ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2022м. ХарківСправа № 922/60/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Гаражного кооперативу "Дизель-2" (61046, м. Харків, вул. Високовольтна, 1А)
про визнання недійсним рішення загальних зборів.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Янчук А.М.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов ОСОБА_1 до Гаражного кооперативу "Дизель-2", згідно вимог якого позивач просить суд: 1) визнати недійсним рішення загальних зборів членів ГК "Дизель-2", оформлене протоколом від 22.04.2018; 2) визнати недійсним рішення загальних зборів членів ГК "Дизель-2", оформлене протоколом №03/19 від 01.08.2019; 3) визнати недійсним рішення заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2", оформлене протоколом від 05.03.2021.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 7443,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.01.2022 об 11:30.
25.01.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №1648).
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2022 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання 08.02.2022 об 11:40.
26.01.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №1827), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про витребування доказів вих. №7 від 24.01.2022 та №8 від 24.01.2022 (вх. №1827 від 26.01.2022)
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2022 клопотання відповідача про витребування доказів вих. №7 від 24.01.2022 та №8 від 24.01.2022 (вх. №1827 від 26.01.2022) повернуто відповідачу без розгляду.
07.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заперечення на відповідь на відзив (вх. №2793), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
07.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання в порядку статей 87, 89 ГПК України (вх. №2792) про виклик свідка.
08.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання щодо судових витрат (вх. №2972), яке досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2022 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка (вх. №2792 від 07.02.2022).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2022 задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх. №60/22 від 06.01.2022). Витребувано у Гаражного кооперативу "Дизель-2" належним чином засвідчені копії статуту Гаражного кооперативу "Дизель-2" в останній редакції, протоколу заочних загальних зборів членів Гаражного кооперативу "Дизель-2" від 05.03.2021 з додатками, протоколу загальних зборів № 03/19 від 01.08.2019 та протоколу загальних зборів від 22.04.2018.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2022 відкладено підготовче засідання на 01.03.2022 об 11:20.
09.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано відповідь на відзив (вх. №3189), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
09.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про долучення документів, а саме доказів направлення на адресу суду відповіді на відзив (вх. №3190), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
14.02.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про долучення до матеріалів справи документи (вх. №3464), яке досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із змінами).
Таким чином, 01.03.2022 підготовче засідання не відбулося у зв'язку із введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2022 відкладено розгляд справи №922/60/22.
Відповідно до статті 6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод" кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи обставини справи та введення правового режиму воєнного стану в Україні, а також беручи до уваги поточну обстановку, що склалася у м. Харкові, суд застосовує у даній справі принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
З метою дотримання розумних строків розгляду справи та необхідності недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2022 призначено підготовче засідання по справі на 04.10.2022 об 11:15.
28.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №10765).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2022 відмовлено в задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №10765 від 28.09.2022).
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2022 відкладено підготовче засідання на 16.11.2022 об 11:30.
04.10.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання (вх. №11107), яке досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
15.11.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання в порядку статті 81 ГПК України (вх. №14099).
15.11.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву разом із доданими до неї документами (вх. №14100), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
16.11.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання в порядку ст. 81, 124, 126 ГПК України (вх. №14170).
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання (вх. №14099 від 15.11.2022) та клопотання (вх. №14170 від 16.11.2022) на підставі частини 3 статті 80, частини 1 статті 81, частини 5 статті 233 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2022 о 12:30.
14.12.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву про відвід судді (вх. №16317).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2022 відмовлено у задоволенні заяви Гаражного кооперативу "Дизель-2" про відвід судді (вх. №16317 від 14.12.2022).
Позивач у судове засідання не з'явився. Втім, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, в порядку статті 120-121 ГПК України. При цьому, 13.12.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано заяву про розгляд справи без участі (вх. №16248), в якій представник позивача просить суд проводити судові засідання без участі позивача та представника позивача. Разом з тим, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2022 задоволено заяву представника позивача (вх. №16248 від 13.12.2022) на підставі пункту 3 частини 1 статті 42, частини 3 статті 196, частини 5 статті 233 ГПК України.
Відповідач у судове засідання з'явився, заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на необґрунтованість та безпідставність, а тому просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідно до статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Таким чином, судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, надано учасникам справи достатньо часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Матеріали справи свідчать про вчинення судом усіх необхідних дій для розгляду справи впродовж розумного строку та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку присутнього у судовому засіданні представника відповідача, суд встановив наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач не був повідомлений про проведення загальних зборів членів ГК “Дизель-2” на яких приймалися рішення, що оформлені протоколом від 22.04.2018; протоколом №03/19 від 01.08.2019. Крім того, позивач стверджує, що позивачу не надсилалися та не надавалися під розпис матеріали заочних загальних зборів, оформлених протоколом від 05.03.2021.
Із матеріалів справи вбачається, що 29.11.2021 позивач звернувся на адресу відповідача з адвокатським запитом, в якому просив відповідача надати статут Гаражного кооперативу "Дизель-2" в останній редакції та протокол заочних загальних зборів членів Гаражного кооперативу "Дизель-2" від 05.03.2021.
У відповідь на зазначений адвокатський запит, листом вих. №19 від 06.12.2021 відповідач повідомив, що для підготовки відповіді на адвокатський запит необхідно надати документи на підтвердження повноважень.
17.12.2021 позивач звернувся на адресу відповідача з адвокатським запитом з метою отримання запитуваної інформації та просив надати статут ГК "Дизель-2" в останній редакції та протокол заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2" від 05.03.2021.
Таким чином, на думку позивача, відповідачем порушено вимоги статті 15 Закону України "Про кооперацію", оскільки спірні рішення були прийняті на загальних зборах за відсутності кворуму, необхідного для проведення загальних зборів членів кооперативу та порушено вимоги законодавства під час скликання та проведення загальних зборів, що позбавило члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах, що є підставою для визнання недійсними зазначені рішення загальних зборів.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та у судових засіданнях зазначається, що проведення загальних зборів членів ГК "Дизель-2" та прийняття за наслідками цього рішень загальних зборів, що оформлені протоколом від 22.04.2018; протоколом №03/19 від 01.08.2019 та протоколом від 05.03.2021, відбулося з дотриманням вимог законодавства, а тому підстави для визнання недійсними спірних рішень відсутні. Разом з тим, відповідачем вказується, що позивачем при зверненні з позовом до суду жодним чином не обґрунтовано та не доведено факт порушення саме його прав та законних інтересів кожним із оспорюваних рішень. Позивачем не визначено, яке само право або інтерес позивача порушено оспорюваними рішеннями загальних зборів, так само як і не зазначено, яке саме право або інтерес підлягає судовому захисту. Наголошено, що доводи та міркування позивача щодо обставин справи ґрунтуються на припущеннях. Зазначено, що позивач та його представник уникають участі у судових засіданнях, оскільки не можуть довести та пояснити суду обґрунтованість позовних вимог, зазначити про право або інтерес, яке підлягає судовому захисту. Окрім того, заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем зазначається, що позивачем жодним чином не конкретизовано, в якій саме частині за своїм змістом оспорювані рішення загальних зборів членів кооперативу щодо цілої низки питань порядку денного безпосередньо впливають на права та інтереси позивача, що є важливою обставиною, яка підлягає доведенню позивачем.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Питання господарської діяльності кооперативів врегульовано статтею 94 ГК України, яка визначає кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань, які можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Кооперативи здійснюють свою господарську діяльність відповідно до вимог Господарського кодексу України, інших законодавчих актів.
Зазначена вище норма кореспондується із приписами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 3 статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Частиною 1 статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України "Про кооперацію".
За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.
За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Приписами статті 12 Закону України "Про кооперацію" визначено, що основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Таким чином, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18, від 03.03.2020 у справі №922/756/19.
Статтею 2 Закону України "Про кооперацію" визначено, що обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Отже, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.
Пунктом 1.1. Статуту передбачено, що гаражний кооператив створений його засновниками на добровільних засадах у відповідності з чинним законодавством.
За змістом пункту 1.3. Статуту організаційно-правова форма господарювання кооперативу - обслуговуючий кооператив.
Згідно з пунктом 2.1. Статуту кооператив створюється з метою обслуговування переважно своїх членів кооперативу на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Метою діяльності кооперативу є задоволення особистих потреб його членів в послугах по належному зберіганню, охороні та експлуатації транспортних засобів, надання послуг з ремонту та технічного обслуговування автомобілів.
