справа № 377/35/22
головуючий у суді І інстанції Бабич Н.С.
провадження № 22-ц/824/7136/2022
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
06 грудня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину, -
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Славутицького міського суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , у якому просив суд: зменшити розмір аліментів на дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ј заробітку його доходу (пенсії) до мінімального гарантованого розміру - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Позов обґрунтовано тим, що у період з 07 листопада 2009 року по 20 листопада 2012 року позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого у свідоцтві про народження записаний позивач.
22 грудня 2021 року Славутицьким міським судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач не має фінансової можливості сплачувати аліменти саме у такому розмірі. У зв'язку із захворюванням - дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з 04 березня 2012 року позивачу була встановлена інвалідність 2 групи довічно, пов'язана з впливом аварії на ЧАЕС.
04 квітня 2012 року в клініці ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини» Національної академії медичних наук України був підтверджений встановлений діагноз позивача: дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з вираженими вестібуло-координаторними порушеннями у вигляді центральної вестібулярної дисфункції тяжкої ІІІ ст., правобічною пірамідною симптоматикою, вегетативною дисфункцією з симпато-адреналиновими пароксизмами. Органічний емоційно-лабільний розлад. Остеохондроз шийного відділення хребта. Вертеброгенна цервілкалгія. Позивач перебуває на Д-обліку у лікаря-невропатолога, постійно проходить медичні обстеження, потребує постійного лікування, приймає медичні препарати, на які в середньому в місяць витрачає від 1 500 до 2 000 грн.
За станом здоров'я позивач не працює, єдиним його доходом є пенсія за інвалідністю у розмірі 5 400 грн. Позивач має дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , участь у матеріальному забезпеченні якої бере в силу своїх фінансових можливостей, офіційно аліментів на дочку не сплачує.
Відповідач має нормальний стан здоров'я та постійну роботу (майстер манікюру), яка дозволяє їй оплачувати навчання старшого сина, який навчається за контрактною формою у місті Києві. Відповідач має достатні фінансові ресурси для забезпечення їх спільної дитини і без допомоги позивача, оскільки має гідну оплачувану роботу та дві квартири, в одній з яких вона зареєстрована, а в іншій працює та проживає.
Позивач має у приватній власності однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якій він зареєстрований і постійно проживає та щомісяця здійснює витрати на її утримання, які у середньому складають 2 000 грн на місяць, також має борги за комунальні послуги, оскільки йому не вистачає коштів на їх оплату. Крім вказаних платежів, позивач потребує коштів на своє харчування, одяг, взуття, предмети першої необхідності та інше для забезпечення свого життя.
Позивач не відмовляється від сплати аліментів на утримання сина, але згоден сплачувати аліменти у мінімальному розмірі 1 050 грн на місяць із розрахунку 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (2100 грн для дитини 6 років з 01 грудня 2021 року).
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Указане рішення мотивоване тим, що позивач не надав доказів того, що його матеріальний стан змінився, у зв'язку з чим він не може сплачувати аліменти на користь відповідача на утримання дитини у розмірі ј частки його заробітку (доходу).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Славутицького міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи.
Також, в апеляційній скарзі зазначено, що обставини щодо незадовільного стану здоров'я позивача, наявності у нього інвалідності та ще однієї неповнолітньої дитини існували і на момент видачі судового наказу від 22 грудня 2021 року, але судом такі обставини не враховувалися та не досліджувалися під час видачі указаного судового наказу, а справа була розглянута без його виклику.
Позивач не отримує безкоштовних медикаментів за рецептами лікарів на підставі пункту 1 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки у переліку лікарських засобів немає жодного медичного препарату, який необхідний позивачу за станом здоров'я.
Позивач відноситься критично до довідок наданих відповідачем щодо надання психологічних послуг ФОП ОСОБА_5 їх спільному сину ОСОБА_3 .
Позивач не відмовляється сплачувати аліменти на дитину, але вважає, що розмір аліментів має бути зменшеним із урахуванням обставин, які перелічені ним у позові.
Відповідач, у визначений ухвалою суду строк, не скористалася процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, ця справа є справою незначної складності, відноситься до категорії справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому справа розглядається судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла таких висновків.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 60).
22 грудня 2021 року Славутицьким міським судом Київської області видано судовий наказ № 377/805/21 (провадження №2-н/377/128/21), яким стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6).
Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Аліменти на дитину, питання про зменшення яких порушується позивачем, стягнуто з нього на підставі судового наказу, виданого Славутицьким міським судом Київської області 22 грудня 2021 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Аналіз розділу II Наказне провадження ЦПК України підтверджує, що наказне провадження за своєю сутністю призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Суд видає судовий наказ про стягнення аліментів якщо заявником заявлена вимога, передбачена статтею 161 ЦПК України, форма і зміст заяви про видачу судового наказу відповідає вимогам статті 163 ЦПК України, така заява є підсудною суду, до якого вона подана, та судом не встановлено підстав для відмови у видачі такого судового наказу, передбачених статтею 165 ЦПК України.
Зазначені норми процесуального законодавства щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів спрямовані на пришвидшення розгляду питань щодо матеріального забезпечення дітей та не передбачають встановлення судом під час розгляду заяви про видачу судового наказу обставин, передбачених статтею 182 СК України, а саме:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 170 ЦПК України також передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Аналіз вищезазначених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що стаття 105 ЦПК України визначає право боржника звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу, однак зазначена норма не поширюється на аліментні зобов'язання. У разі незгоди з судовим наказом про стягнення аліментів боржник має право звернутися до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами в порядку, встановленому главою 4 розділу V ЦПК України 2004 року, або з позовом про зменшення розміру аліментів, якщо судовий наказ видано відповідно до пункту 4 частини першої статті 96 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається зокрема на те, що він є особою з ІІ групою інвалідності, яка пов'язана з впливом аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим несе значні витрати на лікування та не має фінансової можливості сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судовим наказом.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позові у зв'язку з тим, що позивач не надав доказів того, що його матеріальний стан та стан здоров'я змінився після видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Однак, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу судом перевірялися лише наявність підстав для його видачі та не встановлювалися обставини передбачені статтею 182 СК України, оскільки це не передбачено розділом II Наказне провадження ЦПК України.
Крім того, розмір аліментів, стягнення яких вирішується у порядку наказного провадження, є чітко встановленим пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України відповідно до кількості дітей, а не визначається судом у кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи.
У такому випадку у разі оскарження судового наказу про стягнення аліментів шляхом звернення боржника із позовом про зменшення розміру аліментів, судом має бути встановлена відповідність розміру стягнутих аліментів обставинам, визначеним статтею 182 СК України, а не перевірити лише наявність доказів зміни таких обставин за час з моменту видачі судового наказу.
Відповідно довідки про доходи № 3423 4144 5306 1494, виданої відділом обслуговування громадян № 93 (сервісним центром) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, ОСОБА_7 перебуває на пенсійному обліку і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за період з 01 січня 2022 року по 21 січня 2022 року становить 6 855 грн 53 коп. (а.с. 36).
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії КИО-1 від 04 вересня 2012 року № 0415469 ОСОБА_7 з 04 вересня 2012 року встановлена друга група інвалідності довічно. За висновком про умови та характер праці позивач може працювати в спеціально створених умовах (а.с. 12).
Відповідно до експертного висновку Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС від 22 травня 2012 року № 279 ОСОБА_7 встановлено діагноз: ранній ЦАС з вираж. вестибуло-координаційними порушеннями, правобічною недостатністю, вираж. вегетативною дисфункцією, частими симпато-адреналовими кризами, церебрастенічним с-мом. ХНМК в ВББ. Органічно-лабільними розладами. Висновок: захворювання, зв'язані з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 13-14).
На підтвердження стану здоров'я позивач також надав копію консультативного висновку лікаря невролога від 10 січня 2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 проходив обстеження з діагнозом: дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з вираженими вестибулокоординаторними порушеннями у вигляді центральної вестибулярної дисфункції тяжкої Ш ст., правобічною пірамідною симптоматикою, вегетативною дисфункцією з симпато-адреналовими пароксизмами. Органічний емоційно - лабільний розлад. Остеохандроз шийного відділу хребта. Вертеброгенна цервікалгія.
Позивачу надано рекомендації: спостереження у невропатолога; періодичні курси відновлювального лікування; під час загострення захворювання вимагає догляду та спостереження; Максібрен 1 таб. 2 рази на добу 1 місяць (а.с. 15).
Позивачем надано також копії медичних документів: виписок з історії хвороби за період перебування на стаціонарному лікуванні з 25 листопада 1989 року по 09 грудня 1989 року, з 19 березня 1996 року по 28 березня 1996 року, з 18 лютого 1999 року по 06 березня 1999 року; виписних епікризів за період перебування на стаціонарному лікуванні з 18 лютого 1992 року по 02 березня 1992 року, з 01 серпня 2010 року по 15 вересня 2010 року, з 17 травня 2008 року по 02 червня 2008 року, консультативного висновку № 4958/12 від 11 квітня 2012 року та від 26 квітня 2012 року, з яких вбачається, що діагноз, зазначений у консультативному висновку лікаря невролога від 10 січня 2022 року (а.с. 50-58).
Відповідно до частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів, враховує, що такі стягуються не для зрівняння матеріального становища платника та одержувача аліментів, а для того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Також, колегія апеляційного суду вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про призначення судом саме мінімально гарантованого державою розміру аліментів, встановленого законодавцем для неповнолітньої дитини відповідного віку, оскільки суперечить приписам статті 182 СК України та інтересам самої дитини, виходячи із обставин цієї справи.
Також у матеріалах справи наявний наданий відповідачем висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 10 червня 2020 року № 305, складений КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Славутицької міської ради Київської області, відповідно до якого у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявні розлади емоційно-вольової сфери, порушення мовлення, рекомендована освітня програма: програма для дітей дошкільного віку з аутизмом, програма для дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення (а.с. 42-43).
Колегія апеляційного суду також звертає увагу на те, що позивач повинен приймати заходи для можливості утримувати свою дитину на достатньому для дитини рівні. Ефективне забезпечення матеріального і як наслідок соціального добробуту власної дитини, що виховується у неповній сім'ї, пом'якшує наслідки повсякденної відсутності батька поряд з неповнолітньою дитиною та надає такій дитині більше можливостей та підвищує доступність її гармонійного розвитку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 01 січня - 2100 грн., з 01 липня - 2201 грн., з 01 грудня - 2272 грн., працездатних осіб: з 01 січня - 2481 грн., з 01 липня - 2600 грн., з 01 грудня - 2684 грн.
Отже, зважаючи на матеріальний та сімейний стан сторін, вік позивача, його дохід, наявність у нього інвалідності ІІ групи та захворювань, а також вік спільної дитини сторін у справі, її потреби (індивідуальний навчальний план через порушення мовлення) та потреби в реалізації освітнього, соціального та духовного розвитку, колегія суддів вважає, що після утримання аліментів у розмірі 1/5 частини усіх видів заробітку, доходу позивача щомісячно, у нього залишається сума, яка забезпечить прожитковий мінімум і для позивача.
Визначений апеляційним судом розмір зменшених аліментів буде відповідати як інтересам неповнолітньої дитини, так і можливостям її батька, позивача у справі, такий розмір аліментів є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав відповідача та захистом прав дитини, обов'язок по утриманню якого покладений на нього як батька. Саме вказаний розмір аліментів є доцільним до стягнення, що відповідає інтересам сторін у справі та чинному законодавству.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення Славутицького міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження при апеляційному розгляді, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 367, 369, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за судовим наказом, виданим Славутицьким міським судом Київської області 22 грудня 2021 року (справа № 377/805/21, провадження №2-н/377/128/21), на малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ј частин з усіх видів його доходу (заробітку) до 1/5 частини з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку крім випадків, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська