УХВАЛА
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/4320/21
адміністративне провадження № К/990/35508/22
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство фінансів України, Містерство розвитку громад та територій України, Державна служба України з питань картографії і кадастру, Міжнародний банк реконструкції та розвитку про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство фінансів України, Містерство розвитку громад та територій України, Державна служба України з питань картографії і кадастру, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невжиття заходів реагування на факт недоліків у діяльності керівників Міністерства фінансів України, розвитку громад та територій України, Державної служби України з питань геодезії, картографії і кадастру, який полягає у невиконанні протягом 2019-2021 років Угоди про 27.08.2019 №8973-UА, укладеної між Україною та Міжнародним банком та розвитку, в частині незабезпечення формування ортофотопланів і карт в масштабі 1:10000, І не розроблення на їх основі комплексних планів розвитку території територіальної громади;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України вжити заходів реагування на факт недоліків у діяльності працівників Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад та територій України, Державної служби України з питань геодезії, картографії і кадастру, який полягає у невиконанні протягом 2019-2021 років Угоди про позику від 27.08.2019 №8973- UА, укладеної між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, в частині незабезпечення формування ортофотопланів і топографічних карт в масштабі 1:10000, і не розроблення на їх основі комплексних планів просторового розвитку території територіальної громади.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від О6 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Однак, вірно пославшись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, скаржником не вказано норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Оскільки скаржником не вказано норму права щодо якої, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, зазначене свідчить, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, а доводи скарги наведені безвідносно до предмета спору та висновків судів.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, які становлять підстави позову, цитування норм чинного законодавства та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство фінансів України, Містерство розвитку громад та територій України, Державна служба України з питань картографії і кадастру, Міжнародний банк реконструкції та розвитку про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська