справа № 755/16517/20
провадження № 22-ц/824/11425/2022
22 листопада 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.
при секретарі Примушку О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про визнання електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів недійсними, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка Сергія Сергійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року в складі судді Савлук Т.В.,
встановив:
02.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті підстави, що 04.03.2008 між ним та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» укладено кредитний договір №76/П/19/2008-840, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус».
19.06.2020 приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В. вчинив виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 756 742,86 грн на користь ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус".
02.07.2020 приватним виконавцем Телявським А. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62458726 з виконання виконавчого напису №1593 від 19.06.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» заборгованості в розмірі 2 756 742,86 грн.
15.07.2020 він отримав копію висновку про вартість майна від 08.07.2020 та заявку приватного виконавця на реалізацію арештованого майна від 13.07.2020, яким є його автомобіль.
Згідно висновку про вартість майна, вартість автомобіля Infiniti G35, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , станом на дату оцінки (08 липня 2020 року) складає 243 390 грн без урахування ПДВ.
Не зважаючи на те, що він звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою щодо оскарження звіту про оцінку автомобіля, торги зупинені не були.
Відповідно до протоколу №494855 проведення електронних торгів, 03.08.2020 електронні торги майна, а саме: автомобіля Infiniti G35 ( 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір - сірий) відбулися, переможець торгів - учасник 20 ( ОСОБА_2 ); ціна продажу - 243 390 грн.
Згідно Акту від 11.08.2020 про проведені електронні торги, сформованого відповідно до протоколу про проведені електронні торги №494855 від 03.08.2020, переможець торгів : ОСОБА_2 .
Вважав, що зазначені вище електронні торги, які відбулися 03.08.2020 та на яких було реалізоване належне йому майно, проведені з грубим порушенням чинного законодавства, у зв'язку з чим мають бути визнані судом недійсними з таких підстав.
Електронні торги були проведені з грубим порушенням встановленої процедури: початкова ціна продажу автомобіля розрахована на підставі оцінки, яка не відповідає ринковим цінам, проведена з порушенням необхідних норм, внаслідок чого майно позивача було продано по заниженій ціні; позивач не надавав доручення на проведення оцінки; заявка на реалізацію арештованого майна не відповідає вимогам п.2 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, які ставляться до такої заявки; ДП "СЕТАМ" в порушення ст. 43 Закону України "Про іпотеку" , Розділу VІІ Порядку реалізації арештованого майна, не здійснив належне повідомлення через засоби масової інформації про проведення прилюдних торгів, чим обмежив коло можливих потенційних покупців.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд:
визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме автомобіля марки Infiniti G35 (2007 року випуску, VIN НОМЕР_2 , колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 ), що належав ОСОБА_1 , проведені ДП «СЕТАМ» 03.08.2020, результати яких оформлено протоколом № 494855 від 03.08.2020;
визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №494855 від 03.08.2020, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, а саме: автомобіля марки Infiniti G35 (2007 року випуску, VIN НОМЕР_2 , колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 ), сформований ДП «СЕТАМ»;
визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 11.08.2020, складений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Телявським А. М.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бабенко С. С. просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вважає, що суб'єктом оціночної діяльності було допущено порушення порядку проведення оцінки, як наслідок - реальна вартість об'єкта оцінки не відповідає ринковій вартості. Суб'єктом оціночної діяльності об'єкт оцінки не був оглянутий всередині, не встановлено пробіг. Звіт про оцінку майна не відображає реальної ринкової вартості майна. Вказане майно було реалізоване за вартістю, що не відповідає ринковій, та є значно заниженою.
Заявка на реалізацію арештованого майна не відповідає вимогам п. 2 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, які ставляться до заявки.
ДП «СЕТАМ» в порушення ст. 43 Закону України «Про іпотеку» та Розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, не здійснив належне повідомлення через засоби масової інформації про проведення прилюдних торгів, чим обмежив коло можливих потенційних покупців.
Вважає, що суд безпідставно не надав оцінку додатковим поясненням представника позивача, в яких він зазначав про те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 березня 2021 року по справі №755/10322/20 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19.06.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. і зареєстрований в реєстрі за №1593, про стягнення заборгованості за кредитним договором №76/П/19/2008-840 від 04.03.2008 року, в рамках виконання якого було проведено оспорювані торги.
Суд першої інстанції долучив вказане судове рішення як доказ у справі, про те в подальшому зробив помилковий висновок, що позивач повинен був звернутися до суду з клопотанням про зміну підстав позову.
У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А. М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а доводи, викладені в ній, безпідставними.
Зазначив, що огляд об'єкта оцінки було проведено суб'єктом оціночної діяльності, що підтверджується аркушем №4,12,20 звіту про оцінку майна. Позивачем не було надано до суду доказів, які підтверджують факт проведення неналежного огляду об'єкта оцінки, що суттєво впливають на вартість об'єкта оцінки.
Також зазначив, що на адресу приватного виконавця від організатора електронних торгів ДП «СЄТАМ» не надходило жодних повідомлень щодо того, що заявка приватного виконавця Телявського А.М. на реалізацію арештованого майна не відповідає встановленим законом вимогам.
Окрім того, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Разом з тим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що при проведенні електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 та доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів.
Крім того посилання позивача, що торги є недійсними через порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки оцінка рухомого майна була проведена без його згоди та вартість майна суттєво занижена, чим порушено його майнові права, є хибними оскільки, такі дії приватного виконавця мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.
Інші учасники справи правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Бабенко С. С. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник приватного виконавця Телявського А. М. - адвокат Пількевич Т. А. та представник третьої особи ТОВ "ФК "Інвест Хаус" - адвокат Євтодьєв А. О. просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 04 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №76/П/19/2008-840.
Відповідно до договору про відступлення права вимоги №GL2N79735, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ "ФК " Інвест Хаус".
19 червня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за №1593, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Інвест-Хаус" заборгованість, що виникла по кредитному договору №76/П/19/2008-840 від 04 березня 2008 року, договору про відступлення прав вимоги №GL2N79735, укладеного 05 березня 2020 року між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Інвест-Хаус" з відповідними додатками, боржником за якими є ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості становить 2 756 742 грн 86 коп.
02 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62458726 з виконання виконавчого напису №1593 від 19 червня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Інвест Хаус" заборгованості у розмірі 2 756 742 грн 86 коп.
07 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А. М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої описано та арештовано транспортний засіб Infiniti G35 (2007 року випуску, VIN НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , колір -сірий).
07 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А. М. винесено постанову, якою призначено суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроексперт Груп», який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 26.10.2018 №816/18.
08 липня 2020 року ТОВ «Євроексперт Груп» надало висновок, яким визначена ринкова вартість автомобіля, що належить ОСОБА_1 , для продажу на конкурсних засадах в сумі 243 390,00 грн без ПДВ.
Протоколом проведення електронних торгів № 494855 підтверджено, що торги відбулися 03 серпня 2020 року, переможцем торгів визнано ОСОБА_2
11 серпня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А. М. складено акт про проведені електронні торги.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що проведення оспорюваних електронних торгів з реалізації автомобіля Infiniti G35, 2007 року випуску, відбулися з дотриманням процедури їх проведення, тому підстав для визнання недійсними електронних торгів, протоколу електронних торгів та іншого немає. Дії приватного виконавця щодо оцінки рухомого майна мають самостійний спосіб оскарження.
Посилаючись в судовому засіданні на те, що виконавчий напис, на підставі якого було проведена процедура продажу автомобіля на електронних торгах, було визнано рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2021 року таким, що не підлягає виконанню, представники позивача не скористались своїм процесуальним правом подати заяву про зміну підстав позову з дотриманням вимог ч. 3 ст. 49 ЦПК України. Надання письмових пояснень не може розцінюватися судом як окрема підстава для визнання електронних торгів недійсними, тому суд н е надає правової оцінки заявленим підставам.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Предметом позовних вимог у цій справі є зокрема позовні вимоги про визнання електронних торгів недійсними.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент проведення спірних торгів) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).
Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року, у справі № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Суд першої інстанції дав належну правову оцінку доводами позивача про те, що електронні торги були проведені з грубим порушенням встановленої процедури.
Доводи апеляційної скарги про те, що початкова ціна продажу автомобіля була розрахована на підставі оцінки, яка не відповідає ринковим цінам та проведена з порушенням необхідних норм, без отримання доручення позивача на проведення оцінки є необґрунтованими.
Вказані обставини були предметом дослідження судом в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. В., третя особа: ТОВ "ФК "Інвест Хаус"", ТОВ "Євроексперт Груп" про визнання пртиправним дій та визнання незаконним звіту про оцінку майна ( справа №640/17430/20). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що приватним виконавцем Телявським А. М. листом від 10.07.2020 №4316 було направлено копію висновку експерта про вартість оцінки від 08.07.2020 на адресу боржника. Позивач копію висновку експерта отримав 15.07.2020.
Повноваження приватного виконавця щодо визначення вартості майна шляхом прийняття постанов про залучення суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання визначені Законом України " Про виконавче провадження", який у відносинах щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є спеціальним.
Судом також надана оцінка доводам позивача щодо відповідності звіту вимогам Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Заявка на реалізацію арештованого майна від 13.07.2020 №4347 містила необхідні дані, які передбачені п.2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2831/5, для передачі майна на реалізацію.
З огляду на те, що реалізоване на електронних торгах майно не є предметом іпотеки, доводи позивача про те, що його реалізація здійснена з порушенням ст. 43 Закону України "Про іпотеку" та розділу VІІ вищевказаного Порядку є безпідставними.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги ту обставину, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2021 рок було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19.06.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. і зареєстрований в реєстрі за №1593, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №76/П/19/2008-840 від 04.03.2008 року.
Відповідно до положень пунктів 4, 5 статті 175 ЦПК України в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Крім того, позивач має подати вказану заяву у строк та в порядку, визначеному цивільним процесуальним законом.
Згідно з пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З матеріалів справи вбачається, що звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 не посилався, як на підставу позову на факт визнання судом таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 19.06.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. , зареєстрованого в реєстрі за №1593, яким з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором №76/П/19/2008-840 від 04.03.2008 року. У ході розгляду справи клопотань про зміну підстав позову також не заявляв.
Згідно з ч.6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції позовні вимоги не ґрунтувались на зазначених доводах, відтак не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і законного рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка Сергія Сергійовича залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08.12.2022.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк