29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" грудня 2022 р. справа № 924/821/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарт Молдінг” с. Шаровечка Хмельницький район Хмельницька область
до товариства з обмеженою відповідальністю „Істок”, російська федерація, м. Бєлгород
про стягнення 3 389,32 доларів США, що еквівалентно 123 942,69 грн.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 21.11.2022р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 3389,32 доларів США, посилаючись на невиконання останнім зобов'язань по оплаті за контрактом №2021-10-13 від 13.10.2021р., що підтверджено специфікацією від 13.10.2021р., митною декларацією №UA400040/2021/013008 та товарно-транспортною накладною від 13.10.2021р. на загальну суму 22068,60 доларів США.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ „істок” на виконання умов контракту №2021-10-13 від 13.10.2021р. провело часткову попередню оплату в сумі 18679,28 доларів США, решта боргу в сумі 3389,32 доларів США відповідачем не погашена.
Відтак, позивач визнає факт оплати заборгованості по контракту за отриманий відповідачем товар на суму 18679,28 доларів США, натомість позивач підтримує позовні вимоги в сумі 3389,32 доларів США та просить суд про примусове стягнення з відповідача даної суми заборгованості.
Позиція відповідача з приводу заявлених позовних вимог в матеріалах справи відсутня.
Судом приймається до уваги, що відповідач про відкриття провадження у даній справі повідомлений належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 21.11.2022р. на адресу його електронної пошти.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом враховується, що згідно вимог Господарського процесуального кодексу України сторонам надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
З огляду на обставини справи, належне повідомлення відповідача про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
13.10.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дарт Холдінг” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Істок” (покупець) підписано контракт №2021-10-13, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар, вказаний в специфікації до цього контакту, на умовах і по цінах, вказаних специфікації до цього контакту.
Відповідно, контракт №2021-10-13 від 13.10.2021р. та специфікація до нього підписані представниками сторін та скріплений їх печатками.
За змістом п. 4.1 контракту слідує, що умови розрахунку визначаються в специфікації до даного договору на кожну партію товару. Загальна сума контракту становить 22 068,60 доларів США (п.4.2 контракту).
Згідно п. 5.3 контракту датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.
13.10.2021р. сторони підписали Специфікацію до контракту №2021-10-13 від 13.10.2021р., відповідно до якої визначили перелік та загальну вартість товару, який підлягає поставці (п. 11 специфікації).
Відповідно до п.6,7 специфікації до контракту №2021-10-13 від 13.10.2021р. оплата здійснюється на умовах 50% попередньої передоплати. Остаточний розрахунок покупець здійснює протягом 90 днів після дати експортної митної декларації продавця. Строк поставки становить 10 днів після дати внесення попередньої оплати покупцем згідно із пункту 6 специфікації.
Згідно п.9.1 контракту №2021-10-13 від 13.10.2021р. сторони передбачили, що усі без виключення спори і розбіжності по даному контракту або у зв'язку із ним сторони будуть вирішувати шляхом переговорів, а спори не врегульовані сторонами самостійно, в тому числі, які стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, розглядаються в господарському суді України за місцем реєстрації продавця.
На виконання умов контракту №2021-10-13 від 13.10.2021р. (із врахуванням специфікації до контракту від 13.10.2021р.) відповідач провів часткову попередню оплату поставленого товару на загальну суму 18 679,28 доларів США, що підтверджено виписками із банківського рахунку позивача за період з 12.10.2021р. - 22.10.2021р., розрахунком заборгованості.
Позивач провів поставку на адресу відповідача товару на загальну суму 22 068,60 доларів США згідно переліку, визначеному у специфікації від 13.10.2021р., що підтверджено також належним чином оформленими митною декларацією №UA400040/2021/013008 та товарно-транспортною накладною від 13.10.2021р.
В матеріалах справи також наявний комерційний інвойс та упаковочний лист із засвідченням переліку товару та асортименту, які підписані сторонами, скріплені печатками.
Оскільки відповідач вартість отриманого товару в повному обсязі не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 3 389,32 доларів США як заборгованість за поставлений товар.
На дату вирішення спору в матеріалах справи відсутні докази про повне погашення поставленого позивачем товару.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
За змістом п. 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема, і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.
Судом приймається до уваги, що сторони у п.9.1 контракту №2021-10-13 від 13.10.2021р. визначили, що у випадку не врегулювання спірних питань в процесі переговорів, всі спори вирішуються в господарському суді України за місцем реєстрації продавця.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладені норми чинного законодавства та умови контракту, даний спір підвідомчий господарському суду Хмельницької області.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з абз.2 ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) - це домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено контракт №2021-10-13 від 13.10.2021р. (із врахуванням специфікації до контракту від 13.10.2021р.), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного контракту (п. 1.1. контракту).
З наявних умов контракту слідує, що він за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов укладеного між сторонами контракту та специфікації до нього, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 22 068,60 доларів США, що підтверджується специфікацією, товарно-транспортною накладною та митною декларацією.
Натомість, відповідач частково сплатив за товар 18 679,28 доларів США, решта боргу в сумі 3 389,32 доларів США на дату звернення із даним позовом відповідачем не сплачена.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов'язання з оплати товару за контрактом, відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем 3 389,32 доларів США вартості товару, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252, 366 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарт Молдінг” с. Шаровечка Хмельницький район Хмельницька область до товариства з обмеженою відповідальністю „Істок”, російська федерація, м. Бєлгород про стягнення 3 389,32 доларів США, що еквівалентно 123 942,69 грн., задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок”, російська федерація, 308006, м.Бєлгород, проспект Громадянський, буд. 7 (ОДРН 118 312 301 9705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарт Молдінг” с. Шаровечка Хмельницький район Хмельницька область, вул. Вишнева, буд. 5 (код ЄДРПОУ 39913558) 3 389,32 доларів США (три тисячі триста вісімдесят дев'ять доларів 32 цента) заборгованості (еквівалентно 123 942,69 грн.) та 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 1 прим. - до справи
- позивачу ТОВ „Дарт Молдінг” - на ел. адресу - 3139301461@mail.gov.ua
- відповідачу - ООО „Істок” - на ел.адресу - kartina31istok@mail.com