Рішення від 29.11.2022 по справі 914/1605/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2022 Справа № 914/1605/22

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелл Енерджі Дрінкс», м. Київ,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +», м. Львів,

про: стягнення 160'112,56 грн заборгованості.

За участі представників:

позивача:Литвин В. О. - адвокат,

відповідача:не з'явився.

Вступ.

1. Між ТзОВ «Хелл Енерджі Дрінкс» та ТзОВ «Авіон+» виникли правовідносини на підставі Договору поставки № 70 від 01.05.2019, на виконання якого позивачем здійснено відповідачу поставку товару на суму 160'112,56 грн. Покупець не в повному обсязі оплатив позивачу отриманий товар, у зв'язку з чим ТзОВ «Хелл Енерджі Дрінкс» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості.

2. Основне питання, що підлягає з'ясуванню при вирішенні даного спору полягає у тому, чи є правомірною та обгрунтованою вимога позивача про стягнення заявленого розміру заборгованості за Договором поставки № 70 від 01.05.2019 з до відповідача.

Аргументи сторін.

3. Позивач мотивує позовні вимоги тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором поставки № 70 від 01.05.2019 відповідач не здійснив своєчасну та повну оплату поставленого позивачем товару на суму 160'112,56 грн.

4. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує отримання від позивача вказаного у позовній заяві товару. Також вказує, що видаткові та товарно-транспортні накладні, долучені до позовної заяви позивачем на підтвердження своїх вимог, підписані невідомими особами, що не мали жодних повноважень на приймання зазначеного товару, печатки на накладних відрізняються одна від одної та від офіційної печатки відповідача.

Крім того, відповідач повідомляє, що найбільша кількість торгових точок та складських приміщень товариства розміщені на території Херсонської області, яка станом на день подання позову до суду була окупованою військовими російської федерації. Офісні приміщення, де зберігалась вся первинна документація щодо господарської діяльності товариства на півдні України (Одеська, Миколаївська та Херсонська області) знаходились в Херсоні. Оскільки, втрачено контроль над даними об'єктами, відповідач не має доступу до документів первинного бухгалтерського обліку та доступу до серверів товариства, і не може підтвердити отримання товару від позивача на вказану у позовній заяві суму.

Відповідач, вказує на настання форс-мажорних обставин щодо можливості оплатити придбаний товар, посилаючись на сертифікат Торгово-промисловою палати України, що засвідчує військову агресію росії проти України, як форс-мажорну обставину, та п. 11.1 Договору поставки № 70 від 01.05.2019.

5. Позивач у відповіді на відзив позицію відповідача щодо невизнання отримання товару вважає надуманою, оскільки товариство має право мати декілька печаток і уповноважених осіб на прийняття товару. Крім того, позивач додатково доводить факт постачання відповідачу товару, вказуючи на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних видаткових накладних, за якими відвантажувався товар.

Щодо посилання відповідача на введення в Україні воєнного стану, як на форс-мажорну обставину, позивач зазначає, що вказане є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, а не від виконання обов'язку з оплати за договором.

Обставини справи.

6. 01 травня 2019 року між ТзОВ «Хелл Енерджі Дрінкс (постачальник) та ТзОВ «Авіон+» (покупець) укладено Договір поставки № 70 (далі - Договір).

7. Відповідно до п. 2. 1. Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві Товар на підставі Замовлення останнього та у відповідності до Специфікації, а Покупець зобов'язується прийняти поставлений Постачальником Товар та оплатити його вартість у порядку та на умовах погоджених Сторонами у цьому Договорі.

8. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент прийняття Товару Покупцем від Постачальника. Підтвердженням приймання Товару є підписання сторонами (їх Уповноваженими представниками) накладної, товарно-супровідної та транспортно-супровідної документації на Товар (п. 2.2. Договору).

9. Згідно з п. 3.1. Договору Постачальник здійснює поставку Товару у відповідності до узгодженої Сторонами та затвердженої печатками Сторін Специфікації (Додаток № 1 до договору) …

10. Відповідно до п. 3.3. Договору, з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей до Договору поставки № 70 від 01.05.2019 (далі - Протокол розбіжностей), Постачальник гарантує, що Товар поставляється Покупцю на узгоджених Сторонами комерційних умовах (ціни, включно з акційними, відстрочення, тощо) не гірших, ніж на умови для інших національних торгових мереж, звичайної роздрібної торгівлі або третіх осіб, а саме за цінами - «Дистриб'ютори Україна».

11. Замовлення на поставку Товару Покупець здійснює на підставі Специфікації шляхом направлення на електронну адресу або на факс Постачальника відповідного замовлення (Додаток № 2 до Договору) … (п. 4.1. Договору).

12. Пунктом 5.2. Договору Сторонами погоджено, що Постачальник здійснює поставку замовленого Покупцем Товару протягом 24 годин по місту та області, регіону поставки та протягом 48 годин по території України або за графіком поставки на РЦ (додаток № 3 до Договору), узгодженого Сторонами, з моменту прийняття Постачальником Замовлення до виконання , якщо інше окремо не узгоджено Сторонами.

13. Згідно з п. 5.7.1. Договору Постачальник зобов'язаний реєструвати та на вимогу Покупця надавати у письмовому вигляді Покупцю у порядку та в строки, визначені чинним законодавством України, належним чином оформлені податкові накладні, коригування до них на Товар, поставлений за Договором.

14. У пункті 5.11. Договору Сторони домовились, що у разі відповідності поставки Товару умовам цього Договору Покупець підписує видаткову та товарно-транспортну накладні на поставлений Товар. Дата поставки Товару повинна відповідати даті виписки видаткової накладної на Товар.

15. Пунктом 8.1. Договору закріплено, що Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар в такі строки:

8.1.1. По закінченню 90 (дев'яносто) календарних днів з дати поставки Товару Постачальником.

8.1.2. По мірі реалізації Товару кінцевому споживачу, не пізніше _____ (_____) календарних днів з дати реалізації поставленого Товару.

8.1.3. Строк оплати за поставлений товар може бути збільшений згідно умов цього Договору (на час виправлення недоліків в товаросупровідних документах тощо).

16. Згідно з п. 8.2. Договору, з урахуванням Протоколу розбіжностей, форма оплати - безготівковий розрахунок. Оплата вартості Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у реквізитах Сторін Договору. Днем здійснення платежу вважається день надходження коштів на рахунок Постачальника. Сторони можуть застосовувати інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України.

17. Загальна ціна цього Договору складається з сум поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем Товару на умовах цього Договору (за винятком повернутого), зазначених у видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками Сторін (п. 8.6. Договору).

18. Відповідно до п. 12.1. Договору, з урахуванням п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору, Договір набуває чинності з « 01» травня 2019 року і діє до « 30» квітня 2022 року включно, а в частині невиконаних зобов'язань сторін, що виникли в момент дії даного Договору - до їх повного виконання.

19. Специфікацією (додаток № 1 до Договору) сторонами погоджено товар, що є предметом поставки, його кількість та ціну.

20. На виконання взятих на себе зобов'язань Постачальником здійснено поставку товару відповідно до таких видаткових та товарно-транспортних накладних:

- ВН № 2420, ТТН № Р2420 від 09.11.2021 на суму 51379,20 грн;

- ВН № 2477, ТТН № Р2477 від 16.11.2021 на суму 42387,84 грн;

- ВН № 2669, ТТН № Р2669 від 14.12.2021 на суму 26010,72 грн;

- ВН № 2739, ТТН № Р2739 від 24.12.2021 на суму 27295,20 грн;

- ВН № 128, ТТН № Р128 від 25.01.2022 на суму 14771,52 грн;

- ВН № 235, ТТН № Р235 від 09.02.2022 на суму 18624,96 грн;

- ВН № 282, ТТН № Р282 від 15.02.2022 на суму 26331,84 грн.

21. На підставі виписаних видаткових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем зареєстровано відповідні податкові накладні з податку на додану вартість: № 2072 від 09.11.2021, № 2127 від 16.11.2021, № 2238 від 14.12.2021, № 2324 від 24.12.2021, № 94 від 25.01.2022, № 200 від 09.02.2022 та № 224 від 15.02.2022.

22. Відповідачем оплачено поставлений позивачем товар частково, а саме 46635,20 грн за видатковою накладною № 2420 від 09.11.2021 та 53,52 грн за видатковою накладною № 2477 від 16.11.2021.

23. У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до Господарського суду Львівської області з даним позовом.

24. Ухвалою суду від 25.07.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників процесу.

25. 22 серпня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 17475/22) разом з клопотанням про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 17477/22). За наслідками розгляду заявленого клопотання судом 06.09.2022 постановлено ухвалу, якою перейдено до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та призначена підготовче засідання на 27.09.2022.

26. 12 вересня 2022 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 18740/22) з клопотанням про витребування у Головного управління ДПС у Львівській області витягів або іншої інформації в іншій документальній формі з додатків № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредити в розрізі контрагентів» до Податкових декларацій з податку на додану вартість ТзОВ «Авіон+» за період листопад 2021 року - лютий 2022 року щодо щомісячних обсягів постачання від ТзОВ «Хелл Енерджі Дрінкс» відповідно до даних розділу 2 Податковий кредит (колонка 6) таких Д5 та щомісячних сум податку на додану вартість, що були включені до податкового кредиту ТзОВ «Хелл Енерджі Дрінкс» відповідно до даних розділу 2 Податковий кредит (колонка 7) таких Д5.