Пунктом 2.2. Статуту передбачено, що предметом діяльності кооперативу є: здійснювати будівництва та експлуатації місць зберігання транспортних засобів; надання послуг членам кооперативу, громадянам та юридичним особам по зберіганню транспортних засобів, організацію належної охорони; надання послуг тимчасової стоянки автомобілів на території кооперативу; дотримання вимог санітарної та пожежної безпеки; надання інших послуг, що не суперечать чинному законодавству; забезпечення належного порядку в проїздах загального користування; сприяння членам кооперативу в реалізації та захисту їх прав та законних інтересів.
Права та обов'язки членів кооперативу визначено Розділами VII та VIII.
Згідно з пунктом 3.2. Статуту кооператив діє відповідно до Конституції України, Закону України "Про кооперацію", Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів, як самостійний діючий орган.
Пунктом 15.1. Статуту закріплено, що до компетенції загальних зборів (зборів уповноважених) належать вирішення таких питань: затвердження статуту кооперативу, внесення до нього змін і доповнень, прийняття нормативних документів кооперативу; прийняття рішень, що стосуються діяльності кооперативу, інших органів контролю; обрання шляхом прямого голосування Голову кооперативу та членів Правління кооперативу, членів ревізійної комісії; заслуховування та затвердження звіти органів управління кооперативу про їх діяльність; визначення види і розміри фондів кооперативу, порядок їх формування та використання; визначення розміри вступних, членських, цільових внесків та паїв; затвердження рішення правління або голови про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном кооперативу; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; затвердження на кожний рік штатного розкладу і кошторису на утримання Правління кооперативу, персоналу, який забезпечує утримання, експлуатацію і охорону гаражних боксів, зберігання автотранспортних засобів; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу; затвердження розміру штрафу за уникнення від виконання обов'язків члена кооперативу; встановлення основних напрямків діяльності кооперативу, порядку розподілу прибутку та відшкодування збитків.
Як унормовано статтею 15 Закону України "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
Пунктами 18.1., 18.2., 18.7 Статуту передбачено, що виконавчим органом кооперативу є правління кооперативу, яке очолює голова правління. Правління кооперативу підзвітне загальним зборам (зборам уповноважених) членів кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Роботою правління керує голова правління, а за його відсутності - заступник, що узгоджується із приписами статті 16 Закону України "Про кооперацію"
Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Відповідно до частини 1, 5 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Відповідно до пункту 15.2. Статуту рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відкритим або таємним голосуванням, оформляється протоколом, який підписує голова і секретар зборів.
Пунктом 16.1. Статуту передбачено, що кожен член кооперативу на загальних зборах (зборах уповноважених) має один голос не залежно від кількості гаражних боксів.
Положеннями пункту 16.2., 16.3. Статуту передбачено, що загальні збори (збори уповноважених) вважаються правомочними, якщо в них бере участь більше 50% членів кооперативу, а збори уповноважених вважаються правомочними, якщо дві третини уповноважених. Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) приймаються простою більшістю голосів.
Відповідно до змісту пункту 17.1. Статуту загальні збори кооперативу (збори уповноважених) скликаються Правлінням, або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце та час проведення, порядку денного члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів.
За змістом пунктом 17.2. Статуту рішення загальних зборів (зборів уповноважених) кооперативу про внесення змін до Статуту, вступ до кооперативу, або виходу з кооперативу, реорганізацію, або ліквідацію кооперативу являється прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як 75% членів кооперативу присутніх на загальних зборах, по іншим питанням рішення приймається більшістю голосів членів кооперативу (уповноважених) присутніх на загальних зборах.
Пунктом 17.3. Статуту передбачено, що рішення загальних зборів (зборів уповноважених) приймається відкритим або тайним голосуванням.
Таким чином, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
При визначенні підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу слід виходити з підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) господарських товариств, до яких належать: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Окрім того, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Водночас суд враховує, що для визнання недійсним рішення загальних зборів обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19).
Судом встановлено та не заперечується сторонами даного спору, що позивач є носієм корпоративних прав, оскільки має статус члена Гаражного кооперативу "Дизель-2" з 2009 року.
Із змісту протокола загальних зборів членів ГК "Дизель-2" від 22.04.2018 вбачається, що всього постійних членів кооперативу - 286 чоловік, тимчасових членів кооперативу - 24 чоловік. Зареєструвались постійні члени кооперативу - 70 чоловік та тимчасових членів кооперативу - 5 чоловік. Голова правління повідомив про явку на загальні збори на момент реєстрації та зазначив, що члени гаражного кооперативу про проведення зборів повідомлені завчасно шляхом розміщення оголошення та повідомлені по телефону.
За основу прийнято порядок денний із визначенням наступних питань: 1. Затвердження Схеми доходів та витрат на 2018 рік.; 2. Прийняття Статуту гаражного кооперативу в новій редакції; 3. Прийняття рішення про затвердження уповноважених членів кооперативу; 4. Звіт голови правління.; 5. Звіт голови ревізійної комісії.; 6. Вибори членів ревізійної комісії; 7. Визначення збитків та заборгованості перед кооперативом.; 8. Стягнення збитків з винних осіб та вжиття заходів к боржникам; 9. Підтвердження повноважень голови правління; 10. Прийняття рішення про заміну електричних мереж на естакадах (полицях); 11. Виключення та прийняття в члени кооперативу.
Окрім того, вбачається, що Голова зборів зазначив, що порядок денний за місяць до зборів був розміщений на дошці оголошень. В правління кооперативу або ревізійну комісію пропозицій щодо уточнень порядку денного не надходило. За результатами голосування: "За"- 75 чоловік. "Проти" - немає. Прийнято одноголосно.
Протокол загальних зборів членів ГК "Дизель-2" від 22.04.2018 містить підпис голови загальних зборів та секретаря загальних зборів.
Разом з тим, з наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів членів ГК "Дизель-2" №03/19 від 01.08.2019 вбачається, що загальна кількість членів кооперативу - 308 чоловік; присутні на загальних зборах - 45 членів кооперативу, в тому числі 4 уповноважених, яким 36 членів кооперативу делегували своє право голосу з питань винесених в порядок денний загальних зборів.
За основу прийнято порядок денний із визначенням наступних питань: 1. Звіт попереднього в.о. голови правління ГК "Дизель-2" ОСОБА_2 ; 2. Прийняття рішення щодо відшкодування збитків попереднім в.о. голови правління ОСОБА_2 в розмірі 36251,74 грн.; 3. Звіт голови правління ГК "Дизель-2" ОСОБА_3 ; 4. Звіт ревізійної комісії ГК "Дизель-2"; 5. Підтвердження членських внесків за один місяць в розмірі: за старий бокс - 120 грн., за новий бокс - 135 грн.; 6. Затвердження кошторису витрат ГК "Дизель-2" на 2019 рік.; 7. Затвердження повноважень голови правління ГК "Дизель-2" та правління ГК "Дизель-2" застосовувати міри до боржників (згідно статуту пеня встановлена не менше 1% від суми заборгованості), а саме: за трьохмісячну не сплату - відключення боксу від електромережі, за один рік - обмеження користування гаражними кооперативом; за два роки несплати - виключення з членів кооперативу; 8. Про вжиття заходів про встановлення відповідальності орендарів та власників гаражних боксів; 9. Прийняття та виключення членів гаражного кооперативу; 10. Перезатвердження посадових інструкцій голови та сторожа ГК "Дизель-2"; 11. Інше.
Зазначено, що цей порядок денний за місяць був оприлюднений на дошці оголошень та по телефону був доведений до членів кооперативу.
Протокол загальних зборів членів ГК "Дизель-2" №03/19 від 01.08.2019 містить підпис голови загальних зборів та секретаря загальних зборів.
Відповідно до пункту 16.4. Статуту в разі неправомочності загальних зборів (зборів уповноважених) може бути прийняте рішення застосувати заочне голосування з питань порядку денного. При заочному голосуванні матеріали надсилаються кожному члену кооперативу і після їх повернення складається протокол.
Так, з наявного в матеріалах справи протоколу заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2" від 05.03.2021 слідує, що заочні загальні збори членів кооперативу проводились в період з 21.12.2020 по 04.03.2021. При заочному голосуванні матеріали надсилаються кожному члену кооперативу і після їх проведення складається протокол. Матеріали заочних загальних зборів членів кооперативу на 8 аркушах кожному члену кооперативу передавалися особисто під розпис або направлялися поштою за місцем проживання, яке було вказано ними при вступі в кооператив.
