21.12.2022
ЄУН 337/4184/22
Провадження №3/337/1812/2022
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Сидорова Марина Володимирівна, розглянувши в м. Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу поліції №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась ст. Дніпрострой-2 Запорізького району Запорізької області, громадянки України, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.164, ч.1 ст.156 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
13.12.2022р. до суду надійшли справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 з протоколами:
- серії ВАВ №445793 від 18.11.2022р. відповідно до якого: 18.11.2022р. о 12.30 год. ОСОБА_1 , знаходячись у кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала господарську діяльність з продажу алкогольних напоїв, а саме горілки у кількості 10л. без наявності державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності та ліцензії на здійснення даного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чим порушила вимоги ст.58 Господарського кодексу України та ст.7 Закону України «Про ліцензування». Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.164 КУпАП;
- серії ВАВ №445792 від 18.11.2022р. відповідно до якого: 18.11.2022р. о 12.30 год. ОСОБА_1 , знаходячись у кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , торгувала горілкою у кількості 10л. без марок акцизного збору, чим порушила ст.226 Податкового кодексу України та ст.11 Закону України ««Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів». Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.156 КУпАП.
Постановою суду від 21.12.2022р. вказані справи об'єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 до суду не прибула, про час та місце проведення судового розгляду була повідомлена належним чином.
Беручи до уваги, що відповідно до ст.268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164, ч.1 ст.156 КУпАП, під час судового розгляду не є обов'язковою, суд вважає можливим провести судовий розгляд у відсутність ОСОБА_1
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Так, згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти вмотивоване законне рішення.
Вирішуючи справу, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Крім того, у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме поліцейський, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Щодо протоколу серії ВАВ №445793 від 18.11.2022р.:
Частина 1 ст.164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч.2 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ст. 58 ГК України, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95 від 19.12.1995р. (далі - Закон №481/95) оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій.
Отже, виходячи зі змісту вказаних норм права, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, є окремими складами адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки вони мають різні ознаки об'єктивної сторони та суб'єкту.
Так, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання полягає у діяльності з виготовлення, реалізації продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, особою, яка не зареєстрована у встановленому законом порядку суб'єктом господарювання.
В той же час, провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, полягає у здійсненні такої діяльності особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку як суб'єкт господарювання.
Незважаючи на те, що адміністративна відповідальність за вказані правопорушення передбачена однією статтею КУпАП (ч.1 ст.164), особа не може бути піддана адміністративної відповідальності одночасно і за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Вказані склади, на думку суду, є взаємовиключними.
Дослідивши надані матеріали, суд встановив, що в порушення вищевказаних вимог в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №445793 від 18.11.2022р. відносно ОСОБА_1 суть адміністративного правопорушення викладена нечітко, не у відповідності до диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП, без зазначення основних ознак об'єктивної сторони, а також без зазначення ознак її віднесення до суб'єкта вказаного правопорушення.
При цьому, як зазначалось вище, особа не може бути піддана адміністративної відповідальності одночасно і за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, оскільки ці правопорушення мають різні ознаки об'єктивної сторони та суб'єкту.
В даному випадку за протоколом ВАВ №445793 від 18.11.2022р. ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні двох різних, взаємовиключних за складом правопорушень, що є недопустимим.
Щодо протоколу серії ВАВ №445792 від 18.11.2022р.:
Відповідно до ч. 1 ст. 156 КУпАП, адміністративні відповідальність настає у разі роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Норми ст.156 КУпАП носять бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п.226.5 ст.226 ПК України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.226.6 ст.226 ПК України, маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону №481/95, алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 КУпАП, полягає у здійсненні торгівлі, зокрема, алкогольними напоями без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього податку.
Торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, є суб'єкт господарської діяльності, тобто специфічний суб'єкт, який наділений законом спеціальними, властивими йому ознаками.
Разом з тим, в порушення вимог ст.256 КУпАП, уповноважена посадова особа органу поліції не вказала в протоколі про адміністративне правопорушення чи є ОСОБА_1 суб'єктом господарювання, а й відтак, чи належить вона до суб'єкта зазначеного адміністративного правопорушення, відповідні документи в матеріалах справи відсутні.
Крім того, ні до протоколу серії ВАВ №445793 від 18.11.2022р., ні до протоколу серії ВАВ №445792 від 18.11.2022р. не додано жодних належних, допустимих, достовірних доказів, передбачених ст.251 КУпАП, які б підтверджували, що в зазначені день, час та місці ОСОБА_1 дійсно здійснювала будь-яку торгівлю алкогольними напоями, оскільки в матеріалах справи відсутнє експертне дослідження виявленої та вилученої в кіоску рідини (висновок спеціаліста тощо), яку, за версією працівників поліції, продавала ОСОБА_1 , з приводу її належності саме до категорії алкогольних напоїв.
Додані до протоколів рапорти інспекторів поліції про виявлення факту адміністративного правопорушення в розумінні вимог ст.251 КУпАП не є належними та допустимими доказами у даній справі.
Виявлені у кіоску пластикові пляшки, заповнені рідиною прозорого кольору з специфічним запахом спирту: пляшка ємкістю 5 л., яка заповнена на 4/5 частини, пляшка ємкістю 5 л. заповнена повністю, пляшка ємкістю 1,5л. заповнена на 1/3 частини, самі по собі не можуть свідчити про реалізацію алкогольних напоїв (горілки), оскільки експертизи вилученої рідини не проведено.
Фотографії, долучені до протоколу, на яких зображені торгівельний кіоск та пластикові пляшки з прозорою рідиною, теж не можуть свідчити про реалізацію алкогольних напоїв, зокрема, за відсутності будь-яких експертних досліджень з приводу виявленої рідини.
Письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про придбання горілки у кіоску, за адресою; АДРЕСА_2 , без зазначення відомостей про час таких дій, не доводять факту здійснення торгівлі алкогольними напоями (горілкою) ОСОБА_1 .
Визнання ОСОБА_1 в письмових поясненнях факту продажу нею горілки, суд не бере до уваги, оскільки факт визнання особою вини у вчиненні правопорушення не звільняє особу, яка виявила факт правопорушення, від доведення правомірності притягнення особи до відповідальності і відповідно не може бути достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, належні та допустимі докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б підтверджували істотні для даної справи обставини, суду не надані.
Враховуючи зазначене, виходячи з вимог ст.252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.164 КУпАП та ч.1 ст.156 КУпАП, її винуватість в них, належність до суб'єкту цих правопорушень, належними та допустимими доказами не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.164 КУпАП та ч.1 ст.156 КУпАП, і на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі за вказаними статтями слід закрити.
Керуючись ст.7, 9, 156, 164, 245, 247, 251, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Сидорова