив, не містить інформації, що входить до предмету доказування у цій справі ( інформації щодо земельної ділянки площею 9,9439 га) (т.1 а.с.104)
За таких обставин відсутні підстави вважати доведеними ті обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїхм вимог, а саме, що земельні ділянки, які просить витребувати позивач, входять до складу земельної ділянки площею 9,9439 га, яка була вилучена у ДП «Вищедубечанський держлісгосп».
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, проте помилився щодо мотивів такої відмови.
У своїх поясненях, наданих апеляційному суду представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Титикало Р.С. звертав увагу суду на те, що позивач звернувся до суду з позовом з пропуском позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачі заявили про застосування наслідків спливу позовної давності.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування в даному випадку позовної давності до вимог позивача, з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.4 ЦПК України у випадках, встановлених законом до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Одним із таких органів є прокуратура, на яку статтею 131-1 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1 та 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатися проце порушення) чинники.
Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Виходячи зі змісту ст.ст.26,261 ЦК УКраїни позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушенного права (інтересу).
Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у оазі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об'єкту можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган уповновадений державою здійснювативідповідні функції у спірних правовідносина; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.
Такі висновки викладені в постановах Великою Палатою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 362/44/17 та від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року в справі № 914/3224/16 зробелно висновок про те, що закон не пов'язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.
В матеріалах справи містяться докази того, що прокуратурі Київської області достеменно було відомо, що у 2008-2009 роках про спірні земельні ділянки та обставини щодо їх вилучення з державного лісового фонду.
Так, Київське обласне та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства листом від 23 липня 2009 року № 01-04/1021 надало прокуратурі інформацію щодо погодження та вилучення земель лісогосподарського призначення для нелісогоподарських потреб за рахунок земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств, які підпорядковані управлінню за період з 2000 по 2009 роки. Даним листом прокуратура Київської області отримала інформацію щодо земельної ділянки, наданої ТОВ «Тетерів», за розпорядженням Вишгородської РДА № 302 від 14 травня 2004 року (т. 6 а.с.54-57).
Крім того, державні акти на земельні ділянки членам садівницького товариства «Ягода-малина» були вилучені УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області протоколами виїмки від 26 листопада 2008 року, а технічна документація із землеустрою на складання таких актів вилучена Вишгородським РВ ГУМВС України в Київській області протоколом виїмки від 24 жовтня 2008 року (т.6 а.с. 58-61).
Зазначене дає підстави стверджувати, що про існування оскаржуваного розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації прокурору було відомо ще в липні 2009 року.
Таким чином, позивач дійсно звернувся до суду з позовом з пропуском позовної давності, про застосування якої і просили відповідача.
У постанові Велікої Палати Верховного суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 сказано, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними.
Оскільки вимоги позивача є недоведеними, підстави для відмови у позові у зв'язку з пропуском позовної давності відсутні.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України,
суд,-
Апеляційну скаргу прокурора Київської області задовольнити частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2019 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування земельних ділянок змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 27 січня 2023 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус