Справа № 156/819/22
Провадження № 3/156/500/22
Рядок статзвіту 307
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року смт. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бахаєв І. М. , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матерілах справи відсутній, уродженки м. Житомир, українки, громадянки України, не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 10, 63 Конституції України особі роз'яснено,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 736116 від 04.11.2022 року, 04.11.2022 року близько 11:40 год. ОСОБА_1 , неодноразово протягом року, вчинила домашнє насильство психологічного та економічного характеру стосовно своєї свекрухи ОСОБА_2 , чим порушила ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, хоча була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи судом та не повідомила суд про причини своєї неявки, а також не надіслала клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без її участі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знала про складання відносно неї адміністративного протоколу і що розгляд справи відбудеться 29.12.2022 року в Іваничівському районному суді Волинської області, не вжила жодних заходів для явки до суду, не подала клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.
Суддя, дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 736116 від 04.11.2022 року; копією рапорту № ЄО7379 від 04.11.2022 року, заявою потерпілої ОСОБА_2 , письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , постановою судді Буського районного суду Львівської області та іншими документами, доданими до протоколу.
За таких обставин беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан порушниці, ступінь її вини, а також те, що вона не працює, тому суддя вважає за необхідне призначити їй адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп..
Також відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496 грн. 20 коп.
Керуючись ч. 2 ст. 173-2, ст.ст. 221, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 коп.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя І. М. Бахаєв