Справа № 201/110/23
Провадження №1-кс/201/8/2023
03 січня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою, -
ОСОБА_2 подав до суду скаргу на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 303 КПК України передбачений перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на його оскарження, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що правом на звернення із скаргою на бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань наділені лише особи, які попередньо зверталися до слідчого, прокурора із заявами чи повідомленнями про кримінальне правопорушення.
Згідно п.1 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Вказана скарга не відповідає вимогами закону, оскільки до неї не надано доказів звернення заявника до Дніпропетровської обласної прокуратури із заявою про вчинення злочину в порядку ст. 214 КПК України.
Враховуючи викладене, скарга підлягає поверненню, що не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 32, 218, 303, 304, 306 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді з дотриманням вимог КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1