Справа № 175/1868/20
Провадження № 2/175/456/20
29 листопада 2022 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Лещенко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-
В червні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти у розмірі 34 600 грн. 00 коп..
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 вересня 2018 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в усній формі було погоджено умови договору щодо проведення благоустрою прибудинкової території та встановлення паркану. В подальшому, 20 вересня 2018 сторони уклали договір в письмовій формі, на виконання умов зазначеного договору, позивачем було сплачено грошові на рахунок наданий відповідачем, а саме ОСОБА_2 . Станом на час подання позовної заяви ОСОБА_3 не було виконано зобов'язання визначені договором, а тому позивач вимушений звернутися до суду з зазначеним позовом.
Представник позивача ОСОБА_1 за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог, надано відзив на позовну заяву(а.с.126-127).
Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, ознайомившись з відзивом на позов, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір про благоустрій прибудинкової території, згідно умов якого ОСОБА_3 зобов'язався провести роботи з благоустрою прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 та встановити огорожу за вказаною адресою(а.с.8).
Також згідно умов вищевказаного договору ОСОБА_1 , зобов'язався провести оплату робіт та матеріалів в обсязі 100 відсотків за матеріали та передоплату за роботу у розмірі 50 відсотків, що складає 36 100 грн. 00 коп. Термін виконання робіт встановлений сторонами до 30 вересня 2018 року.
ОСОБА_1 на виконання умов договору було здійснено переказ грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 , а саме: 16 вересня 2018 року у розмірі 12 800 грн. 00 коп.; 20 вересня 2018 року у розмірі 15 000 грн. 00 коп. та 28 вересня 2018 року у розмірі 6 800 грн. 00 коп.(а.с.9).
Зазначені обставини також підтверджуються випискою з рахунку ОСОБА_1 (а.с.10).
Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз ст. 1212 ЦК України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми, можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.
Норма ст. 1212 ЦК України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України (такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14 та Верховний Суд у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 668/7704/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 753/650/15-ц).
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення безпідставно набутих коштів підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки між сторонами спору відсутні будь-які договірні відносини, факт здійснення переказу ОСОБА_1 грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 підтверджено відповідними квитанціями та відповідачем не надано доказів щодо неотримання нею зазначених коштів.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до вимог ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду з вказаним позовом стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 15, 16, 626, 631, 1212 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 безпідставно набуті кошти у розмірі 34 600 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.