Справа № 372/1499/22
Провадження № 2-1040/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
22 грудня 2022 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Висоцької Г.В.
при секретарі Куник О. В., за участю представника позивачки ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2022 року позивачка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , в якмоу просила у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на 5/6 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,2 кв.м., а за відповідачем Дементьєвим 1/6 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 62,2 кв.м. та транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель TRANSPORTER, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилось четверо дітей. У 2020 році шлюб між сторонами розірвано. Діти за рішенням суду проживають разом із позивачкою. В червні 2019 року відповідача виїхав із спільної квартири до своїх батьків у Вінницьку область. Покладених законом на батьків обов'язків відповідач не виконував як під час шлюбних відносин, так і після його розірвання. Аліменти, визначені за рішенням суду, відповідач жодного разу не сплачував. На утримання квартири, сплату комунальних послуг, додаткових витрат на дітей коштів не надає. Має борг по сплаті аліментів. Дійти згоди щодо розподілу майна сторони не можуть. У зв'язку із чим, позивачка звернулась до суду із вказаним позовом.
14.07.2022 року ухвалою судді прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
17.08.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання щодо винесення заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань до суду не направив, правом подати відзив не скористався.
Положеннями ст. 280 ЦПК України передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Суд заслухавши представника позивачки, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбних відносинах, шлюб між ними було зареєстровано 10 вересня 2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.8).
У шлюбі у позивача з відповідачем народилось четверо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9-12).
Шлюб між сторонами розірвано рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16.01.2020 року.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01.11.2020 року у справі 372/520/20 визначено місце проживання дітей з позивачкою (а.с.15-20).
Після розірвання шлюбу спільні діти відповідача та позивача постійно проживають, разом зі своєю матір'ю та перебувають на її утриманні в будинку АДРЕСА_2 (а.с.38).
Як зазначено позивачкою у позовній заяві, в червні 2019 року, відповідач виїхав з вказаної квартири за адресою: АДРЕСА_2 та проживає окремо, у своїх батьків в Вінницькій області.
Судовим наказом Обухівського районного суду Київської області від 10.02.2020 року у справі № 372/179/20 з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання спільних дітей.
Відповідно до довідки-розрахунку по виконавчому листу № 372/179/20 від 25.05.2020 року, у ОСОБА_3 наявна заборгованість по аліментах у період з 16.01.2020 року по 01.12.2021 року, яка становить 150 154 грн. 35 коп.
За час зареєстрованого шлюбу сторонами нажите майно, яке складається із двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ., та транспортного засобу марки VOLKSWAGEN модель TRANSPORTER, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Квартира набута сторонами за спільні кошти на підставі договору купівлі-продажу від 12 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердес М.О., зареєстрованого в реєстрі за №4846. Титульним власником квартири було вказано відповідача, а позивачка, в свою чергу надала свою письмову згоду на купівлю квартири (п.4.9. договору). Тим самим доводиться, що квартира була придбана у спільну сумісну власність позивача та відповідача (22-26).
Відповідно до висновку про вартість майна, звіту про оцінку майна, вартість вказаної квартири становить 909 835,00 гривень (а.с.27).
Транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель TRANSPORTER, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , придбаний на підставі договору купівлі-продажу 04.05.2013р. та зареєстрований на відповідача, як на титульного власника (а.с.36).
Вартість автомобіля згідно до висновку експерта становить 180 953,25 гривень (а.с29-35).
Отже загальна вартість нерухомого та рухомого майна позивача та відповідача становить - 1 090 788 (один мільйон дев'яносто тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 25 копійок), в свою чергу відповідно до ч.1 ст. 70 СК України кожному з подружжя належить частка майна вартістю 545 394,13 гривень.
Все вище вказане нерухоме та рухоме майно набуто сторонами в період шлюбу за спільні кошти. В силу норм ст. 60 СК України, дане майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності й вони мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном (ст. 63 СК України).
Згідно ст. 69 СК України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Так, згідно п. 22 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. 69-72 СКта ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Частиною 3 ст. 71 СК України встановлено, що речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них ухилявся від участі в утриманні дітей, приховав спільне майно чи витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Отже, враховуючи що сторони у справі не можуть добровільно домовитись про порядок поділу майна, суд при вирішенні даної справи враховує не тільки інтереси сторін, але й інтереси чотирьох їх спільних дітей, які проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні, не отримують належного утриманні від відповідача, про що свідчить наявність заборгованості по аліментам, й вважає найбільш доцільним здійснити розподіл майна наступним чином.
Залишити за позивачкою на праві особистої приватної власності - 5/6 частин двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 62,2 кв.м., з наявними в ній предметами вжитку та побутовою технікою.
У свою чергу, залишити за відповідачем на праві особистої приватної власності на 1/6 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 62,2 кв.м. та транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель TRANSPORTER, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Такий розподіл, з відступом від принципу рівності часток, на думку суду буде справедливим, оскільки сім'я сторін складалась з шести осіб, четверо з яких неповнолітні діти, тому не можна ділити дану двокімнатну квартиру без врахування та захисту інтересів дітей, тому що іншого житла позивач з дітьми не мають.
Вирішуючи спір таким чином, суд виходить з того що визначення частки відповідача в спільній квартирі, в розмірі 1/6, не завдасть шкоди інтересам останнього, оскільки відповідач безсторонньо ставиться до квартири, як до спільного майна, в квартирі фактично не проживає.
Також, відповідач у витратах на утримання квартири і оплаті комунальних послуг участі не приймає. Отже, всією своєю поведінкою демонструє свою незацікавленість у володінні квартирою.
Визначаючи частку позивачки в квартирі в розмірі 5/6 суд виходить з того, що згідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Тобто, Ѕ спільної квартири підлягають виділу позивачу в силу вимог закону. Разом з тим, оскільки з позивачем проживають діти, то частка позивача в спільній квартирі може бути збільшена по 1/6 на кожну дитину. Тому з урахування того, що з позивачкою залишилось проживати 4 дітей, частка позивача може бути збільшена до 5/6 ( Ѕ частка позивача + по 1/6 за кожного з 4 дітей).
Як вже зазначалось вище, загальна вартість спільного нерухомого та рухомого майна позивача та відповідача становить - 1 090 788 (один мільйон дев'яносто тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 25 копійок), в свою чергу відповідно до ч.1 ст. 70 СК України кожному з подружжя належить частка майна вартістю 545 394,13 гривень.
Вартість 1/6 частини квартири складає 151 644,16 грн. (909 835:6) + вартість автомобіля складає 180 953,25грн = всього: 332 587,41 грн.
1% від загальної вартості спільного майна 1 090 788 = 10 907,88
Вартість 1/6 частини квартири та автомобіля 332 587,41 : 10 907,88 ( 1% від загальної вартості спільного майна) = 30, 50%.
Таким чином, відповідач від загальної вартості спільного майна, яке підлягає поділу, отримає 30,50 % що є справедливим з огляду на те, що з позивачем залишаються проживати 4 дітей.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню, оскільки суд вважає доведеними обставини, передбачені ст. 70 СК України, як ухилення відповідача від участі в утриманні дітей, що із врахуванням наявного розміру заборгованості має істотний характер.
Відповідно до частини 1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - задовольнити.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 5/6 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,2 кв.м.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на:
- 1/6 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,2 кв.м.; транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель TRANSPORTER, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 9089 грн. 90 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Г.В.Висоцька