про відмову у відкритті провадження у справі
09 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправною відмову у наданні достовірної, точної та повної інформації на запит на інформацію від 19 квітня 2022 року; зобов'язання повторно розглянути та надати достовірну, точну та повну інформацію на запит на інформацію від 19 квітня 2022 року в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У відкритті провадження у справі належить відмовити з таких мотивів та підстав.
Предметом позову у цій справі є дії (відмова) Виконавчого комітету Ковельської міської ради у наданні достовірної, точної та повної інформації на запит на інформацію від 19 квітня 2022 року (основна вимога) та зобов'язання відповідача повторно розглянути та надати достовірну, точну та повну інформацію на запит на інформацію від 19 квітня 2022 року в порядку, визначеному чинним законодавством України (похідна вимога).
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач вказав, що 19 квітня 2022 року звернувся до Виконавчого комітету Ковельської міської ради із запитом про надання публічної інформації, на яку 26 травня 2022 року отримав відмову у наданні запитуваної інформації. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №140/4516/22 визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано Виконавчий комітет Ковельської міської ради повторно розглянути запит від 19 квітня 2022 року. Однак листом від 07 грудня 2022 року №5349/3.25/2-225 відповідач на виконання рішення суду знову відмовив задовольнити запит про надання інформації від 19 квітня 2022 року.
Проаналізувавши зміст позовної заяви, слід дійти висновку, що позивач ОСОБА_1 фактично звернувся з адміністративним позовом з того самого предмета (про визнання протиправною відмову у наданні достовірної, точної та повної інформації на запит на інформацію від 19 квітня 2022 року; зобов'язання повторно розглянути та надати позивачу достовірну, точну та повну інформацію на запит на інформацію від 19 квітня 2022 року в порядку, визначеному чинним законодавством України) та із тих самих підстав (відповідачем відмовлено у наданні інформації на запит від 19 квітня 2022 року), до того самого відповідача (до Виконавчого комітету Ковельської міської ради), як той, щодо якого набрало законної сили судове рішення у справі (рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №140/4516/22, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року), а заявлені позовні вимоги стосуються саме виконання цього судового рішення. Позивач вважає, що відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №140/4516/22 протиправно відмовлено у наданні інформації на запит від 19 квітня 2022 року.
Тобто, звертаючись до суду із цим позовом, позивач фактично оскаржує дії (бездіяльність) відповідача при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №140/4516/22, оскільки всупереч вказаному судовому рішенню відповідач так і не надав позивачу інформацію, про яку просив він просив у запиті від 19 квітня 2022 року.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною другою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи (їхніх правонаступників). Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.
Отже, відмова боржника добровільно виконувати рішення суду повинна забезпечуватися в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.
02 січня 2023 року до суду надійшла заява позивача про видачу виконавчих листів для примусового виконання рішення суду у справі №140/4516/22.
Одночасно позивач 02 січня 2023 року звернувся до суду з новим позовом, який спрямований на те, щоб змусити відповідача виконати рішення суду у справі №140/4516/22 в його зобов'язальній частині (щодо надання відповіді на запит на інформацію від 19 квітня 2022 року).
Поряд з тим положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Також приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на наведене, спосіб захисту, який обрав позивач, не усуває юридичного конфлікту і не відповідає об'єкту порушеного права. У такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі, якщо суд визнав його порушеним. При розгляді вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не має права зобов'язати його виконати шляхом ухвалення нового судового рішення, бо це буде порушенням процесуальних норм КАС України, зокрема тих, що регулюють виконавче провадження як завершальної стадії судового провадження.
Ці висновки відповідають правовим висновках у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17 та постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 17 квітня 2019 року у справі №355/1648/15-а.
Верховний Суд у постанові від 21 травня 2020 року у справі №420/6649/19 у подібних правовідносинах також вказав, що коли фактичною підставою для звернення до суду із позовом слугувала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання судового рішення, то це свідчить про неправильно обраний спосіб захисту порушених (на думку позивача) прав, свобод та інтересів, оскільки у такому випадку чинне законодавство наділяє особу правом особливого звернення до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними дії чи бездіяльність відповідача щодо невиконання судового рішення), а не з новим позовом. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим адміністративним позовом не розглядаються.
Отже, матеріали позову дозволяють дійти висновку, що спір між сторонами вже вирішений судом та перейшов до стадії виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Також пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України обумовлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки законодавче регулювання спірних правовідносин не змінилось, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення, що набрало законної сили, а спір щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не підлягає розгляду в окремому позовному провадженні (шляхом пред'явлення нового позову) з огляду на наявність як правових норм для примусового виконання судового рішення, так і встановлення судового контролю за його виконанням, то наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 170 КАС України передбачено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись частиною першою статті 170, статтями 248, 256 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк