про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2022 року справа № 580/6041/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В. Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/6041/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Вільшанської селищної ради (вул. Шевченка 190, смт. Вільшана, Звенигородський район, Черкаська область, 19523, ЄДРПОУ 26423991)
про визнання протиправним, скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
06.12.2022 вх. № 38001/22 позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Вільшанської селищної ради, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вільшанської селищної ради від 24.05.2022 № 19-16/VIII про перенесення розгляду заяви щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації на виділення земельної частки (паю) на місцевості згідно постанови Верховного суду від 20.04.2022;
- зобов'язати Вільшанську селищну раду розглянути заяву щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації на виділення земельної частки (паю) на місцевості згідно постанови Верховного суду від 20.04.2022.
Додатково позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Підставами позову розуміють обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Під порушенням права розуміється позбавлення його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Позивач не врахував, що не можна зобов'язати виконувати рішення у іншій справі № 691/849/20 шляхом ухвалення іншого рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Правова аксіома «placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae» розуміється так, що «у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед вимогливим розумінням права». Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить.
Відповідно до статті 2 та частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб.
За наявної якісної підготовки позовної заяви та необхідних додатків (достатніх доказів) до неї справу можна розглянути без виклику сторін, проте у протилежному випадку доцільно використати механізм залишення позову без руху для усунення недоліків.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії даної ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом врахування особливостей судового контролю у вирішеній справі та надання обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів (у т.ч. зміни до Земельного кодексу на час дії режиму воєнного стану) допущено з вини відповідача.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА