2/754/5397/22
Справа № 754/9999/22
Іменем України
16 грудня 2022 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вивчивши матеріали справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2022 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 14 953,29 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.11.2022 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.12.2022 на електронну пошту суду, а 15.12.2022 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 255 ЦПК України, а саме у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки заборгованість була погашена позивача відповідачем. Крім того, у вказаній заяві представник позивача просить повернути сплачений судовий збір.
Суд, вивчивши наявні в матеріалах справи докази, встановив таке.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
У постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
З поданої представником позивача заяви вбачається, що спір між сторонами на момент розгляду справи відсутній в зв'язку з добровільним погашенням відповідачем суми заборгованості після відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, зважаючи на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20, суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Позивач просить суд повернути сплачений судовий збір.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи викладене, позивачу підлягає поверненню з 2481,00 грн. судового збору сплаченого платіжним дорученням № 15666320265 від 12.09.2022.
Керуючись ст. 255, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» про закриття провадження у справі та повернення судового збору задовольнити.
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити за відсутністю предмета спору.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) повернути Акціонерному товариству «Універсал Банк» (адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; ЄДРПОУ: 21133352) з державного бюджету судовий збір в розмірі 2481,00 грн. (платіжне доручення № 15666320265 від 12.09.2022).
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак