29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" листопада 2022 р. Справа № 924/1351/20 (924/619/21)
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Крупська В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Проскурів", м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , м. Хмельницький
до Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів", м. Хмельницький
про визнання недійсним договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019 року укладеного між Колективним підприємством "Агрофірма "Проскурів" та Публічним акціонерним товариством "Проскурів"
в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів"
Представники сторін:
Позивач: не з'явився
Відповідач: Венгер Д.О. - згідно ордеру; Рудий А.М. - арбітражний керуючий, керуючий санацією КП „Агрофірма „Проскурів"
Третя особа: не з'явися
Від ОСОБА_2 - Ярош В.Ю. - згідно ордера
Рішення ухвалюється 30.11.2022, оскільки 24.11.2022 постановлялася ухвала про оголошення перерви в судовому засіданні, яка занесена до протоколу судового засідання.
В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.07.2021 відкрито провадження у справі №924/1351/20 (924/619/21) в порядку загального позовного провадження в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів", призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 09.08.2021р. прийнято доповнення підстав позову, викладене у заяві Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про зміну підстав позову від 02.08.2021р. та заяві від 06.08.2021р., продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
18.10.2021 судом постановлено ухвалу про призначення технічної експертизи у справі №924/1351/20 (924/619/21), проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на період проведення експертизи.
Ухвалою суду від 09.06.2022 погоджено термін проведення експертизи понад 90 календарних днів; направлено Публічному акціонерному товариству "Проскурів" (29008, м. Хмельницький, вул. Київська, буд. 4) рахунок КНДІСЕ на оплату вартості експертизи №975 від 26.05.2022, встановлено строк до 15.07.2022 для здійснення оплати; задоволено клопотання судового експерта Олени Малєй від 26.05.2022 в частині надання додаткових матеріалів для проведення судово-технічної експертизи у справі №924/1351/20 (924/619/21); встановлено сторонам - ПАТ "Проскурів" та КП "Агрофірма "Проскурів" строк до 30.06.2022 для надання до суду додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а саме: порівняльні зразки документів - оригінали достовірно датованих документів, в яких містяться рукописні записи та підписи, виконані (не обов'язково фігурантами досліджуваних документів) синьо-фіолетовими пастами кулькових ручок (такими ж за кольором та відтінком, як і в підписах в досліджуваних документах) за період часу, починаючи з датування досліджуваних документів (серпень 2019 року) та завершуючи датою, яка визначається із обставин справи (наприклад, дата появи досліджуваних документів або їх копій в суді (червень 2021 року); зразки необхідно надати у кількості не менше 20 (двадцяти) зразків з різними датами складання за кожен рік досліджуваного періоду; встановлено сторонам - ПАТ "Проскурів" та КП "Агрофірма "Проскурів" строк до 30.06.2022 для надання письмового погодження на знищення досліджуваних та порівняльних документів, наданих для проведення судової експертизи.
22.07.2022 до суду надійшло клопотання ПАТ "Проскурів" від 20.07.2022, в якому позивач просив: залишити без розгляду підставу, вказану у п. 2.3. позовної заяви „Підписання договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019 не у визначеній в ньому даті"; матеріали справи №924/1351/20 (924/619/21) для продовження експертизи не направляти; поновити провадження у справі.
Враховуючи зазначені обставини та невиконання сторонами ухвали суду від 09.06.2022 щодо надання додаткових матеріалів та письмового погодження на знищення досліджуваних та порівняльних документів, ухвалою суду від 15.08.2022 поновлено провадження у справі №924/1351/20 (924/619/21), призначено підготовче засідання на 10:00 год. 30.08.2022. Також зважаючи на введення на усій території України воєнного стану, що утруднює реалізацію учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, дотримуючись принципів господарського судочинства, зокрема, рівності учасників судового процесу та змагальності сторін та виконання завдань підготовчого провадження, в ухвалі від 15.08.2022 суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи в підготовчому провадженні в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
В підготовчому засіданні 30.08.2022 судом постановлено ухвалу про прийняття часткової зміни підстав позовної заяви у справі №924/1351/20 (924/619/21), внаслідок чого підставу, визначену пунктом 2.3. позовної заяви (підписання договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019 не у визначеній в ньому даті) залишено без розгляду. Дана ухвала занесена до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 30.08.2022 задоволено клопотання ПАТ "Проскурів" від 29.08.2022 (вх. №05-06/515/22 від 30.08.2022) про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства „Альфа-Банк": інформацію про те, чи існували станом на 01.08.2019 правовідносини між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" в особі начальника відділення №881 Хмельницької обласної філії та Відкритим акціонерним товариством „Проскурів" на підставі іпотечного договору від 15.10.2007 щодо нерухомого майна, а саме: триповерхового приміщення, загальною площею 670,7 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька (вул. Фрунзе), буд. 257, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 року по справі №7/951А, право власності на яке зареєстроване 16.10.2006 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16389410 згідно витягу номер 12168477; двоповерхового приміщення з підвалом, загальною площею 714,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька (вул. Фрунзе), буд. 257, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 року по справі №7/951 А, право власності на яке зареєстроване 16.10.2006 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16389945 згідно витягу номер 12168884; та чи було зареєстроване в установленому законом порядку обтяження даного нерухомого майна та дійсне станом на 01.08.2019; копію іпотечного договору від 15.10.2007 укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" та Відкритим акціонерним товариством „Проскурів"; інформацію про те, чи надавалася Банком письмова згода Публічному акціонерному товариству "Проскурів" на передачу в користування іпотечного майна (приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, (вул. Фрунзе), 257).
Ухвалою суду від 27.09.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка являється новим власником приміщення, що є предметом оскаржуваного договору. Враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в розумні строки, а також практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання принципів господарського судочинства, зокрема, рівності учасників судового процесу та змагальності сторін та виконання завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи в підготовчому провадженні в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
19.10.2022 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10:00 год. 01.11.2022.
Ухвалою суду від 01.11.2022 відкладено розгляд справи в судовому засіданні по суті на 12:00 год. 16.11.2022.
16.11.2022 засідання суду не відбулося у зв'язку із знеструмленням приміщення Господарського суду Хмельницької області з 16:10 год. 15.11.2022 до 13:50 хв. 16.11.2022, що підтверджується актом суду щодо знеструмлення електромережі суду, що вплинуло на безперебійність та функціонування автоматизованої системи від 16.11.2022.
Ухвалою суду від 16.11.2022 судове засідання у справі №924/1351/20 (924/619/21) призначено на 12:00 год. 24.11.2022.
24.11.2022 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні на 11:00 год. 30.11.2022. Дана ухвала занесена до протоколу судового засідання.
З огляду на зазначене, розгляд справи здійснюється в розумний строк.
Позиція позивача.
Позивач (з урахуванням доповнення підстав позову, прийнятого ухвалою суду від 09.08.2021р. та часткової зміни підстав позовної заяви, прийнятого ухвалою суду від 30.08.2022р.) в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ПАТ „Проскурів" приміщення розташовані за адресою м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257 ні в позичку, ні у будь-яке інше користування нікому не передавав. Зазначає, що договір безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019 року підписаний з боку позичкодавця особою, яка не мала на це повноважень, що є підставою для визнання його недійсним згідно приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України. Зокрема, позивач вказує, що Оліх Р.Л. не є уповноваженою особою ПАТ „Проскурів" та не міг вести будь-яких переговорів від імені товариства, а також укладати та підписувати договори від імені ПАТ "Проскурів", оскільки рішення про призначення його тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора ПАТ „Проскурів" визнано недійсним рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 №924/884/19, а будь-яких довіреностей на представлення інтересів товариства Оліху Р.Л. не видавалось.
Крім того, позивач стверджує, що керівник КП „Агрофірма „Проскурів" Рудик І.Л. був обізнаний про відсутність необхідного обсягу повноважень у тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ПАТ „Проскурів" Оліха Р.Л. на момент укладення договору від 01.08.2019. Вказує, що Рудику І.Л., як голові Наглядової ради ПАТ „Проскурів", було достеменно відомо про відсутність у Наглядової ради ПАТ „Проскурів" повноважень на обрання Оліха Р.Л., крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних або позачергових загальних зборів товариства, що встановлено у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 року №924/884/19.
Також позивач зазначає, що договір безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019 року укладений всупереч вимогам чинного законодавства. Вказує, що приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, (вул. Фрунзе), 257 позивачем було передано в іпотеку Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" на підставі іпотечного договору від 15.10.2007р. При цьому, відповідно до п. 2.1.4. іпотечного договору іпотекодавець зобов'язаний без письмової згоди іпотекодержателя, не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
У клопотанні від 07.09.2022 позивач звертає увагу, що в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2021 у справі №924/1351/20 (924/629/20) судом уже встановлено ряд обставин, що підлягають встановленню у справі №924/1351/20 (924/619/21). Зазначає, що докази, на підставі яких такі обставини підлягають встановленню є аналогічними у зазначених справах, тому вважає, що в даному випадку є необхідним застосування преюдиції, зокрема, щодо обізнаності КП „Агрофірма „Проскурів" в особі Рудика І.Л. про відсутність в Оліха Р.Л. повноважень на представництво інтересів ПАТ „Проскурів", зважаючи на його обрання неповноважною Наглядовою радою.
У письмових поясненнях від 27.09.2022 ПАТ „Проскурів" звертає увагу, що питання вчинення правочинів від імені юридичної особи керівником з перевищенням повноважень та/або за відсутності повноважень, неодноразово досліджувалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.02.2022 у справі №926/894/21, від 22.02.2022 у справі №924/658/20, від 15.01.2020 у справі №924/491/17, від 11.10.2019 у справі №910/13731/18, від 27.06.2018 у справі 668/13907/13-ц. Зазначає, що хоч і рішення господарського суду у справі №924/884/19 було прийняте 24.02.2020, тобто після укладення спірної угоди, однак Оліха Р.Л. на посаду ТВО генерального директора ПАТ „Проскурів" обирав безпосередньо Рудик І.Л . Вважає. що Рудик І.Л. діяючи як керівник відповідача при укладенні та підписанні оспорюваного правочину був обізнаний, що керівник позивача не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1 у заяві від 18.10.2022 зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Позиція відповідача та керуючого санацією боржника
Керуючий санацією КП „Агрофірма „Проскурів" у письмових поясненнях (№924/1351/20-241 від 15.11.2022) просить в позові відмовити. Зазначає, що позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).
Вказує, що дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.
При цьому для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) з третьою особою, з огляду на порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення) виконавчого органу, згідно з яким виконавчий орган діяв на момент укладення договору, визнане недійсним у судовому порядку.
У поясненнях посилається на правові позиції викладені у постанові Верховного Суду України від 13.03.2017 у справі №760/8121/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №924/491/17, від 30.04.2020 у справі №925/1147/18; від 12.06.2018 у справі №927/967/17.
Зазначає, що станом на момент укладення оспорюваного договору від 01.08.2019 тимчасово виконуючий обов'язки генерального директора ПАТ "Проскурів" Оліх Р.Л. діяв на підставі чинного на той момент рішення Наглядової ради від 03.12.2018, прийнятого згідно з повноваженнями, передбаченими пунктом 8.71, підпунктами 8.70.8, 8.70.10 статуту ПАТ Проскурів, тому у КП „Агрофірма „Проскурів" були відсутні підстави вважати в.о генерального директора Оліха Р.Л. неуповноваженим представником товариства.
При цьому, сам по собі факт визнання у подальшому недійсним рішення Наглядової ради від 03.12.2018 рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №924/884/19 не має самостійного юридичного значення для визнання недійсним договору від 01.08.2019.
Наголошує, що за наявності чинного на час укладення оспорюваного договору рішення Наглядової ради від 11.07.2019 про обрання в.о. генерального директора ПАТ „Проскурів" та відсутність відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про обмеження повноважень такого в.о. генерального директора, не обґрунтовано вимагати від КП „Агрофірма „Проскурів" з'ясовувати процедурні питання щодо часу обрання того чи іншого складу Наглядової ради позивача та впливу змін законодавства, зокрема, Закону України „Про акціонерні товариства", на вказані внутрішні питання діяльності та управління товариства-контрагента.
У письмових поясненнях (№924/1351/20-244 від 23.11.2022) керуючий санацією КП „Агрофірма „Проскурів" зазначає, що позивачем не доведено наявність порушеного права, а також не доведено яким чином яке майнове право за результатами розгляду справи буде відновлено. Звертає увагу, що станом на момент відкриття провадження у справі, власником майна, яке є предметом оспорюваного договору була ОСОБА_1 (з 14.06.2021). Наголошує, що ПАТ „Проскурів" навіть у випадку задоволення позову і визнання оспорюваного договору недійсним, не набуде жодних матеріальних/нематеріальних благ. Таким чином, вважає, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин. З огляду на вкладене, керуючий санацією КП „Агрофірма „Проскурів" зазначає про відсутність підстав для визнання недійсним договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019.
Ініціюючий кредитор ОСОБА_2 у письмових поясненнях (№07 від 24.11.2022) також звертає увагу, що з власником майна, яке є предметом оспорюваного договору з 14.06.2021 є ОСОБА_1 . Вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання недійсним договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019, зважаючи на те, що позивачем не доведено наявність порушеного права, а також не доведено, яким чином яке майнове право за результатами розгляду справи буде відновлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
15.10.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" в особі відділення №881 Хмельницької обласної філії (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством „Проскурів" (іпотекодавець), що є майновим поручителем позичальників (ДП „Глорія та ТОВ „Ресторан „Софія") укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим №1376.
Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору від 15 жовтня 2007 року іпотекодавець передає, в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань позичальниками за договором кредиту №880/155-РК 18 від 13.07.2007 та генеральним договором про здійснення кредитування №880/238-ГД 27 від 15.10.2007, укладеними між іпотекодержателем та позичальниками, та у якості забезпечення виконання зобов'язань іпотекодержателем за договором невідновлювальної кредитної лінії №880/115-НКЛ 28 від 05.06.2007, а також всіма додатковими угодами до них, що є їх невід'ємними частинами (основне зобов'язання), наступне нерухоме майно:
- триповерхове приміщення, загальною площею 670,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 року по справі №7/951 А, право власності на яке зареєстроване 16.10.2006 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16389410 згідно витягу номер 12168477;
- двоповерхове приміщення з підвалом, загальною площею 714,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (двісті п'ятдесят сім), що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі постанови Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 року по справі №7/951 А, право власності на яке зареєстроване 16.10.2006 року Хмельницьким" бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16389945 згідно витягу номер 12168884.
Відповідно до п. 2.1.4. іпотечного договору іпотекодавець зобов'язаний без письмової згоди іпотекодержателя, не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
19.10.2012 на засіданні загальних зборів акціонерів ПАТ Проскурів", зокрема, прийнято рішення про затвердження Статуту ПАТ „Проскурів" у новій редакції; про затвердження повноважень Рудика І.Л., як голови Наглядової ради ПАТ „Проскурів".
11.07.2019 на позачерговому засіданні Наглядової ради ПАТ "Проскурів" прийнято рішення про відсторонення ОСОБА_5 від тимчасового виконання обов'язків генерального директора ПАТ "Проскурів" та призначення тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора ПАТ "Проскурів" Оліха Р.Л. (протокол позачергового засідання Наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 11.07.2019р.).
01.08.2019 між Публічним акціонерним товариством „Проскурів" (позичкодавець) в особі т.в.о. генерального директора Оліха Ростислава Леонідовича, який діє на підставі Статуту та Агрофірмою „Проскурів" (користувач) в особі Голови Правління Рудика Івана Леонтійовича, який діє на підставі Статуту укладено договір безоплатного користування (позички) майна.
Відповідно до п. 1.1. договору позичкодавець передає, а користувач приймає у безоплатне користування (позичку) цілісний майновий комплекс, що обліковується на балансі ПАТ „Проскурів", який знаходиться на земельній ділянці Агрофірми „Проскурів" з кадастровим номером 6810100000:28:001:0634, за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257, а саме:
- офісне приміщення загальною площею - 670,7 кв.м.;
- готельний комплекс загальною площею - 714,2 кв.м.;
- технічні приміщення загальною площею - 24,8 кв.м.
- огорожа кирпічна - 98,1 м.п. в тому числі (декоративні чавунні решітки - 13шт., декоративні ковані решітки - 17 шт., декоративні ковані ворота - 3 шт., ворота залізні розсувні - 2 шт.).
Відповідно до п. 2.1. користувач набуває право користування майном в момент підписання сторонами Договору та акта прийняття-передачі вказаного майна.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що користувач може здійснити передачу майна в користування іншим фізичним та юридичним особам, а також у суборенду без погодження із позичкодавцем.
Згідно з п. 3 користувач зобов'язується: використовувати майно за цільовим призначенням та відповідно до умов договору (п. 3.1.); протягом дії договору утримувати майно в належному стані ( п. 3.2. договору); у разі припинення дії договору, повернути позичкодавцю майно у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в позичку та підписати акт приймання-передачі (п. 3.3.).
Пунктом 5.1. передбачено, що протягом дії договору позичкодавець зобов'язується не вчиняти будь-яких дій щодо передачі, відчуження чи продажу майна третім особам без погодження з користувачем.
Відповідно до п. 8.1. договір діє з 01.08.2019 до 01.07.2022.
У п. 8.5. договору сторони передбачили, що кожна зі сторін має право відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за три місяці.
Якщо одна із сторін не бажає продовження договору на тих самих умовах, така сторона зобов'язана письмового повідомити про це іншу сторону за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору, в іншому випадку, договір підлягає автоматичній пролонгації (п. 8.6. договору).
Договір підписаний Головою правління Агрофірми „Проскурів" Рудиком І.Л. та т.в.о. генерального директора ПАТ „Проскурів" Оліхом Р.Л., а також скріплений печатками товариств.
01.08.2019 між ПАТ „Проскурів" та Агрофірмою „Проскурів" підписано акт приймання- передачі майна, яке є предметом договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019.
22.08.2019 між ПАТ „Проскурів" та Агрофірмою „Проскурів" укладено додаткову угоду до договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019, в якій сторони вирішили викласти п. 8.1. договору в наступній редакції: „Договір діє з 01.08.2019 до 01.02.2022", також виключити п. 8.5. договору.
11.09.2019 Хмельницьким ВП ГУНП в Хмельницькій області було зареєстроване повідомлення генерального директора ПАТ „Проскурів" Будзінського В.Б. про вчинення кримінального правопорушення відносно Рудика І.Л. та інших і притягнення їх до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 206 КК України за протидію законній господарській діяльності.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 року у справі №924/884/19 визнано недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "Проскурів" оформлене протоколом позачергового засідання Наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 11.07.2019р. На копії рішення, яка наявна в матеріалах справи міститься відмітка про набрання рішенням законної сили 24.03.2020 року.
Дане рішення залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 року.
Листом від 15.01.2021 року за №363/121/20 Південно-західне відділення поліції Хмельницького ВП ГУ НП в Хмельницькій області повідомило Генерального директора ПАТ „Проскурів" (на запит від 15.01.2021 по матеріалах кримінального провадження №12019240010004345 від 12.09.2019р. за ст. 356 КК України), що згідно показів свідків та документів встановлено, що касовий апарат модель MINI-Т 400 МЕ, фіскальний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер екземпляра НОМЕР_2 та печатка ПАТ „Проскурів" код ЄДРПОУ 30593842 були 02.09.2019р. силовим шляхом захоплені разом із будівлею колишнього офісу ПАТ „Проскурів".
Станом на 10.06.2021 ПАТ „Проскурів" було власником: господарського приміщення площею 24,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового триповерхового приміщення загальною площею 670,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового двоповерхового приміщення з підвалом загальною площею 714,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Приміщення загальною площею 670,7 кв.м. та 714,2 кв.м. перебували в іпотеці, іпотекодержатель: ОСОБА_1 ). Зазначене підтверджується інформаційними довідками, сформованими за допомогою додатку „Реєстр нерухомості" від 10.06.2021 №133633636, №133631181 та №133632602.
Як вбачається з Інформаційної довідки від 06.09.2022 №309036623 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14.06.2021 право власності на нежитлове триповерхове приміщення загальною площею 670,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя №1005 від 14.06.2021.
Також 14.06.2021 за ОСОБА_1. на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя №1006 від 14.06.2021 було зареєстровано право власності на нежитлове двоповерхове приміщення з підвалом загальною площею 714,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.09.2022 №309039385.
На виконання ухвали суду від 30.08.2022 АТ „Альфа-Банк" листом від 16.08.2022 вих. №11058-БТ-34.2/2022 повідомив, що станом на 01.08.2019 триповерхове приміщення, загальною площею 670,7 кв.м. та двоповерхове приміщення з підвалом, загальною площею 714,2 кв.м. перебували в іпотеці банку. Надано копію іпотечного договору від 15.10.2007 укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" та Відкритим акціонерним товариством „Проскурів". Також АТ „Альфа-Банк" зазначив, що інша інформація відсутня.
29.04.2022 ПАТ „Проскурів" було направлено повідомлення КП „Агрофірма „Проскурів" про те, що Товариство, керуючись п. 8.6. договору безоплатного користування (позички) від 01.08.2019 не бажає продовжувати даний договір на тих самих умовах та заперечує щодо автоматичної пролонгації даного договору.
У відповідь на повідомлення ПАТ „Проскурів" розпорядник майна, в.о. керівника КП „Агрофірма „Проскурів" арбітражний керуючий Рудий А.М. листом за №924/1351/20-193 від 29.06.2022 повідомив, що 22.08.2019 було внесено зміни до договору безоплатного користування (позички) від 01.08.2019 та викладено п. 8.1. в наступній редакції: „Договір діє з 01.08.2019 до 01.02.2022". Посилаючись на відсутність заперечень щодо продовження строку дії договору, поданих за 60 днів до 01.02.2022, зазначив, що договір безоплатного користування (позички) автоматично пролонгований до 01.08.2024. Також вказано, що повідомлення ПАТ „Проскурів" буде враховано при закінченні дії договору 01.08.2024.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Реалізуючи конституційне право, передбачене ст. 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Зі змісту ст. 4 ГПК України слідує, що особа має право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом позову є визнання недійсним договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019, укладеного між КП "Агрофірма "Проскурів" та ПАТ "Проскурів", згідно якого відповідачу передано в безоплатне користування цілісний майновий комплекс за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257. Підставами для визнання недійсним оспорюваного договору позивач зазначає: не дотримання порядку його укладення, а саме, підписання неуповноваженою особою ПАТ "Проскурів", обізнаність КП "Агрофірма "Проскурів" про відсутність повноважень в Оліха Р.Л. на підписання договору від імені ПАТ "Проскурів", укладення договору всупереч вимог законодавства у зв'язку з перебуванням в іпотеці нерухомого майна, що є предметом оспорюваного договору.
Правовідносини щодо визнання правочинів недійсними регулюються положеннями статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частин 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. При цьому, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання правочину недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) й настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи позовні вимоги, серед іншого, Публічне акціонерне товариство „Проскурів" зазначає, що воно є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: нежитлового приміщення загальною площею 670,7 кв.м; нежитлового приміщення з підвалом загальною площею 714,2 кв.м.; господарського приміщення площею 24,8 кв.м., що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.06.2021.
Дійсно, станом на момент звернення до суду (11.06.2021 - згідно печатки Укрпошти, яка міститься на поштовому конверті) позивач був власником нерухомого майна, яке є предметом оспорюваного договору.
Однак, з 14.06.2021 власником нежитлових приміщень загальною площею 670,7 кв.м; та 714,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.09.2022 №309036623 та від 06.09.2022 №309039385. Зазначене нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договорів про задоволення вимог іпотекодержателя №1005 від 14.06.2021 та №1006 від 14.06.2021.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.
Таким чином, станом на момент відкриття провадження у справі позивач уже не був власником нежитлових приміщень загальною площею 670,7 кв.м; та 714,2 кв.м. (цілісного майного комплексу), які є предметом оспорюваного договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019.
Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Однак, зважаючи на те, що позивач не є власником нежитлових приміщень загальною площею 670,7 кв.м; та 714,2 кв.м., які є предметом оспорюваного договору, в даному випадку задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019 не призведе до захисту та відновлення його прав та інтересів.
У постанові від 27.01.2020 року у справі №761/26815/17 Верховний Суд зазначив, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. (Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 914/2476/20, від 30.08.2022 у справі №914/1658/15).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19), постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №914/1658/15.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (відповідачами) та чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним, тобто чи призведе до поновлення порушеного права.
З огляду на вище викладене, оскільки позивач не являється власником цілісного майнового комплексу, а саме, нежитлових приміщень загальною площею 670,7 кв.м; та 714,2 кв.м., переданих в користування за оспорюваним договором, визнання недійсними договору безоплатного користування (позички) майна від 01.08.2019 року не є ефективним способом захисту, оскільки не призведе до відновлення або ефективного захисту прав позивача та не матиме будь-яких наслідків для позивача, зокрема, відновлення становища ПАТ „Проскурів", яке існувало до прийняття оспорюваного договору, оскільки позивач з 14.06.2021 втратив право розпоряджатися вище вказаним майном.
Право користування будівлею, в даному випадку, цілісним майновим комплексом у користувача (відповідача) ґрунтується на договорі безоплатного користування (позички) майна, укладеному у письмовому вигляді (ч. 3 т. 828, ч. 1 ст. 793 ЦК України). Це право триває весь час дії договору, незважаючи ні на які обставини, у тому числі на зміну власника, що випливає зі змісту ст. ст. 832, 834 ЦК України.
Так, ч. 1 ст. 832 ЦК передбачено, що позичкодавець має право на відчуження речі, яка передана ним у користування. До набувача речі переходять права та обов'язки позичкодавця. Відповідно до ч. 3 ст. 834 ЦК України особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку.
Отже, внаслідок зміни власника нерухомого майна, яке передано в користування (позичку) відбувається зміна позичкодавця, що не впливає на права та обов'язки користувача у період дії договору користування (позички).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у cправі №914/1658/15, від 31.08.2022 у cправі №914/970/20).
Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 (пункт 148).
При цьому, обраний позивачем неефективний спосіб захисту порушеного права виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду із позовом про захист права із застосуванням належного та ефективного способу захисту. (Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 911/269/19, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20).
З огляду на вище викладене, суд відмовляє у задоволенні позову у зв'язку з обранням позивачем неефективного способу захисту.
Розподіл судових витрат між сторонами.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 09.12.2022р.
Суддя О.Є. Танасюк
Примірник ухвали направити:
1 - до справи,
2 - ПАТ „Проскурів - proskuriv.pat@gmail.com; адвокату Керницькій О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2
3 - КП „Агрофірма „Проскурів" - proskuriv.office@gmail.com
4 - ОСОБА_2. - ІНФОРМАЦІЯ_1
5 - арбітражному керуючому Рудому А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3
6 - Хмельницький обласний центр зайнятості - khm-ocz@kmocz.gov.ua
7- Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - post@km.pfu.gov.ua
8 - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області - km.official@tax.gov.ua
9 - Державна інноваційна фінансово-кредитна установа - office@sfii.gov.ua
10 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - простим.