Справа №463/8251/22
Провадження №2/463/1743/22
УХВАЛА
судового засідання
29 грудня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Яворського С.Й.
за участю секретаря с/з - Козак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву головуючого судді про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури, Державного бюро розслідувань, Офісу генерального прокурора про відшкодування моральної та майнової шкоди, -
встановив:
в провадження судді Личаківського районного суду м. Львова Яворського С.Й. 26.12.2022 року передано матеріали цивільної справи №463/8251/22, провадження №2/463/1743/22 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури, Державного бюро розслідувань, Офісу генерального прокурора про відшкодування моральної та майнової шкоди.
29 грудня 2022 року головуючим-суддею Яворським С.Й. подано заяву про самовідвід від розгляду зазначеної справи. Подану заяву мотивує тим, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем у такій є ОСОБА_1 , який працює викладачем юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, випускником якого є суддя Личаківського районного суду м.Львова Яворський С.Й.
Із врахуванням положень ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про самовідвід без повідомлення учасників справи.
Оглянувши матеріали справи та заяви про самовідвід, суд приходить до наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. При цьому питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 9 ст. 40 ЦПК України).
Так згідно з п.5 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
На підставі ч. 1 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Враховуючи вказане, оскільки наведені вище в заяві про самовідвід обставини в очах стороннього спостерігача дійсно можуть сприйматись як такі, що впливають на здатність судді прийняти незалежне рішення у справі, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо безсторонності суду під час розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260, 261ЦПК України, -
постановив:
заяву судді Яворського Сергія Йосифовича про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю Яворського Сергія Йосифовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури, Державного бюро розслідувань, Офісу генерального прокурора про відшкодування моральної та майнової шкоди.
Матеріали справи передати для повторного авторозподілу згідно положень ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Яворський С. Й.