ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2022м. ХарківСправа № 922/502/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пилот-Центр" (83027, м. Донецьк, вул. Переїздна, буд. 3)
про розірвання договору оренди землі.
за участю представників:
позивача - Буряковська О.Ю.
відповідача - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Харківської міської ради до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пилот-Центр", згідно вимог якого позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 20.11.2009 №440970700084, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пилот-Центр" щодо земельної ділянки загальною площею 0,0905 га по пров. Варламівський, 2 у м. Харкові.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2481,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 01.03.2022 об 11:40.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Отже, 01.03.2022 підготовче засідання не відбулося у зв'язку із введенням в України режиму воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2022 відкладено розгляд справи №922/502/22 та зазначено, що про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою. Разом з тим, повідомлено учасників справи про можливість надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі "Електронний суд"; у разі неможливості надсилання через систему "Електронний суд" - електронною поштою на е-mail: inbox@hr.arbitr.gov.ua; у разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду. З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендовано у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку приписів частини 3 статті 196 ГПК України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану" від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України №2500-IX від 15.08.2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб.
За змістом статті 10,12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до частини 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод" кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення ЄСПЛ у справах Савенкова проти України №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Таким чином, враховуючи обставини справи та введення режиму воєнного стану в Україні, враховуючи поточну обстановку, що склалася у м. Харкові, суд застосовує у даній справі принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
З метою дотримання розумних строків розгляду справи та необхідності недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2022 призначеного підготовче засідання по справі №922/502/22 на 04.10.2022 о 10:30, явку сторін у судове засідання визнано не обов'язковою.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2022 відкладено підготовче засідання на 15.11.2022 о 14:30.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.12.2022 об 11:45.
Позивач у судове засідання з'явився, позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому, суд зазначає, що копії судових викликів із визначенням дати, часу та місця проведення судових засідань у даній справі було адресовано на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, судові виклики не було доставлено на адресу відповідача у зв'язку із призупиненням АТ "Укрпошта" приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв'язку у зв'язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України - до поштового відділення 83027, про що працівниками відділу канцелярії суду складено відповідні Акти про неможливість відправки кореспонденції, що долучені судом до матеріалів справи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких орган державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування (із змінами) до м. Донецьк не здійснюється пересилання пошти та послуги поштового зв'язку тимчасово не надаються.
Згідно з пунктом 21 розділу XI Перехідних положень ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".
В силу абзацу 2 частини 1 статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З метою дотримання пункту 21 розділу XI Перехідних положень ГПК України та частини 1 статті 12-1З Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", судом своєчасно та у належний спосіб повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи №922/502/22, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, які долучено судом до матеріалів справи.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвали господарського суду Харківської області по справі №922/502/22 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Таким чином, відповідач також не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами господарського суду Харківської області та визначеними у них датами, часом та місцем розгляду даної справи, що дозволило б забезпечити представництво своїх інтересів в судових засіданнях.
З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом вжито всі процесуальні заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 15.12.2022 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Рішенням 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" від 23.12.2005 №247/05 та рішенням 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про внесення змін до рішень сесії Харківської міської ради" від 23.10.2008 №280/08 було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Пилот-Центр" земельну ділянку по пров. Варламівському, 2 у м. Харкові загальною площею 0,0905 га в оренду.
На підставі зазначеного рішення 06.11.2009 між Харківською міською радою (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пилот-Центр" (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель за №440970700084 від 20.11.2009
Пунктом 1 Договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Харкові, пров. Варламівський, 2.
Умовами пункту 2 Договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,0905 га.
Відповідно до пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: на період будівництва - 400325,00 грн., на період експлуатації - 2001627 грн.
Пунктом 7 Договору закріплено, що у випадку нездачі об'єктів до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також неотримання дозволів на виконання будівельних робіт, зазначене рішення втрачає чинність і договори оренди земельних ділянок підлягають розірванню у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 8 Договору, договір укладено строком: на період будівництва до 31.12.2010 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2030.
Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області.
Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить: на період будівництва згідно з розрахунком №1627/9 від 22.05.2009 - 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 12009,75 грн. Розмір орендної плати в місяць становить 1000,81 грн. На період експлуатації згідно з розрахунком №1626/9 від 22.05.2009 - 5,6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 112091,11 грн. Розмір орендної плати в місяць становить з 31.12.2010 - 9340,93 грн.
Умовами пункту 11 Договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця).
Відповідно до пункту 15, 16 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва автомобільної мийки та пунктом обслуговування автомобілів з адміністративними приміщеннями (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації об'єкту. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.
Пунктом 20 Договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом п'яти робочих днів після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі.
Умовами пункту 21 Договору закріплено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Відповідно до пункту 28 Договору орендодавець має право вимагати, зокрема своєчасного внесення орендної плати.
На підставі Акту приймання-передачі земельної ділянки №629/09 від 23.11.2009 до договору оренди землі від 20.11.2009 №440970700084 Управлінням земельних відносин було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Пилот-Центр" прийнято в оренду земельну ділянку в м. Харкові по пров. Варламівський, площею 0,0905 га строком до 01.12.2030 для будівництва автомобільної мийки та пункту обслуговування автомобілів з адміністративними приміщеннями (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації об'єкту (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації). Будівництво виконати до 31.12.2010.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по пров. Варламівський, 2 у м. Харків загальною площею 0,0905 га відповідно до договору оренди землі №440970700084 від 20.11.2009 за період з 01.01.2011 по 30.11.2021 складає 1288962,79 грн. Відтак, на думку позивача, спірна земельна ділянка протягом тривалого проміжку часу використовується відповідачем без належної сплати орендної плати в повному обсязі.
Крім того, позивачем наголошено, що у зв'язку із використанням відповідачем земельної ділянки з грубим порушенням істотних умов договору оренди землі, порушуються інтереси Харківської міської ради щодо володіння, розпорядження та використання земельної ділянки. Зазначено, що наявність спірного договору унеможливлює позивача передати земельну ділянку в порядку визначеному чинним законодавством в користування іншим особам, які будуть належним чином виконувати умови договору оренди землі та сплачувати орендну плату в повному обсязі та в строки, визначені договором.
Отже, на думку позивача, наявні підстави вважати, що відповідачем порушено вимоги ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі", що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.11.2009 №440970700084, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пилот-Центр" щодо земельної ділянки загальною площею 0,0905 га по пров. Варламівський, 2 у м. Харкові.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як зазначено в статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з положеннями статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 792 ЦК України, частини 9 статті 93 ЗК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Положенням статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною 1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Як визначено пунктом 14.1.136 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
За змістом статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Частиною 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
За змістом статті 25 Закону "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.
Згідно із частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Положеннями пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Тобто систематична несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов'язання), є підставою для розірвання такого договору.
Правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №175/642/19; від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18; від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19.
Підстави для зміни або розірвання договору також визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом із тим, законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Так, за змістом частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.
Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
З урахуванням викладених вище норм законодавства, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору. При цьому наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв'язку із систематичним порушенням договору оренди щодо сплати орендної плати, що може бути підставою для розірвання такого договору, встановлюється судом саме на момент подання позову про розірвання договору оренди.
Як зазначено судом вище, умовами пункту 15, 16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва автомобільної мийки та пунктом обслуговування автомобілів з адміністративними приміщеннями (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації об'єкту. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.
Відповідно до пункту 8 Договору, договір укладено строком: на період будівництва до 31.12.2010 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2030.
Умовами п.п. а,б пункту 31 Договору сторони погодили та передбачили, що орендар зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрований у встановленому законом порядку; сплачувати орендну плату в строки та в розмірах, встановленими договором.
З наявного в матеріалах справи Акту огляду земельної ділянки №21/14 від 15.09.2021, що складений головним спеціалістом - юрисконсультом сектору правової роботи відділу з питань земельних відносин юридичного департаменту Харківської міської ради за результатами вивчення наданих матеріалів та проведеного обстеження в порядку самоврядного контролю земельної ділянки за адресою: м. Харків, пров. Варламівський, 2 вбачається, що земельна ділянка за вказаною адресою, площею 0,0905 га. не огороджена, вільна від будівель та споруд. Частина земельної ділянки використовується для розміщення дитячого майданчику.
Окрім того, пунктом 10 Договору погоджено, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 по справі № 922/1658/19, висловив наступну правову позицію.
Нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі.
Водночас судом взято до уваги, що пунктом 1.3. рішення сесії Харківської міської ради №2079/20 від 18.03.2020 "Про внесення змін до рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 №1814/19 "Про бюджет міста Харкова на 2020 рік" передбачено, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" не нараховується та не сплачується за період з 1 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
Отже, із матеріалів справи слідує, що орендар за період з 01.01.2013 по 30.11.2021 з урахуванням пункту 1.3. рішення сесії Харківської міської ради №2079/20 від 18.03.2020 "Про внесення змін до рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 №1814/19 "Про бюджет міста Харкова на 2020 рік" повинен був сплатити оренду плату у розмірі 1574941,27 грн.
Із змісту наявного в матеріалах справи листа ГУ ДПС у Харківській області №32031/5/20-40-04-03-11 від 15.12.2021 вбачається, що відповідачем сплачено земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік - 192569,18 грн., 2014 рік - 93409,30 грн. Податкова звітність з плати за користування земельними ділянками державної або комунальної власності надана відповідачем востаннє за 2014 рік.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по пров. Варламівський, 2 у м. Харків загальною площею 0,0905 відповідно до договору оренди землі №440970700084 від 20.11.2009 за період з 01.01.2011 по 30.11.2021 складає 1288962,79 грн. При цьому, докази своєчасної та повної сплати орендної плати у строки та розмірі, що визначені договором оренди землі матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.
Пунктом 37 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Беручи до уваги викладене, судом встановлено несплату орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою протягом досить тривалого проміжку часу, що мало наслідком виникнення заборгованості на час подання позову про розірвання спірного договору. При цьому суд враховує, що неотримання орендодавцем орендної плати протягом тривалого проміжку часу безумовно свідчить про те, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.
Відтак, встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності вказують на систематичне та тривале порушення орендарем умов пункту 9, 11 Договору щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, що є істотним порушенням відповідних договірних зобов'язань.
Наведені вище обставини з огляду на положення статті 651 ЦК України, статті 141 ЗК України, статтей 24, 25, 31 Закону України "Про оренду землі" та пункту 37 Договору вказують на наявність правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.11.2009 №440970700084, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пилот-Центр" щодо земельної ділянки загальною площею 0,0905 га по пров. Варламівський, 2 у м. Харкові в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, надавши належну правову оцінку обставинам, встановленим на підставі наявних у матеріалах справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
1. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 20.11.2009 №440970700084, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пилот-Центр" щодо земельної ділянки загальною площею 0,0905 га по пров. Варламівський, 2 у м. Харкові.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пилот-Центр" (83027, м. Донецьк, вул. Переїздна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33956355) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "20" грудня 2022 р.
Суддя Г.І. Сальнікова