79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.11.2022 Справа № 914/1370/22
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс», м. Стрий Львівська обл.,
до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія Розваг», м. Стрий Львівська обл.,
до відповідача 2:ОСОБА_1 , м. Стрий Львівська обл.,
про: визнання незаконним та скасування рішення; визнання незаконним та скасування реєстраційного запису.
За участі представників:
позивача:Дейнега В. С. - директор, Мундяк М. М. - адвокат,
відповідача 1:Мартинишин Р. С. - адвокат,
відповідача 2:Мокрицький І. П. - адвокат.
Вступ.
1. Позивач вважає, що відповідач 1 будучи його боржником, не маючи наміру виконувати свої зобов'язання з оплати боргу, вчинив спірний правочин, зокрема, при виході учасника (відповідача 2) зі складу учасників Товариства (відповідача 1) погодив передати при виході майно товариства, в тому числі і нерухоме. Так, позивач вважає, що такий правочин вчинено для уникнення виконання зобов'язань визначених судовими рішеннями, тому просить визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів Товариства про вихід відповідача 2 зі складу учасників з передачею останній майна, як підставу реєстрації права власності, та визнати незаконним і скасувати запис про право власності відповідача 2 на передане нерухоме майно.
2. Основне питання, яке підлягає з'ясуванню: чи вчинений правочин є фраудаторним (правочином, що вчинений боржником на шкоду кредитору)? Якщо так, то чи є підстави для повернення спірного майна в попереднє становище (яке існувало станом на момент вчинення такого)?
3. З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд погоджується із доводами позивача та вважає, що даний позов підлягає задоволенню.
Аргументи сторін.
Позиція позивача.
4. ТзОВ «Феєрія Розваг» є боржником КП «Спец Енерго Сервіс» згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 15.02.2021 у справі № 914/2349/20 на загальну суму 361'133,15 грн. На примусове виконання вказаного рішення 17.03.2021 видано відповідний виконавчий документ.
5. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі № 914/2349/20 судом розстрочено виконання вищевказаного рішення на 10 місяців.
6. Протоколом загальних зборів учасників ТзОВ «Феєрія Розваг» від 05.04.2021 № 11 вирішено погодити вихід ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства та передати їй при виході належне Товариству майно, зокрема, нерухоме майно: приміщення № 1 - 8, 14, 15, 20, 26, 27, 29, 37 - 56 загальною площею 1'407,40 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
7. 09 квітня 2021 року зареєстровано права приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на 66/100 майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 . Примітка: приміщення № 1 - 8, 14, 15, 20, 26, 27, 29, 37 - 56 загальною площею 1'407,40 кв.м, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
8. Приватним виконавцем Пицем А. А. 24.05.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 65550568 з примусового виконання вищевказаного наказу (справа № 914/2349/21). Під час примусового виконання встановлено відсутність майна боржника, що підтверджується актом виконавця.
9. Так, заявник вказує, що відповідачами вчинено правочин щодо передачі ОСОБА_1 майна Товариства: подано заява про вихід, розглянуто таку заяву з прийняттям рішення загальних зборів та завершено правочин державною реєстрацією права власності. Вказані дії порушують права позивача як кредитора, оскільки направлені на уникнення виконання зобов'язань за судовим рішенням.
10. Відтак, позивач просить: 1) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ТзОВ «Феєрія Розваг», оформлене протоколом № 11 від 05.04.2021; 2) визнати незаконним та скасувати реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 41479070 про право власності ОСОБА_1 на 66/100 частин майнового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
11. Водночас, позивач заперечив факт пропуску строку позовної давності з тих підстав, що такий строк продовжений на підставі Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022.
Заперечення відповідача 1.
12. ТзОВ «Феєрія Розваг» заперечує позов повністю. Згідно з Статутом Товариства, статтями 28, 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ТзОВ «Феєрія Розваг» повинне виконувати усі рішення прийняті її учасниками, тому Товариство є неналежним відповідачем у справі.
