Справа № 487/3698/21
Провадження № 1-кп/487/303/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року м.Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за № 12021152030000415 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Миколаєві, громадянина України, не одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий згідно ст. 89 КК України,
- обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 09.04.2021 р. близько 09.45 години, керуючи автомобілем «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною вулиці Генерала Карпенко в місті Миколаєві, зі сторони вулиці Крилова у напрямку до проспекту Центрального, при наближенні до нерегульованого світлофором пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 ПДР України і дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, розташованого на проїзній частині вулиці Генерала Карпенка, в районі перехрестя з вулицею Морехідною, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміни, не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом всупереч того, що автомобіль, який рухався у попутному із ним напрямку, зліва від нього, знижував швидкість аж до зупинки, щоб надати перевагу у русі пішоходу, продовжив рух у обраному раніше напрямку, не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який рухався в межах дії дорожньої розмітки 1.14.1 ПДР України та дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 ПДР України, зліва направо відносно напрямку руху водія ОСОБА_4 , чим порушив вимоги п.п. 2.3 «б», п. 18.4 ПДР України, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав частково, суду надав показання, згідно яких 09.04.2021 р. він рухався зі швидкістю приблизно 40 км/г зі сторони вул. Крилова по вул. Генерала Карпенка у напрямку до проспекту Центрального. Він рухався у крайній правій смузі, проїжджав перехрестя та не помітив дорожній знак «Пішохідний перехід». Транспортні засоби у попутному напрямку у лівому ряду також рухалися. Перед наїздом на пішохода йому подав сигнал водій, який повільно рухався попереду, він почав гальмувати, але не встиг уникнути наїзду на пішохода (потерпілого), оскільки останній різко вийшов із-за транспортного засобу на його смугу руху. Пішохід рухався зліва направо відносно напрямку його руху.
Цивільний позов не визнає.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні надав показання, згідно яких 09.04.2021 р., близько 10.00 год., він переходив дорогу по вул. Генерала Карпенка, на перетині з вул. Морехідною, по пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу, яким керував обвинувачений. Пройшов три смуги руху та на четвертій смузі руху на нього наїхав транспортний засіб, яким керував обвинувачений. Зазначає, що він не біг та різко не виходив на смугу руху, по якій їхав обвинувачений.
Зазначає, що страхова організація виплатила йому страхове відшкодування у розмірі - 26 223 грн.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні надав показання, згідно яких він на транспортному засобі рухався по вул. Карпенка від мікрорайону Намив у лівій смузі в напрямку пр. Центрального. Перетинав перехрестя з вул. Морехідною. В цей час вибіг на дорогу потерпілий, він загальмував, а водій транспортного засобу ВАЗ-2107, який рухався у крайній правій смузі, не встиг загальмувати.
Протоколом огляду місця дорожньо-транспорної пригоди від 09.04.2021 р. зафіксовані обставини дорожньо-транспорної пригоди за участі водія ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У протоколі зазначено, що місце події знаходиться в зоні дії дорожніх знаків, встановлених в напрямку проведення огляду 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід». Також зазначено, що проїзна частина призначена для руху у двох напрямках, та на проїзній частині нанесені смуги горизонтальної розмітки 1.14.1 та 1.1. Зі схеми, що додається до протоколу огляду, вбачається, що рух транспортного засобу ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відбувався по вул. Генерала Карпенка від вул. Крилова у напрямку пр. Центрального у м. Миколаєві. Вбачається, що рух пішохода був по пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху водія ОСОБА_4 . Транспортний засіб після наїзду на пішохода знаходився на пішохідному переході.
Згідно висновку експерта № СЕ19/115-21/6152ІТ від 18.05.2021 р. на момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ-2107», р/н НОМЕР_1 , знаходились в працездатному стані.
Згідно висновку експерта № СЕ19/115-21/6151ІТ від 19.05.2021 р. пошкодження і сліди, що знаходяться в правій частині на автомобілі «ВАЗ-2107» р/н НОМЕР_1 , є наслідками контакту автомобіля з об'єктом відповідної міцності, яким може бути тіло людини. Інших пошкоджень і слідів, характерних для контакту поверхонь деталей кузова автомобіля з тілом пішохода не виявлено. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що автомобіль «ВАЗ-2107», р/н НОМЕР_1 , контактував з тілом пішохода лівою передньою частиною (ліва частина кромки капоту над фарою головного світла, вітровим склом). Виходячи з розташування зафіксованої слідової інформації, можливо зробити висновок про розташування автомобіля «ВАЗ-2107», р/н НОМЕР_1 , в момент наїзду на пішохода наприкінці слідів гальмування.
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 14.05.2021 р. у магазині «Pit-stop», розташованому за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна 1-Б, слідчим скопійовано відеозапис ДТП на оптичний диск CD-R.
Згідно протоколу огляду предмету від 14.05.2021 р. слідчим оглянуто є поліетиленовий файл, в якому перебуває оптичний диск для лазерних систем зчитування сірого кольору «HP CD-R», на якому наявний на ньому відеофайл за назвою «09042021».
У даному протоколі зазначено, що з відеозапису видно, що проїзною частиною вул. Г. Карпенка, зі сторони вул. Крилова у напрямку до пр. Центрального, ближче до правого краю проїзної частини здійснює рух автомобіль «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 . Також видно, що ліворуч від автомобіля «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 , у попутному напрямку із автомобілем «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 , здійснює рух легковий автомобіль «Nissan», р.н. НОМЕР_2 , при цьому видно, що автомобіль «Nissan», р.н. НОМЕР_2 , випереджає автомобіль «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 . У подальшому видно, що автомобіль «Nissan», р.н. НОМЕР_2 , знижує швидкість свого руху аж до зупинки перед пішохідним переходом, розташованим по ходу руху зі сторони вул. Крилова до пр. Центрального, за перехрестям вул. Г. Карпенка та вул. Морехідної, та надає перевагу у русі пішоходу, який перетинає проїзну частину вул. Г. Карпенка зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «Nissan», р.н. НОМЕР_2 , та автомобіля «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 . Водій автомобіля «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 , не вживши заходів до зменшення швидкості всупереч того, що перед пішохідним переходом зупиняється автомобіль «Nissan», р.н. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку із автомобілем «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 , випереджує його, в результаті чого відбувається наїзд на пішохода автомобілем «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 , у його смузі руху (ближче до правого краю проїзної частини), в межах дії пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України та дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 ПДР України, ближче до правого краю проїзної частини (відносно напрямку руху автомобіля «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 ).
У ході дослідження судом наданого до цього протоколу відеозапису «09042021» (що наявний на диску CD-R «HP») встановлено, що зазначені у вищевказаному протоколі обставини частково узгоджуються із відеозаписом «09042021», оскільки з відеозапису видно, що потерпілий ОСОБА_5 саме перебігав проїзну частину. Також, з відеозапису не видно, що наїзд на пішохода відбувся в межах дії пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України та дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 ПДР України. В іншому даний протокол узгоджується із відеозаписом «09042021».
Згідно висновку експерта № 513 (експертиза почата 17.05.2021 р., експертиза закінчена 21.05.2021 р.) у ОСОБА_5 , 1980 р.н., мають місце тілесні пошкодження у вигляді гвинтоподібного перелому нижньої треті обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів. Утворення даних тілесних пошкоджень в строк вказаний в постанові - 09.04.2021 року, в умовах ДТП (зіткнення пішоходу та автотранспортного засобу), не виключається. За ступенем тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Суду наданий висновок експерта № СЕ19/115-21/6649ІТ від 24.05.2021 р., згідно якого належні дії водія автомобіля «ВАЗ 2107», р/н НОМЕР_1 , регламентуються вимогами п.п. 12.4,18.4 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «ВАЗ 2107», р/н НОМЕР_1 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода. В діях водія автомобіля «ВАЗ 2107», р/н НОМЕР_1 , вбачається невідповідність вимогам п.18.4 ПДР України. Дії водія автомобіля «ВАЗ 2107», р/н НОМЕР_1 , з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.
Враховуючи обставини кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Аналізуючи надані суду докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена дослідженими судом доказами.
При цьому, судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 перебігав проїзну частину по АДРЕСА_2 по пішохідному переходу. У той ж час, така обставина ніяким чином не виключає вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Відповідно до п. 18.4 ПДР України якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_4 09.04.2021 р., керуючи автомобілем «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Генерала Карпенка у м. Миколаєві у крайній правій смузі. Попереду нього у лівій смузі рухався автомобіль під керуванням свідка ОСОБА_6 . Останній перед пішохідним переходом у зв'язку із рухом по ньому потерпілого ОСОБА_5 здійснив зупинку. У такій дорожній обстановці водій ОСОБА_4 відповідно до п.п. 2.3 «б», п. 18.4 ПДР України повинен був зменшити швидкість руху транспортного засобу, а в разі потреби зупинитися, і міг продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Однак, він цього не зробив, внаслідок чого і стався наїзд на потерпілого ОСОБА_5 .
Виходячи з дорожньої обстановки, що склалася, та пункту 18.4 ПДР України, поява пішохода на пішохідному переході не повинна була бути для водія ОСОБА_4 неочікуваною.
Дотримання водієм пункту 18.4 ПДР України за викладених у цьому пункті умов запобігає наїзду транспортних засобів на пішоходів, які можуть рухатися по нерегульованому пішохідному переходу у тому числі і порушуючи ПДР України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який не судимий згідно ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, є пенсіонером.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлені.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу.
Вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.
Потерпілий ОСОБА_5 , як позивач, подав до суду позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди у розмірі - 29 435 грн., моральної шкоди у розмірі - 56 000 грн., а всього 85 435 грн.
У позовній заяві зазначає, що внаслідок ДТП, що сталося 09.04.2021 р. за участі обвинуваченого ОСОБА_4 , він отримав тілесні ушкодження. Внаслідок чого знаходився на стаціонарному лікуванні у ЛШМД з 09.04.2021 р. до 26.04.2021 р., після чого ще й досі перебуває на амбулаторному лікуванні. Коли він перебував у лікарні, йому була зроблена операція. Також, за час находження у лікарні ним було витрачено на медикаменти та допоміжні матеріали - 29 435 грн. Наразі йому потрібно зробити ще операцію з видалення пластини, що також потребує майнових витрат. Також, він зазнав фізичних страждань, болю в нозі, які не припинилися й досі. У нього було травмоване плече, яке зараз потребує додаткового лікування. Він не може виконувати фізичні навантаження за своєю основною роботою, яку він вимушений був припинити не тимчасово, що також призвело до збитків.
Також у позовній заяві потерпілий ОСОБА_5 зазначає, що йому відомо, що про настання страхового випадку було повідомлено Миколаївське відділення ПАТ «Національна страхова компанія «Оранта».
Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 просить суд стягнути з обвинуваченого усю спричиненому йому майнову шкоду та стягнути з обвинуваченого відшкодування моральної шкоди у повному обсязі. Вважає, що наявні правові підстави для цього.
Разом із тим, у судовому засіданні під розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_5 суду зазначив, що страхова організація виплатила йому страхове відшкодування внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди у сумі - 26 223 грн.
Таким чином, викладене свідчить, що ОСОБА_4 09.04.2021 р. керував забезпеченим транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та при цьому його цивільно-правова відповідальність під час експлуатації цього транспортного засобу була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за № 1961-IV від 01 липня 2004 року.
Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за № 1961-IV від 01 липня 2004 року встановлено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 22 (п.22.1) Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за № 1961-IV від 01 липня 2004 року у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 23 (п.23.1) Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за № 1961-IV від 01 липня 2004 року шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;
шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Відповідно до ст.36 (п.36.1) Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за № 1961-IV від 01 липня 2004 року страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ст. 41 (п.41.1) Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за № 1961-IV від 01 липня 2004 року МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:
а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, на ОСОБА_4 покладений обов'язок лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої ним шкоди сплатити потерпілому ОСОБА_5 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Або відшкодувати збитки, що не відшкодовані МТСБУ, у випадку коли цивільна-правова відповідальності під час експлуатації наземного транспортного засобу не була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за № 1961-IV від 01 липня 2004 року.
Відповідно до п.3 ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Стаття 26 КПК України (диспозитивність) передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Диспозитивність передбачає, що сторони у процесі вільно та на власний розсуд розпоряджаються своїми правами: надавати чи не надавати доказ, визнавати чи не визнавати певні обставини, надавати пояснення (показання) або відмовитися, заявляти клопотання або ні, та інше.
Суд позбавлений можливості за власною ініціативою збирати докази, вказувати учасникам кримінального провадження, які докази слід надати для доведення або спростування певних обставин, звертати їх увагу на доведеність або недоведеність обставин, на які вони посилаються.
До позовної заяви ОСОБА_5 в обґрунтування своїх вимог надає наступні докази (які вважав за необхідне надати суду на власний розсуд): копію листка непрацездатності про його лікування у період 09.04.2021 р. до 26.04.2021 р., копію виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 2556/243, копію листка лікарських призначень, довідку про лікарські засоби та вироби медичного призначення, які були придбані ОСОБА_5 за власні кошти, чеки та рахунок-фактура за придбання ліків та допоміжних матеріалів.
При цьому, у судовому засіданні ОСОБА_5 суду вказав, що страхова організація виплатила йому страхове відшкодування у розмірі - 26 223 грн., а обвинувачений ОСОБА_4 суду зазначив, що позов потерпілого він не визнає.
Разом із тим, вищевказаними доказами, що надав суду ОСОБА_5 в обґрунтування свого позову, не підтверджується розмір сплаченого страховиком ОСОБА_5 страхового відшкодування. Неможливо з цих доказів встановити чи дійсно воно сплачено і у якому розмірі була оцінена майнова шкода, та чи було сплачено страхове відшкодування на відшкодування моральної шкоди та в якому розмірі. Такі відомості суду не надані, хоча ОСОБА_5 мав таку можливість. Будь-яких доказів стосовного страхового відшкодування суду ОСОБА_5 не надав.
При цьому, суд враховує, що у випадку, якщо ОСОБА_4 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за № 1961-IV від 01 липня 2004 року, то спричинену шкоду на умовах, визначених цим законом, відшкодовує МТСБУ (ст. 41 даного Закону).
Не надання ОСОБА_5 суду вмотивованого рішення страховика про здійснення страхового відшкодування перешкоджає суду можливості визначити на підставі наданих доказів чи є обґрунтованими та чи відповідають закону вимоги позовної заяви до обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки в останнього відсутній обов'язок відшкодувати шкоду у повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_5 не доведені та не підтверджуються наданими суду доказами.
З урахуванням викладеного, цивільний позов є недоведеним, а тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 51 000 гривень.
У задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертиз:
СЕ19/115-21/6152ІТ - 1372,96 грн.,
СЕ19/115-21/6151ІТ - 1372,96 грн.,
СЕ19/115-21/6649ІТ - 1372,96 грн.,
а всього 4 118,88 гривень.
Речові докази: транспортний засіб «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути ОСОБА_4 ; оптичний диск «hp CD-R» з відеозаписом з назвою « НОМЕР_3 », три рентгенівські знімка на ім'я ОСОБА_5 , - залишити у матеріалах судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_7