Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
Іменем України
12.08.2010Справа №2-7/2614-2010
За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01000, м. Київ, пров. Шевченка,12) в особі Філії "Кримське Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк" (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 10)
До відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіза» (95000, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6А, ідентифікаційний код 22322342); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Альфа" (95034, м. Сімферополь, вул. Чонгарська, 1)
Про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача - Чернова Н. Г., предст., дов. № 1602 від 01.04.2010р.
Від відповідачів - 1) не з'явився (клопотання)
2) не з'явився.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до господарського суду АР Крим в особі Філії "Кримське Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіза» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Альфа", в якій просить суд визнати недійсним укладений 16 жовтня 2009 року між відповідачами договір №1/10 купівлі-продажу майна, що виставлене на торги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Господарського суду АР Крим від 27.08.2009 р. у справі №2-19/4410-2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Зіза» було визнано банкрутом та відносно нього було відкрито ліквідаційну процедуру. Позивач зазначає, що незважаючи на це, ТОВ «Зіза» уклало з ТОВ "Сіріус Альфа" договір купівлі-продажу від 16.10.2009 р., що суперечить статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Альфа" у судове засідання не з'явилося, відзив на позов не надало, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце слухання справи було проінформовано належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зіза» у судове засідання не з'явилося, однак направило до суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи на більш пізніший строк у зв'язку із закінченням строку повноважень ліквідатора.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
29.05.2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії "Кримське Центральне відділення Промінвестбанку" (правонаступником якого є позивач у справі, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зіза» (Позичальник) був укладений кредитний договір №28, за яким Банк надав Позичальникові кредит в сумі 1 000 000 грн. на умовах, встановлених цих договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.
З метою забезпечення виконання вказаного договору 04.06.2007 р. між Банком та Позичальником був укладений договір іпотеки, предметом якого є комплекс, загальною площею 2823,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Саки, вул. Промислова, 13.
Постановою Господарського суду АР Крим від 27.08.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Зіза» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрутства відповідно до статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до частин 2, 3 вищевказаної статті за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Зіза» (Продавець) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус Альфа" (Покупець) договір №1/10 купівлі-продажу, за яким Покупцю було відчужено майно, що було передано банку в іпотеку при забезпеченні виконання кредитного договору.
Вважаючи вказаний договір таким, що був укладений з порушенням положень чинного законодавства, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до суду з позовом про визнання його недійсним.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, матеріали справи свідчать, що дії арбітражного керуючого щодо проведення реалізації майна боржника, яке перебуває у заставі банку, у термін до визнання грошових вимог кредиторів, були оскаржені Банком в рамках справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіза».
Ухвалою ГС АР Крим від 04.03.2010 р. у справі №2-19/4410-2009 були визнані неправомірними дії ліквідатора ТОВ «Зіза» Майстренко П.В. щодо реалізації майна боржника, яке у тому числі перебувало у заставі Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку».
При цьому, суд виходив з наступного.
Так, відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 року № 2343-XII із змінами та доповненнями) кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, у місячний строк із дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
Тобто формування реєстру вимог кредиторів має здійснюватися після спливу місячного строку після публікації оголошення.
Оголошення про визнання боржника ТОВ «Зіза» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано в офіційному друкованому органі газеті «Голос України» № 175 (4675) від 18.09.2009 р. Оголошення про проведення відкритих торгів з продажу майна боржника було опубліковано у газеті «Кримська газета» від 15.09.2010 р., проведення торгів було призначено на 15.10.2009 р.
Згідно протоколу засідання аукціонної комісії за результатами проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Зіза» від 15.10.2009 р. № 2 аукціон визнано таким, що не відбувся та рекомендовано ліквідатору укласти договір купівлі-продажу майна, яке виставлене на аукціон, з ТОВ «Сиріус Альфа».
16.10.2009 р. між ліквідатором ТОВ «Зіза» Майстренко П.В. та директором ТОВ «Сиріус Альфа» укладено договір № 1/10 купівлі-продажу майна, яке було виставлене на торги.
Таким чином, ліквідатор ТОВ «Зіза» Майстренко П.В. здійснив реалізацію майна боржника, у тому числі яке перебувало у заставі Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку» до сформування пасиву боржника.
Згідно ст.3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 року № 2343-XII із змінами та доповненнями) при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Проте реалізація майна до формування кредиторських вимог не відповідає принципам сумлінності та розумності, які встановлені вимогами ст.3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 року № 2343-XII із змінами та доповненнями).
Факти, встановлені вищевказаною ухвалою суду, розцінюються судом в порядку статті 35 ГПК України як преюдиціальні.
Крім того, з акта №04 позапланової перевірки дотримання ліцензійних умов арбітражним керуючим, складеного 28.01.2010 р. Управлінням з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства вбачається, що арбітражним керуюючим Майстренком П. В. кошти, які одержані від реалізації майна банкрута, не були спрямовані для першочергового задоволення вимог заставодержателя (Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"), чим порушені вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 26 та ч. 6 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Отже, матеріалами справи підтверджується порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Зіза» (в особі арбітражного керуючого) вимог чинного законодавства під час укладення з ТОВ «Сиріус Альфа» договору № 1/10 купівлі-продажу від 16.10.2009 р.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи, що під час укладення між відповідачами договору купівлі-продажу майна №1/10 від 16 жовтня 2009 року були порушені вимоги чинного законодавства, зокрема, статті 3-1, 26, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд вважає, що вимоги позивача про визнання спірного договору недійсним є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати суд покладає на відповідачів згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним укладений 16 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зіза» (95000, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6А, ідентифікаційний код 22322342) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус Альфа" (95034, м. Сімферополь, вул. Чонгарська, 1, ідентифікаційний код 36692668) договір №1/10 купівлі-продажу майна, що виставлене на торги.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіза» (95000, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6А, ідентифікаційний код 22322342) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01000, м. Київ, пров. Шевченка,12) в особі Філії "Кримське Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк" (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 10) державне мито в сумі 42,50 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Альфа" (95034, м. Сімферополь, вул. Чонгарська, 1, ідентифікаційний код 36692668) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01000, м. Київ, пров. Шевченка,12) в особі Філії "Кримське Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк" (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 10) державне мито в сумі 42,50 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя господарського суду
Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний
Рішення підписано 16.08.2010 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.