УХВАЛА
м. Київ
30 грудня 2022 року
справа № 813/2987/14
адміністративне провадження № К/990/37674/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року
у справі №813/2987/14
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького
до Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
29 грудня 2022 року до Верховного Суду у восьме через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року ухвалену за результатами повторного нового розгляду у справі №813/2987/14, предметом судового розгляду якої визначально були податкові повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року №0002622210/7849, №0002632210/7850, №0000722230/7851, №0001061720, від 30 січня 2014 року №0000172201/1349.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправними і скасовано: податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року № 0002622210/7849 в частині визначення платникові грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 281073 грн за основним платежем та 140536,50 грн за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року № 0000172201/1349 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 165675 грн за основним платежем та 41418,75 грн за штрафними санкціями, в решті позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2016 року касаційні скарги державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» та Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі № 813/2987/14 скасовано в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року № 0000172201/1349, та направлено в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення залишено без змін.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000172201/1349 від 30 січня 2014 року в сумі 454983,75 грн з них 363987,00 грн за основним платежем та 90996,75 грн - за штрафними санкціями. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року касаційні скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» та Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року апеляційні скарги Залізничної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року - без змін.
Судом установлено, що попередньо подані сім разів касаційні скарги Головним управлінням ДПС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року ухвалами Верховного Суду від 14 квітня 2022 року, від 29 квітня 2022 року, від 14 червня 2022 року, від 26 липня 2022 року, від 12 вересня 2022, від 15 листопада 2022 року, 6 грудня 2022 року поверталися, як такі, що не містили підстав касаційного оскарження.
В поданій касаційній скарзі від 29 грудня 2022 року, відповідач посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України в контексті пункту 1 частини другої статті 353 цього кодексу, доводить, що порушення (не дослідження) зібраних у справі доказів призвело до неправильного застосування підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 ПК України.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд визнає, що підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України касаційною скаргою від 29 грудня 2022 року не доведені.
Суд визнає, що вимоги процесуального закону позивач не виконав, що зумовлює неможливість відкриття касаційного провадження за касаційної скаргою.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №813/2987/14 - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. Ф. Ханова