УХВАЛА
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 580/10483/21
адміністративне провадження № К/990/34646/22
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Черкаської митниці
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Черкаської митниці, Державної митної служби України, про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Черкаської митниці, Державної митної служби України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 30.07.2021 №1134-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити на державній службі ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Черкаської митниці ДФС України з 01.11.2021;
- стягнути з Черкаської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.11.2021 по день поновлення;
- зобов'язати Державну митну службу України прийняти на роботу ОСОБА_1 на рівнозначну посаду державної служби в порядку переведення із Черкаської митниці ДФС у відповідності до вимог ст. 87 Закону України «Про державну службу»;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Черкаської митниці ДФС України та стягнення заробітної плати на його користь в межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 30.07.2021 №1134-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на державній службі на посаді першого заступника начальника Черкаської митниці ДФС України з 01.11.2021. Зобов'язано Державну митну службу України вирішити питання про поновлення позивача на рівнозначній посаді державної служби у Черкаській митниці або на іншій рівнозначній посаді в системі Державної митної служби України в порядку переведення із Черкаської митниці ДФС. Стягнуто з Черкаської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 161 170, 89 грн. з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів. Рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в сумі 19 121, 97 грн. з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів допущено до негайного виконання. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року скасовано в частині зобов'язання Державну митну службу України вирішити питання про поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді державної служби у Черкаській митниці або на іншій рівнозначній посаді в системі Державної митної служби України в порядку переведення із Черкаської митниці ДФС, та прийнято в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Черкаською митницею подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Так, скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень у справі, судами порушено норми матеріального права: абз. 3 статті 235 КЗпП України; статті 1, 3, 4 Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» (далі - Закон № 1682); п. 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100; постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1213 «Про внесення змін до постанови КМУ від 08.02.1995 № 100»; вимог статей 2, 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»; та порушено норми процесуального права: статті 9, 72, 73, 90, 211, 242 КАС України.
При цьому, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суд, а саме: постанова Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15; постанова Верховного Суду від 31січня 2018 року у справі №803/31/16.
Черкаська митниця вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, а саме неправильно застосували норми:
- статті 19 Конституції України;
- частини 1, 2, 3 статті 5 Закону України «Про державну службу», зокрема, застосування норми спеціального Закону України «Про державну службу».;
- підстави для припинення державної служби визначені у статті 83 Закону України «Про державну службу»;
- пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу»;
- частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України;
- пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМ України від 20.10.2011 № 1074 тощо.
Верховний Суд наголошує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку.
Так, посилання скаржника на постанову Верховного Суду України є безпідставним, оскільки згідно пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження є застосування судом норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду.
Разом з тим, проаналізувавши постанову Верховного Суду від 31січня 2018 року у справі №803/31/16, слід зазначити, що правовідносини між даною справою та вказаною справою не є подібними. Так правовідносини у справі, на яку посилається скаржник, виникли з приводу звільнення позивача з посади старшого прокурора прокуратури та з органів прокуратури, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання Прокуратуру запропонувати позивачу відповідну роботу. При цьому, суди при вирішенні справи, керувались нормами, які є відмінними від тих, які зазначає скаржник у касаційній скарзі.
Слід зазначити, що скаржником чітко не зазначено конкретну норму права, яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а лише вказано норми матеріального та процесуального права, які на думку скаржника, порушено та неправильно застосовано судами під час розгляду справи.
Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладу фактичних обставин справи, цитування норм чинного законодавства, тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Черкаської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Черкаської митниці, Державної митної служби України, про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська