Справа № 442/5089/20 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.
Провадження № 22-ц/811/64/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
13 грудня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретарка: Колич Х.Б.,
за участі в судовому засіданні представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Гарасимків Л.І. від 07 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Дрогобицької міської Ради Львівської області, третя особа: Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда М.М. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності, -
рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року позов задоволено частково. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , як чоловіка та дружини однією сім"єю без шлюбу з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано недійсним, видане приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М. 02 травня 2020 року ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 ( одну другу ) ідеальну частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 та скасовано проведену державну реєстрацію права власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка проведена 02.05.2020 року, номер запису про право власності 36390214. В решті позовних вимог відмовлено.
Вказне рішення оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.
Вважає, рішення незаконним, необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно ухвалене з неправильним застосуванням норм процесуального і матеріального права. Зокрема, зазначає, що відповідач у даній справі, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт на користь ОСОБА_1 . За його заявою 14.07.2021 року приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко А.Д. було заведено спадкову справу №46/2021 після смерті ОСОБА_4 .. 28.12.2021 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , інших спадкоємців немає. Зазначає, що він є процесуальним правонаступником ОСОБА_4 . Зазначає, що свідоцтво про вінчання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 2011 року, лише свідчить про те, що у 2011 році у них були можливо близькі відносини, однак до дня смерті ОСОБА_5 вони не зареєстрували шлюб в Державному органі реєстрації, відтак це не підтверджує, що такі відносини продовжувалися до 2018 року. У відзиві ОСОБА_4 вказувала, що у відповідності до ст. 1241 ЦК України є спадкоємцем обов'язкової частки у заповіті дочки ОСОБА_5 складеному на користь ОСОБА_3 02 травня 2020 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті дочки на Ѕ частину квартири у АДРЕСА_1 , у якому вказано, що позивачу 26.03.2020 року видано також свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інші Ѕ частини вказаної квартири. Вказує, що при видачі вказаних свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М. не було встановлено, що заповітом ОСОБА_5 не охоплена вся її спадщина. В оскаржуваному рішенні, також, не встановлена така обставина, незважаючи на те, що судом витребовувалася спадкова справа. Зазначає, що суд першої інстанції в порушення процесуальних норм цивільного судочинства вийшов за межі позовних вимог, ухвалив рішення про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.05.2020 року ОСОБА_4 , що не було предметом спору, тим самим позбавив відповідачку, яка на момент ухвалення рішення померла, набутого у законний спосіб права власності на частину квартири. Вказує, що ОСОБА_3 навмисно зловживав своїми процесуальними правами, передбачаючи смерть ОСОБА_4 1939 р.н., щоб позбавити її права власності після смерті. Зазначає, що є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 та успадкував 28.12.2021 року належну їй частину квартири та даним рішенням суд першої інстанції вирішив питання про його права, як правонаступника відповідачки.
В судове засідання, окрім представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , решта учасників справи не з'явилися, однак суд вважав заможливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, уточненої позовної заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.55, 124 Конституції України, ст.ст. 16, 1296, 1301 ЦК України, ст.. 3, 74 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 263, 315, ЦПК України та задовольняючи позов, виходив з того, що ОСОБА_3 у 2002 році познайомився з ОСОБА_5 , після чого вони стали проживати однією сім'єю за адресою АДРЕСА_1 . За час спільного проживання між ними склались хороші відносини, вони разом вели господарство, мали спільний бюджет, придбали автомобіль Ford Sierra, мали взаємні права та обов'язки, мріяли про дітей, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка. ІНФОРМАЦІЯ_3 його дружина, ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть мерії НОМЕР_1 . Щодо отримання спадщини жінки на себе, він звернувся до нотаріуса, проте йому було повідомлено та роз'яснено, що він немає права на спадщину, оскільки не є офіційним чоловіком померлої. Суд прийшов до переконання, що позивач ОСОБА_3 надав належні та допустимі докази того, що він в період часу з 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті ОСОБА_6 ), проживав однією сім'єю з ОСОБА_7 , вів з нею спільне господарство, мав спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, тобто, що між ними в цей період часу мали місце усталені відносини, що притаманні подружжю, у розумінні статті 74 СК України без наявності інших ознак сім'ї. В частині вимог визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/4 ідеальну частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , то в тій частині суд прийшов до висновків про відмову у їх задоволенні, оскільки рішення суду про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним зумовлюватиме обов'язок нотаріуса видати нове свідоцтво з врахуванням рішення суду.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені без повного та всебічного з'ясування всіх обставин, що мали значення для справи; обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають та обставини які суд вважав встановленими - не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.
12.08.2020 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 та Дрогобицької міської ради, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
?Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання, його, із ОСОБА_5 як чоловіка і дружини, однією сім'єю без шлюбу з 2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_3
?Визнати недійсним, видане приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легенда М.М. 02.05.2020 року ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ ідеальну частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати проведену державну реєстрацію права власності на Ѕ частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проведена 02.05.2020 року, номер запису про право власності 36390214.
