Справа № 127/30600/22
Провадження № 2/127/3985/22
16.01.2023 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Антонюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.10.2017 року сторони зареєстрували шлюб у Вінницькому міському відділі ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області, актовий запис №2953.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_3 .
Позивач зазначає, що спочатку сімейне життя складалось добре, однак протягом останнього часу, шлюбні відносини між сторонами припинились. Сторони перестали розуміти та любити один одного, проживати однією сім'єю, вести домашнє господарство , а також з'явились розбіжності в поглядах та сімейне життя та ведення спільного побуту. Наразі, позивач вважає, що шлюб носить лише формальний характер, а тому подальше сумісне життя, примирення та збереження сім'ї вважає неможливим та таким, що суперечить інтересам сторін та спільної дитини, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом. Судові витрати просив стягнути з відповідача на його користь.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 12.01.2023 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) осіб. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження. В матеріалах справи міститься заява відповідача, в якій вона зазначила, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує. Строк для примирення просила не надавати.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст.178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами СК України щодо припинення шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Судом достовірно встановлено, що 18.10.2017 року сторони зареєстрували шлюб у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №2953(а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 10).
Сторони не підтримують подружніх відносин, сім'я фактично розпалася, шлюб існує формально.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд не може примушувати подружжя проживати разом, цікавитися їх приватним життям, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків, а надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду (ВС/КЦС, № 761/33261/16-ц, 26.11.18).
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Примушування до збереження шлюбних відносин не допускається.
Відповідно до ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно зі ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення для справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 112, 113, 115 СК України, ст.ст. 2, 7, 12, 89, 209, 247, 244, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.10.2017 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 2953.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 992,40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 16.01.2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: