Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201
Іменем України
11.08.2010Справа №2-33/3262-2010
За позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18)
до відповідача військового комісаріату АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 152)
про стягнення 1982.96 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники
Позивача: Хіліоті Вікторія Валеріївна, юрисконсульт, довіреність від 09 грудня 2009 року; відкрите акціонерне товариство «Укртелеком».
Відповідач: Григорчук Олег Анатолійович, помічник військового комісара АР Крим, довіреність від 11 січня 2010 року.
Суть спору: відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, військового комісаріату АР Крим, та просить суд стягнути 1982.96 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 132.01 грн. - індексу інфляції, 28.85 грн. - 3% річних та 59.09 грн. - пені.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач у порушення умов договору від 01 січня 2005 року № 28 своєчасно не здійснив оплату наданих позивачем телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість, та обґрунтовує посиланнями на статтю 33 Закону України «Про телекомунікації».
В судовому засіданні 11 серпня 2010 року представник позивача, відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», надав заяву, у якій просив виправити помилку, допущену при оформленні позову, та виключити з назви позивача посилання на цех телекомунікаційних послуг №4, у зв'язку з тим, що такий підрозділ відсутній (а.с. 48).
Заперечень не надійшло, суд клопотання задовольнив.
В судовому засіданні позивач надав заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 59.09 грн., інфляції в сумі 132.01 грн. та 3% річних в сумі 28.85 грн., та просив провадження в цієї частині припинити (а.с. 49).
Відповідач в судовому засіданні надав заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с.61).
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
01 січня 2005 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - підприємство зв'язку) та військовим комісаріатом (далі - споживач) укладений типовий договір про надання послуг електрозв'язку (а.с.21-22).
Відповідно до розділу 1 договору підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані у додатку 1 та безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.
Пунктом 2.1.1 договору підприємство зв'язку взяло на себе зобов'язання забезпечувати безперервне та якісне надання послуг телефонного зв'язку.
В свою чергу, споживач, відповідно до пункту 3.2.8 договору, зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, передані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими відповідно до діючого законодавства (пункт 4.1 договору).
Споживач оплачує послуги електрозв'язку згідно сумісно погодженій кредитній системі оплаті (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 4.6 договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для отримання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, передоплату їх вартості в розмірі не меншому суми послуг, наданих в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду), виходячи із фактично наданих послуг.
У зв'язку з тим, що умови договору відповідачем в частині повної та своєчасної оплати за отримані телекомунікаційні послуги порушувалися, 28 січня 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату послуг зв'язку у розмірі 1982.96 грн. (а.с.8).
Оскільки вказані вимоги відповідачем виконані не були, це з'явилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» з позовною заявою до військового комісаріату про стягнення 1982.96 грн. заборгованості за надані послуги електрозв'язку, 132.01 грн. інфляційних витрат, 28.85 грн. 3% річних та 59.09 грн. - пені.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням зобов'язання, взятого за договором про надання телекомунікаційних послуг, вони регулюються положеннями глави 48 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань, а також Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720 (надалі Правила).
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так, в пункті 3.2.8 договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефони розмови, передані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Аналогічні вимоги викладені в частинах 6, 7 пункту 32 Правил, відповідно до яких споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір та виконувати його умови; своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.
Факти отримання відповідачем телекомунікаційних послуг підтверджується рахунками відповідача (а.с.51-54).
Отже відповідач, прийнявши від позивача телекомунікаційні послуги, прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати їх вартості, однак дані зобов'язання відповідачем належним чином виконані не були, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 1982.96 грн.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів сплати заборгованості в сумі 1982.96 грн. відповідачем суду не представлено.
Крім того, заборгованість в сумі 1982.96 грн. підтверджується актом звірення взаєморозрахунків підписаного сторонами за період з 01 травня 2009 року по 31 грудня 2009 року (а.с. 50).
В судовому засіданні 11 серпня 2010 року представник відповідача підтвердив викладені в позові обставини та наявність заборгованість за ним в сумі 1982.96 грн., у зв'язку з чим надав заяву про визнання позовних вимог в цій частині.
Згідно з частинами 1, 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Однак, дослідивши довіреність представника відповідача, Григорчука Олега Анатолійовича, суд встановив відсутність таких повноважень, у зв'язку з чим відмовив у прийнятті заяви про визнання позову, але долучив її до матеріалів справи у якості доказу.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 1982.96 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Також, представником позивача було надано заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 59.09 грн., інфляції в сумі 132.01 грн. та 3% річних в сумі 28.85 грн.
Суд, в порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України перевірив повноваження представника позивача на виконання таких дій та встановив їх наявність (а.с. 34).
Також, судом було роз'яснено представнику позивача наслідки відмови від позову.
Згідно з пунктом 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Враховуючи викладене, суд прийняв відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 59.09 грн., інфляції в сумі 132.01 грн. та 3% річних в сумі 28.85 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 80, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з військового комісаріату АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 152, рр 35210036000264 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 07785820) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (м. Керч, вул. Кірова, 1 рр 2600416583 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 22236588) заборгованість в сумі 1982.96 грн., державне мито в сумі 102.00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236.00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення пені в розмірі 59.09 грн., інфляції в сумі 132.01 грн. та 3% річних в сумі 28.85 грн. провадження у справі припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.