?Визнати, що за ним, право власності на ј ідеальну частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявлені позовні вимоги мотивував тим, що після смерті його дружини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина за заповітом, який вона склала 22.09.2018 року в його користь. Щодо отримання спадщини дружини ОСОБА_5 він звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального оругу Легенда М.М., який йому роз'яснив, що для отримання спадщини після смерті дружини мені необхідно звернутись у суд із заявою про встановлення юридичного факту проживання однією сімєю чоловіка та дружини без шлюбу, і лише після цього я за законом, зможу спадкувати після смерті дружини. А на підставі заповіту приватний нотаріус видав йому свідоцтво про право на спадщину за заповіом від 26.03.2020 року, згідно якого.спадщина, на яку видано це свідоцтво, складаєтьсяз Ѕ ідеальної частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Окрім наведеного, відповідно до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Також, відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). Разом з тим і суд зобов'язаний роз'яснити позивачу наслідки подання позову до неналежного відповідача (відповідачів) та його право подати клопотання про залучення належного, заміни неналежного належним, залучення співвідповідача, тощо. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) розглянуті по їх суті із встановленням преюдиційних обставин чи тим більше задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати по суті із встановленням преюдиційних обставин чи задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього. У випадку ж процесуального правонаступництва замінити неналежну особу на належну, в тому числі і відповідача, зобов'язаний сам суд.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вказаних вимог закону не дотримано.
Із наведеного вище вбачається, що позивачем подано позов про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту спільного проживання, його, із ОСОБА_5 як чоловіка і дружини, однією сім'єю без шлюбу з 2002 року до 12.11.2018 року; визнання недійсним, виданого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легенда М.М. 02.05.2020 року ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ ідеальну частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та скасування проведеної державної реєстрації права власності на Ѕ частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проведена 02.05.2020 року, номер запису про право власності 36390214; визнання за позивачем права власності на ј ідеальну частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що 6 серпня 2011 року позивач ОСОБА_3 уклав церковний шлюб з ОСОБА_5 , який відбувся в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в місті Дрогобич по вул. Коновальця.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 .
22 вресня 2018 року ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_3 .
Щодо отримання спадщини дружини ОСОБА_5 , позивач звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда М.М., який йому роз'яснив, що для отримання спадщини після смерті дружини йому необхідно звернутися в суд із заявою про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, і лише після цього він за законом, як законний чоловік та спадкоємець першої черги зможе спадкувати після смерті дружини ОСОБА_5 , а на підставі заповіту ОСОБА_5 , приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда М.М. видав йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.03.2020року, згідно якого, спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з (однієї другої) ідеальної частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . А тому у нього виникла необхідність звернутися до суду.
2 травня 2020 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом. Згідно якого, спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/2 (однієї другої) ідеальної частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Із наведеного вбачається, що позивачем оспорюється видане приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легенда М.М. 02.05.2020 року ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ ідеальну частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та проведена державна реєстрацію права власності на Ѕ частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проведена 02.05.2020 року, номер запису про право власності 36390214.
Відтак, позов був заявлений до одного із належних відповідачів, а саме до ОСОБА_4 .
Однак, на стадії розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 14.01.2021 року (а.с. 187), відтак суду першої інстанції слід було б залучити до участі у розгляді справи її правонаступника (правонаступників).
Як вказано вище, частиною 1 ст. 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (частина 2 ст. 55 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно змісту ст.ст. 181, 316, 1216 ЦК України нерухомі речі входять до складу спадщини та відповідно права та обов'язки, що стосуються нерухомої речі переходять до спадкоємців померлої особи.
Отже, спірні правовідносини, які стосуються нерухомої речі, правочинів, за якими відбувся перехід права власності на таку та пов'язані з цим правовідносини - допускають правонаступництво.
Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_4 склала заповіт на користь ОСОБА_1 .
За його заявою 14.07.2021 року приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Скрипченко А.Д. було заведено спадкову справу №46/2021 після смерті ОСОБА_4 .
28.12.2021 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно ОСОБА_1 є процесуальним правонаступником ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене, суд першої інстанції під час розгляду справи зобов'язаний був залучити правонаступника (правноступників) відповідачки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , попередньо обговоривши це питання із заінтересованими особами, зокрема, із позивачем, позиція якого є найважливіша у цьому питанні, попередньо роз'яснивши наслідки такої процесуальної дії.
Без залучення належного відповідача (відповідачів), тобто особи (осіб), для яких таке рішення створює відповідні права та обов'язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не взмозі давати оцінку підставам та предмету позову, встановлювати преюдиційні обставини та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів) на права та обов'язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення суд вирішувати питання про задоволення позову не взмозі.
Зважаючи на вказане, неможливість залучення, зокрема, згаданої особи як учасника (співвідповідача) на стадії апеляційного розгляду чи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для виконання таких вимог закону судом першої інстанції; зважаючи на те, що розгляд справи відбувся у суді першої інстанції із іншим колом учасників справи, один із яких, відповідачка ОСОБА_4 , яка на час розгляду справи в суді першої інстанції померла та не могла відповідати за позовом; істотність таких, зокрема, процесуальних порушень, що вплинуло на розгляд та вирішення спору вцілому, оскільки належний відповідач (правонаступник ОСОБА_4 ) позбавляється ряду прав при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, які у нього були б як у відповідача у суді першої інстанції, зокрема, на подання зустрічного позову, подання заяви про застосування строку позовної давності, тощо колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції залишатися в силі не може та підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Вказане відповідає, також, і правовій позиції викладеній у Постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/2587/16 (провадження 61-21489св18), з подібними процесуальними правовідносинами, що повинні бути враховані, зокрема, і судом апеляційної інстанції при розгляді справи.
Вказаним апеляційну скаргу фактично слід задовольнити. Оскаржуване ж судове рішення слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Дрогобицької міської Ради Львівської області, третя особа: Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда М.М. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2022 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра