3/130/39/2023
130/2665/22
Іменем України
10.01.2023 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., із участю захисника Крейдіна В.О., розглянув матеріали, які надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст.184 КпАП України,
До Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області суду 24.11.2022 року надійшли адміністративні матеріали щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, за ознакою того, що 16.11.2022 року в АДРЕСА_1 , будучи матір'ю трьох малолітніх дітей, вона ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов проживання та виховання, а саме: діти проживають в антисанітарних умовах, що підтверджується актом обстеження умов проживання, чим порушила ст.12 Закону України "Про охорону дитинства".
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вказаного правопорушення не визнала. Вказала, що її діти регулярно відвідують шкільні заняття, належно забезпечені предметами одягу, взуття, й достатньо добре харчуються. Пояснила, що за наслідком обстеження умов проживання у її квартирі працівниками служби дітей не застосовувалось тимчасове відбирання дітей, а також ними чи працівниками поліції до її житла не викликались працівники санітарно-епідемологічної або рятувальної служб. Зауважила, що після смерті минулого року батька двох її дітей вона не спроможна оформити державну допомогу на їх утримання внаслідок вимог працівників соціальної служби щодо її обов'язкового офіційного працевлаштування.
Захисник Крейдін В.О., думку якого підтримала особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , заявив клопотання про закриття провадження у даній справі з підстав відсутності у діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, посилаючись на неналежне оформлення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у даній справі, оскільки його копія не містить вказівки стосовно не притягнення її до адміністративної відповідальності раніше, відомості про що вказані в оригіналі протоколу. Також вважає, шо виявлені при обстеженні умов проживання у квартирі ОСОБА_1 обставини не становлять безумовних ознак її ухилення від виконання батьківських обов'язків. Додатково зауважив про наявність на утриманні ОСОБА_1 непрацездатної матері, за якою вона здійснює догляд.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, вивчивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція та санкція ч.1 ст.184 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вказана частина статті адміністративного закону є бланкетною та відсилає до інших нормативно-правових актів, що регулюють відповідні обов'язки спеціальних суб'єктів.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Суд враховує, що згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а, відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначену ст.255 КУпАП.
У судовому засіданні встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №143103 від 18.11.2022 року (а.с.1), складеному відносно ОСОБА_1 , не зазначено які саме певні її дії (бездіяльність) становлять ознаки ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов проживання та виховання.
Більш того, у співставленні з копією даного протоколу про адміністративне правопорушення, що була вручена особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, встановлено, що протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №143103 від 18.11.2022 року містить рукописне доповнення у вигляді вказівки щодо не притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності, за відсутності чого у врученій їй копії протоколу визначає здійснення поліцейським цього додаткового запису вочевидь після підписання протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З урахуванням цього, даний протокол про адміністративне правопорушення визнається недопустимим доказом, так як його складено не у встановленому порядку, а саме з порушенням вимог п.7 розділу ІІ Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженого наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, згідно яких не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Судом визнається неналежним доказом копія акту обстеження умов проживання (а.с.11), оскільки він не містить відомостей щодо дати його складення, а також за результатами даного обстеження відсутні будь-які вказівки чи рекомендації комісії щодо усунення певних недоліків, що обмежуються суто вказівками про те, що у приміщенні брудно та відчувається запах цвілості, на підставі яких вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення висновок стосовно проживання дітей у даному житловому приміщенні в антисанітарних умовах не є безсумнівним, надто з урахуванням не здійснення працівниками органу опіки та піклування тимчасового відібрання дітей або невідкладного виклику на місце працівників санітарно-епідемологічної або рятувальної служб з метою забезпечення безпеки дітей.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 29.02.2019 року №1-р/2019 наголошено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказана вище сукупність обставин визначає недоведення складу вказаного у протоколі правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких суд має об'єктивну можливість встановити існування фактів та обставин, що безпосередньо вказували б на наявність у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознак адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст.184 КУпАП, встановлення якого не може грунтуватись на припущеннях за існування очевидних сумнівів у доведеності вини, що підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.7, п.1 ч.1 ст.247, ст.251, 252, 283, 284, 289 КУпАП, -
Закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.