Справа № 156/807/22
Провадження № 3/156/491/22
Рядок статзвіту 327
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року смт. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бахаєв І. М. , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженку Старої Лішні, Володимирський район, Волинська область, українку, громадянку України, не працевлаштовану, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 10, 63 Конституції України особі роз'яснено,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 286190 від 24.10.2022 року, 24.10.2022 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 ухилилася від обов'язків, передбачених ст. 150 СКУ щодо виховання своїх неповнолітніх дітей. Таке діяння працівниками поліції кваліфіковане за ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, хоча була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи судом та не повідомила суд про причини своєї неявки, а також не надіслала клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без її участі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знала про складання відносно неї адміністративного протоколу і що розгляд справи відбудеться 29.12.2022 року в Іваничівському районному суді Волинської області, не вжила жодних заходів для явки до суду, не подала клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.
Суддя, дослідивши матеріал про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 286190 від 24.10.2022 року; копією рапорту № ЄО1921 від 24.10.2022 року, поданнями та іншими документами, доданими до протоколу.
За таких обставин беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладенні стягнення обставиною, яка пом'якшує відповідальність правопорушниці є щире каяття. Обставин, які обтяжують відповідальність правопорушниці суддя не вбачає.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан порушниці (працеваштована), ступінь її вини, а також те, що вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні неповнолітніх дітей, вину у вчиненому визнала, щиро розкаялась, а також те, що накладене стягнення поставить у скрутне становище сім'ю ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти стягнення у виді попередження.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33-35, 221, 251, 252, 268, 283, 284, ч. 1 ст. 184 КУпАП, Законом України «Про судовий збір» -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно ЗУ «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд.
Суддя І. М. Бахаєв