майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"02" грудня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/768/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Шмойлова Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Приведьон В.М. - ордер Серія АМ №1001593 від 21.07.2022;
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
до Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту
про стягнення 2091331,26 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до суду з позовом про стягнення з Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту 2091331,26 грн заборговпності за спожиту електричну енергію.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зсилається на невиконання відповідачем умов договору №15-002 від 28.12.2018 на постачання електричної енергії споживачу.
Ухвалою від 26.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2022.
Ухвалою від 26.10.2022 відкладено підготовче засідання на 17.11.2022.
Підготовче засідання, яке було призначено на 11 листопада 2022 року о 10:00, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі у Житомирській області тривала повітряна тривога (у період з 08:03 год по 10:57 год).
Ухвалою від 17.11.2022 суд продовжив підготовче провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання на 02.12.2022.
30.11.2022 до суду від т.в.о. директора іноземного підприємства Овруцький щебеневий завод Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту надійшла заява від 30.11.2022, згідно якої останній просив суд розглядати справу без його участі та повідомив, що визнає заборгованість по електроенергії в сумі 2091331,26 грн у повному обсязі. Вказав, що наслідки визнання позову йому відомі (а.с. 51).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно зі ст.191 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення, у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Судом встановлено, що представник відповідача не обмежений на вчинення вказаної процесуальної дії, його дії не суперечать інтересам особи, яку він представляє. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
За вказаного суд не встановив підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову.
02.12.2022 від представника позивача надійшло клопотання, згідно якого, на виконання ухвали суду від 17.11.2022 надано платіжні доручення, зазначені у розрахунку заборгованості та інформацію про стан розрахунку (а.с. 55-62).
В судовому засіданні 02.12.2022 представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
28.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник, позивач) та Овруцьким щебеневим заводом Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №15-002 (далі - Договір (а.с. 7-8)) шляхом підписання останнім відповідної заяви-приєднання (а.с. 9).
Відповідно до п.1.1. Договору, останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статтей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Позивач стверджує, що на виконання умов вищевказаного Договору надав відповідачу електричну енергію, однак внаслідок порушення умов Договору за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 2091331,26 грн, що виникла за період з 01.12.2021 по 01.09.2022.
Вказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідач у заяві від 30.11.2022 позовні вимоги у розмірі 2091331,26 грн визнав (а.с. 51), доказів проведення розрахунків з позивачем не надав.
Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами виникли на підставі Договору на постачання електричної енергії №15-002 від 28.12.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року №2019-VIII (далі - ЗУ №2019-VIII),
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п.1.1.1).
Згідно ч.3 ст.58 ЗУ №2019-VIII, споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
За п.5.2.1, 5.5.5 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів, а споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.75 ЗУ №2019-VIII, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків.
Пунктом 4.1 ПРРЕЕ також передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
За приписами п.4.14 ПРРЕЕ платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п. 4.21 ПРРЕЕ).
За п. 5.1. Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем цього рахунка, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем... (п.5.7 Договору).
Матеріали справи містять підписані сторонами Комерційні пропозиції від 28.12.2018, 09.01.2019, 08.03.2019 та 08.11.2021 (а.с. 10-13), згідно яких: розрахунковим періодом є календарний місяць з першого по останнє число включно; оплата здійснюється на поточний рахунок ТОВ "ЖОЕК" наступними плановими платежами у терміни: - до 01 числа розрахункового місяця платіж у розмірі 1/3 вартості заявлених договірних величин постачання електричної енергії згідно додатку №3 до Договору про постачання електричної енергії; до 15 числа платіж у розмірі 1/3 вартості заявлених договірних величин постачання електричної енергії згідно додатку №1 до Договору про постачання електричної енергії; до 25 числа платіж у розмірі остаточної вартості заявлених договірних величин постачання електричної енергії згідно додатку №1 до Договору про постачання електричної енергії. У разі, якщо вартість спожитої електричної енергії перевищить вартість заявлених договірних величин, остаточний розрахунок протягом п'яти робочих днів від дня отримання рахунка.
Судом встановлено, що в період з 31.12.2022 по 31.08.2022 позивач передав відповідачу електричну енергію на суму 2882261,47 грн, про що останньому були виставлені відповідні рахунки, які отримані відповідачем під підпис (а.с. 16-24).
Платіжними дорученнями від №118 від 21.02.2022, №102 від 16.02.2022, №95 від 09.02.2022, №83 від 07.02.2022, №40 від 24.01.2022, №12 від 18.01.2022 підтверджено, що відповідач здійснив розрахунки на загальну суму 790930,21 грн, внаслідок чого заборгованість останнього склала 2091331,26 грн.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач позов визнав, доказів погашення основного боргу станом на день розгляду справи не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у розмірі 2091331,26 грн.
Оскільки відповідач визнав позову, суд враховує приписи ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", згідно яких, у разі в и з н а н н я позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. За вказаного, 15684,99 грн сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30000,00 грн, суд зазначає наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 60ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Матеріали справи містять Ордер на надання правничої допомоги ТОВ Житомирська обласна енергопостачальна компанія на підставі договору про надання правничої допомоги №1 від 06.05.2019 у всіх судах України адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем та Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ 000735 від 23.02.2015 (а.с. 31-32).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.
Матеріали справи містять Договір №1 про надання правничої допомоги від 06.05.2019 (далі - Договір (а.с. 29-30), укладений адвокатом, Приведьоном В. М. (адвокат) та АТ "Житомиробленерго" (клієнт) предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору, гонорар адвоката та компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього договору.
Додатковою угодою №36 від 15.09.2022 до Договору про надання правничої допомоги №1 від 06.05.2019 сторони погодили, що розмір гонорару за надану правову допомогу (аналіз законодавства, судової практики, підготовка та надання документів, збирання та оформлення доказів, прийняття участі в засіданнях суду як представник клієнта по справі за позовом Овруцький щебеневий завод Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 2091331,26 грн) складає 30000,00 грн (а.с. 34). Також погоджено, що даний гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду.
20.09.2022 АТ "Житомиробленерго" та адвокатом підписано детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт), згідно з яким адвокатом було надано послуги на суму 30000,00 грн, а саме: аналіз чинного законодавства України та дослідження судової практики застосування відповідних прав з метою забезпечення законних інтересів, зазначена в позовній заяві, та прав клієнта, пов'язаних із застосуванням законодавства, збір доказів, підготовка та оформлення зібраних доказів для надання до суду, підготовка позовної заяви, прийняття участі в засіданнях суду (у випадку необхідності).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У ч. 2. ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 4-6 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, для визначення суми гонорару, яка підлягає відшкодуванню, має бути встановлено, що такі витрати пов'язані з розглядом справи, були необхідними та фактично понесені, а їх розмір є розумним та виправданим.
Оцінивши заявлені до стягнення витрати, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, зокрема, враховуючи відповідність між обумовленими договором та фактично виконаними роботами (наданими послугами) та їх повне виконання, визначений договором фіксований розмір гонорару за вчинені процесуальні дії суд вважає помірним, а самі дії необхідними для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи.
Відповідач заперечень щодо суми витрат на професійну правничу допомогу не подав.
Враховуючи наведене, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн є обґрунтованими, пов'язаними з розглядом даної справи та співмірними із складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) часом, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.
З огляду на викладене, вимога позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту (11152, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Бондарці, ід. код 04990896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, Житомирська обл., м. Житомир, Майдан Перемоги, буд. 10, ід. код 42095943):
- 2091331,26 грн заборгованості за спожиту електричну енергію;
- 15684,99 грн судового збору;
- 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.12.22
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек.).