іменем України
13 грудня 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/839/22
Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1005/22
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Мамонової О.Є.,
суддів: Висоцької Н.В., Онищенко О.І.,
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У січні 2021 року АТ «Універсал-Банк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останньої на свою користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.07.2018 у розмірі 21 917,60 грн та судові витрати у розмірі 2481 грн.
Позов обґрунтовувало тим, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
06.07.2018 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписанням Анкети-заяви відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 12 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконало та надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу відповідачка всупереч чинному законодавству та умовам Договору, належним чином покладені на неї обов'язки перед банком не виконала, порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.
Станом на 28.12.2021 за відповідачкою по укладеному з АТ «Універсал Банк» Договору про надання банківських послуг наявна заборгованість на загальну суму 21 917,60 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 21 330,62 грн, заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 586,98 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість у сумі 5 492,66 грн і 620,25 грн у відшкодування судових витрат.
Стягнуто з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 3500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задовольнити в повному обсязі, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, ухвалення за невідповідності фактичним обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок суду першої інстанції про нікчемність укладеного між сторонами кредитного договору у зв'язку із недодержанням письмової форми є помилковими, оскільки відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією узгодження по банківському обслуговуванню з клієнтом через web-сайт банку або інший Інтернет/смс ресурс, зазначений Банком.
Заявник указує, що судом належним чином не досліджено докази, а саме: анкету-заяву, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо продуктів monobank, розрахунок заборгованості, та всупереч цивільно-правовим нормам та умовам договору зроблено помилковий висновок про відмову у позові.
Указує, що анкету-заяву відповідачкою підписано 06.07.2018, відповідно саме в цей період були дійсні та доступні правила в редакції, що діяла в даний період часу, а отже відповідачка на час підписання анкети-заяви не могла бути ознайомлена з будь-якими іншими правилами.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його ухвалення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідачка зазначає, що позивачем не надано доказів отримання нею кредитних коштів у сумі 21 330,62 грн.
Указує, що позивачем не підтверджено факту доведення умов договору до неї; не підтверджено, що на час укладення договору діяли саме ті Умови, Тарифи, Витяг з яких долучено до позову; Витяг з Умов і Тарифів не є належними доказами двостороннього виявлення сторін щодо умов договору.
Крім того, просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн за апеляційний розгляд справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «Універсал Банк» на суму 5492,66 грн, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено факту доведення умов договору до відповідачки; з виписки по рахунку слідує, що відповідачка здійснювала платежі, які зараховувались Банком в рахунок процентів та які Банк додав до суми боргу, визначивши вказану суму як «Тіло кредиту»; відсутності правових підстав для стягнення 586,98 грн - заборгованості за порушення грошового зобов'язання.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Судом у справі встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 06.07.2018. У тексті заяви зазначено, що відповідачка підтвердила свою згоду на те, що ця Анкета-заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірник вказаних документів у мобільному додатку, що складають Договір та зобов'язала виконувати його умови (а.с. 16).
До позовної заяви Банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank) у редакції розпорядження № 26р від 21.06.2018) (а.с. 17-54).
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконало, а саме надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.
АТ «Універсал Банк» додано до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № б/н від 06.07.2018, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , за яким станом на 28.12.2021 за відповідачкою рахується заборгованість на загальну суму 21917,60 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 21330,62 грн, заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 586,98 грн (а.с. 8-10).
Із виписки руху коштів по картці ОСОБА_1 в період з 06.07.2018 по 01.12.2021 вбачається, що відповідачка користувалася відкритим рахунком, в тому числі використовувала кредитні кошти та поповнювала карту. Баланс на початок періоду становив «6 000 грн», на кінець періоду «-11 917,60 грн» (а.с.78-90).
Згідно довідки АТ «Універсал Банк» від 23.02.2022 ОСОБА_1 через мобільний застосунок «Monobank» за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.07.2018 за кредитною карткою № НОМЕР_1 був встановлений кредитний ліміт: 06.07.2018 у розмірі 6 000 грн; 21.09.2018 - у розмірі 12 000 грн; 13.12.2018 у розмірі 10 000 грн (а.с. 112).
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 23.02.2022 ОСОБА_1 була видана кредитна картка № НОМЕР_1 , статус картки активна (а.с. 113).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 06.07.2018, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, розміщених на сайті: https://www.monobank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
Проте, матеріалами справи не підтверджено, що саме з даними Умовами та правилами відповідачка ознайомилася і погодилася, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови щодо користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до матеріалів справи, розмірах і порядках нарахування.
У цьому випадку також неможливо застосувати до спірних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача(www.monobank.ua) змінювалися АТ «Універсал Банк».
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про підстави та порядок нарахування процентів, надані банком Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank) не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки вказані документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Зазначений висновок узгоджується з висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд при розгляді цивільної справи № 200/5647/18 в постанові від 16.09.2020.
З наявної у справі виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 вбачається, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) становить 21 330,62 грн, але починаючи з 01.02.2019 банк здійснював автоматичне погашення відсотків (загальна сума 11847,96 грн) за рахунок тіла кредиту, безпідставно збільшуючи тіло кредиту.
Проте, доказів погодження сторонами договору в письмовій формі такого порядку погашення відсотків банком не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду, тому такі дії позивача не відповідають суті кредитних відносин, оскільки проценти за своєю суттю є платою за користування кредитними коштами.
Суд першої інстанції, проаналізувавши розрахунок та виписку по рахунку дійшов вірного висновку, що тіло кредиту було збільшено за рахунок погашення відсотків, розмір яких сторонами не узгоджувався, оскільки анкета-заява не містить домовленості сторін про сплату відсотків, а надані позивачем тарифи та паспорт споживчого кредиту містять узагальнену інформацію про умови кредитування.
Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості з порушення грошового зобов'язання у сумі 586,98 грн, оскільки у заяві позичальника відсутні умови про встановлення санкції за порушення грошового зобов'язання.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст. 530 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 5 492 грн.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, користуючись кредитними коштами та здійснюючи часткове погашення заборгованості, висловив свою згоду з формою договору та його умовами, оскільки вони є недоведеними.
Доводи апеляційної скарги про те, що факт ознайомлення відповідача з вищенаведеними документами підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису, колегія суддів відхиляє, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів. У суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом було ознайомлено відповідача.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що виконаний банком розрахунок містить детальний розпис нарахованої заборгованості, та є належним доказом, котрий підтверджує заявлений до стягнення розмір заборгованості за тілом кредиту, спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Вирішуючи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Переверзева О.О. про стягнення з позивача витрат на правову допомогу адвоката в Чернігівському апеляційному суді колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За змістом частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
За приписами підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції у резолютивній частині має містити розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Представництво ОСОБА_1 у Чернігівському апеляційному суді здійснював адвокат Переверзєв О.О. згідно із ордером на надання правової допомоги серії СВ № 1026831 від 18.11.2022, виданим на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 14.11.2022, укладеним між ОСОБА_1 та АО «РЯБІНІН, ПЕРЕВЕРЗЄВ та ПАРТНЕРИ» (а.с. 209, 212).
Пунктом 3.1. вказаного договору визначено, що розмір гонорару становить 5000 грн, які виплачуються до 19.11.2022.
Згідно з актом прийняття-передачі наданих послуг, судових витрат (суми гонорару за надану правову допомогу) від 18.11.2022 адвокатом надано клієнту правову допомогу на загальну суму 5 000 грн: консультація з приводу подання відзиву на апеляційну скаргу та клопотання по справі №750/839/22 - 500 грн; складання відзиву на апеляційну скаргу, виготовлення додатків - 4 000 грн; складання клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву - 500 грн (а.с. 211).
Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 18.11.2022 ОСОБА_1 сплачено 5000 грн за договором № б/н від 14.11.2022 (а.с. 211 зворот).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 (справа №904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Розподіляючи витрати ОСОБА_1 , понесені нею на професійну правничу допомогу адвоката, колегія суддів уважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному заявником розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Адвокат Переверзєв О.О. був представником ОСОБА_1 протягом всього часу розгляду справи в суді першої інстанції, тобто обставини справи №750/839/22 на момент її розгляду у суді апеляційної інстанції представнику відповідача були відомі. Позиція сторони позивача протягом часу розгляду справи у суді не змінювалась, як власне і позиція сторони відповідача та доводи, якими він її обґрунтовував.
Зустріч із клієнтом та погодження заперечень мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву та не можуть бути віднесені до правової допомоги, а тому не підлягають компенсації (ВС КЦС справа №756/8241/20 від 17.01.2022).
Тому колегія суддів уважає необґрунтованими та не бере до уваги витрати в сумі 500 грн за надання консультації щодо подання відзиву на апеляційну скаргу АТ «УніверсалБанк» на судове рішення.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи апеляційним судом 18.11.2022 адвокатом Переверзєвим О.О. складений, підписаний та поданий відзив на апеляційну скаргу (а.с. 202-208), який є аналогічним за змістом відзиву на позовну заяву від 15.02.2022, що був поданий ним до суду першої інстанції (а.с. 72-77).
Очевидно, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу, яка зводиться до повторного викладу змісту відзиву на позов, не вимагала від адвоката значних витрат часу, а тому апеляційний суд уважає співмірною у цій справі компенсацією вартості виконаної роботи суму 1 500 грн.
Вимоги сторони відповідача про стягнення 500 грн за складання клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву апеляційний суд вважає обґрунтованими.
Ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи (складання та оформлення відзиву на апеляційну скаргу, що є ідентичним відзиву на позовну заяву, клопотання про поновлення строку), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзивів на апеляційну скаргу та значимості таких дій у справі, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст. 141, 367, 374, 375, 381-384, 389, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2022 року залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи - 21133352) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча О.Є. Мамонова
Судді : Н.В. Висоцька
О.І. Онищенко