ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29 грудня 2022 року Справа № 280/4803/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 083950013584 від 01.07.2022 р. про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, період роботи з 02.08.1993 по 01.07.1998 у Виробничо-комерційній Фірмі «Система ЛТД».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на його звернення про призначення пенсії, отримано відмову в призначенні пенсії за віком, через відсутність необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком. Так, до страхового стажу не враховано запис в трудовій книжці про період роботи позивача з 02.08.1993 р. по 01.07.1998 р. (місце роботи Виробничо - комерційна Фірма «Система ЛТД»), оскільки остання неправильно заповнена. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що позбавили його права на отримання пенсії, що є порушенням його прав. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою судді від 08.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Представником третьої особи 26.09.2022 подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просять відмовити у задоволенні позову з підстав того, що трудова книжка заповнена не належним чином, оскільки в запису про звільнення з Виробничо-комерційної Фірми «Система ЛТД» на печатці відсутній код підприємства та посада відповідальної особи. Крім того, позивачем до органів ПФУ не було надано жодних доказів, які б підтверджували періоди роботи позивача, які були зазначені в трудові книжці. А тому вказане позбавляє можливості зарахувати до трудового стажу вказані періоди роботи позивача періоди.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
24.06.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії по за віком.
Рішенням № 083950013584 від 01.07.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», через відсутність необхідного страхового стажу 29 років для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано запис в трудовій книжці про період роботи позивача з 02.08.1993 р. по 01.07.1998 р. (місце роботи Виробничо - комерційна Фірма «Система ЛТД»), оскільки в запису про звільнення на печатці відсутній код підприємства та посада відповідальної особи.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут та надалі - у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Статтею 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема, наступне: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови,що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 N 1788-XII (далі - Закон N 1788-XII; тут та надалі - в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Відповідно до статті 56 Закону N 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що з 01.01.2004 законодавцем запроваджено поняття «страховий стаж», для отримання якого обов'язковою умовою є сплата страхових внесків; трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, прирівнюється до страхового.
Згідно статті 62 Закону N 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядок №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом досліджено трудову книжку серії НОМЕР_1 від 10.09.1979 позивача (а.с. 9-12), у якій наявні трудові записи, в тому числі про період роботи позивача з 02.08.1993 по 01.07.1998 у Виробничо - комерційній Фірмі «Система ЛТД». При цьому, у графі ні підставі чого внесено запис (документ, дата і номер)» у всіх рядках вчинені записи із посиланням на номер та дату прийняття відповідного наказу. Також проставлені та наявні відбитки печаток відповідних підприємств (установ).
Тобто, із наведених записів можливо встановити період, протягом якого позивач перебував у трудових відносинах; місце роботи та посаду; відомості про переведення; підставу звільнення; документи (накази), на підставі яких здійснено записи у трудовій книжці.
Однак, як вбачається з рішення відповідача вказаний записи у трудовій книжці не враховано до страхового стажу ОСОБА_1 . При цьому, таке неврахування обґрунтоване тим, що в запису про звільнення позивача з Виробничо - комерційної Фірми «Система ЛТД» на печатці відсутній код підприємства та посада відповідальної особи.
Слід зазначити, що на момент вчинення записів у трудовій книжці за спірний період був відсутній нормативно-правовий акт який би передбачав наявність ідентифікаційного коду суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи на печатці.
11.01.1999 року Міністерством внутрішніх справ України було прийнято Наказ № 17 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за № 264/3557.
При цьому, лише 23.04.2001 було внесено зміни до пункту 3.3.7 даної Інструкції, які передбачали обов'язкове зазначення на печатці ідентифікаційного коду суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи.
Крім того, законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємства, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення періодів роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням таких періодів.
Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та наявність у ній печатки підприємства, і не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, відсутність на печатці коду підприємства та посади відповідальної особи підприємства, не може бути підставою неврахування відповідних періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії, оскільки позивач не може відповідати за правильність оформлення документів і відповідність дотримання вимог законодавства на підприємстві.
Крім того суд зазначає, що позивач не може нести негативні наслідки у зв'язку із неправильним заповненням роботодавцем першої сторінки трудової книжки
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018.
За викладених обставин, суд вважає, що рішення №083950013584 від 01.07.2022 Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії прийнято без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття.
Суд зазначає, що підставою для відмови в призначенні пенсії позивача стало неврахування до страхового стажу період роботи позивача з 02.08.1993 по 01.07.1998 у Виробничо - комерційній Фірмі «Система ЛТД», оскільки в запису про звільнення на печатці відсутній код підприємства та посада відповідальної особи, тобто трудову книжку не визнано як документ, який підтверджує страховий стаж. Отже відповідач не здійснював перевірку змісту трудової книжки щодо конкретних записів про дані періоди роботи, їх належне оформлення, відповідність вимогам чинного законодавства, не уточнював інформацію про факт роботи в ці періоди тощо.
Крім того, суд звертає увагу, що у 2020 році позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо попередньої перевірки документів для призначення йому пенсії за віком. За результатами даної перевірки, позивача було письмово повідомлено, що відповідно наданих документів станом на 04.09.2020 р. його страховий стаж складає 29 років 0 місяців 1 день (лист Головного управління ПФУ в Запорізькій області від 16.09.2020. № 0800-0207-8/47484).
Позивачем надано суду архівну довідку № 04-25/Г-1161 від 08.07.2022 видану архівним управлінням Запорізької міської ради, в якій зазначено, що документи Виробничо-комерційної Фірми «Система ЛТД» на зберігання до архівного управління Запорізької міської ради не надходили.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1, у редакції на час подання заяви про призначення пенсії, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної норми Порядку № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
Отже, належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах суд вважає зобов'язання органу Пенсійного фонду, який прийняв оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 02.08.1993 по 01.07.1998 у Виробничо-комерційній Фірмі «Система ЛТД».
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмір 992,40 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 083950013584 від 01.07.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 02.08.1993 по 01.07.1998 у Виробничо-комерційній Фірмі «Система ЛТД».
Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачену суму судового збору в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В.Стрельнікова