27. За наслідками підготовчого засідання 27.09.2022 судом задоволено вищезазначене клопотання позивача, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.10.2022.

28. Ухвалою суду від 25.10.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.11.2022. У судовому засіданні з розгляду справи по суті 15.11.2022 оголошено перерву до 29.11.2022.

29. 28 листопада 2022 року, на виконання вимог ухвали суду від 27.09.2022, Головним управлінням ДПС у Львівській області подано до суду витребувані документи.

30. У судове засідання з розгляду справи по суті в режимі відеоконференції з'явилась представниця позивача, яка надала свої пояснення по суті спору та не заперечила проти розгляду справи без участі відповідача, який не забезпечив явку свого повноважного представника та не повідомив суду причин такої неявки.

У судовому засіданні 29.11.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція суду.

31. Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

32. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

33. Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

35. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

36. Господарські зобов'язання між ТзОВ «Хелл Енерджі Дрінкс» та ТзОВ «Авіон+» виникли на підставі укладеного Договору поставки № 70 від 01.05.2019. Шляхом підписання такого договору сторони засвідчили, що досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

37. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

38. Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

39. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

40. Пунктом 8.1. Договору закріплено, що Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар в такі строки: 8.1.1. По закінченню 90 (дев'яносто) календарних днів з дати поставки Товару Постачальником.

41. Позивачем, виконано умови Договору та здійснено поставку товару на загальну суму 206801,28 грн відповідно до видаткових накладних зазначених у п. 20 даного рішення.

42. Проте, кореспондуючий обов'язок з оплати вартості товару відповідач виконав частково на суму 46688,72 грн, решта вартості товару у розмірі 160112,56 грн відповідачем не оплачено. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

43. Відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечено факту укладання Договору на підставі якого виникла заборгованість, водночас, заперечено факт отримання товару за відповідними видатковими накладними. Покупець стверджує, що видаткові накладні підписані невідомими особами, що не мали жодних повноважень на приймання зазначеного товару, печатки на накладних відрізняються одна від одної та від офіційної печатки відповідача.

44. Аналіз приписів частин 1, 2 статті 3 та частини 1 статті 6 ГК України дозволяє дійти висновку про те, що господарська діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, здійснюється, зокрема, у формі підприємництва для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку за принципом вільного руху капіталів, товарів та послуг на території України.

45. Положеннями частини 1 статті 19 та частин 1, 2 статті 67 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання вправі без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству, зокрема, шляхом укладення договорів, що опосередковують відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами у всіх сферах господарської діяльності; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

46. Отже, господарське зобов'язання, яке виникло на підставі договору, укладеного між суб'єктами господарювання, має бути спрямоване на досягнення економічного результату для його сторін, тобто мати реальний характер та опосередковувати рух капіталів, товарів, робіт чи послуг, що є об'єктами відповідної господарської операції.

47. За змістом частин 3, 8 статті 19 ГК України вбачається, що обов'язком суб'єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

48. Аналіз приписів статей 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дозволяє зробити висновок про те, що бухгалтерський облік ведеться підприємством з метою надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; на даних бухгалтерського обліку ґрунтується податкова звітність підприємства. Бухгалтерському обліку підлягають господарській операції - дії (події), що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а також їх результати, що полягають у реальній зміні майнового стану суб'єкта господарювання. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складаються під час їх здійснення, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення господарських операцій.

49. Вирішуючи питання щодо наявних у справі доказів, господарський суд враховує інститут допустимості засобів доказування (ст. 77 ГПК України), згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

50. Відповідно до принципу належності доказів (ст. 76 ГПК України), господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.

51. Мета судового дослідження доказів полягає у з'ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов'язків (відповідальності) осіб, які є суб'єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення юридичних фактів , що мали місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд відбирає для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню.

52. Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у Постановах від 29.01.2019 у справі №911/916/15, від 29.08.2018 у справі №911/1111/15, від 05.06.2018 у справі №911/915/15 та від 18.04.2018 у справі №911/917/15.

53. Доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності покупця. Висновок про таке зроблено Верховним Судом у Постанові від 19.06.2018 у справі №804/15389/15.

54. Суд зауважує, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.

55. У зв'язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів. Отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

56. Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

57. Відтак, досліджуючи обставини виконання сторонами умов Договору поставки від № 70 від 01.05.2019, суд приймає до уваги таке.

58. Позивачем було складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 206747,76 грн, з даної суми 34457,96 грн - загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою. Реєстрація вказаної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується поданим позивачем реєстром виданих та отриманих податкових накладних (з відображенням податкових зобов'язань по контрагентам) за листопад 2021 року - лютий 2022 року.

59. Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у період з листопада 2021 року до січня 2022 року було подало до органу фіскальної служби податкові декларації з податку на додану вартість, в яких містяться податкові зобов'язання та кредит, а також розрахунки за звітний період.

60. У витягах з додатків 1 до податкових декларацій з податку на додану вартість ТзОВ «Авіон+» щодо місячних обсягів постачання та сум податку на додану вартість, що були включені до податкового кредити, містяться операція щодо постачальника з індивідуальним податковим номером 395307126587, який відповідає податковому номеру ТзОВ «Хелл Енерджі Дрінкс» з обсягом постачання (без податку на додану вартість) в розмірі 154093,00 грн та сумою податку на додану вартість в розмірі 30818,60 грн, в загальному розмірі 184911,60 грн.

61. Таким чином, з огляду на викладене, судом з'ясовано те, що позивачем складено і зареєстровано податкові накладні при здійсненні операції за спірними поставками товару. Дана господарська операція відображена у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних позивача та реєстрі отриманих податкових накладних відповідача. Відповідно, відповідачем був сформований, як покупцем, податковий кредит за фактом поставки товару.

62. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

63. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

64. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

65. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (Постанова КГС ВС від 25.06.2020 у справі N 924/233/18).

66. Законодавством покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

67. Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

68. З урахуванням наведеного, оцінивши встановлені обставини справи да докази надані сторонами у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги про стягнення 160'112,56 грн доведеними, тому задовольняє їх в повному обсязі.

69. Суд не враховує посилання відповідача на сертифікат Торгово-промисловою палати України, що засвідчує військову агресію росії проти України, як форс-мажорну обставину, та п. 11.1 Договору поставки № 70 від 01.05.2019, зважаючи на таке.

70. Дійсно, ТПП України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану…

71. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами…

72. Однак, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і під час їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести не тільки наявність таких обставин, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.

73. Проте всупереч наведеному вище відповідачем не надано доказів дотримання порядку повідомлення позивача про виникнення форс-мажору та, як наслідок, неможливість своєчасної оплати товару.

74. Суд зауважує, що відповідачем також не надано належних доказів того, що саме введення військового стану стало причиною неможливості проведення покупцем своєчасного розрахунку за поставлений згідно з Договором № 70 від 01.05.2019 товар.

75. Крім того, суд погоджується з доводами позивача про те, що введення в Україні воєнного стану (виникнення форс-мажорної обставини) є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, а не від виконання обов'язку з оплати за договором.

76. За таких обставин, з огляду на вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку щодо доказової необґрунтованості посилань відповідача на наявність підстав для звільнення останнього від обов'язку здійснити оплату отриманого товару.

Судові витрати.

77. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2'481,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» (79040, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 355, офіс 358; ідентифікаційний код 40110917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелл Енерджі Дрінкс» (03038, місто Київ, вулиця Миколи Грінченка, будинок 4; ідентифікаційний код 39530712) заборгованість за Договором поставки № 70 від 01.05.2019 в розмірі 160'112,56 грн та 2'481,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.12.2022.

Суддя Трускавецький В.П.

Попередній документ
107802148
Наступний документ
107802150
Інформація про рішення:
№ рішення: 107802149
№ справи: 914/1605/22
Дата рішення: 29.11.2022
Дата публікації: 13.12.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.01.2023)
Дата надходження: 05.01.2023
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
27.09.2022 10:30 Господарський суд Львівської області
25.10.2022 09:30 Господарський суд Львівської області
15.11.2022 10:30 Господарський суд Львівської області
29.11.2022 13:00 Господарський суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАТУЩАК ОЛЕГ ІВАНОВИЧ
суддя-доповідач:
МАТУЩАК ОЛЕГ ІВАНОВИЧ
Трускавецький В.П.
відповідач (боржник):
ТзОВ "Авіон+"
заявник апеляційної інстанції:
ТзОВ "Авіон+"
позивач (заявник):
м.Київ, ТзОВ "Хелл Енерджі Дрінкс"
ТзОВ "Хелл Енерджі Дрінкс"
суддя-учасник колегії:
МАРКО РОМАН ІВАНОВИЧ
СКРИПЧУК ОКСАНА СТЕПАНІВНА