13. Щодо відсутності ознак фраудаторності правочину:
13.1. Жодного договору не укладалось, а було здійснено вихід учасника з товариства. На момент виходу учасника заборгованість перед позивачем було розстрочено, прийнято рішення учасників про збільшення статутного капіталу шляхом залучення додаткових вкладів та розпочато сплату боргу. Частка учасників в Товаристві 2'821'643,73 грн, а борг 361'133,15 грн.
13.2. Одностороннє рішення учасника, намір свого виходу, жодних укладених договорів.
13.3. Ціна номінальна, за якою було внесено майно на момент створення Товариства і впродовж його діяльності, і з тим майном було здійснено вихід його учасника. Окрім того, перед виходом, а саме: 26.03.2021 ОСОБА_1 було внесено до статутного капіталу 110 тис. грн.
14. Також, відповідач 1 зазначає, що окрім ОСОБА_1 , яка вийшла з товариства, є ще два учасники, частка яких значно перевищує суму боргу перед позивачем. Водночас, інший учасник ОСОБА_2 14.04.2021 внесла до статутного капіталу 48 тис. грн. Таким чином, ТзОВ «Феєрія Розваг» вважає позовні вимоги надуманими, оскільки позивачем не надано доказів щодо здійснення ОСОБА_1 фраундаторного правочину.
15. Разом з тим, відповідач 1 заявляє про застосування строків позовної давності та вказує, що директор позивача знав або міг знати про оскаржене рішення загальних зборів з 19.05.2021. Таким чином вказує, що з 19.05.2021 і до звернення з даним позовом до суду пройшло більше ніж 1 рік, що має наслідком відмову у позові у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Заперечення відповідача 2.
16. ОСОБА_1 заперечуючи повністю позовні вимоги вказує, що КП «Спец Енерго Сервіс» є неналежним позивачем у справі адже ініціювання подібних позовів після відкриття виконавчого провадження покладено не на кредитора, а на відповідні компетентні органи, уповноважені державою на забезпечення виконання судових рішень.
17. Відповідач 2 була учасником відповідача 1 з частковою у розмірі 65,99 % статутного капіталу. Також, 26.03.2021 ОСОБА_1 внесено до статутного капіталу товариства 110 тис. грн та отримала свідоцтво про те, що така повністю внесла свій внесок до статутного капіталу. Протоколом № 11 загальних зборів товариства від 05.04.2021 вирішено погодити ОСОБА_1 вихід зі складу учасників товариства та передати при виході належне товариству нерухоме та рухоме майно.
18. Рішення загальних зборів учасників є актом ненормативного характеру, письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Рішення загальних зборів товариства не є правочинами в розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватись положення ст. 203, 215, 216 ЦК України.
19. Окрім того, спірним протоколом загальним зборів вирішено також інші питання, що стосуються господарської діяльності товариства, які не можуть бути визнані недійсним в межах цього позову.
20. Разом з тим, відповідач 2 вказує, що не має невиконаних зобов'язань ні перед позивачем, ні перед відповідачем 2. Відповідач 1 задовольнив заяву про вихід зі складу учасників товариства і в рахунок належного ОСОБА_1 вкладу передав рухоме та нерухоме майно, що належало Товариству, вартість якого відповідає вартості вкладу ОСОБА_1 .
Обставини справи.
21. У 2020 році КП «Спец Енерго Сервіс» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ТзОВ «Феєрія Розваг» про стягнення 550'105,00 грн заборгованості зі сплати орендної плати за Договором оренди приміщення від 01.01.2019 № 01, а також 25'251,10 грн пені, 28'553,64 грн 15% річних та 1'416,16 грн інфляційних втрат.
22. Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.02.2021 у справі № 914/2349/20 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Феєрія розваг» 329'459,84 грн основного боргу, 11'068,02 грн пені, 14'054,48 грн 15% річних, 1'213,87 грн інфляційних втрат та 5'336,94 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23. 17 березня 2021 року на примусове виконання рішення у справі № 914/2349/20 видано наказ.
24. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі № 914/2349/20 заяву ТзОВ «Феєрія Розваг» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2021 задоволено частково та ухвалено розстрочити виконання рішення на 10 місяців по 15.01.2022 шляхом сплати у перших дев'яти місяцях з квітня по грудень 2021 року до 15 числа кожного відповідного місяця по 36'113,32 грн, в десятому місяці - січні 2022 року до 15 числа відповідного місяця - 36'113,27 грн; в решті заяву відхилено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі № 914/2349/20 залишено без змін.
25. В подальшому, ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.08.2021 відхилено заяву КП «Спец Енерго Сервіс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 914/2349/20.
26. Водночас, 05 квітня 2021 року на розгляді Загальних зборів учасників ТзОВ «Феєрія Розваг» був сформований такий порядок денний: 1) Про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників ТзОВ «Феєрія Розваг». 2) Про розгляд заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників ТзОВ «Феєрія Розваг», виключення її зі складу учасників ТзОВ «Феєрія Розваг» та підписання актів приймання-передач майна. 3) Про зменшення статутного капіталу ТзОВ «Феєрія Розваг», затвердження нового складу учасників та розподіл часток у статутному капіталі ТзОВ «Феєрія Розваг». 4) Про затвердження статуту ТзОВ «Феєрія Розваг» в новій редакції. 5) Про призначення уповноваженої особи Товариства для здійснення державної реєстрації змін до установчих документів ТзОВ «Феєрія Розваг». Прийняті рішення оформлені протоколом № 11 від 05.04.2021.
26.1. По другому питанню: слухали ОСОБА_3 , яка повідомила, що ОСОБА_1 має на меті вийти зі складу учасників ТзОВ «Феєрія Розваг» та отримати при виході належне Товариству нерухоме майно, а саме: приміщення № 1 - 8, 14, 15, 20, 26 - 29, 37 - 56 загальною площею 1'407,40 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ТзОВ «Феєрія Розваг» на праві власності; та належне Товариству рухоме майно, а саме: (Ball Return System, Double Capping, Flat Guter, Foullite System, Front & Rear adaptor blok, Pindeck, Round Gutter, Single Capping, Sub-Foundating, XIMA Pinsetter System, XIMASinnthetis lane Overlay, Aвтомат захисту та включення, Автоматика, Автоматична станція дозування, Бігова доріжка «Fitex», Бігова доріжка «Fitex»RT 500, Більярдний стіл «Дінаріс-2012»РП 121(3560*1780), Біцебс машина, Блендер, Блендер Hamilton, Блоккерування фільтрацією, Блочна рамка, Вага електронна 100 кг, Вага електронна 6 кг, Ванна мийна, Велотренажер, Верхня тяга, Гантель, Гімнастична палка 3 кг, Гімнастична палка 4 кг, Гімнастичний м'яч 65 см, Гімнастичний м'яч 75 см, Гойдалка балансир великий, Гойдалка велика подвійна, Гриф штанги, Гриф штанги «олімпійський», Диск обгумований 10 кг, Диск обгумований 15 кг, Диск обгумований 2,5 кг, Диск обгумований 20 кг, Диск обгумований 25 кг, Диск обгумований 5 кг, Диск обрезинений, Доріжка для плавального басейну 25 м, Електрокаменка Amazon, Електромагнітний клапан 2 х позиційний, Електронагрівач Elecro 18 kw, Електронагрівач Elecro 6 kw, Еспандер № 1, Жим-ногами, Згинач бедра, Ігровий комплекс «Карапуз», Кавова машина, Кеглі, Кийниця «Людовік» під киї і кулі, Коврик для аеробіки, Коврик для аеробіки, Комбінований станок, Комп'ютер, Кронштейн кріплення доріжки для басейну, Куттер Sirman, Лавка, Лавка для жима горизонтального, Лавка для жима під кутом, Лавка для пресу регулюючого, Лавка регулююча, Лавка Скотта, М'ясорубка, Макароноварка-каструля 4сек, Маскуюча система, Машина Смита з противагою, Машинка з гімнастичним комплексом, Медичний м'яч 2 кг, Медичний м'яч 3 кг, Медичний м'яч 4 кг, Медичний м'яч 5 кг, Міксер планетарний, Міксер погружний Waering, Мінівітрина Bartsscher, Могоблок, Монітор, Морозильна скриня Scan, Hacoc Emaux, Hacoc Kripsol, Насос дозуючий на РН, Нижня тяга, Орбітрек «Fitex» Орбітрек «Fitex» RE 500, Парагенератор 12 кіт, Паровектомат, Підставка під піч для піци, Піраміда куль 68 мм Прем'єр, Піч GGN, Плита електрична, Плита індукційна Bartscher, Подіум на зоні відпочинку гравців, Посудомийна машина, Пральна машина, Рамка для присідання, Розгинач бедра, Рояль, Секція огорожі, Сервер Dell, Сидіння гравців, Система автоматичного підрахунку балів, Система управління оператора, Слайсер, Соковитискач, Соковитиска для цитрусових, Стелаж виробничий, Стійка з набором гантелей, Стійка під гантелі, Стійка під диски, Стіл виробничий, Стіл холодильний, Стіл-мийка, Сушильна машина, Сушка для тарілок, Теплообмінник Emaux, Термопринтер, Тістоміс, Тістоміс Pizza, Трансформатор, Тренажер для грудних м'язів, Тренажер для провідних м'язів, Фільтр з насосом, Фритюрниця 4 л, Хатинка-альтанка, Холодильна поверхня, стіл для піцци, Холодильник, Холодильник-винний, Холодильник-стіл, Апарат електричний водонагрівний, Доріжка для плавального басейну 25 м., з кронштейном у зборі, Електрощитова, Котел «Данко-300тс», Шар прокатний), як компенсацію в рахунок належної ій частки в статутному капіталі Товариства, яка складає 65,99% від загальної кількості голосів у статутному капіталі.
26.2. Голосували «за» - одноголосно. Вирішили: 1) Погодити вихід ОСОБА_4 зі складу учасників ТзОВ «Феєрія Розваг». 2) Передати їй при виході належне Товариству нерухоме майно та рухоме майно (вказане у п. 26.1 даного рішення).
3) Виключити ОСОБА_1 зі складу учасників ТзОВ «Феєрія Розваг». 4) Уповноважити Голову загальних зборів ТзОВ «Феєрія Розваг» на підписання актів приймання-передачі майна, а саме: 1. Акт прийому передачі нерухомого майна; 2. Акт прийому передачі рухомого майна.
26.3. По третьому питанню. Слухали ОСОБА_3 , яка повідомила, що у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства, є необхідність у зменшенні статутного капіталу, затвердженні нового складу учасників та розподілі часток у статутному капіталі ТзОВ «Феєрія Розваг». Вирішили: Зменшити статутний капітал ТзОВ «Феєрія Розваг» та затвердити в розмірі 2'821'643,73 грн. Затвердити наступний склад учасників ТзОВ «Феєрія Розваг». ОСОБА_2 з частковою у статутному капіталі 57 % та ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі 43 %.
26.4. По четвертому питанню: вирішили затвердити Статут товариства у новій редакції.
26.5. Вказаний протокол посвідчено приватним нотаріусом Волинською Л. В., зареєстровано в реєстрі за № 515-516.
27. Актом приймання-передачі нерухомого майна від 05.04.2021 ТзОВ «Феєрія Розваг» передало, а ОСОБА_1 прийняла вищезазначене нерухоме майно.
28. Державним реєстратором Моршинської міської ради Магуцій Х. В. 09.04.2021 зареєстровано право приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на 66/100 майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 . Примітка: приміщення № 1 - 8, 14, 15, 20, 26 - 29, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 загальною площею 1'407,40 м.кв., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 252555039 від 14.04.2021. Підставою для державної реєстрації вказано: протокол загальних зборів учасників ТзОВ «Феєрія розваг» № 11 від 05.04.2021 посвідчений приватним нотаріусом в реєстрі № 515-516 та акт приймання-передачі нерухомого майна від 05.04.2021.
29. Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. від 24.05.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 65550568 із примусового виконання відповідного наказу про стягнення з ТзОВ «Феєрія Розваг» на користь КП «Спец Енерго Сервіс» 329'459,84 грн суми основного боргу, 11'068,02 грн пені, 14'054,48 грн 15% річних, 1'213,87 грн інфляційних втрат та 5'336,94 грн судового збору.
30. Приватним виконавцем Пицем А. А. встановлено відсутність майна Боржника, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 264152789 від 02.07.2021.
31. Також, 22.10.2021 приватним виконавцем встановлено відсутність майна боржника на яке можна звернути стягнення, крім незавершеного будівництва готельно-розважального комплексу на АДРЕСА_2 .
32. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.07.2022 у справі № 914/2349/20 відхилено подання Приватного виконавця Пиця А. А. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, не зареєстроване в установленому законом порядку. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у даній справі вказану ухвалу залишено без змін.
33. Стягувач - КП «Спец Енерго Сервіс» вважаючи, що прийняте 05.04.2021 рішення № 11 загальних зборів ТзОВ «Феєрія Розваг» направлене на уникнення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2021 у справі № 914/2349/20, у червні 2022 року звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Феєрія Розваг» та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів ТзОВ «Феєрія Розваг» № 11 від 05.04.2021; визнання незаконним та скасування реєстраційних записів у ЄДР № 41479070 про право власності ОСОБА_1 на 66/100 майнового комплексу площею 1'407,40 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 .
34. Ухвалою суду від 13.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.08.2022. Підготовче засідання відкладалось на 06.09.2022, на 26.09.2022 та на 03.10.2022. Також, протокольною ухвалою від 06.09.2022 судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
35. На поштову адресу суду 06.09.2022 від представника КП «Спец Енерго Сервіс» надійшла заява про застосування заходів забезпечення позову у справі № 914/1370/22 (вх. № 2299/22) згідно з якою заявник просив забезпечити позов шляхом заборони відповідачу ОСОБА_1 у будь-який спосіб відчужувати 66/100 частин майнового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до моменту набрання рішенням у даній справі законної сили.
36. Ухвалою суду від 13.09.2022 задоволено заяву КП «Спец Енерго Сервіс» про застосування заходів забезпечення позову.
37. 26 вересня 2022 року у підготовче засідання сторони забезпечили явку представників сторін. Адвокатом відповідача 2 подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 19827/22) у зв'язку з тим, що на момент проведення даного засідання ОСОБА_1 позовної заяви не отримала, а відтак, є необхідність ознайомитись з матеріалами справи та сформувати позицію щодо спору, яку викласти письмово. Протокольною ухвалою суд відклав підготовче засідання на 03.10.2022.
38. Представником позивача 03.10.2022 подано суду клопотання про долучення додаткових доказів (вх. № 20295/22). У судовому засідання 03.10.2022 представником відповідача 1 подано заяву про застосування строків позовної давності (вх. № 20327/22) та пояснення по справі (вх. № 20332/22). Свої письмові пояснення подав також представник відповідача 2 (вх. № 20330/22). За наслідками даного засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.10.2022.
39. Розгляд справи по суті відкладався на 15.11.2021 та на 29.11.2022. У судовому засіданні 29.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція суду.
40. Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікована Україною.
40.1. Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).
40.2. Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
40.3. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
40.4. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
40.5. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
40.6. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).
40.7. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
40.8. Справи, що належать до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 3, 4, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
40.9. Натомість відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
40.10. Аналізуючи положення пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20) дійшла висновку, що справи в спорах щодо правочинів незалежно від їх суб'єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов'язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
40.11. Зважаючи на вказане, після постановлення ВП ВС вищевказаної постанови КЦС у складі ВС у подібних правовідносинах закриває провадження у справі та роз'яснює, що подібні спори розглядаються за правилами господарського судочинства.
40.12. Зважаючи на характер спірних правовідносин у цій справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників, скасування державної реєстрації прав та їх обтяження на об'єкт нерухомості згідно з пунктом 4 частини першої статті 20 ГПК України мають розглядатися господарським судом.
41. Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.
41.1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частини перша, четверта статті 202 ЦК України). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
41.2. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 вказує, що встановлення взаємопогоджених дій декількох осіб, які мають єдину мету, спрямовану на набуття, зміну або припинення певних цивільних прав чи виконання певних обов'язків, є ознаками вчинення єдиного правочину такими особами. Поведінка сторін має засвідчувати єдність їх волі до настання відповідних правових наслідків. Багатосторонні правочини можуть оформлюватися договорами у письмовій формі як єдиними письмовими документами або укладатися шляхом взаємного обміну листами (повідомленнями, телеграмами), прийняттям до виконання зобов'язань чи фактичним учиненням взаємнопогоджених дій, спрямованих на набуття певних прав (виконання певних обов'язків) його сторонами.
41.3. Згідно із частиною третьою статті 206 ЦК України правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону. Правове регулювання відповідно до статті 208 ЦК України щодо належного вчинення правочину між юридичними особами у письмовій формі є диспозитивним, воно не обмежує можливості укладення усного правочину між такими особами, а тільки обмежує способи доказування за частиною першою статті 218 цього Кодексу.
41.4. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, у момент учинення якого сторонами (стороною) не було додержано вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 цього Кодексу). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
41.5. Отже, порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина третя статті 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину.
41.6. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення), і настання відповідних наслідків та у разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (вказаних висновків дійшла ВП ВС у вищевказані постанові).
42. Як з'ясовано судом, 17.03.2021 Господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення суду від 15.02.2021 у справі № 914/2349/20 про стягнення коштів.
42.1. Через 9 днів - 26.03.2021 ОСОБА_1 повністю внесено свій внесок у статутний капітал та отримано Свідоцтво про повне внесення ОСОБА_1 внеску до статутного капіталу ТзОВ «Феєрія Розваг».
42.2. Через 19 днів - 05.04.2021 ухвалою суду у справі № 914/2349/20 заяву ТзОВ «Феєрія Розваг» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2021 задоволено частково та ухвалено розстрочити виконання рішення на 10 місяців.
42.3. У цей же день 05.04.2021 учасниками Товариства розглянуто заяву ОСОБА_1 про вихід останньої з числа учасників Товариства, прийнято рішення загальних зборів, яким погоджено вихід ОСОБА_1 зі складу учасників відповідача 2 разом з належним останньому нерухомим та рухомим майном, зменшено статутний капітал Товариства у зв'язку з виходом учасника, затверджено новий склад учасників та розподіл часток у статутному капіталі, затверджено статут Товариства в новій редакції. Вподальшому між відповідачем 1 та 2 підписано акти прийому-передачі нерухомого та рухомого майна.
42.4. Вподальшому, відповідач будучи боржником перед позивачем завершив вчинення правочину щодо передачі третій особі ОСОБА_1 усього свого нерухомого та рухомого майна, що підтверджується підписанням актів приймання-передачі нерухомого та рухомого майна і проведенням 09.04.2021 державної реєстрації права приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на 66/100 майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 . Примітка: приміщення № 1 - 8, 14, 15, 20, 26 - 29, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 загальною площею 1'407,40 м.кв.
42.5. Після відкриття виконавчого провадження від 24.05.2021 ВП № 65550568 із примусового виконання відповідного наказу про стягнення з ТзОВ «Феєрія Розваг» на користь КП «Спец Енерго Сервіс» коштів, приватним виконавцем встановлено відсутність будь-якого майна боржника.
42.6. Так, суд констатує, що у період існування у боржника грошових зобов'язань перед кредитором, між відповідачем 1 (боржником) та відповідачем 2 вчинено правочин згідно з яким усе нерухоме та рухоме майно відповідача 1 перейшло у власність відповідача 2, як отримання частки вартості свого вкладу при виході з товариства.
42.7. Фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов'язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.
42.8. У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
42.9. Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
42.10. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
42.11. Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов'язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.
42.12. Формулювання «зловживання правом» передбачає у собі певну суперечність. Так, особа, яка користується власним правом, має дозвіл на певну поведінку, а якщо її дія не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права (дія без права). Такі випадки трапляються, якщо особа діє недобросовісно, всупереч меті наданого їй права.
42.13. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: 1) особа (особи) «використовувала / використовували право на зло»; 2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); 3) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 листопада 2021 року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), пункти 76.3, 76.5).
42.14. У Рішенні від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 13, частини третьої статті 16 ЦК України Конституційний Суд України визнав, що зазначені положення ЦК України є конституційними та такими, що не суперечать частині другій статті 58 Конституції України. Оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 ЦК України, Конституційний Суд України констатував, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов'язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 цього Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв'язку з установленими ЦК України та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення ЦК України або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв'язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 ЦК України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною) (абзаци другий, третій пункту 5.3, пункт 5.4 та абзац другий пункту 8.2 мотивувальної частини цього Рішення).
42.15. Велика Палата Верховного Суду наголошує у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 на тому, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16, пункт 153). Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.
42.16. Використання особою належного їй суб'єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є «вживанням права на зло». За таких умов недійсність правочину як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.
42.17. Метою доброчесного боржника повинне бути добросовісне виконання всіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надання своєчасного та справедливого задоволення (сатисфакції) прав і правомірних інтересів кредитора.
42.18. Правочин, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний правочин), може бути як оплатним, так і безоплатним. Він може бути як одностороннім, так і багатостороннім за складом учасників, які об'єднуються спільною метою щодо вчинення юридично значимих дій.
42.19. Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов'язань, якщо така процедура визначена законом імперативно. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16 (пункт 155).
42.20. Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.
42.21. Отже, правочини за участю боржника, які допомагають реалізувати цю мету, мають ознаки фраудаторності, незалежно від того, чи такий правочин є двостороннім (одностороннім) чи багатостороннім (у якому буде задіяно низку учасників, об'єднаних єдиною неправомірною метою). Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.
42.22. Відтак перед судом постає завдання за наслідком оцінки обставин справи встановити взаємопов'язаність дій учасників вчиненого правочину, направленого на досягнення єдиної недобросовісної мети - виведення майно боржника поза межі відповідальності цього боржника для унеможливлення задоволення вимог визначеного кредитора на підставі судового рішення, за рахунок такого активу.
42.23. Як з'ясовано судом, ОСОБА_1 будучи учасником відповідача 1 з часткою у статутному капіталі Товариства 65,99 % у грошовому еквіваленті 5'474'868,27 грн, повністю внесла свій внесок 26.03.2021 (за 10 днів до виходу), виходить з Товариства отримавши при виході усе нерухоме майно товариства та рухоме, як компенсацію в рахунок належної їй частки в статутному капіталі.
42.24. Статтею 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників (ч. 2). Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом (ч. 3). Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (ч. 6). Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника (ч. 8). За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов'язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов'язанням із передачі іншого майна (ч. 9). Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника (ч. 10).
42.25. У рішенні Господарського суду Львівської області від 06.07.2021 у справі 914/198/21 встановлено, що згідно з звітом оціночної компанії ТОВ «ГАЛТЕКС ПЛЮС» за вих. № ОР201209-001 від 09.12.2020 року про незалежну оцінку майнового комплексу (соціально-спортивно-оздоровчий розважальний комплекс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) станом на 20 липня 2015 року ринкова вартість об'єкта оцінки складає 30'720'747,00 гривень 00 коп. з урахуванням ПДВ, у тому числі: 66/100 частки у праві власності, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрія Розваг» - 20'275'693,00 грн;…».
42.26. У матеріалах справи відсутні докази визначення частки ОСОБА_1 за ринковою вартостю станом на день подання заяви про вихід з товариства. За інформацією станом на 20.07.2015 вартість нерухомого майна товариства майже у чотири рази більша, ніж розмір частки відповідача 2. Також, матеріали справи не містять доказів визначення ринкової вартості рухомого майна, що належить товариству станом на дату подання заяви про вихід, тощо.
42.27. Таким чином, як встановлено судом, після набранням рішення суду у справі № 914/2349/20 законної сили, боржником вчинено ряд дій, що суперечать загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України). Так: 1) відповідачем 2 внесено повністю свою частку до статутного капіталу, 2) подано заяву про вихід з товариства, 3) подано до суду заяву про розстрочення рішення суду про стягнення боргу, 4) у день розстрочення рішення суду, загальними зборами товариства прийнято рішення про вихід учасника з товариства разом з усім майном товариства, тощо, 5) здійснено державну реєстрацію права власності за учасником, який вийшов.
43. Частиною 3 статті 19 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено, що після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
43.1. У матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення позивача про зменшення статутного капіталу відповідача 1. Доказів протилежного не надано. Питання про зменшення статутного капіталу було третім питанням порядку денного, а в сукупності визначені питання порядку денного є похідними одне від одного, від вирішення першого питання залежить вирішення наступного). Таким чином, суд констатує, що відповідач 1 прийнявши рішення про зменшення статутного капіталу не дотримано вимог Закону щодо письмового повідомлення кредитора про таке рішення, що порушує права та законні інтереси останнього та є самостійною підставою для визнання прийнятого рішення незаконним.
44. У своїх письмових поясненнях відповідач 2 стверджує, що протокол загальних зборів товариства є актом ненормативної дії та не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України. Разом з тим ОСОБА_1 надає практику ВС, де вказано, що акт прийму-передачі є лише доказом у справі на підтвердження певних обставин. З цими доводами суд погоджується. Водночас, на підставі рішення загальних зборів, яке посвідчено нотаріально, було погоджено вчинення правочину щодо цінного нерухомого, рухомого майна, яке вказано державним реєстратором як підстава проведення такої реєстрації.
44.1. Також, судом встановлено, що позивач та відповідач 1 є сторонами не лише цього позову, а щодо них існує декілька судових рішень, що стосуються в тому числі спірного нерухомого майна. Вказане підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень. Станом на листопад 2022 року відповідач 1 є також боржником позивача згідно з рішенням суду від 11.10.2021 у справі № 914/1251/21.
45. Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. висновки, сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).
45.1. Поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland)).
45.2. Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland)).
45.3. У рішенні від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» ЄСПЛ зазначав, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
45.4. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
45.5. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
45.6. Отже, з'ясувавши, що вчинений правочин щодо передачі нерухомого та рухомого майна товариства його учаснику при виходів спрямований на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог кредитора, вчинений з порушенням вимог п. 6 ч. 1 ст. 3 та ч. 3 ст. 13 ЦК України. Таким чином, для можливості відновлення порушених прав та законних інтересів, зокрема, виконання боржником своїх обов'язків перед кредитором, суд дійшов висновку про можливість задоволення заявлених позовних вимог повністю.
46. Щодо заявленого стороною клопотання про застосування строку позовної давності, суд вказує, що таке є необґрунтованим, з таких підстав.
46.1. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356) доповнено пунктом 12 такого змісту «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
46.2. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
46.3. Отже, суд погоджується частково з доводами позивача, так вказує, що останній не пропустив строку позовної давності на звернення з даним позовом до суду.
47. Щодо забезпечення позову, суд вказує таке. Частиною 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
47.1. Так, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам у справі, що враховуючи задоволення позовних вимог заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Судові витрати.
48. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідачів 1 та 2 підлягає до стягнення пропорційно по 50 % від 4'962,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг» (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Сколівська, будинок 9-К; ідентифікаційний код 39325274), оформлені протоколом № 11 від 05.04.2021.
3. Визнати незаконним та скасувати реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 41479070 про право власності ОСОБА_1 на 66/100 частин майнового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія розваг» (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Сколівська, будинок 9-К; ідентифікаційний код 39325274) на користь Колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс» (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця О. Степанівни, будинок 11; ідентифікаційний код 05594524) 2'481,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс» (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця О. Степанівни, будинок 11; ідентифікаційний код 05594524) 2'481,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 09.12.2022.
Суддя Трускавецький В.П.