1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8857/22 1-кс/335/3199/2022
30 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12022082060001680 від 29.12.2022, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіти повної середньої, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 22.09.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік;
- 03.01.2018 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України з урахуванням вимог ч.1 ст.71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі. Звільнився по відбуттю покарання 12.10.2018 року;
- 09.08.2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до двох років обмеження волі із звільненням від відбування покарання на іспитовий строк один рік;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
30.12.2022 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
Як випливає з клопотання, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060001680 від 29.12.2022, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлені обставини, що дають підстави підозрювати, що ОСОБА_4 , 28 грудня 2022 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, шляхом віджиму вікна, проник до приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, намагався таємно викрасти майно, що належить потерпілій ОСОБА_8 , а саме телевізор «Samsung», модель UE42F5020AK, та магнітофон «Panasonic», модель XBF, на загальну суму 2300 гривень, чим намагався спричинити потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на зазначену суму, але не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками УПО в Запорізькій області.
Клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під варту обґрунтовується наявністю ризиків, зазначених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи за можливе обмежитись іншим запобіжним заходом, в обґрунтування чого послався на безпідставність підозри та клопотання про взяття його під варту. Пояснив, що постійно відвідував кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», і знав, що ввечері там залишається багато недопалків, і 28.12.2022 дійсно проник через вікно до приміщення кафе у вечірній час, але не з метою крадіжки техніки, а з метою збору недопалків та залишків їжі, яка залишалась на столах. Оскільки увімкнулось святкове освітлення, він витягнув шнури живлення. Приміщення він не покинув, оскільки був у стані алкогольного сп'яніння, присів відпочити та заснув. Крім того, вже мав починатись комендантський час. Наміру викрадати техніку у нього не було, від працівників поліції він не тікав. Крім того, підозрюваний пояснив, що тимчасово не працює, проживає у цивільному шлюбі, разом із співмешканкою живе за рахунок гуманітарної допомоги та випадкових незначних заробітків.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 , підтримав думку свого підзахисного, зауваживши, що, на його думку, стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри та вказаних у клопотанні ризиків такого ступеня, що надав би підстави для взяття підозрюваного під варту.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри слідчий та прокурор надали в копіях відповідні докази:
-протокол огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , від 29.12.2022;
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-протоколи допиту свідків по даному кримінальному провадженню - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,;
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.12.2022.
Із змісту вказаних документів випливає, зокрема, що свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , будучи працівниками управління охорони, прибувши за викликом після спрацювання сигналізації в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», при зовнішньому огляді приміщення виявили ОСОБА_4 , який лежав на підлозі у верхньому одязі та в надягнутих на руках рукавицях. В подальшому при огляді місяці події було встановлено, що дроти живлення від телевізора та магнітофону були вимкнуті, а сам магнітофон знаходився не на своєму місці.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а надані ним пояснення можуть бути способом захисту з метою ухилення від відповідальності.
Щодо наявності ризиків.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- ризик незаконного впливу на потерпілого;
- ризик вчинення нового кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути, зокрема:
- документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку;
- інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи;
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально;
- необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю;
- вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що вказані у клопотанні ризики можуть бути підставою для застосування до підозрюваного такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Щодо ризику переховування від досудового розслідування та суду.
Так, діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є замахом на тяжкий злочин. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).
Як встановлено судом, ОСОБА_4 вже багато років веде осілий спосіб життя, має стійкі соціальні зв'язки із співмешканкою, має зареєстроване та фактичне постійне місце проживання. Крім того, його поведінка в межах попередніх кримінальних проваджень не вказує на його схильність до ухилення від виконання процесуальних обов'язків.
За таких умов відсутні підстави вважати, що наявний реальний ризик ухилення ОСОБА_4 від досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні
Оцінюючи можливість впливу на потерпілого та свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого та дослідження їх судом.
Разом із цим, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження в частині, що стосуються клопотання про обрання запобіжного заходу, а отже і з протоколами допиту потерпілого та протоколами впізнання за фотознімками за участю потерпілого, підозрюваний знатиме як його персональні данні, так і зміст наданих ним свідчень на стадії досудового розслідування.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на потерпілого з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що доведеним наявність вказаного ризику.
Щодо ризику вчинення нових кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий за корисливі злочини, підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення проти власності, до чого його, вірогідно, спонукало скрутне матеріальне становище, що в сукупності з наведеними вище обставинами вказує на наявність ризику вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя погоджується з викладеними у клопотанні доводами щодо неможливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування іншого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу.
Так, про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов'язання або домашній арешт, свідчить відсутність у нього власного життя та проживання без відповідних документів у випадкових знайомих, через що забезпечити ефективний контроль за дотриманням умов домашнього арешту є неможливим.
Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків, які б заслуговували довіру, та поручились за виконання ним покладених на нього обов'язків. Крім того, на час звернення з клопотанням до слідчого судді, до слідчого не надходило відповідних клопотань від поручителів.
Про неможливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п.3 ч.1 ст. 176 КПК України свідчить те, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді, відповідних клопотань від заставодавців не надходило.
Доводи підозрюваного та його захисника слідчий суддя відхиляє, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Водночас слідчий суддя не вбачає підстав для взяття підозрюваного під варту на максимально можливий строк, клопотання слідчого відповідних доводів також не містить.
Беручи до уваги характер та ступінь суспільної небезпечності діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за достатнє обмежитись місячним строком.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 175-177, 182, 183, 194, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на тридцять днів, з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», з правом виходу під заставу.
Строк тримання під вартою обчислювати з 01 год. 58 хв. 29.12.2022 і по 01 год. 58 хв. 27.01.2023 включно.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_4 .
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати до слідчого, прокурора або до суду за першою вимогою;
- утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали оголошений о 11 год. 00 хв. 02.01.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1