справа № 757/47521/20-ц головуючий у І інстанції: Литвинова І.В. провадження 22-ц/824/6930/2022 доповідач: Сліпченко О.І.
Іменем України
06 грудня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Сушко Л.П., Суханової Є.М.
за участю секретаря: Даньшиної І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м.Києва від 23 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зняття обтяження.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-
В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що позивач є власником транспортного засобу MERCEDES BENZ Е290 і у вересні 2019 року мав намір продати його і зняти з реєстраційного обліку, проте з'ясувалося, що 13 червня 2018 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна реєстратор Дніпропетровської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» Самозван С. О. про обтяження автомобіля заставою на підставі договору застави серії укладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 .
Мотивуючи свої вимоги тим, що він є добросовісним набувачем майна, позивач вказує, що застава створює перешкоди для нього у праві користування та розпорядження своїм майном.
Просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні автомобілем MERCEDES BENZ Е290 TD, VIN код (кузова, шасі, рами) НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 23 листопада 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу.
Посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зазначає, що застава при переході права власності на автомобіль зберегла свою чинність, а тому висновки місцевого суду вважає помилковими.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з'явились.
У відповідності до вимог ст.ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на законних підставах придбав автомобіль, при цьому наявність обтяження порушує його право приватної власності.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи, що являється обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що із інформаційного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 61928793 від 14 вересня 2019 року, 09:59:33, надано Регіональним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ у Львівській області, попереднім власником автомобіля MERCEDES BENZ Е290 TD, VIN код (кузова, шасі, рами) НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , 1996 року випуску, - ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 16 березня 2007 року укладено договір застави № IFIWAE00000221, згідно з яким авто обтяжено заставою і забороною на відчуження (а. с. 5).
01 жовтня 2008 року позивач придбав у ОСОБА_2 , від імені якої діяв ПП ОСОБА_3 на підставі договору-доручення від 01 жовтня 2008 року, за угодою купівлі-продажу транспортного засобу вищевказаний автомобіль, зареєстрованою за реєстраційним № 050876 Універсальною Товарною Біржою «Галицька». Відповідно до пункту 3 вказаної угоди між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , продавець гарантував, що стосовно транспортного засобу ніяких цивільно-правових угод не укладено, транспортний засіб у судовому спорі та під арештом не перебуває(а. с. 6-7).
01 жовтня 2008 року, 11:45 год., ОСОБА_1 звернувся із заявою № 2913 до Львівського МРЕВ про виконання перевірки за усіма наявними електронними обліками Державтоінспекції та провести постановку на тимчасовий облік ТЗ, прибулого з іншого регіону і вилучити державний номерний знак (а. с. 8).
07 лютого 2020 року відповідач на запит позивача від 29 січня 2020 року щодо наявності застави на належний йому автомобіль, отримав відповідь, що даний вид обтяження встановлено згідно з укладеним кредитно-заставного договору із клієнтом, яке не знято у силу існуючої заборгованості за кредитним договором, заставою за яким виступає авто, і у банку відсутні правові підстави для подачі заяви про видалення запису з Державного реєстру обтяжень (а. с. 12-13).
Наданим відповідачем витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11 червня 2013 року №40928125 підтверджується реєстрація обтяжень 27 березня 2007 року на транспортний засіб MERCEDES BENZ Е290 TD VINкод (кузова, шасі, рами) НОМЕР_1 , тип обтяження - застава рухомого майна (а.с. 41).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про заставу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Частиною 1 ст. 589 ЦК України передбачено, що в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнового права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Порядок звернення стягнення на предмет застави передбачений ст. 20 Закону України «Про заставу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.
Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах: від 03 квітня 2013 року у справі N 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі N 6-168цс14, постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 463/3582/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/9053/17, від 10 червня 2020 року у справі №757/32656/16.
З огляду на вищевикладене, застава зберігає чинність при переході права власності, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Посилання що застава була припинена у зв'язку із продажем автомобіля, спростовується вищевикладеними висновками.
Таким чином, слушними є доводи апеляційної скарги, із посиланням на те, що ОСОБА_2 без згоди банку відчужив спірний транспортний засіб при тому, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було наявне обтяження, щодо вказаного транспортного засобу, що підтверджується витягом №40928125, наданим відповідачем.
Колегія суддів вказує, що за відсутності доказів припинення зазначеного обтяження у встановленому законом порядку на час відчуження автомобіля MERCEDESBENZЕ290 TDVIN код (кузова, шасі, рами) НОМЕР_1 01 жовтня 2008 року ОСОБА_2 , відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, оскільки відповідач не був повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Колегія суддів зазначає, що відповідач був позбавлений можливості надати докази на спростування позовних вимог, що позбавило суд першої інстанції встановити дійсні обставини справи, зокрема наявність обтяження на транспортний засіб станом на момент його придбання позивачем.
З огляду на встановлені обставини справи та вищевикладені висновки, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно вимог ст.141 ЦПК України судовий збір у разі відмови в задоволенні позову повинен бути покладений на позивача, а тому судовий збір сплачений відповідачем при подачі апеляційної скарги в розмірі 1261 грн. 20 коп. має бути відшкодовано позивачем.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 23 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зняття обтяження.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «06» грудня 2022 року.
Головуючий
Судді: