№ 336/719/20
н/п 2/336/22/2023
20 січня 2023 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участі секретаря судового засідання Журавель Д.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - про визначення порядку користування нежитловим приміщенням,
Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначили, що сторонам по справі на праві спільної часткової власності належить нежитлове приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 04.05.2018 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М.В. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Нежитлове приміщення має загальну площу 100,4 кв. м., з якої основна площа (площа кімнат) становить 69,3 кв. м., а допоміжна - 31,1 кв. м. Нежитлове приміщення складається з 5 ізольованих кімнат: кімната № 3 площею 8,3 кв. м.; кімната № 4 площею 8,0 кв. м., кімната № 5 площею 8,3 кв. м., кімната № 6 площею 22,7 кв. м., кімната № 7 площею 22,0 кв. м. Допоміжна площа складається з: тамбуру № 1 площею 3,8 кв. м., коридору № 2 площею 19,0 кв. м., туалету № 9 площею 2,8 кв. м., вітрини № 10 площею 3,9 кв. м., комори № 8 площею 1,6 кв. м.
Як вказали позивачі, виходячи із часток співвласників та згідно площі нежитлового приміщення на 1/12 частку кожного припадає по 5,775 кв. м. основної площі та по 8,366 загальної площі приміщення. Вони дійшли згоди між собою щодо можливості спільного користування своїми частками в спірному нежитловому приміщенні , тому зазначили, що належні їм частки по 1/12 кожній можна вважати як єдину частку - 1/6 частина приміщення. На 1/6 частину припадає 16,733 кв. м. загальної площі та 11, 55 кв. м. основної площі.
Також позивачі зазначали, що не можуть дійти згоди з іншими співвласниками нежитлового приміщення щодо порядку користування належною їм часткою, тому з жовтня 2018 року фактично позбавлені права користування приміщенням. За усною домовленістю між всіма співвласниками спірне нежитлове приміщення використовувалося для надання юридичних послуг населенню шляхом встановлення щомісячних чергувань кожному співвласнику. Проте, як зазначають позивачі, з жовтня 2018 року по теперішній час їх не включають в графік чергувань, тобто, не дають можливості користуватися спільним приміщенням, а в грудні 2019 року в цьому приміщенні були замінені вхідні двері і замки, проте, ключі їм не надали.
Позивачі, посилаючись на те, що мирним шляхом вирішити питання стосовно можливості користування ними приміщенням не можливо, просили суд встановити порядок користування нежитловим приміщенням № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками на праві спільної часткової власності, виділивши позивачам у користування кімнату № НОМЕР_1 площею 8,3 кв. м., а відповідачам - виділити в користування кімнату № 3 площею 8,3 кв. м., кімнату № 4 площею 8,0 кв. м., кімнату № 6 площею 22,7 кв. м., кімнату № 7 площею 22,0 кв. м.
Підсобні (допоміжні) приміщення, розташовані у зазначеному нежитловому приміщенні, а саме, тамбур № 1 площею 3,8 кв. м., коридор № 2 площею 19,0 кв. м., туалет № 9 площею 2,8 кв. м., вітрину № 10 площею 3,9 кв. м., комору № 8 площею 1,6 кв. м. - залишити у загальному користуванні.
З 07.02.2020 року справа перебувала в провадженні судді Жупанової І.Б. (т. 1, а. с. 21).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанової І.Б. дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків, а саме, для оплати судового збору (т. 1, а. с. 32).
В зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2020 р. позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 20.03.2020 р. (т. 1, а. с. 47).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2020 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 27.04.2020 р. (т. 1, а. с. 81-82).
06.04.2020 р. від відповідача ОСОБА_6 надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв'язку з карантинними заходами (т. 1, а. с. 147).
23.04.2020 р. від відповідача ОСОБА_11 надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв'язку з епідемією короновірусу (т. 1, а. с. 149).
27.04.2020 року до суду надійшов зустрічний позов відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням. Крім того, було подано заяву про поновлення строку подання відзиву на позовну заяву та на подачу зустрічного позову. У зустрічному позові ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказали, що працюють в спірному приміщенні з 1983 року, з цього часу користуються вдвох приміщенням № 5 площею 8,3 кв. м.. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працюють тут близько 8 років, вони мають інші робочі місця. Тобто, склався певний порядок користування нежитловим приміщення, а позивачам за первісним позов не чиняться перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням нарівні з усіма співвласниками. Просила суд встановити порядок користування спірним житловим приміщенням, виділивши їм двом у користування кімнату № НОМЕР_1 площею 8, 3 кв. м. у вказаному об'єкті нерухомості. Інші приміщення за вказаною адресою залишити у спільному користуванні (т. 1, а. с. 155-160; 210-212).
Також 27.04.2020 року від ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . У відзиві зазначалося, що вони в повному обсязі не визнають позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Співвласниками нежитлового приміщення в добровільному порядку встановлено порядок користування нежитловим приміщенням № 339 літера А-9 першого поверху по АДРЕСА_1 . Позивачі за первісним позовом за згодою всіх співвласників користуються з травня 2018 року кімнатами № 3 та № 4. Позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить частина іншого нежитлового приміщення на АДРЕСА_2 , де вона з сестрою ОСОБА_1 здійснює юридичні послуги. Вони не бажають чергувати в спірному приміщенні, але маючи ключі від цього приміщення, забирають пошту, здійснюють прийом своїх клієнтів, мають вільний доступ у всі приміщення, в тому числі і в приміщення № 5 площею 8, 3 кв. м. Будь-які перешкоди в користуванні цим приміщенням стосовно позивачів не здійснюються, конфліктна ситуація між ними та відповідачами не існує, їх позовні вимоги являються безпідставними. Позивачі відмовилися приймати участь в фінансуванні ремонту спірного приміщення, без їх участі за кошти відповідачів були переоформлені договори про надання води, світлу, газу, оплачено технічну документацію, здійснена заміна лічильників води, здійснено ремонтні роботи. Просили зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, в задоволенні первісного позову відмовити (т. 1, а. с. 202-205).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2020 р. клопотання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про поновлення строку задоволено. Прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням та об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Призначено судове засідання на 02.06.2020 р. (т. 1, а. с. 224-225).
26.05.2020 р. до суду надійшла заява ОСОБА_7 про розгляд справи за її відсутності (в зв'язку з хворобою). ОСОБА_7 зазначила, що первісний позов вважає безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зустрічні позовні вимоги просила задовольнити (т. 2, а. с. 11).
29.05.2020 р. від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначалося, що не згодні з твердженням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що вони користуються і за ними закріплено робочі місця в кімнаті № 5.
Раніше у цьому приміщенні була розташована юридична консультація Шевченківського району м. Запоріжжя. Згодом позивачі і відповідачі (за первісним позовом) викупили це приміщення для продовження надання адвокатських послуг населенню. В кімнаті № 5 раніше був кабінет завідуючого юрконсультацією, а потім це був кабінет чергового адвоката. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ніколи не користувалися вдвох кімнатою АДРЕСА_3 , крім того, згідно з інформацією з Єдиного реєстру адвокатів право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_7 зупинено з 01.01.2019 р. до теперішнього часу, а ОСОБА_6 - з 01.06.2018 р. по 01.09.2018 р.
На теперішній час даною кімнатою користується майстер манікюру для надання своїх послуг, як вбачається з доданого фото входу до приміщення. Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказали, що з жовтня 2018 року позбавлені можливості користування приміщення, оскільки їм не надали ключі від вхідної двері, ключі від інших кімнат у них також відсутні, на їх звернення з метою мирного врегулювання відповідь була негативна. Також вони вказали у відзиві на зустрічну позовну заяву, що у них були різні погляди з іншими співвласниками щодо ремонту приміщень та щодо передання кімнат в приміщенні в оренду третім особам. Без їх згоди і без їх повідомлення в оренду передані 4 із 5 кімнат: кімнату № НОМЕР_2 займає ТОВ «Універсалбуд Запоріжжя», кімнату № НОМЕР_3 займає «Автошкола «Старт Авто», кімнату № НОМЕР_1 займає нігтьовий дизайнер (манікюрниця) ОСОБА_13 , кімнату № НОМЕР_4 займає « ОСОБА_14 ». За таких умов використання відповідачами нежитлового приміщення взагалі відсутні якісь конкретні робочі місця в будь-кого з адвокатів - співвласників приміщення (т. 2, а. с. 15-21).
01.06.2020 року від ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подачу його. У відзиві зазначено, що не згодні з позовними вимогами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки їм не перешкоджають користуватися приміщеннями, що знаходяться у спільній частковій власності сторін, проте, виділення позивачам за первісним позовом кімнати № 5 є несправедливим. Оскільки вони не вкладали кошти в її ремонт. Крім того, виділ їм найкращої ізольованої кімнати, дуже зручного розміру, ставить інших співвласників в значно гірше становище. Просили відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити (т. 2, а. с. 55-62).
30.06.2020 року судове засідання було відкладено за клопотанням ОСОБА_15 та в зв'язку з неврученням судової повістки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 . Розгляд справи відкладено на 18.08.2020 року (т. 2, а. с. 117-118).
18.08.2020 р. в судовому засіданні оголошено перерву для вирішення питання надання електронних доказів до 12.10.2020.р. (т. 2, а. с. 192-193).
Судове засідання, призначене на 02.11.2020 року, відкладено в зв'язку з перебуванням судді Жупанової І.Б. на лікарняному. Наступне судове засіданні призначено на 07.12.2020 року (т. 3, а. с. 3).
В судове засідання, яке відбулося 07.12.2020 року сторони не з'явилися. Розгляд справи відкладено на 12.02.2021 року (т. 3, а. с. 37).
Судове засідання, призначене на 12.02.2021 року не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Жупанової І.Б. у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню. Наступне судове засідання призначено на 15.03.2021 року (т. 3, а. с. 62).
15.03.2021 року розгляд справи відкладено в зв'язку з клопотанням позивача ОСОБА_2 - щодо необхідності отримання підтвердження стосовно зміни складу співвласників спірного приміщення. Розгляд справи відкладено на 25.05.2021 року (т. 3, а. с. 83-84).
12.05.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в якій вказано, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_8 (якій раніше належала 1/12 частина спірного нежитлового приміщення) вже не може бути відповідачем, оскільки належну їй частину нерухомого майна придбали ОСОБА_11 та ОСОБА_3 в рівних частках (тобто, кожна по 1/24 частині спірного нежитлового приміщення). Натепер за документами ОСОБА_11 та ОСОБА_3 у спірному нежитловому приміщенні належать кожній по 1/8 частині нерухомого майна. Також заявники зазначали, що суд має перевірити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи є ще якісь зміни щодо співвласників цього приміщення (т. 3, а. с. 115).
17.08.2021 року від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про виключення із складу відповідачів ОСОБА_8 , оскільки вона з 18.06.2020 року вже не є співвласником спірного нежитлового приміщення. Також до заяви долучено відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 3, а. с. 120-126).
24.05.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_4 про перенесення розгляду даної цивільної справи на іншу дату у зв'язку з її находженням у кримінальному процесі в Запорізькому районному суді Запорізької області (т. 3, а. с. 132).
25.05.2021 року позивач ОСОБА_2 подала заяву про витребування судом письмових доказів щодо порядку користування нежитловим приміщенням (т. 3, а. с. 134).
25.05.2021 року від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перемовинами сторін щодо вирішення спору мирним шляхом (т. 3, а. с. 136).
Судове засідання, призначене на 25.05.2021 року відкладено у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання та з причини необхідності витребування судом письмових доказів за клопотання позивача ОСОБА_2 (т. 3, а. с. 138-139).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2021 року було задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів. Витребувано від Голови Громадської організації «Запорізька обласна колегія адвокатів певні дані щодо користування адвокатами нежитловим приміщенням, яке раніше перебувало у власності вищевказаної Громадської організації, а потім за договором купівлі-продажу від 04.05.2018 року перейшло у спільну часткову власність сторін в даній справі. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про виключення колишнього співвласника нежитлового приміщення - ОСОБА_8 зі складу відповідачів за первісним позовом. Заява ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для надання відзиву на позов та зустрічного позову залишено без розгляду. Розгляд справи перенесено на 02.06.2021 р. (т. 3, а. с. 140-144).
01.06.2021 року від відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 надійшла заява про перенесення розгляду в зв'язку з її зайнятістю в кримінальному процесі в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя (т. 3, а. с. 160).
В судовому засіданні, яке відбулося 02.06.2021 року, було оголошено перерву у зв'язку з розглядом справи у режимі ВКЗ - до 03.08.2021 року(т. 3, а. с. 162-165).
29.06.2021 року від Голови Громадської організації «Запорізька обласна колегія адвокатів» надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 25.05.2021 р. (т. 3, а. с. 178-180).
23.07.2021 року від ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 надійшли так звані «Міркування по справі», в яких описана характеристика приміщень, їх площа за документами БТІ та фактична площа (згідно акту, складеного 21.07.2021 року даними особами та Директором ОСББ «Моторобудівник 32»). ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вважають, що первісний та зустрічний позови порушують їх права власників та їх рівність. Враховуючи цільове призначення нежитлової будівлі, характеристику приміщень, їх суттєву нерівнозначність, оскільки захист прав одних власників не може порушувати їх права як власників. Просили у задоволенні двох позовів відмовити (т. 3, а. с. 181; 189).
Судове засідання, призначене на 03.08.2021 р., було відкладено на 05.10.2021 р. (т. 3, а. с. 211-219).
Згідно з розпорядженням № 132 від 17.09.2021 р. керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у зв'язку з відставкою судді Жупанової І.Б. призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи (т. 3, а. с. 234).
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.09.2021 року справа передана на розгляд судді Боєву Є.С. (т. 3, а. с. 235).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєва Є.С. від 01.10.2021 року прийнято до провадження матеріали даної цивільної справи. Справу призначено до розгляду на 26.10.2021 р. (т. 4, а. с. 1).
05.10.2021 р. до суду від відповідача ОСОБА_11 надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв'язку з її хворобою (т. 4, а. с. 6).
Судове засідання, призначене на 26.10.2021 р., відкладено в зв'язку з неявкою більшості відповідачів та за клопотанням ОСОБА_6 щодо розгляду справи з початку та з призначенням підготовчого судового засідання. Підготовче судове засідання призначено на 26.11.2021 р. (т. 4, а. с. 7-8).
25.11.2021 р. від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_6 надійшла заява про відкладення підготовчого судового засідання в зв'язку з її хворобою (т. 4, а. с. 41-42).
26.11.2021 р. до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - про визначення порядку користування нежитловим приміщенням. В уточненій позовній заяві зазначено, що 18.06.2020 р. співвласник нежитлового приміщення ОСОБА_8 продала свою частку (1/12) двом співвласникам - ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , кожна з яких придбали по 1/24 частини. На теперішній час частки співвласників не є рівними. Так ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 належить по 1/12 частині кожному, а ОСОБА_3 та ОСОБА_11 належить по 1/8 частині кожній. Позивачі вказали, що нежитлове приміщення має загальну площу 100,4 кв. м., з якої основна площа (площа кімнат) становить 69,3 кв. м., а допоміжна - 31,1 кв. м. Нежитлове приміщення складається з 5 ізольованих кімнат: кімната № 3 площею 8,3 кв. м.; кімната № 4 площею 8,0 кв. м., кімната № 5 площею 8,3 кв. м., кімната № 6 площею 22,7 кв. м., кімната № 7 площею 22,0 кв. м. Допоміжна площа складається з: тамбуру № 1 площею 3,8 кв. м., коридору № 2 площею 19,0 кв. м., туалету № 9 площею 2,8 кв. м., вітрини № 10 площею 3,9 кв. м., комори № 8 площею 1,6 кв. м.
Як вказали позивачі, виходячи із часток співвласників та згідно площі нежитлового приміщення на 1/12 частку кожного припадає по 5,775 кв. м. основної площі та по 8,366 загальної площі приміщення, а на 1/8 частину кожному припадає по 8,6625 кв. м. основної площі та по 12, 549 кв. м. загальної площі приміщення. Оскільки позивачі дійшли згоди між собою щодо можливості спільного користування своїми частками в спірному нежитловому приміщенні , тому зазначили, що належні їм частки по 1/12 кожній можна вважати як єдину частку - 1/6 частина приміщення. На 1/6 частину припадає 16,733 кв. м. загальної площі та 11, 55 кв. м. основної площі.
Позивачі зазначали, що не можуть дійти згоди с іншими співвласниками нежитлового приміщення щодо порядку користування належною їм часткою, тому з жовтня 2018 року фактично позбавлені права користування приміщенням. За усною домовленістю між всіма співвласниками спірне нежитлове приміщення використовувалося для надання юридичних послуг населенню шляхом встановлення щомісячних чергувань кожному співвласнику. Проте, як зазначають позивачі, з жовтня 2018 року по теперішній час їх не включають в графік чергувань, тобто, не дають можливості користуватися спільним приміщенням, а в грудні 2019 року в цьому приміщенні були замінені вхідні двері і замки, проте, ключі їм не надали. Крім того, як вказали позивачі, фактично в користуванні співвласників, які чергують згідно графіку, перебуває кімната № 3 (площею 8,3 кв. м.). Всі інші кімнати перебувають у користуванні третіх осіб. Щодо передачі частини приміщення в користування третім особам згода позивачів не запитувалася, до відома позивачів не ставилось. За допомогою адвокатського самоврядування вирішити спірну конфліктну ситуацію не змогли.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на те, що інші співвласники (наприклад, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які подали зустрічний позов про визначення порядку користування нежитловим приміщенням), також бажають вирішити це питання, вважають, що запропонований ними варіант порядку користування нежитловим приміщенням буде справедливим. Позивачі пропонують такий варіант: кімнати № 3 (площею 8,3 кв. м.), № 4 (площею 8,0 кв. м.), № 5 (площею 8,3 кв. м.) можна виділити у користування на 6 часток (по 2 частки на кожну кімнату) тим співвласникам, які згодні на надання їм в користування приміщення, що є меншим від ідеальної частки. Дві великі кімнати (№ 6 площею 22,7 кв. м. та № 7 площею 22, 0 кв. м.) може бути надано на 6 інших часток. Одна кімната - співвласникам, які мають по 1/8 частині, друга кімната - співвласникам, які мають по 1/12 частині. Користувачі кімнат АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 отримають в користування більшу площу завдяки погодження на це користувачів маленьких кімнат.
Тому в уточненій позовній заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили встановити порядок користування нежитловим приміщенням № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками на праві спільної часткової власності. Виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користування кімнату № 4 площею 8 кв. м. нежитлового приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 . Виділити до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в користування кімнату № 3 площею 8,3 кв. м., кімнату № 5 площею 8,3 кв., кімнату № 6 площею 22,7 кв. м., кімнату № 7 площею 22,0 кв. м. нежитлового приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 .
Підсобні (допоміжні) приміщення, розташовані у зазначеному нежитловому приміщенні, а саме, тамбур № 1 площею 3,8 кв. м., коридор № 2 площею 19,0 кв. м., туалет № 9 площею 2,8 кв. м., вітрину № 10 площею 3,9 кв. м., комору № 8 площею 1,6 кв. м. нежитлового приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 - залишити у загальному користуванні. Судові витрати (оплачений кожним з позивачів судовий збір 840 грн. 80 коп.) стягнути у відповідності до ст. 141 ЦПК України (т. 4, а. с. 45-46)
26.11.2021 року відбулося підготовче засіданні в даній справі (т. 4, а. с. 48).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2021 року прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - про визначення порядку користування нежитловим приміщенням. Наступне підготовче засідання призначено на 17.12.2021 року. (т. 4, а. с. 49-50).
15.12.2021 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_11 щодо відкладення розгляду справи в зв'язку з недостатнім строком на подачу відзиву на уточнену позовну заяву, а також в зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні (т. 4, а. с. 73).
В підготовче судове засідання, призначене на 17.12.2021 року з'явилися позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_6 . В зв'язку з заявою відповідача ОСОБА_11 про відкладення засідання та про надання їй можливості подати відзив на уточнену позовну заяву, підготовче судове засідання відкладено на 27.01.2022 року (т. 4, а. с. 102).
06.01.2022 року до суду надійшов зустрічний позов (уточнений) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням. Позивачі вказали, що склався певний порядок користування нежитловим приміщення. З 1983 року кімнату № 5 площею 8,3 кв. м. займають саме вони, а з їх згоди інші адвокати - співвласники також користуються нею при необхідності. Вони не погоджуються з позовними вимогами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо виділення їм у користування кімнати № 4 площею 8, 0 кв. м., оскільки будуть порушені права інших співвласників нежитлового приміщення, оскільки більшість співвласників не досягли згоди щодо порядку користування спірним об'єктом нерухомості і що для здійснення адвокатської діяльності необхідним є виділ кімнати для чергування, прийому громадян, збереження адвокатської таємниці. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та задовольнити їх позовні вимоги про виділення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у користування кімнати № НОМЕР_1 площею 8,3 кв. м. (т. 4, а. с. 104-107)
21.01.2022 року від відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 надійшов відзив на позовні заяви (на первісну уточнену та на зустрічну уточнену). У відзиві зазначалося, що вони категорично заперечують проти основного та зустрічного позовів і просять відмовити у їх задоволенні з таких підстав. 20.04.2018 року коли стало питання про викуп даного приміщення, усі співвласники провели збори, на яких вирішили та досягли згоди, що ніхто не буде виділяти собі приміщення, кожен адвокат може надавати юридичні послуги населенню у цьому нежитловому приміщенні в будь-який час. На цих же зборах було вирішено зробити необхідний ремонт приміщення. Позивачі за первісним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 категорично відмовлялися сплачувати гроші на утримання приміщення, на переоформлення договорів поводі, світлу, які потребували виготовлення технічної документації, заміну лічильників та на необхідні ремонтні роботи. Ремонтні роботи було проведено у значному обсязі, проте, інші ремонтні роботи тривають в відповідачі продовжують робити їх за власний кошт. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечують проти ремонту та не бажають здавати гроші на ремонт та комунальні послуги. Крім того, відповідачами була створена комісія за участю керівника ОСББ для проведення вимірювання кабінетів у спірному приміщенні. Комісія виявила значні розбіжності між фактичним розміром приміщень, та розміром, вказаним у техпаспорті. Акт було складено 21.07.2021 року. Так, площа кімнат згідно техпаспорту вказана 69, 3 кв. м., а фактично складає 73, 24 кв. м., тобто, на кожного співвласника його частка складає 6, 10 кв. м., а не 5, 77 кв. м., як вказано в позові. Кімната № 4 фактично має розмір 9, 6 кв. м., а не 8 кв. м., як вказано у позові. Експертиза по справі не проводилася. Якщо провести експертизу, то її висновки були би не на користь позивачів. Також у відзиві вказано, що основний та зустрічний позови порушують права інших власників приміщення, оскільки якщо кабінет № 7 розміром 23, 56 кв. м. буде виділено 4 власникам, то розмір на кожного власника буде 5, 89 кв. м., що менше фактичної норми 6, 10 кв. м. (норма за документами БТІ -5, 77 кв. м.). Якщо кабінет № 6 розміром 22, 99 буде виділено 3 власникам, то розмір площі на кожного власника становить 7, 66 кв. м., що перевищує так звану норму. Остання кімната № НОМЕР_5 площею 8,7 кв. м. припадає 1 власнику та її площа значно перевищує норму. Крім того, приміщення № 7 має комору, яку позивачі просять залишити у спільному користуванні, що є неможливим, так як комора не має окремого входу. Також у відзиві зазначено, що не згодні з доводами позивачів стосовно того, що їх не включали до графіку чергувань. Так, ОСОБА_2 має інше нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_6 , в якому вона та її сестра ОСОБА_1 надають юридичні консультації. Також відповідачі не згодні з тим, що позивачі вказують на те, що не можуть використовувати приміщення, їм не надали ключів від нових замків тощо. Відповідачі вказують, що це не так, всі співвласники мають рівні права на приміщення і ніхто нікого не обмежує в використанні та розпорядженні спільним нежитловим приміщенням. На думку відповідачів позивачі хочуть виділити собі кімнату щоб замкнути її та пустити туди сторонніх осіб під оренду. Просили позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та позов ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відхилити (т. 4, а. с. 108-113).
27.01.2022 р. у підготовче судове засідання з'явилися позивачі за первісним позовом - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Суд, заслухавши їх думку щодо уточненої зустрічної позовної заяви та щодо відзиву на уточнену позовну заяву, ухвалив (без виходу до нарадчої кімнати) залишити без розгляду уточнений зустрічний позов ОСОБА_6 , ОСОБА_7 через відсутність у них права на уточнення зустрічного позову відповідно до положень ст. 49 ЦПК України.
07.02.2022 року від ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надійшла заява про відмову від їх зустрічного позову та уточненого зустрічного позову. Також в заяві зазначено, що вони заперечують проти первісного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх уточненого позову і просять суду у задоволенні позову повністю відмовити (т. 4, а. с. 134).
17.03.2022 року судове засідання не відбулось на підставі наказу голови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя № 5 від 01.03.2022 р. щодо встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану та зупинення розгляду справ до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду в умовах воєнної агресії проти України. Судове засідання відкладено на 16.08.2022 року (т. 4, а. с. 154 а).
16.08.2022 р. у судове засідання з'явилися позивачі за первісним позовом - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 16.08.2022 р. прийнято відмову ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від зустрічного позову. Провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням закрито в зв'язку з відмовою позивачів від позову. Судове засідання відкладено на 27.10.2022 р. ( т. 4, а. с. 168-171).
27.10.2022 року від позивачів надійшла заява, відповідно до якої вони просять суд розглядати справу в межах їх первісного позову (без урахування уточнень), провести судове засідання без їх участі, підготовче провадження у справі закрити.
В судове засідання 27.10.2022 р. сторони не з'явилися.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2022 року з урахуванням вимог позивача щодо розгляду справи в межах первісного позову залучено до участі в справі співвідповідача ОСОБА_8 та закрито підготовче провадження у даній справі. Справу призначено до розгляду по суті на 12.12.2022 р. (т. 4, а. с. 203)
В судове засідання, призначене на 12.12.2022 року, сторони не з'явилися. Всі відповідачі повідомлялися про розгляд справи за адресою реєстрації або адресою, що повідомлена учасником справи суду, а також направленням СМС-повісток, крім відповідача ОСОБА_6 , що встановлено ухвалою від 12.12.2022 про відкладення судового засідання.
В судове засідання 20.01.2023 сторони не з'явилися, повідомлялися про розгляд справи в порядку, передбаченому ЦПК України.
Враховуючи наявність заяви позивачів про розгляд справи за їх відсутності, обізнаність відповідачів про розгляд справи, які протягом всього часу перебування справи у суді неодноразово висловлювали свою позицію щодо заявлених позовних вимог, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що спірне нежитлове приміщення року використовувалося як приміщення, в якому була розташована юридична консультація Шевченківського району м. Запоріжжя. Згідно з Договором купівлі-продажу від 04.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М.В., зареєстрованого за № 1118, Громадська організація «Запорізька обласна колегія адвокатів» (до перейменування: Адвокатське об'єднання «Запорізька обласна колегія адвокатів»), надалі іменована «Продавець» продала, а «Покупці» ( ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 ) купили кожен по 1/12 частині нежитлового приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 8-11).
Кожному із співвласників належить по 1/12 частині вказаного нежитлового приміщення. Зазначене підтверджується також і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1, а. с. 12-14).
Нежитлове приміщення має загальну площу 100,4 кв. м., з якої основна площа (площа кімнат) становить 69,3 кв. м., а допоміжна - 31,1 кв. м. Нежитлове приміщення складається з 5 ізольованих кімнат: кімната № 3 площею 8,3 кв. м.; кімната № 4 площею 8,0 кв. м., кімната № 5 площею 8,3 кв. м., кімната № 6 площею 22,7 кв. м., кімната № 7 площею 22,0 кв. м. Допоміжна площа складається з: тамбуру № 1 площею 3,8 кв. м., коридору № 2 площею 19,0 кв. м., туалету № 9 площею 2,8 кв. м., вітрини № 10 площею 3,9 кв. м., комори № 8 площею 1,6 кв. м. (т. 1, а. с. 15-17).
Тобто, виходячи із часток співвласників та згідно площі нежитлового приміщення на 1/12 частку кожного припадає по 5,775 кв. м. основної площі та по 8,366 загальної площі приміщення. Вони дійшли згоди між собою щодо можливості спільного користування своїми частками в спірному нежитловому приміщенні , тому зазначили, що належні їм частки по 1/12 кожній можна вважати як єдину частку - 1/6 частина приміщення. На 1/6 частину припадає 16,733 кв. м. загальної площі та 11, 55 кв. м. основної площі.
29.06.2021 року від Голови Громадської організації «Запорізька обласна колегія адвокатів» надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 25.05.2021 р., в якій вказано, що з липня 1982 року був призначений ВО завідуючого юридичної консультації Шевченківського району м. Запоріжжя Мазуров Г.М., в зв'язку з чим Голова Президії обласної колегії адвокатів Олофінський С.Д. надав в користування ОСОБА_17 як ВО завідуючого кімнату № 5. Це питання обговорювалося на засіданні Президії облколегії адвокатів. В цей час в юрконсультації працювало 24 адвоката. Створити сприятливі умови для здійснення адвокатської діяльності для 24-х адвокатів (у Шевченківському районі м. Запоріжжя) Президія Запорізької облколегії адвокатів не мала можливості. У зв'язку з цим адвокати Портнянський А.Я., Чарна І.Р. та Левіна І.Р. запропонували адвокатам Кацило Т.В. і Коваль Л.І., які не мали робочого місяця, звернутися за згодою до ОСОБА_17 щоб користуватися разом з ним кімнатою № 5. Всі члени колективу підтримали таку пропозицію, свою згоду на сумісне користування кімнатою № 5 надали Голова Президії облколегії адвокатів Олофінський С.Д., ВО завідуючого юридичною консультацією Мазуров Г.М. та адвокати Кацило Т.В. і Коваль Л.І. З 1983 року склався такий порядок користування, що кімната № 5 не зачинялась на замок, кожен адвокат мав доступ в кімнату. Громадська організація «Запорізька обласна колегія адвокатів» або Рада адвокатів Запорізької області не здійснює контроль або вплив на здійснення порядку користування нежитловим приміщенням № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою АДРЕСА_1 , починаючи з 04.05.2018 р. після укладення Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення. Члени колективу ЮК Шевченківського району стали співвласниками об'єкту нерухомості. (т. 3, а. с. 178-180).
Теперішнього часу між співвласниками виникли непорозуміння щодо порядку користування нежитловим приміщенням. Позивачі не можуть дійти згоди с іншими співвласниками нежитлового приміщення щодо порядку користування належною їм часткою, тому з жовтня 2018 року фактично позбавлені права користування приміщенням. За усною домовленістю між всіма співвласниками спірне нежитлове приміщення використовувалося для надання юридичних послуг населенню шляхом встановлення щомісячних чергувань кожному співвласнику. Проте, як зазначають позивачі, з жовтня 2018 року по теперішній час їх не включають в графік чергувань, тобто, не дають можливості користуватися спільним приміщенням, а в грудні 2019 року в цьому приміщенні були замінені вхідні двері і замки, проте, ключі їм не надали. Також в матеріалах справи є докази щодо намагання позивачів вирішити питання щодо визначення порядку користування нежитловим приміщенням. З відповіді Голови Ради адвокатів Запорізької області Новосьолової Л.М. від 15.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 зверталася до Голови Ради адвокатів Запорізької області з заявою про мирне врегулювання конфліктної ситуації між адвокатами, які є співвласниками нежитлового приміщення (т. 4, а. с. 47).
Звертаючись до суду з уточненою позовною заявою, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилалися на те, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_8 (якій раніше належала 1/12 частина спірного нежитлового приміщення) продала належну їй частину нерухомого майна, яку придбали ОСОБА_11 та ОСОБА_3 в рівних частках (тобто, кожна по 1/24 частині спірного нежитлового приміщення). Натепер за документами ОСОБА_11 та ОСОБА_3 у спірному нежитловому приміщенні належать кожній по 1/8 частині нерухомого майна. Це підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами - відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованих 30.04.2021 року. З відомостей видно, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, № 648 від 18.06.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М.В., зареєстровано право власності на 1/24 частину нежитлового приміщення першого поверху літ. А-9 у АДРЕСА_7 за ОСОБА_3 . Також на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстровано право власності на 1/24 частину нежитлового приміщення першого поверху літ. А-9 у АДРЕСА_7 за ОСОБА_11 . Відповідно до цих відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1118 від 04.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М.В., зареєстровано право власності по 1/12 частину нежитлового приміщення першого поверху літ. А-9 у АДРЕСА_7 за кожним з наступних співвласників: за ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 (т. 3, а. с. 120-126).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначали, що на теперішній час частки нерухомого майна у співвласників не є рівними. Так ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 належить по 1/12 частині кожному, а ОСОБА_3 та ОСОБА_11 належить по 1/8 частині кожній. Нежитлове приміщення має загальну площу 100,4 кв. м., з якої основна площа (площа кімнат) становить 69,3 кв. м., а допоміжна - 31,1 кв. м. Нежитлове приміщення складається з 5 ізольованих кімнат: кімната № 3 площею 8,3 кв. м.; кімната № 4 площею 8,0 кв. м., кімната № 5 площею 8,3 кв. м., кімната № 6 площею 22,7 кв. м., кімната № 7 площею 22,0 кв. м. Допоміжна площа складається з: тамбуру № 1 площею 3,8 кв. м., коридору № 2 площею 19,0 кв. м., туалету № 9 площею 2,8 кв. м., вітрини № 10 площею 3,9 кв. м., комори № 8 площею 1,6 кв. м. Тобто, виходячи із часток співвласників та згідно площі нежитлового приміщення на 1/12 частку кожного припадає по 5,775 кв. м. основної площі та по 8,366 загальної площі приміщення, а на 1/8 частину кожному припадає по 8,6625 кв.м. основної площі та по 12, 549 кв. м. загальної площі приміщення.
З урахуванням того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійшли згоди між собою щодо можливості спільного користування своїми частками в спірному нежитловому приміщенні, вони вказали, що належні їм частки по 1/12 кожній можна вважати як єдину частку - 1/6 частина приміщення. На 1/6 частину припадає 16,733 кв. м. загальної площі та 11, 55 кв. м. основної площі. Посилаючись на те, що вони не можуть дійти згоди с іншими співвласниками нежитлового приміщення щодо порядку користування належною їм часткою, тому з жовтня 2018 року фактично позбавлені права користування приміщенням, до графіку щомісячних чергувань їх не включають, в грудні 2019 року в цьому приміщенні були замінені вхідні двері і замки, проте, ключі їм не надали, позивачі за первісним позовом вважають, що відповідачі не дають їм можливості користуватися спільним нежитловим приміщенням. Тому позивачі пропонують такий варіант: кімнати № 3 (площею 8,3 кв. м.), № 4 (площею 8,0 кв. м.), № 5 (площею 8,3 кв. м.) можна виділити у користування на 6 часток (по 2 частки на кожну кімнату) тим співвласникам, які згодні на надання їм в користування приміщення, що є меншим від ідеальної частки. Дві великі кімнати (№ 6 площею 22,7 кв. м. та № 7 площею 22, 0 кв. м.) може бути надано на 6 інших часток. Одна кімната - співвласникам, які мають по 1/8 частині, друга кімната - співвласникам, які мають по 1/12 частині. Користувачі кімнат АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 отримають в користування більшу площу завдяки погодження на це користувачів маленьких кімнат.
Тому в уточненій позовній заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили встановити порядок користування нежитловим приміщенням № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками на праві спільної часткової власності. Виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користування кімнату № 4 площею 8 кв. м. нежитлового приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 . Виділити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в користування кімнату № 3 площею 8,3 кв. м., кімнату № 5 площею 8,3 кв., кімнату № 6 площею 22,7 кв. м., кімнату № 7 площею 22,0 кв. м. нежитлового приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 . Підсобні (допоміжні) приміщення, розташовані у зазначеному нежитловому приміщенні, а саме, тамбур № 1 площею 3,8 кв. м., коридор № 2 площею 19,0 кв. м., туалет № 9 площею 2,8 кв. м., вітрину № 10 площею 3,9 кв. м., комору № 8 площею 1,6 кв. м. нежитлового приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 - залишити у загальному користуванні. Також позивачі, вказавши, що кожним з них оплачено судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп., просили питання про розподіл судових витрат вирішити відповідно до ст.. 141 ЦПК України (т. 4, а. с. 46).
Позивачі за зустрічним позовом відмовилися від позову, тому ухвалою суду від 16.08.2022 р. прийнято відмову ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від зустрічного позову. Провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням закрито в зв'язку з відмовою позивачів від позову. Роз'яснено ОСОБА_6 , ОСОБА_7 положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України. Судове засідання перенесено на 27.10.2022 р. ( т. 4, а. с. 168-171).
При вирішенні спору суд бере до уваги позицію ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , висловлену ними у зустрічній позовній заяві - стосовно того, що вони не погоджуються з позовними вимогами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо виділення їм у користування кімнати № 4 площею 8, 0 кв. м., оскільки будуть порушені права інших співвласників нежитлового приміщення, оскільки більшість співвласників не досягли згоди щодо порядку користування спірним об'єктом нерухомості і що для здійснення адвокатської діяльності необхідним є виділ кімнати для чергування, прийому громадян, збереження адвокатської таємниці. (т. 4, а. с. 104-107).
Також суд аналізує доводи, викладені у відзиві відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 на позовні заяви (на первісну уточнену та на зустрічну уточнену), у якому зазначено, що вони категорично заперечують проти основного та зустрічного позовів і просять відмовити у їх задоволенні. У відзиві позивачі посилаються на те, що . 20.04.2018 року коли стало питання про викуп даного приміщення, усі співвласники провели збори, на яких вирішили та досягли згоди, що ніхто не буде виділяти собі приміщення, кожен адвокат може надавати юридичні послуги населенню у цьому нежитловому приміщенні в будь-який час. На цих же зборах було вирішено зробити необхідний ремонт приміщення. Позивачі за первісним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 категорично відмовлялися сплачувати гроші на утримання приміщення, на переоформлення договорів поводі, світлу, які потребували виготовлення технічної документації, заміну лічильників та на необхідні ремонтні роботи. Ремонтні роботи було проведено у значному обсязі, проте, інші ремонтні роботи тривають в відповідачі продовжують робити їх за власний кошт. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечують проти ремонту та не бажають здавати гроші на ремонт та комунальні послуги.
Проте, такі доводи відповідачів не мають відношення до вирішення спірних правовідносин у випадку, якщо між співвласниками приміщення виникли непорозуміння щодо порядку користування належними їм частками у спільному майні.
Крім того, відповідачі вказують на те, що ними була створена комісія за участю керівника ОСББ для проведення вимірювання кабінетів у спірному приміщенні. Комісія виявила значні розбіжності між фактичним розміром приміщень, та розміром, вказаним у техпаспорті. Акт було складено 21.07.2021 року. Так, площа кімнат згідно техпаспорту вказана 69, 3 кв. м., а фактично складає 73, 24 кв. м., тобто, на кожного співвласника його частка складає 6, 10 кв. м., а не 5, 77 кв. м., як вказано в позові. Кімната № 4 фактично має розмір 9, 6 кв. м., а не 8 кв. м., як вказано у позові. Експертиза по справі не проводилася. Якщо провести експертизу, то її висновки були би не на користь позивачів. Також у відзиві вказано, що основний та зустрічний позови порушують права інших власників приміщення, оскільки якщо кабінет № 7 розміром 23, 56 кв. м. буде виділено 4 власникам, то розмір на кожного власника буде 5, 89 кв. м., що менше фактичної норми 6, 10 кв. м. (норма за документами БТІ - 5, 77 кв. м.). Якщо кабінет № 6 розміром 22, 99 буде виділено 3 власникам, то розмір площі на кожного власника становить 7, 66 кв. м., що перевищує так звану норму. Остання кімната № НОМЕР_5 площею 8,7 кв. м. припадає 1 власнику та її площа значно перевищує норму. Крім того, приміщення № 7 має комору, яку позивачі просять залишити у спільному користуванні, що є неможливим, так як комора не має окремого входу.
Ці доводи взагалі є припущенням, оскільки, по-перше, в ході розгляду справи сторонами не заявлялося клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, а по-друге, висновки такої експертизи не можуть впливати на вирішення спору по суті, оскільки, якщо збільшиться загальна площа приміщень, то і розмір площі нерухомого майна, що припадає на частку кожного із співвласників, також збільшиться пропорційно.
Крім того, слід зазначити, що при вирішення даного спору не йде мова про розподіл майна в натурі для припинення права спільної часткової власності. Збільшення часток кожного із співвласників нерухомого майна не є предметом доказування, а рішення за своєю суттю не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
Суд залишає поза увагою посилання відповідачів на те, що вони не згодні з доводами позивачів стосовно того, що їх не включали до графіку чергувань, тому що ОСОБА_2 має інше нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_6 , в якому вона та її сестра ОСОБА_1 надають юридичні консультації, оскільки такі доводи не може бути підставою для відмови у позові щодо визначення порядку користування нежитловим приміщенням у випадку, якщо позивачі вважають порушеним своє право співвласників на вільне користування та розпорядження належною їм часткою нерухомого майна. Незгода відповідачів з доводами позивачів стосовно того, що вони не можуть вільно використовувати приміщення і що їм не надали ключів від нових замків, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачами не представлено належних доказів з даного приводу.
Доводи відповідачів, що позивачі хочуть виділити собі кімнату щоб замкнути її та пустити туди сторонніх осіб під оренду, є припущенням.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном, за змістом частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За правилами частин першої-другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).
Відповідно до частин першої - третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Порядок користування житловими приміщеннями у будинку, який належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли такі приміщення відповідають за розміром часткам цих осіб у будинку.
Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна в натурі для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року в справі №6-1500цс15, в якому вказано, що стаття 358 ЦК України свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників щодо спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном. Суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16-ц (провадження № 61-24395св18), від 26 травня 2021 року у справі № 750/11539/18 (провадження № 61-15087св20), від 12 серпня 2021 року у справі № 644/5579/19 (провадження № 61-5255св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 761/44705/19 (провадження № 61-10474св21), від 15 вересня 2021 року у справі № 719/637/20 (провадження № 61-11437св21).
Наявними в матеріалах справи доказами (копією Договору купівлі-продажу від 04.05.2018 року, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копією технічного паспорту на нежитлове приміщення № 399, копією експлікації нежитлового приміщення № 399 підтверджено, що частка позивача ОСОБА_1 у праві власності становить 1/12 частину вказаного нежитлового приміщення, що відповідно дорівнює 5, 775 кв. м. основної площі та 8, 366 кв. м. загальної площі приміщення, а також і частка позивача ОСОБА_2 становить 1/12 частину цього нежитлового приміщення, що також дорівнює 5, 775 кв. м. основної площі та 8, 366 кв. м. загальної площі приміщення (т. 1, а. с. 8-11, 12-13, 14-15; 16-17).
Враховуючи, що між позивачами досягнуто згоди користуватися разом кімнатою АДРЕСА_8 площею 8, 0 кв. м., а частка обох позивачів у праві власності на нежитлове приміщення стосовно основної площі складає: 5, 775 кв. м. + 5, 775 кв. м. = 11, 55 кв. м., з метою ефективного способу захисту порушених прав позивачів суд вважає за можливе виділити в користування позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кімнату АДРЕСА_8 площею 8, 0 кв. м., що на 3, 55 кв. м. менша від належної їм частки нерухомого майна. Вказаний порядок користування не призведе до погіршення прав відповідачів, виходячи з розміру належних їм часток у спірному нерухомому майні.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підлягають задоволенню.
Оскільки, як встановлено судом, ОСОБА_8 (якій раніше належала 1/12 частина спірного нежитлового приміщення) продала належну їй частину нерухомого майна, яку придбали ОСОБА_11 та ОСОБА_3 в рівних частках, у задоволенні позовних вимог до неї слід відмовити.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В матеріалах справи є копії банківських квитанцій, які свідчать про оплату позивачами судового збору по 840 грн. 80 коп. кожним (т. 1, а. с. 44-45).
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 355, 356, 358 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 18, 76- 81, 89, 141, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 задовольнити.
Встановити порядок користування нежитловим приміщенням № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином:
- виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користування кімнату № 4 площею 8 кв. м. нежитлового приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 .
- виділити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в користування кімнату № 3 площею 8,3 кв. м., кімнату № 5 площею 8,3 кв., кімнату № 6 площею 22,7 кв. м., кімнату № 7 площею 22,0 кв. м. нежитлового приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 .
- підсобні (допоміжні) приміщення, розташовані у зазначеному нежитловому приміщенні, а саме, тамбур № 1 площею 3,8 кв. м., коридор № 2 площею 19,0 кв. м., туалет № 9 площею 2,8 кв. м., вітрину № 10 площею 3,9 кв. м., комору № 8 площею 1,6 кв. м. нежитлового приміщення № 399 першого поверху літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1 - залишити у загальному користуванні всіх співвласників нежитлового приміщення.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_8 - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 в рівних частках з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_2 в рівних частках з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивачі:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_6
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_7
Відповідачі:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_8
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_9
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_10
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_11
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_12
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_13
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_17 , РНОКПП НОМЕР_14
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_18 , РНОКПП НОМЕР_15
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_19 , РНОКПП НОМЕР_16
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_20 , РНОКПП НОМЕР_17 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.С. Боєв 20.01.23