61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
05.01.2023 № 905/1067/22 Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк» (юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443; електронна пошта: info@tascombank.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_2)
Відповідач: Фізична особа-підприємець Шкуратова Тетяна Володимирівна , (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
предмет позову: про стягнення 458517 грн
Суддя Зельман Ю.С.
Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шкуратової Тетяни Володимирівни про стягнення 458 517 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за наступними договорами:
- за заявою-договором №ID69902760 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таскомбанк (продукт «Кредит на розвиток бізнесу», Кредитний договір 1) від 08.04.2021, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 209001,24 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 167219,75 грн, заборгованість по відсоткам - 41707,52 грн, пеня на суму простроченої заборгованості 73,97 грн;
- за заявою-договором №ID8327379 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таскомбанк (продукт «Кредит на розвиток бізнесу», Кредитний договір 2) від 22.07.2020, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 200657 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 161364,18,75 грн, заборгованість по відсоткам - 39292,82 грн;
- за заявою-договором №ID6694238 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таскомбанк (продукт «Кредит на розвиток бізнесу», Кредитний договір 3) від 23.07.2019, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у 24990 грн, заборгованість по відсоткам - 0,01 грн, заборгованість по комісії - 23868,75 грн;
З матеріалів справи вбачається, що кожний з цих договорів породжує самостійні права та обов'язки між позивачем та відповідачем з приводу спірних питань та на підставі яких вчинялись певні дії, встановлювались певні обставини, складались документи у їх підтвердження та здійснювались розрахунки тощо.
Водночас відповідно до ч.1 ст.173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, до одного і того ж відповідача.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (наприклад стягнення неповернутого кредиту та відсотків за користування цим кредитом і неустойки).
Дослідження доданих до позовної заяви документів дає підстави стверджувати, що кожен з цих договорів (заява-договір №ID69902760; заява-договір №ID8327379, заява-договір №ID6694238) має індивідуальний предмет та породжує самостійні права і обов'язки незалежно один від одного.
При вирішенні спору кожен з таких договорів повинен бути досліджений судом окремо з перевіркою обставин його укладання. Суд повинен надати оцінку обставинам, які відбулись при виконанні/не виконанні зобов'язань по кожному з договорів, відокремити періоди, перевірити правові підстави та обставини складання документів на виконання кожного з договорів, встановити факти щодо вчинення сторонами та іншими особами відповідних дій на виконання означених договорів тощо, а також правомірності нарахування заборгованості по відсоткам, пені та комісії .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одній позовній заяві, оскільки за висновками суду, при розгляді даного позову сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить розгляд справи і не призведе до процесуальної економії, оскільки фактично розгляду підлягають три окремих позови з дослідження трьох окремих правочинів (кредитних договорів) та підстав їх укладання, що в свою чергу потребує дослідженню великої кількості документів.
При цьому суд враховує, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Крім того, сумісний розгляд об'єднаних вимог за трьома самостійними договорами може призвести до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумного строку розгляду справи.
За змістом п.2 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Схожість вимог, договорів, відносин (їх однорідність), так само як і подібність документів, не дає права позивачеві об'єднувати в одній позовній заяві вимоги, що стосуються правовідносин за трьома різними правочинами. Таке об'єднання вимог не відповідає ч.1 ст.173 ГПК України і тягне за собою повернення позовної заяви, оскільки ч.5 ст. 174 цього Кодексу зобов'язує, а не надає суду право повернути позовну заяву, якщо у ній об'єднані вимоги, не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.
Отже, господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує суд приймати позовну заяву, якщо у ній об'єднані різні вимоги, а згідно з ч.1 ст.173 ГПК України право об'єднати однорідні вимоги належить не позивачеві, а суду.
За таких обставин позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню на підставі п. 2 ч.5 ст. 174 ГПК України.
У той же час суд роз'яснює, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись, . ч.1 ст.173, п.2 ч.5 ст.174, ст.ст.234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Фізичної особи-підприємця Шкуратової Тетяни Володимирівни про стягнення 458517 грн - повернути заявнику.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України, протягом десяти днів з дня складання ухвали.
Направлення даної ухвали здійснити шляхом електронного листування на електронні адреси заявника.
Суддя Ю.С. Зельман