На дату складання протоколу лічильної комісії проголосували і повернули матеріали заочних загальних зборів 167 членів кооперативу, що становить 55,1% від спискового складу. Рішенням лічильної комісії 5 бюлетенів голосування визнані недійсними - неможливо встановити волевиявлення людини, яка голосувала, а саме багаторазові закреслення і виправлення, незрозумілі різноманітні позначки, та не особистий підпис члена кооперативу.
За основу прийнято порядок денний із визначенням наступних питань: 1. Затвердити інформацію (звіт) голови правління і голови ревізійної комісії про результати виконання кошторису за доходами і видатками за 2019-2020 роки.; 2. Затвердити кошторис на утримання ГК "Дизель-2" на 2021 рік по доходах у сумі 61235 грн. і по видатках у сумі 61208 грн.; 3. Затвердити щомісячні членські внески в розмірі: 165 грн. за гаражний бокс і 185 грн. за гараж.; 4. Затвердити одноразовий цільовий внесок на проведення в 2021 р. робіт з благоустрою території кооперативу в сумі 50 грн. (2-й квартал) і на проведення робіт по установці штатної пропускної системи на основі карт в сумі 100 грн. (1-й квартал); 5. Затвердити плату за нічний відстій легкових автомобілів в сумі 15 грн. і вантажних автомобілів в сумі 30 грн. Встановити, що 50% пільга застосовується за умови, що член кооперативу ставить один транспортний засіб; 6. Про заборону нічної стоянки автомобілів на полицях (ярусах) і застосування штрафу в сумі 100 грн. за кожен зафіксований випадок нічної стоянки автомобіля на полиці.; 7. Затвердити місячну плату за зберігання і використання членом кооперативу ОСОБА_4 металевого гаража (контейнера) на території кооперативу в розмірі встановленому для г/боксів; 8. Затвердити заборгованість перед кооперативом члена ГК "Дизель-2" ОСОБА_2 по щомісячним членським внескам до 2021 р. в сумі 9720 грн., за нічну стоянку його автомобілів в сумі 6835 грн., і недостачу по касі за час виконання ним в 2018 р. обов'язків голови правління ГК "Дизель-2" з його особистої вини в сумі 36251,74 грн.; 9. Затвердити заборгованість перед кооперативом члена ГК "Дизель-2" ОСОБА_4 в сумі 8610 грн. - не сплачена стоянка вантажних автомобілів, в т.ч. котрі не належать йому особисто; 10. Відносити на конкретних боржників по членським і цільовим внескам не передбачені кошторисом витрати кооперативу на досудове, судове та виконавче провадження, включаючи поштові і нотаріальні витрати; 11. Визнати земельну ділянку між побутовими гаражами №566 і №568 не освоєною з 2007 по 2020 рік і закріпити її за рішенням правління за іншим членом кооперативу; 12. Встановити з 01.01.2021 згідно з пунктом 13.4.4. статуту ГК термін оплати членських внесків до 20 числа поточного місяця; 13. Встановити з 01.01.2021 пеню в розмірі 2% на суму заборгованості по членським цільовим внескам і не оплачених штрафів (відповідно до пункту 13.4.5. статуту повинно бути не менше 1%); 14. Підтвердити рішення загальних зборів членів ГК "Дизель-2" від 10.03.2013 р., протокол №1 про те, що оплата заборгованості перед кооперативом проводиться в розмірах, що діють на момент оплати; 15. Затвердити рішення правління про виключення тих, хто вибув і прийомі нових членів гаражного кооперативу.
Протокол заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2" від 05.03.2021 також містить підпис голови заочних загальних зборів та секретаря заочних загальних зборів.
Додатком до протоколу заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2" від 05.03.2021 є протокол засідання лічильної комісії від 05.02.2021, протокол засідання лічильної комісії від 04.03.2021 та Зведена таблиця учасників заочного голосування і їх волевиявлення.
Відповідно до протоколу засідання лічильної комісії заочних зборів членів ГК "Дизель-2" №1 від 05.02.2021 на порядок денний визначено наступні питання: 1. Визначення повноважень членів лічильної комісії; 2. Обробка і підрахунок голосів по підписаними членами кооперативу бюлетеням голосування. За результатами підрахунку голосів по підписаним членам ГК "Дизель-2" бюлетеням голосування встановлено, що лічильною комісією оброблені 124 бюлетеня голосування (40%) членів кооперативу по запропонованим правлінням рішенням заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2".
Відповідно до протоколу засідання лічильної комісії заочних зборів членів ГК "Дизель-2" №2 від 04.03.2021 на порядок денний визначено наступне питання: 1. Обробка бюлетенів голосування та підрахунок голосів по волевиявленню учасників заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2". Всього дійсними членами ГК "Дизель-2" являються 303 чоловік. Повернули бюлетені голосування по заочним загальним зборам 167 учасників зібрання, що складає 55,1%.
Водночас з матеріалів справи вбачається список (зведена таблиця) учасників заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2", який підписано членами лічильної комісії та відповідні бюлетені голосування.
Матеріалами справи підтверджено, що матеріали заочних загальних зборів членів кооперативу направлялися рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу позивача листом з описом вкладення з поіменним переліком документів, про що свідчить опис вкладення у цінний лист від 02.02.2021, фіскальний чек ПАТ "Укрпошта" від 02.02.2021 та поштова накладна №6108903010085 від 02.02.2021.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено проведення загальних зборів та заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2", за наслідками яких прийнято спірні рішення, що оформлені протоколами від 22.04.2018, №03/19 від 01.08.2019 та від 05.03.2021, що спростовує припущення позивача щодо наявності правових підстав для визнання їх недійсними.
Разом з тим, вирішуючи даний господарський спір з огляду на обставини цієї справи, характер спірних правовідносин, враховуючи передбачений процесуальним законом обов'язок доказування сторонами своїх вимог та заперечень, суд вважає за необхідне приділити особливу увагу наступному.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно частин 1, 2 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено у статті 16 ЦК України.
Згідно з частиною 2 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Відповідно до статті 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Системний аналіз статті 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України та статті 4 ГПК України дає підстави дійти висновку, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин, а також забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).
Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах та у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.
Відсутність права та охоронюваного законом інтересу у позивача або недоведеність факту його порушення є підставою для відмови у позові.
Отже, вирішуючи корпоративний спір, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас суд враховує, що задоволення позовних вимог судом у жодному разі не повинно порушувати прав та законних інтересів інших членів кооперативу, а з'ясування судом питання можливості ефективного поновлення прав позивача саме у заявлений у цій справі спосіб є важливим для правильного вирішення спору. На переконання суду, зазначені обставини є визначальними при вирішенні питання щодо обґрунтованості доводів позивача.
Враховуючи вище вказані законодавчі приписи, господарський суд під час дослідження матеріалів справи та з'ясування усіх обставин справи має брати до уваги, що за результатом вирішення даного спору шляхом визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів, жодним чином не мають бути спричинені безпосередні негативні наслідки для інших членів ГК "Дизель-2", тобто враховувати необхідність дотримання принципу пропорційності, що визначений частиною 1 статті 15 ГПК України, який забезпечує розумний та справедливий баланс між інтересами позивача та інтересами інших членів кооперативу. У той же час, суд має встановити, чи доведено матеріалами справи те, що по відношенню до позивача внаслідок прийняття спірних рішень настали будь-які обмеження, а іншим членам кооперативу надані несправедливі переваги за рахунок позивача (правова позиція Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 по справі №910/12946/20).
В іншому випадку, у разі задоволення позову, нівелюються юридичні підстави для здійснення кооперативом своєї господарської діяльності шляхом вирішення іншого кола питань діяльності кооперативу спірними рішеннями, які не впливають безпосередньо на права та інтереси позивача, що створює юридичну невизначеність для діяльності ГК "Дизель-2" та для всіх інших членів кооперативу (правова позиція Верховного Суду у постанові від 09.02.2022 по справі №916/3828/20).
Таким чином, інтереси кооперативу можуть не збігатися з інтересами окремих його членів, а інтереси членів кооперативу також не завжди збігаються.
Проте наведене жодним чином не може свідчити про порушення прав членів кооперативу його певними діями. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, мають враховуватися баланс інтересів усіх членів і самого кооперативу. Необхідно уникати зайвого втручання в питання діяльності кооперативу, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів членів кооперативу, надавати оцінку добросовісності інших членів, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).
З огляду на вище вказане, суд зауважує, що законом не передбачено визнання недійсними рішень загальних зборів в цілому з усіх питань порядку денного, які не впливають безпосередньо на права позивача, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 по справі №910/12946/20.
В контексті викладеного, позивачу при зверненні з позовом до суду необхідно обґрунтувати та довести, а суду встановити, які саме законні права та легітимні інтереси безпосередньо позивача, як члена кооперативу, порушує кожне із оспорюваних рішень, оскільки відповідно до протоколу загальних зборів членів ГК "Дизель-2" від 22.04.2018 за основу прийнято порядок денний із визначенням 11 питань; відповідно до протоколу загальних зборів членів ГК "Дизель-2" №03/19 від 01.08.2019 за основу прийнято порядок денний із визначенням 11 питань; відповідно до протоколу заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2" від 05.03.2021 за основу прийнято порядок денний із визначенням 15 питань.
Натомість матеріалами справи не підтверджено, судом не встановлено та позивачем у позовній заяві та у судових засіданнях не зазначено, які саме законні права та легітимні інтереси безпосередньо позивача порушують оспорювані рішення з усіх питань порядку денного, що є підставою, на думку позивача, для визнання недійсними в цілому зазначених рішень. Разом з тим, позивачем не доведено, що по відношенню до позивача внаслідок прийняття спірних рішень настали будь-які обмеження, а іншим членам кооперативу надані несправедливі переваги за рахунок позивача.
Із матеріалів справи слідує, що обмежившись лише правовим обґрунтуванням позовних вимог та наведенням формальних порушень порядку проведення загальних зборів членів кооперативу, позивач звертаючись за судовим захистом жодним чином не обґрунтував та не довів суду наявність саме реального порушення його особистих прав та охоронюваних законом інтересів кожним із зазначених рішень. Не вказав, в чому конкретно такі порушення виявились, які вони потягли наслідки, чим ці обставини підтверджуються, на що також звертає увагу відповідач у судових засіданнях. Однак в процесі реалізації принципу змагальності сторін під час розгляду справи, позивачем не надано жодних пояснень з приводу зазначеного, так само як і не підтверджено їх відповідними доказами.
Суд звертає увагу, що з метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів, позивач не може абстрактно та загально посилатися на порушення свого права як члена кооперативу, а має обґрунтувати та довести конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями, що оскаржуються, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням.
Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 по справі №916/700/21 слушно зазначив щодо недопустимості задоволення позовних вимог у випадку, якщо позивач не обґрунтував та не довів суду у чому саме полягає порушення прав та інтересів безпосереднього позивача виходячи саме із змісту спірних рішень загальних зборів у випадку незгоди з їх прийняттям. Оскільки в такому разі, особа може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи іншого органу кооперативу тільки через наявність в нього статусу члена кооперативу без обґрунтування, чим саме вказане рішення порушує його права та в якій частині.
Між тим, Верховний Суд у наведеній постанові зазначив, що сама по собі незгода члена кооперативу з таким рішенням, в тому числі, якщо воно стосується його особи, але не порушує його прав та законних інтересів, не означає безумовної незаконності відповідного рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що з усіма прийнятими рішеннями щодо питань діяльності кооперативу фактично не погоджується лише позивач. Доказів заінтересованості інших членів кооперативу у визнанні недійсними оспорюваних рішень зборів членів кооперативу, позивачем суду не надано.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі незгоди з рішенням загальних зборів членів гаражного кооперативу щодо його діяльності, позивач, як член кооперативу, також не був позбавлений права відповідно до пункту 17.4., 17.5. Статуту скликати позачергові загальні збори з метою вирішення низки питань діяльності коопертиву, оскільки саме загальні збори мають право прийняти будь-яке рішення, пов'язане зі статутною діяльністю кооперативу (аналогічна правова позиція Верховного Суду у пункті 5.20. постанови від 15.06.2021 по справі №910/12946/20).
Однак матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що позивач відповідно до наведених вище положень Статуту звертався з заявою до кооперативу з метою реалізації свого корпоративного права на скликання позачергових загальних зборів задля вирішення певних питань діяльності кооперативу, так само як і не містять жодних доказів, що вказують на отримання позивачем відмови в реалізації означеного права.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Варто відмітити, що обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).
З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності сторін, саме позивач, як член кооперативу, який ініціював судовий розгляд, повинен був обґрунтувати та довести суду, яким чином визнання недійсними трьох спірних рішень загальних зборів щодо усіх питань порядку денного поновить його порушені права, захистить легітимні інтереси, та які саме.
Недоведеність позивачем порушення його прав, а також неефективність обраного способу захисту є окремими підставами для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
З приводу інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "20" грудня 2022 р.
Суддя Г.І. Сальнікова