Справа № 487/3331/21
Провадження № 1-кп/487/295/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12020000000000401 від 21.04.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює не офіційно кур'єром, раніше судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Миколаєві, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працює не офіційно водієм таксі, раніше судимий, зареєстрований та фактично проживав за адресою АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 189, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307 КК України
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Миколаєві, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, працює не офіційно вантажником, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 146 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (в режимі відео конференції),
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,
Встановив :
Заводським районним судом м. Миколаєва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 189, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 146 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотань прокурор посилається на те, що ризики, передбачені п.1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не перестали існувати та не зменшилися, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на відсутність підтверджень доводів прокурора щодо існування ризиків, ризик здійснення впливу на свідків та потерпілих є припущенням прокурора, оскільки потерпілі вже були допитані судом, звернув увагу суду на те, що ОСОБА_3 співпрацював зі слідством, має на утриманні малолітню дитину, вважає можливим забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи захисника, просив змінити запобіжний захід.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на відсутність змагальності процесу та відсутність потреби у триманні обвинувачених під вартою, звертає увагу на те, що ОСОБА_5 співпрацював зі слідством, приймав участь у слідчому експерименті, має малолітню дитину, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або на заставу.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав доводи захисника.
Захисник ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_7 просили вирішити клопотання прокурора на розсуд суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження суд приходить до наступного.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 189, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 26.11.2020 р. відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів.
Ухвалою слідчого судді від 26.11.2020 р. відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів.
Ухвалами Заводського районного суду м. Миколаєва обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 продовжувався строк тримання під вартою, який відповідно до ухвали від 08.11.2022 закінчується 06.01.2023.
Положеннями статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст.. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; - чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень перевірялась під час вирішення питання слідчими суддями при обранні запобіжного заходу. Таким чином, обставини, обов'язковість доведення, яких передбачена ч.1 ст. 194 КПК України, були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що: - заявлені при обранні запобіжних заходів ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та не перестали існувати, оскільки обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися, судовий розгляд не завершено, свідки судом не допитані, а тяжкість злочинів в скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_5 дає підстави вважати, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності обвинувачені можуть переховуватися від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, існує реальна загроза здійснення тиску з боку обвинувачених на потерпілих та свідків з метою надання ними показів, які їх виправдовують.
Суд враховує особливу тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а також відомості про їх особи. ОСОБА_3 - до затримання офіційно не працював, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше неодноразово судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. ОСОБА_5 - не має офіційного місця роботи, не одружений, має малолітню дитину, раніше неодноразово судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Суд вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 покладених на них процесуальних обов'язків, позбавить їх можливості переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні чи продовжити кримінальне правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м'які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам.
Доводи сторони захисту щодо можливості зміни запобіжного заходу на заставу, судом оцінюються критично, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні злочинів із застосуванням насильства, що відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, є підставою не визначати розмір застави.
З урахуванням того, що до завершення строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання обвинувачених під вартою судовий розгляд не може бути завершений, а також те, що обставини по справі з часу обрання та продовження запобіжних заходів не змінилися, а ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися та не перестали існувати, суд вважає, що застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити їх належної процесуальної поведінки, та вважає обґрунтованим і виправданим подальше тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 177, 331, 393, 395 КПК України, суд
Ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк тримання під вартою на 60 діб - до 18.02.2023 року включно з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор"
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , строк тримання під вартою на 60 діб - до 18.02.2023 року включно, з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор".
Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя : ОСОБА_12 ОСОБА_13