Єдиний унікальний номер 341/1334/22
Номер провадження 3/341/558/22
13 грудня 2022 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. розглянув справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
встановив:
03 жовтня 2022 року із відділення поліції № 3 (м. Галич) надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1
04 жовтня 2022 року із відділення поліції № 3 (м. Галич) надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 .
Постановою судді від 04 жовтня 2022 року матеріали адміністративної справи ЄУН 341/1337/22, провадження 3/341/560/22, про притягнення ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП об'єднано в одне провадження із матеріалами справи ЄУН 341/1334/22, провадження № 3/341/558/22, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Присвоєно єдиний номер справи про адміністративне правопорушення ЄУН 341/1334/22.
Судові засідання чотири рази відкладались, у тому числі за клопотаннями сторони захисту.
Зокрема, 25.11.2022 судове засідання відкладено, хоча захисник був повідомлений належним чином у телефонному режимі, жодних заяв чи клопотань ОСОБА_1 і захисник не подали.
У судове засідання 13.12.2022 ОСОБА_1 чи його захисник не прибули. Жодних заяв чи клопотань суду не надіслали.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи без участі ОСОБА_1 та його захисника, суддя виходить з такого.
Констатую, що 04.11.2022 ОСОБА_1 був у суді та просив відкласти розгляд справи через залучення захисника. Надалі у справі був залучений захисник. Тобто ОСОБА_1 відомо про розгляд справи у Галицькому районному суді. Крім цього, відомості про час розгляду цієї справи оприлюднено на офіційному сайті Галицького районного суду Івано-Франківської області, який є загальнодоступним. Водночас ОСОБА_1 до моменту розгляду справи у суді чи його захисник по суті жодних дій, спрямованих на участь у цій справі, зокрема щодо надання особистих пояснень, заперечень на протокол і по суті обвинувачення, не вчиняли, поводили себе пасивно, жодних клопотань чи заяв, зокрема щодо виклику свідків, до суду не подавали.
Правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП не входять до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суддя, враховуючи неявку ОСОБА_1 та його захисника без поважної причини у судове засідання, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе справу розглядати без їхньої участі.
Так само поведінка захисника свідчить про зловживання процесуальним правом і намагання затягнути час розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Конвенції.
До суду не надіслано жодного доказу (підтвердження) того, що ОСОБА_1 не мав можливості 13.12.2022 взяти участь у розгляді справи. Тоді як адвокат не надав доказів поважності неприбуття у судове засідання 13.12.2022.
З огляду на викладене, очевидне зловживання захисником та особою процесуальним правом, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у справі матеріалів без ОСОБА_1 та його адвоката. На переконання судді, це не буде порушенням права особи на захист, оскільки з 02.10.2022 у ОСОБА_1 та його захисника було достатньо часу, щоб хоча б раз прибути у судове засідання та особисто надати пояснення, подати заперечення щодо висунутих у протоколах обвинувачень.
Розглянувши справи про адміністративні порушення, суддя установив наступне.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 02 жовтня 2022 року серії ААД № 118106 водій ОСОБА_1 02 жовтня 2022 року о 19 годині 40 хвилин по вул. Семена Височана в с. Височанка, керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz, 230 Е, н. з. НОМЕР_1 , під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв з'їзд у кювет. При ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 12.1 ПДР України та допустив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам щодо порушення ОСОБА_1 вимог статті 124 КУпАП, суддя виходить з такого.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді повинна ґрунтуватися на обставинах, установлених під час розгляду справи на підставі допустимих і належних доказів. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко зазначено, які конкретно дії вчинила особа, чим допустила адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не знайшла свого підтвердження і він не може бути притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі необхідно закрити, з наступних підстав.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Структура складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення; об'єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил; суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку; суб'єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.
Усі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП настає, якщо учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Тобто, таке порушення повинне бути причиною настання конкретних реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об'єктів (правопорушення з матеріальним складом). Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності, є наявний причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
У пункті 12.1 ПДР України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.
При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя установив, що ОСОБА_1 02 жовтня 2022 року о 18 годині 40 хвилин по вул. Семена Височана в с. Височанка, керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz, 230 Е, н. з. НОМЕР_1 , під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв з'їзд у кювет. При ДТП лише його транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. У результаті ДТП не були пошкоджені інші транспортні засоби, вантажі, автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, дорожні споруди чи інше майно, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений статтею 124 КУпАП, у зв'язку із чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Внаслідок порушення ПДР України ОСОБА_1 пошкодив лише свій транспортний засіб та не допустив пошкоджень інших об'єктів, передбачених статтею 124 КУпАП, зокрема транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, оскільки допущене ОСОБА_1 порушення не посягнуло на суспільні відносини у сфері власності, які є обов'язковим об'єктом адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП, та не настали наслідки, передбачені цією статтею КУпАП, то відсутній і сам об'єкт складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 своїми діями матеріальної шкоди майну третім особам, державі, територіальній громаді не завдав, потерпілих немає, що підтверджується матеріалами справи, суд не вбачає в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП необхідно закрити за відсутністю доказів наявності у діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
При цьому суддя установив, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наступних встановлених суддею обставин.
02 жовтня 2022 року о 19 годині 40 хвилин по вул. Семена Височана в с. Височанка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz, 230 Е, н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як зазначалось, жодних спростувань, заперечень щодо правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП сторона захисту суду не подала, особа для надання особистих пояснень у судові засідання не прибувала.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджена належними і допустимими доказами, а саме даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення від 02 жовтня 2022 року серії ААД № 118105, у якому зафіксовано час, місце та спосіб вчинення правопорушення, відмова особи від надання пояснень та підпису протоколу;
- офіційно зареєстрованому рапорті помічника чергового відділення поліції № 3, згідно з яким на службу 102 надійшло повідомлення о 19 год 44 хв про те, що по вул. Семена Височана в с. Височанка, водій транспортного засобу марки Mercedes-Benz, 230 Е, н. з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння заїхав у кювет. Відомостя про інших пасажирів у вказаному автомобілі відсутні;
- відеозаписах працівників патрульної поліції.
З наявних у справі відеофайлів установлено, що швагро ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 повідомив працівникам поліції під фіксацію технічним засобом, що вживав алкоголь із ОСОБА_1 . Останній після вживання спиртних напоїв вирішив їхати додому власним автомобілем, хоча ОСОБА_2 відмовляв його від цього і пропонував залишитися в гостях. Жодних даних про іншого пасажира чи водія, які б їхали разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не повідомив.
На іншому відеофайлі зафіксовано транспортний засіб марки Mercedes-Benz, 230 Е, н. з. НОМЕР_1 , який знаходиться на узбіччі сільської дороги у кюветі. За кермом знаходиться ОСОБА_1 . З нечіткої розмови і поведінки убачаються ознаки алкогольного сп'яніння. Повідомляє працівникам поліції, що вирішив «перекимарити». Стверджує, що їхав автомобілем не він, а колега. Після перевірки особи і її документів, працівники поліції висловлюють ОСОБА_1 підозру щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння, пропонують пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі. ОСОБА_1 від проходження огляду відмовляється, повидить себе зверхньо, стверджує, що не перший раз у такій ситуації і свої права знає, вважає, що проходити огляд не зобов'язаний. Працівники поліції роз'яснили особі її права та обов'язки, зокрема щодо проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 від пояснень відмовився, як відмовився і від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказані відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, поясненням ОСОБА_1 на відео, суддя виходить з такого.
Відповідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є відмова від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість. Вказані дії тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частин другої, третьої статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення на підставі оцінки усіх встановлених обставин у комплексі та взаємозв'язку доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами, що дає судді підстави для визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суддя вважає необґрунтованою позицію ОСОБА_1 , зафіксовану на відеофайлі, про те, що він не зобов'язаний був проходити огляд на стан сп'яніння, оскільки не керував транспортним засобом, з огляду на таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення не є виключенням і також повинен здійснюватись із застосуванням вказаних засад.
Водночас ОСОБА_1 , не дивлячись на тривале перебування справи на розгляді, не надав жодного доказу того, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, та жодним чином не спростував його вчинення, тобто не надав доказів керування транспортним засобом іншою особою, не вказував на конкретну особу і під час оформлення матеріалів адміністративної справи.
Суддя звертає увагу на те, що доводи про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, носять суперечливий, голослівний та непослідовний характер і спростовуються сукупністю доказів, які було досліджено.
При цьому факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 підтверджується:
- відеозаписом перебування у автомобілі лише ОСОБА_1 незадовго після ДТП (з'їзду у кювет);
- зафіксованими на відеофайлі поясненнями родича ОСОБА_2 , який підтвердив факт виїзду за кермом автомобіля саме ОСОБА_1 після вживання алкогольних напоїв;
- офіційно зареєстрованим повідомленням на службу «102» громадянином ОСОБА_3 щодо з'їзду у кювет ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , який зазначив, що нетверезий чоловік підійшов до них і просив допомогти виїхати з кювету, сів за кермо, пробував виїхати, але не зміг, погрожував, що «буде стріляти», після чого друзі відійшли і викликали поліцію.
Так, зазначені докази кожен окремо не свідчать про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, 230 Е, н. з. НОМЕР_1 , 02 жовтня 2022 року о 19 годині 40 хвилин по вул. Семена Височана в с. Височанка. Проте, аналіз вказаних даних у їх сукупності, за відсутності будь-яких даних, які б свідчили про керування автомобілем іншою особою, дають підстави для висновку про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем і з'їхав у кювет.
Разом з тим, суддя звертає увагу на те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу, а також, як у цьому випадку, за умови відсутності фактичної зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням особи у випадку наявності достатніх доказів щодо керування такою особою транспортним засобом, не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Вказаного обов'язку ОСОБА_1 не виконав, від огляду відмовився.
Окремо зазначаю, що вважаю недопустимим, щоб окремі, ймовірно існуючі незначні процедурні порушення під час оформлення матеріалів адміністративного порушення чи розгляду справи, призводили до уникнення відповідальності окремими громадянами, які нехтують вимогами чинного законодавства України і наражають на реальну небезпеку інших громадян. Ураховую суспільну небезпеку здійснення особою керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Керуючись внутрішнім переконанням та об'єктивним аналізом обставин справи, доходжу висновку про те, що особа дійсно керувала транспортним засобом, після чого відмовилась пройти установлений законодавством огляд на стан сп'яніння. Здійснила відповідне порушення під час дії воєнного стану у державі. Уникнення відповідальності за порушення відповідних ПДР України об'єктивно може призвести до того, що наступного разу порушник здійснить не з'їзд у кювет, а наїзд на пішохода.
Підсумовуючи викладене, суддя дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладення на нього відповідного адміністративного стягнення.
У статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2481,0 грн.
Керуючись статтями 124, 130, 247, 266, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