Провадження № 33/803/211/23 Справа № 203/3465/22 Суддя у 1-й інстанції - Черваньова Ю. М. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
20 січня 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за участю:
представника потерпілого - Кузьміна Р.В.
апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, потерпілого ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850, 00 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яноста гривень двадцять копійок).
Згідно із встановленими судом обставинами, 01.09.2022 року о 12 год. 00 хв. у м. Дніпро на перехресті проспекту Олександра Поля та вул. Володимира Антоновича водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом БАЗ А079-24, державний номерний знак НОМЕР_1 , перед виїздом не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, не був уважний, в результаті чого допустив розрив шини правого переднього колеса та здійснив наїзд на дорожню огорожу, дорожній знак 5.43 та припаркований водієм ОСОБА_3 автомобіль Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції, проаналізувавши зібрані матеріали, співставивши їх зі схемою місця ДТП, поясненнями потерпілого, прийшов до висновку, що порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 2.3 А; 2.3. Правил дорожнього руху України, знаходяться в причино - наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, а отже своїми діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення судом враховано характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника.
В апеляційній скарзі потерпілий просить постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року скасувати та винести нову постанову, якою накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
В обґрунтування своїх вимог вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду. Вважає призначене судом адміністративне стягнення таким, що не відповідає тяжкості скоєного та особі правопорушника, який вину у скоєному не визнав, керував несправним транспортним засобом. Вказує, що суд розглянув адміністративний матеріал без документів, що дійсно підтверджують перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ ВКФ “Ігрек” та даних щодо технічного стану транспортних засобів, що на думку потерпілого призвело до пом'якшення вини ОСОБА_2 у скоєному.
В клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що повний текст судового рішення ним отримано 06 грудня 2022 року, після чого в установлений законом строк подано апеляційну скаргу. Зазначає, що необізнаність з мотивами суду перешкоджала складанню змістовного тексту апеляційної скарги.
Будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду, ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим вважаю за можливе здійснити апеляційний розгляд за його відсутності.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши представника потерпілого - адвоката Кузьміна Р.В., який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні з викладених в ній підстав, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує, що матеріалами справи не спростовуються доводи потерпілого про те, що ним копію оскаржуваної постанови отримано 06 грудня 2022 року. Враховуючи, що необізнаність про мотиви суду об'єктивно унеможливлювала складання апеляційної скарги, з метою забезпечення потерпілому доступу до правосуддя, вважаю за можливе поновити строк апеляційного оскарження.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне та вмотивоване рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, а також в апеляційній скарзі не оспорюється, а отже апеляційним судом не переглядається.
Аналізуючи апеляційні доводи, які зводяться до обгрунтування м'якості застосованого до правопорушника адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції приходить до наступного.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Таким чином, позбавлення спеціального права за ст. 124 КУпАП є альтернативним заходом, визначеним законодавцем як найбільш суворий із декількох можливих до застосування видів стягнень, що дає суду дискреційні повноваження у кожному конкретному випадку призначати або не призначати його з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, та інших обставин, що мають значення.
За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вказані вимоги закону суддею першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 124 КУпАП дотримані в повному обсязі. Так, судом першої інстанції враховано характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_2 , ступінь його вини, у зв'язку з чим суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення адміністративного стягнення у виді штрафу, який є співмірним та достатнім для виправлення правопорушника.
Судом апеляційної інстанції також приймається до уваги, що ОСОБА_2 згідно витягу з наказу №266/к/1 з 22 серпня 2013 року є найманим працівником ТОВ ВКФ “Ігрек”, на протязі тривалого часу працює водієм, а отже забезпечує своє існування за рахунок цього виду професійної діяльності, відомості про те, що останній раніше притягувався до адміністративної відповідальності, та/або про наявність обтяжуючих обставин в матеріалах справи відсутні, у зв'язку із чим призначення йому найбільш суворого за видом стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами належить вважати надмірним покаранням.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції повно, об'єктивно та всебічно досліджено докази по справі. Так відповідно до наданих матеріалів ТОВ ВКФ “Ігрек” на постанову про витребування доказів надано копію наказу та витяг з ЄРДР (а.с. 23,24), яким у сукупності з іншими доказами судом надана належна правова оцінка, у зв'язку з чим доводи потерпілого в цій частині є необґрунтованими.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що апеляційна скарга не містять нових відомостей, які не були відомі суду першої інстанції і дістали оцінку, а апеляційні доводи зводяться до переоцінки відомих фактичних обставин та оспорювання застосування судом своїх діскреційних повноважень.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на викладене вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Строк апеляційного оскарження - поновити.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року щодо ОСОБА_2 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду: А.А. Мазниця