Єдиний унікальний номер 341/1593/22
Номер провадження 2/341/502/22
заочне
14 грудня 2022 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно без участі сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів.
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів, в якому просить:
- стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що перебувала у шлюбі з відповідачем. У цьому шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею. Відповідно до рішення Галицького районного суду від 14 серпня 2018 року з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі по 1000,0 грн щомісячно до досягнення сином повноліття. Цих коштів не вистачає для забезпечення найнеобхідніших потреб дитини. Позивачка самостійно утримує дитину, забезпечує усім необхідним, а це продукти харчування, одяг, шкільне приладдя, засоби гігієни, тощо. Після ухвалення рішення про стягнення аліментів пройшов значний проміжок часу, син виріс та на його утримання потрібно значно більше коштів, яких у позивачки не вистачає. Стверджує, що відповідач може надавати значно більше коштів на утримання сина, оскільки працює та заробляє кошти.
Ухвалою суду від 24 листопада 2022 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію ухвали надіслано сторонам. У наданий в ухвалі термін від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Судове засідання призначено на 13 грудня 2022 року.
Позивачка 13 грудня 2022 року у судове засідання не з'явилась. Через канцелярію суду подала заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові. Просить позов задовольнити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи (а. с. 24).
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в установленому законом порядку. На адресу останнього місця проживання відповідача надсилалась поштова кореспонденція із суду, яку відповідач отримав 08 грудня 2022 року, що підтверджується трекінгом відправлень Укрпошти (а. с. 23).
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим, а документи йому врученими. Проте своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав.
Положеннями ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України).
Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивачка та відповідач повідомлені належним чином про судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, позивачка просила розгляд справи здійснювати без її участі.
Ухвалою суду від 13 грудня 2022 року постановлено здійснити розгляд справи у заочному порядку.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладені обставини та строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та ухвалення рішення без участі сторін на підставі наявних матеріалів.
Надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, суд установив наступні фактичні обставини справи.
Відповідно до змісту наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є ОСОБА_2 , відповідач у справі, а позивачка - матір'ю (а. с. 9).
Позивачка після реєстрації шлюбу 10 липня 2015 року з ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 10).
Згідно з копією виписки з рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 вересня 2013 року шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з позивачкою (а. с. 11).
Відповідно до змісту копії виконавчого листа від 22 жовтня 2018 року підтверджується, що згідно з рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області у справі № 341/436/18 з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1000,0 грн щомісячно, починаючи з часу набрання цим рішенням законної сили та до досягнення сином повноліття (а. с. 12-13).
Відповідно до змісту позову позивачка самостійно утримує дитину, забезпечує усім необхідним, а це продукти харчування, одяг, шкільне приладдя, засоби гігієни, тощо. Після ухвалення рішення про стягнення аліментів пройшов значний проміжок часу, син виріс та на його утримання потрібно значно більше коштів, яких у позивачки не вистачає.
Позивачці зі слів спільних знайомих відомо, що відповідач працює, добре заробляє і має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною 2 ст. 141 СК України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Нормами ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Указана стаття не містить будь-яких умов, за яких суд може відмовити одержувачу аліментів у способі їх стягнення.
У постанові Верховного Суду України від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зроблено висновок, відповідно до якого спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того із батьків, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Отже, мінімальний рекомендований законодавством України розмір аліментів для дитини у віці від 6 до 18 років з 01 грудня 2022 року становить 2833,0 грн, а мінімальний гарантований - 1416,50 грн.
При цьому, як установлено, на цей час відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти позивачці у розмірі по 1000,0 грн щомісячно, що менше за мінімально гарантований законодавством розмір аліментів.
Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність фактів, які надають право збільшити розмір стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Суд бере до уваги те, що на цей час розмір раніше стягнутих аліментів є недостатнім, оскільки в силу свого віку дитина значно виросла природньо, потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері, з якою проживає дитина.
Крім того, з часу ухвалення аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. А визначений судом розмір аліментів у сумі по 1000,0 грн щомісячно на утримання неповнолітнього сина є недостатнім для задоволення усіх потреб дитини, калорійного харчування та забезпеченням одягу відповідно до його віку, тобто не забезпечує навіть мінімальні потреби дитини і є не достатнім для її повноцінного розвитку.
Також, суд бере до уваги те, що, відповідно до змісту позову, відповідач працює і має дохід, необхідний для сплати аліментів. Як зазначалось, відповідач правом на спростування доводів позивачки не скористався.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дитини, матеріальне становище сторін, виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, та беручи до уваги установленні обставини у справі, а саме те, що у позивачки не достатньо коштів для належного забезпечення неповнолітньої дитини, яка проживає разом з нею, і так чи інакше, обов'язок щодо утримання та виховання дитини переважно лежить на позивачці, доказів протилежного відповідач суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю та необхідно стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка звільнена від сплати судового збору згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд стягує судовий збір з відповідача.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259, ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 258, 263, 265, 268, 272-273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, визначений рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області у справі № 341/436/18.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення розпочати з дати набрання законної сили рішенням у цій справі та припинити стягнення аліментів за рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області у справі № 341/436/18.
Стягнути з ОСОБА_2 992,40 гривень судового збору, які перерахувати на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14 грудня 2022 року.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 вано-Франківська область.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