21 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 280/3445/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі №280/3445/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 зврнувся до суду за адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними з 01.02.2022 дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсії в розмірі з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити ОСОБА_1 розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону станом на 27.03.2014) у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.02.2022 та в подальшому виплачувати пенсію у вказаному розмірі без обмежень, а також здійснити з 01.02.2022 перерахунок пенсії у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними з 01.02.2022 дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення позивачу відсоткового розміру пенсії з 79% до 70% грошового забезпечення - при перерахунку пенсії відповідно до Довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області” від 01.06.2021 за №33/28-424 про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити ОСОБА_1 розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону станом на 27.03.2014) у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.02.2022 та в подальшому виплачувати пенсію у вказаному розмірі без обмежень, а також здійснити з 01.02.2022 перерахунок пенсії у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, позивач є пенсіонером та йому призначена пенсія у розмірі 79% грошового забезпечення відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №280/3790/21, яке набрало законної сили 19.08.2021, задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку та виплати пенсії з 79% до 70% грошового забезпечення; зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 79% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №280/6704/21, яке набрало законної сили 10.12.2021, задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області, які полягають у відмові здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до наданої довідки від 01.06.2021 за №33/28-424, про грошове забезпечення з врахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області” від 01.06.2021 №33/28-424 про грошове забезпечення з врахуванням окладу за посадою, спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
В той же час пенсійним органом при виконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №280/6704/21 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 відповідно до Довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області” від 01.06.2021 за №33/28-424 та застосовано 70% від сум грошового забезпечення та обмеженням наведеного у ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
20.01.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації, в якій просив повідомити чи здійснено під час виконання судового рішення у справі №280/6407/21 зменшення відсотку до 70% при перерахунку пенсії.
Відповідач, листом від 08.02.2022 року № 1818-939/І-02/8-00 повідомив позивача, що на виконання рішення суду по справі №280/6704/21 пенсійним органом зроблено перерахунок пенсії позивача, з урахуванням норм законодавства чинних на грудень 2019 року, зокрема, норми ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач має право на перерахунок та виплату пенсії у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.12.2019 року відповідно до довідки ДУ «Територіальне медичне обє?днання МВС України по Запорізькій області» від 01.06.2021 року за №33/28-424, тому відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача з 01.02.2022 року.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсотковий розмір під час призначення пенсії визначається ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 на день призначення пенсії та є незмінним при подальших перерахунках пенсії. Натомість змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, який визначається Кабінетом Міністрів України. У відповідача не було правових підстав для зменшення відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно з якими цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (ч. 1 ст. 63 Закону).
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч. 2 ст. 63 Закону).
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських (ч. 3 ст. 63 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено структуру та розміри грошового забезпечення поліцейських. При цьому, передбачені Постановою розміри грошового забезпечення для поліцейських є більшими у порівнянні із розмірами грошового забезпечення колишніх працівників органів внутрішніх справ, виходячи із яких їм призначалась (перераховувалась) пенсія, що відповідачем не заперечується.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно з Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року згідно Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», внаслідок чого основний розмір пенсії позивача розраховано в розмірі 70%. Такі дій відповідача в судовому порядку було визнано протиправними та зобов?язано здійснити перерахунок пенсії в розмірі 79% грошового забезпечення з 01.01.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум (справа № 280/3790/21).
Крім того рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 280/6704/21 було зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до наданої довідки про розмір грошового забезпечення від 01.06.2021 року №33/28-424 з врахування окладу за посадою, спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
В подальшому в лютому 2022 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу відповідно до рішення суду у справі № 340/6703/21 та розмір пенсії також розраховано з 70 % суми грошового забезпечення (а.с.7).
При цьому, при перерахунку пенсії позивачу відповідачем застосовано редакцію ч. 2 ст. 13 Закону № 2262, чинну на час проведення перерахунку, та зменшено відсоткове значення пенсії з 79% до 70% від розміру грошового забезпечення.
З цього приводу суд зазначає, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262 на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія позивача, не є сталим і регулюється постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Застосування під час перерахунку пенсії відповідача показника у 70% є протиправним як тому, що останній має застосовуватись при призначенні нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій колишніх працівників МВС урегульований нормами статті 63 Закону № 2262, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу, протиправно зменшив основний розмір пенсії за вислугу років, призначеної у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення, до 70% таких сум, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому Законом.
Водночас колегія судів зазначає, що при вирішенні спору, судом першої інстанції розглянуто питання щодо протиправності дій відповідача при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 року, які були предметом спору у справі № 280/6704/21 та як позовні вимоги у справі № 280/3445/22 не заявлялись.
Крім того, колегія суддів зазначає, що мотивувальна частина судового рішення фактично обґрунтована дослідженням спірних правовідносин з 01.12.2019 року, які були предметом розгляду у справі № 280/6704/21, в тому числі і питання перерахунку пенсії на підставі довідки від 01.06.2021 року № 33/28-424.
Також колегія суддів враховує, що відповідачем в апеляційному порядку оскаржується рішення суду в частині задоволених позовних вимог стосовно протиправності дій ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсійних виплат ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Питання обчислення пенсій військовослужбовців регулюються розділом V Закону № 2262, зокрема статтею 43 Заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій.
Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 № 3668-VI (далі Закон № 3668) частину 5 статті 43 Закону № 3668 викладено в такій редакції:
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
У подальшому у зв'язку з доповненням Законом № 1080-VIII від 12.04.2016 статті 43 Закону № 2262 новими частинами частина 5 стала частиною 7.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому Конституційний Суд України виходив з того, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 20 грудня 2016 року ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 втратила чинність, а тому з цієї дати цей Закон, який є спеціальним у питаннях обчислення пенсії військовослужбовцям, не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Разом з тим, згідно зі ст. 2 Закону № 3668-VI, на приписи якої послався суд першої інстанції, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих), зокрема відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення неконституційними не визнавались.
Таким чином з 20 грудня 2016 року склалась ситуація, коли двома законами по різному регулюється питання обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців.
Вирішуючи питання, норми якого Закону підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний суд виходить з такого.
По-перше, згідно з преамбулою Закону № 2262 цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Отже, саме Закон № 2262 є спеціальним Законом, який регулює питання пенсійного забезпечення військовослужбовців і він жодних обмежень щодо максимального розміру пенсії не містить.
По-друге, Конституційний Суд України в рішенні від 20 грудня 2016 року чітко зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Колегія суддів зауважує, що така позиція Конституційного Суду України стосується не тільки приписів ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, а й встановлює загальний підхід до спірних правовідносин, відповідно до якого пенсія військовослужбовця обмежена бути не може, оскільки це суперечить положенням ч. 5 ст. 17 Конституції України.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а та від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Такий висновок Велика Палата Верховного Суду сформулювала з огляду на те, що суперечливе і неоднозначне регулювання спірних відносин порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України).
Отже, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 2262 з урахуванням Рішення КСУ від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не Закону № 3668, а тому пенсія військовослужбовців обмеженню максимальним розміром не підлягає.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що відповідач протиправно після проведення перерахунку пенсії позивача у лютому 2022 року застосував обмеження його пенсії максимальним розміром, а тому повинен здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу без такого обмеження.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції помилково було досліджено підстави для перерахунку пенсії позивача за період з грудня 2019 року та зобов'язано провести перерахунок на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 01.06.2021 року № 33/28-424 про розмір грошового забезпечення, оскільки ці правовідносини вже були предметом спору в адміністративній справі № 280/6704/21 та в позовних вимогах і іх обґрунтуванні в справі № 280/3445/22 позивачем не заявлялись, що виключає можливість ухвалення такого процесуального рішення, як закриття в частині позовних вимог згідно п.4 ч.1 ст. 157 КАС України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Приписами ч.2 ст. 317 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеного, доходить висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим таке рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволені позову в повному обсязі.
Оскільки справа відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі №280/3445/22 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними з 01.02.2022 дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсії в розмірі з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити ОСОБА_1 розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону станом на 27.03.2014) у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.02.2022 та в подальшому виплачувати пенсію у вказаному розмірі без обмежень, а також здійснити з 01.02.2022 перерахунок пенсії у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко