Справа № 761/17501/21
Провадження № 4-с/761/73/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Габунії Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києва державної адміністрації,
ВСТАНОВИВ:
14.05.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення заступника начальника Дніпровського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Дарди І.М., у якій просить визнати неправомірними та скасувати постанови від 14.01.2021 р. про арешт коштів боржника та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, винесені державним виконавцем у рамках виконавчого провадження № 63929513.
Свою скаргу заявник обґрунтовує тим, що 14.01.2021 р. заступником начальника Дніпровського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Дардою І.М. було винесено постанови про арешт коштів боржника та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 63929513 з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 09.12.2020 р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 761/25101/20 шляхом зобов'язання батька - ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 матері - ОСОБА_2 за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 у визначені дні, для побачень. Разом з тим, посилаючись на те, що вказані постанови є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки суперечать вимогам закону, заявник вважає, що вказаними рішеннями державного виконавця були порушені його права, а тому звернувся до суду з даною скаргою.
Ухвалою від 10.11.2021 р. скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Представник заінтересованої особи Большової Н.О. в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечила, просила суд відмовити у їх задоволенні.
Заявник в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла його письмова заява про розгляд скарги за його відсутності.
Державний виконавець та представник заінтересованої особи Служби у справах дітей та сім'ї ШРДА в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили.
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності державного виконавця, заявника та заінтересованої особи.
Вислухавши пояснення представника заінтересованої особи Большової Н.О., дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що на виконанні у Дніпровському ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) перебуває виконавче провадження № 63929513 з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 09.12.2020 р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 761/25101/20 шляхом зобов'язання батька - ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 матері - ОСОБА_2 за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 у визначені дні, для побачень.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Звертаючись до суду з даною скаргою, заявник, як на підставу для її задоволення, посилається на неправомірність постанов державного виконавця про арешт коштів боржника та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, оскільки не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження у зв'язку з чим був позбавлений можливості виконати судове рішення та це суперечить вимогам закону, а тому вважає, що вказаними рішеннями державного виконавця були порушені його права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Так, з метою примусового виконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63929513.
Відповідно до ч.1 ст. 63 Закону № 1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст. 63 Закону 1404-VІІІ).
Згідно з ч.1 ст. 75 Закону 1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону № 1404-VІІ стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Положеннями ст. 56 Закону № 1404-VІІ визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Згідно з ч.4 ст. 64-1 Закону № 1404-VІІ у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.05.2019 р. № 2-р(ІІ)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є невід'ємною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Так, здійснивши перевірку виконання рішення суду, а саме постанови Київського апеляційного суду від 09.12.2020 р. державним виконавцем 14.01.2021 р. у відповідності до вимог ст. 56 та ч.4 ст. 64-1 Закону № 1404-VІІІ винесено постанови про арешт коштів боржника, якими накладено арешт в межах суми стягнення з врахуванням виконавчого збору на грошові кошти, що містяться на належних боржнику відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті боржником після винесення цієї постанови, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які, заборонено законом та встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Водночас, посилання заявника щодо того, що неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження перешкоджало належним чином виконати судове рішення, судом до уваги не приймаються, оскільки будучи обізнаним про постанову Київського апеляційного суду від 09.12.2020 р., мав можливість добровільно виконати рішення, але не зробив цього.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що 14.01.2021 р. заступник начальника Дніпровського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Дарда І.М. в установленому законом порядку з метою реального контролю та виконання рішення суду винесено постанови про арешт коштів боржника та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у рамках виконавчого провадження № 63929513, які не суперечать вимогам закону, при цьому правові підстави для зняття арешту та обмеження відсутні.
За таких обставин, оскільки під час винесення рішень у виконавчому провадженні № 63929513, які оскаржуються, заступник начальника Дніпровського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Дарда І.М. діяла у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, тому суд вважає, що з боку держаного виконавця права чи свободи заявника вказаними діями та рішенням порушені не були, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги на рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києва державної адміністрації
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: