Єдиний унікальний номер 448/1356/22
Провадження № 2/448/473/22
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
26.12.2022 2022 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дітей, покликаючись на те, що із відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі та за час подружнього життя у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також у них є ще спільна дитина - дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що на даний час відповідач ОСОБА_2 зловживає алкоголем, більшість часу не проживає за місцем свого проживання, не цікавиться дітьми, не надає кошти на їх утримання. Зазначила, що з нею також проживають її діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Покликається на те, що вона (позивачка) не може в повній мірі забезпечити потреби дітей у нормальному, повноцінному харчуванні, догляді, одязі, а також інших витратах пов'язаних з вихованням та навчанням, оскільки на це потрібні значні кошти, а вона (позивачка) на даний час не працює, так як доглядає за дітьми.
Стверджує, що відповідач є фізично здоровим та працює на сезонних роботах, має змогу сплачувати аліменти на утримання дітей, а тому просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, а скерувала письмову заяву, в якій зазначила, що підтримує заявлені нею позовні вимоги та просить такі задовольнити. Крім того, просила розглядати дану цивільну справу у її (позивачки) відсутності та вказала, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився без поважних причин, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи виклик відповідача здійснювався у відповідності до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та останній вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи з часу опублікування оголошення про виклик. Крім того, останнього повідомляли про час і місце розгляду справи, шляхом надіслання судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місця його фактичного проживання та такі отримано останнім особисто. Відомості про будь-які інші адреси місця проживання чи перебування відповідача чи про його офіційну електронну адресу в матеріалах справи відсутні, заяв про зміну місця проживання чи перебування від відповідача не надходило.
Ухвалою судді від 18.11.2022 року позовну заяву позивачки прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).
Ухвалою суду від 26.12.2022 року постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив, а також враховуючи те, що позивачка не заперечувала проти заочного вирішення справи, судом вирішено ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані документи і матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги та об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України. Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що з 14.02.2020 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Від подружнього життя в сторін народилася дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також сторони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 , позивачкою по справі та перебувають на її утриманні.
Відповідач ОСОБА_2 добровільно не надає кошти на утримання дітей, не піклується про їх матеріальне забезпечення.
Вказані обставини підтверджуються такими доказами по справі, зокрема: копією свідоцтва про шлюб між сторонами серії НОМЕР_1 ; копією свідоцтва про народження дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копією свідоцтва про народження дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копією паспорта позивачки по справі; довідкою про склад сім'ї позивачки ОСОБА_1 , з якої відомо, що позивачка ОСОБА_1 разом з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; іншими матеріалами справи.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття; сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Частинами 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Змістом ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той з батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Згідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина 3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У ст.182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: - стан здоров'я та матеріальне становище дитини; - стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; - наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; - наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; - доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; - інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022р. по 30.06.2022 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить 2100 грн., з 01.07.2022р. - 2201 грн., а з 01.12.2022р. - 2272 грн. Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років відповідно становить: з 01.01.2022р. - 2618 грн., з 01.07.2022р. - 2744 грн., а з 01.12.2022р. - 2833 грн.
Стягнення з особи аліментів на утримання дитини у розмірі меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.
Крім того, батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.
Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів. Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Судом враховано матеріальне становище позивачки, стан здоров'я та матеріальний стан дітей- дочки ОСОБА_8 та сина ОСОБА_9 , ті обставини, що діти сторін проживають разом з позивачкою ОСОБА_1 , остання несе витрати по утриманню дітей, забезпечує їх лікуванням в разі потреби, займається їх вихованням, що потребує не тільки матеріальних витрат, а й значних моральних зусиль, а відповідач ОСОБА_2 ухиляється від утримання дітей, а також те, що відповідач є фізично здоровим, працездатним. Окрім цього, враховано необхідний та розумний обсяг матеріальних витрат на утримання дітей, що буде забезпечувати їх нормальний розвиток, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та інші обставини, що мають істотне значення, а також рівність обов'язку матері та батька по утриманню дитини.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Беручи до уваги усі наведені обставини та враховуючи заяву одержувача аліментів про визначення розміру аліментів на утримання дітей саме в частці від доходу їх батька, враховуючи найкращі інтереси дітей, необхідність захисту права дітей на належне утримання, з урахуванням їх віку та потреб, керуючись принципом розумності і справедливості, суд приходить до висновку про ухвалення рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на утримання дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у частці від його заробітку (доходу), зокрема у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Такі аліменти узгоджуватимуться з вимогами закону, відповідатимуть інтересам дітей, покриватимуть суттєву частину витрат на дітей і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача. Такий розмір аліментів забезпечуватиме реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дітей та не порушуватиме правила щодо дотримання загалом паритету (рівності) батьків у виконанні обов'язку з матеріального утримання дитини, підстав для відступу від якого не встановлено і не доведено.
Необхідно враховувати також, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах і т.ін.
Виходячи з вимог ст.430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позовні вимоги позивачки задоволені, то на підставі ст.ст. 133, 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284, 430 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третини) з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.10.2022р. і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп. судового збору в дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 28.12.2022 року.
Відомості про учасників справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженка с.Білокриниця Підгаєцького району Тернопільської області; проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , уродженець с.Вовчищовичі Мостиського району Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; проживаючого за адресою: с.Вовчищовичі Яворівського району Львівської області.
Суддя Ю.В. Кічак