1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8858/22 1-кс/335/3200/2022
30 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, який має середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою : АДРЕСА_2 , раніше засудженого:
- 23.04.1991 року Ленінським р/с м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України, призначено покарання вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна;
- 20.07.1993 року Марганецьким м/с Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6, ч. 1 ст. 42 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна;
- 02.03.1998 року Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 3 ст. 193 КК України виправдано;
- 02.09.2000 року Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ст. 17, ч. 2 ст. 141 КК України, ризначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки з конфіскацією майна;
- 11.04.2003 року Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком 23.10.2000 та визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць;
- 21.02.2005 року Ленінським р/с м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
- 26.03.2009 року Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки;
- 06.06.2012 року Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком 26.03.2009 року та визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;
- 17.09.2012 року Комунарським р/с м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку 06.06.2012 року визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;
- 25.08.2016 року Марганським м/с Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75,76 п.п. 2,3,4 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;
- 21.12.2016 року Жовтневим р/с м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання більш суворого покарання за вироком 25.08.2016 року до відбування покарання 4 роки позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк з 13.05.2016 року до вступу вироку в закону силу;
- 15.03.2018 року Нікопольським м.р/с Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч.ч. 1,4 ст. 70 КК України шляхом поглинання більш суворого покарання за вироком Апеляційного суду Запорізької області від 04.04.2017 року до відбування покарання 4 роки позбавлення волі у строк зарахувати строк відбування покарання за вироком 04.04.2017 року.
- 26.09.2019 року Орджонікідзевським р/с м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком від 15.03.2018 року та визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці, на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців. 31.10.2022 року на підставі ухвали Маневицького р/с Волинської області звільнений умовно-достроково з невідбутим покаранням 5 місяців 12 днів.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185Кримінального кодексу України,
Слідчий СВ відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Своє клопотання мотивує тим, що 29.12.2022 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом пошкодження замка від вхідних дверей, проник до квартири АДРЕСА_3 .
Перебуваючи у вказаній квартирі, ОСОБА_5 почав її оглядати на предмет цінних речей, після чого в одній з кімнат квартири діючи в умовах воєнного стану, повторно, таємно викрав грошові кошти у сумі 75 000 гривень, золоту каблучку 585 проби, ігрову приставку «XBOX 512 GB Series S» в корпусі білого кольору, вартістю 10 000 гривень, мобільний телефон «Samsung Galaxy A31» в корпусі блакитного кольору, вартістю 6 500 гривень, павербанк «Xiaomi» 10 000 милиампер, вай фай роутер «Київстар» в корпусі білого кольору.
В подальшому, викрадене майно та грошові кошти ОСОБА_5 сховав до свого рюкзака та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, проте був затриманий працівниками поліції, маючи при собі викрадене майно.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 91 500 гривень.
30.12.2022 року за даним фактом ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникнення у житло, вчинено повторно, в умовах воєнного стану.
Орган досудового розслідування вбачає наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
Так, слідчий вказує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку з чим, у органа досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
З метою захисту громадян і суспільства від злочинних посягань, оскільки підозрюваний є суспільно небезпечною особою, слідчий приходить до висновку, про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Перевіривши клопотання та дослідивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, яка клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав викладених у ньому, думку підозрюваного, його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотанні слідчого, з тих підстав, що в органом досудового розслідування не надано переконливих доказів, що інші запобіжні заходи, в тому числі і цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Під час судового розгляду встановлено, що в провадженні СВ відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12022082060001690 від 29.12. 2022 року.
30.12.2022 року ОСОБА_5 у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 29.12.2022 року; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України від 29.12.2022 року; допитами свідків, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема передбачені ст. 178 КПК України.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального правопорушення слідчий суддя повинен встановити лише наявність обґрунтованої підозри особи у вчиненні злочину, тобто, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною з точки зору об'єктивного спостерігача та не вирішує питання доведеності винуватості особи у вчиненні злочину, не оцінює докази з точки зору їх допустимості, достатності, взаємозв'язку, не вирішує інші питання, що вирішуються під час судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року, ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи, що у зв'язку із повідомленням йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення і у подальшому його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою певні негативні наслідки у вигляді санкції, передбаченої ч. 4 ст. 185 КК України, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, до слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Підтвердженням наявного ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те що ОСОБА_5 , під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати на територію яка перебуває в тимчасовій окупації, у зв'язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.
Отже існує ризик того, що ОСОБА_5 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Також, підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, впливати на потерпілого та свідків, шляхом вмов або залякування. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на учасників кримінального провадження, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, органом досудового слідства встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , раніше неодноразово вчиняв корисливі злочини, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову вчинив новий корисливий злочин, що свідчить про те, що єдиним джерелом прибутку підозрюваного є матеріальні блага отриманні злочинним шляхом. У зв'язку з чим, залишаючись на волі підозрюваний в подальшому може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, 26.09.2019 року ОСОБА_5 був засуджений Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України, йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців.
31.10.2022 року на підставі ухвали Маневицького районного суду Волинської області він звільнений умовно-достроково з невідбутим покаранням 5 місяців 12 днів, а 29.12.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, тобто вчинив новий злочин в період іспитового строку.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу та інші обставини, ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить те, що він вчинив тяжке кримінальне правопорушення за яке передбачена безальтернативна міра покарання у вигляді позбавлення волі, у разі його засудження, що саме по собі вказує на те, що підозрюваний може здійснити спроби до переховування від слідчого, прокурора та суду з метою уникнення настання кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків, оскільки наразі не допитано усіх можливих свідків вчинення кримінального правопорушення, що вказує на те, що існує ризик впливу підозрюваного на вказаних осіб шляхом погроз, умовляння, залякування чи підкупу з метою зміни чи дачі неправдивих показів такими особами.
Крім того, ОСОБА_5 , не маючи ніякого джерела доходу, може продовжити вчиняти нові корисливі злочини з метою покращення свого матеріального стану, що в сукупності на думку слідчого судді свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов'язання, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.
Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків, які б заслуговували довіру інших осіб, які б поручились за виконання ним покладених на нього обов'язків. Крім того, на час звернення з клопотанням до слідчого судді, до слідчого не надходило відповідних клопотань від поручителів.
Про неможливість обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України свідчить те, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді, відповідних клопотань від заставодавців не надходило.
За таких обставин наведені в клопотанні ризики є належно обґрунтованими.
З огляду на вищезазначене, запобігти встановленим ризикам можливо лише застосуванням до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою; більш м'які заходи, на думку слідчого судді, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного в ході досудового розслідування та не зможуть запобігти настанню зазначених вище ризиків.
У відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Також в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначається, які обов'язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192 - 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, з 29 грудня 2022 року до 26 лютого 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Встановити ОСОБА_5 заставу 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 240 (дев'яносто дев'ять двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу на депозитний рахунок (отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава за ОСОБА_5 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка визнана свідком чи потерпілим у кримінальному провадженні № 12022082060001690;
- носити електронний засіб контролю.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти.
Роз'яснити ОСОБА_5 обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки їх невиконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали, яка підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 грудня 2022 року.
Повний текст ухвали з урахуванням вихідних днів виготовлено та оголошено 02.01.2023 року о 10:30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1