Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201
Іменем України
12.08.2010Справа №2-33/3148-2010
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон» (99055, м.Севастополь, вул. Ген.Лебедя, 41)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Евентус-Т» (95047, м.Сімферополь, пров.Задорожний, 3/4)
про стягнення 12689.08 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники:
Позивача: Гришина Ганна Вікторівна, представник, довіреність від 05.01.2009р., ТОВ «Фаетон».
Відповідача: не з'явився, ТОВ «Евентус-Т».
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Фаетон» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Евентус-Т», та просить стягнути заборгованість у сумі 12689.08 грн.
Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки від 10 лютого 2010 року № 4941 в частині несплати поставленого позивачем товару та обґрунтовані посиланнями на статтю 692 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.
Заявою від 05 липня 2010 року позивач уточнив позовні вимоги та, у зв'язку з підписанням сторонами акту звірення взаєморозрахунків, просить суд стягнути з відповідача 12 616.92 грн. заборгованості за поставлений товар, 299.26 грн. пені та 50.81 3% річних. (а.с. 38-39).
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини відсутності суд повідомив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
10 лютого 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Евентус-Т» (покупець) укладений договір постачання, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити товар в строки, обумовлені цим договором, відповідно до замовлення покупця, а покупець, в свою чергу - прийняти та оплатити його на умовах, визначених в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (а.с. 8-11).
Товар поставляється постачальником покупцю окремими партіями на підставі замовлень покупця. Найменування та кількість товару узгоджується сторонами в замовленнях та вказуються в накладних (пункт 1.3 договору).
Відповідно до пункту 1.5 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарній (товаротранспортній) накладній з завіренням підписи або штампу, які підтверджують факт передачі товару.
Поставка товару здійснюється у відповідності до замовлення покупця, в якій вказується кількість, найменування товару та адреса поставки (пункт 3.1 договору).
Пунктом 7.1 договору сторони домовилися, що покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом 30 календарних днів зі дня його поставки. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 7.2 договору).
Строк дії договору визначений в пункті 10.1 договору - до 31 грудня 2009 року. Також сторони домовилися, що строк дії договору автоматично продовжується на один рік, у разі, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити або зупинити дію договору за 14 календарних днів до закінчення дії договору.
В період з 23 лютого 2010 року по 16 квітня 2010 року позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, всього на суму 14279.44 грн. про що свідчать відповідні накладні (а.с. 13-28).
Так, за накладною № ФС-0000159 від 23 лютого 2010 року поставлено товару на суму 735.50 грн.( а.с. 13).
- за накладною № ФС-0000161 від 23 лютого 2010 року на суму 465.56 грн. (а.с. 14);
- за накладною № ФС-0000160 від 23 лютого 2010 року на суму 707.24 грн. (а.с. 14);
- за накладною № ФС-0000107 від 24 лютого 2010 року на суму 1434.56 грн. (а.с. 15);
- за накладною № ФС-0000105 від 24 лютого 2010 року на суму 1434.56 грн. (а.с. 16);
- за накладною № ФС-0000106 від 24 лютого 2010 року на суму 1434.56 грн. (а.с. 17);
- за накладною № ФС-0000177 від 27 лютого 2010 року на суму 581.97 грн. (а.с. 18);
- за накладною № ФС-0000133 від 05 березня 2010 року на суму 1249.20 грн. (а.с. 20);
- за накладною № ФС-0000178 від 12 березня 2010 року на суму 602.35 грн. (а.с. 20);
- за накладною № ФС-0000173 від 12 березня 2010 року на суму 502.57 грн. (а.с. 21);
- за накладною № ФС-0000256 від 17 березня 2010 року на суму 190.50 грн. (а.с. 22);
- за накладною № ФС-0000259 від 19 березня 2010 року на суму 378.36 грн. (а.с. 22);
- за накладною № ФС-0000212 від 19 березня 2010 року на суму 274.23 грн. (а.с. 23);
- за накладною № ФС-0000239 від 26 березня 2010 року на суму 240.77 грн. (а.с. 24);
- за накладною № ФС-0000284 від 02 квітня 2010 року на суму 1207.50 грн. (а.с. 25);
- за накладною № ФС-0000307 від 06 квітня 2010 року на суму 200.71 грн. (а.с. 26);
- за накладною № ФС-0000372 від 16 квітня 2010 року на суму 1251.96 грн. (а.с. 27);
- за накладною № ФС-0000382 від 17 квітня 2010 року на суму 972.62 грн. (а.с. 28).
Як вказує позивач, в своїй позовній заяві, 01, 12 та 13 квітня 2010 року відповідачем перерахована сума 1000.00 грн., а 29 травня 2010 року відповідачем було здійснено повернення товару на суму 590.36 грн.
31 травня 2010 року позивач направив відповідачу листа з вимогою оплатити заборгованість в сумі 12689.08 грн.
Однак, несплата відповідачем до даного часу заборгованості з'явилася підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі накладних (а.с. 13-28) позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 14279.44 грн.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У пункті 7.1 договору сторони домовилися, що оплата за поставлений товар проводиться покупцем протягом 30 календарних днів зі дня отримання товару.
Матеріалами справі підтверджується, що позивачем було поставлено товару на суму 14279.44 грн. (а.с. 13-28).
За твердженням представника позивача, поставлений товар відповідачем був оплачений лише частково - на суму 1000.00 грн., та було здійснено повернення товару на суму 662.52 грн., що підтверджується приходною накладною № ФСФ-000007 від 29 травня 200 року (а.с. 61).
Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представника на накладних (а.с. 13-28).
Оскільки на деяких копіях накладних, що містяться в матеріалах справи відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю «Евентус-Т» є нерозбірливим, судом були досліджені оригінали накладних, зміст яких відповідає копіям та містить печатку відповідача.
Отже відповідач, прийнявши від позивача товар, прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати його вартості, однак дані зобов'язання відповідачем належним чином виконані не були.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, сума заборгованості в розмірі 12616.92 грн. відповідачем визнана, про що також свідчить підпис представника відповідача на акті звірення взаєморозрахунків станом на 24 червня 2010 року (а.с. 41).
В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Евентус-Т» заборгованості в сумі 12966.99 грн.
Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 299.26 грн. пені за прострочення платежів.
Суд вважає вимоги про стягнення пені в розмірі 299.26 грн. такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Пунктом 8.2 договору сторони домовилися, що у разі несвоєчасного проведення остаточного розрахунку за поставлену партію товару, покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення платежу від простроченої суми.
Так, як було встановлено судом, заборгованість відповідача склала 12616.92 грн.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що оплата за поставлений товар проводиться покупцем протягом 30 календарних днів зі дня отримання товар.
Судом перевірний розрахунок пені, наданий відповідачем (а.с. 40), який проведений вірно, та вважає вимоги про її стягнення такі, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 50.81 грн.
Суд вважає такі вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірений розрахунок наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим дані вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Евентус-Т» (м. Сімферополь, пров. Задорожний, 3/4 рр 26000047114801 в ЗАТ «Светбанк», м. Київ, МФО 300164, ЄДРПОУ 36394130) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон» (м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 41, рр 26002055003401 в СО ВАТ «Сведбанк», МФО 300164, ЗКПО 24847092) 12616.92 грн. заборгованості, 299.26 грн. пені, 50.81 грн. - 3% річних, 130.00 грн. - державного мита, 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.