27 липня 2010 р. № 44/112-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоУдовиченка О.С.,
суддівЗаріцької А.О.,
Панової І.Ю.
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіс"
на ухвалу
та постанову Господарського суду міста Києва від 29 березня 2010 року
Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2010 року
у справі
Господарського суду№ 44/112-б
міста Києва
за заявою
до
розпорядник майнапублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіс"
Кіцул С.Б.
провизнання банкрутом
за участю представників: не з'явилися,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 лютого 2010 року порушено провадження у справі № 44/112-6 за заявою ПАТ "Альфа - Банк" про визнання банкрутом ТОВ "Інвестсервіс".
Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 29 березня 2010 року (суддя Чеберяк П.П.) визнано розмір вимог ПАТ "Альфа - Банк" в сумі 2 434 144, 31 дол. США; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б., та інше.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2010 року (колегія суддів: Гарник Л.Л. -головуючий, Верховець А.А., Іваненко Я.Л.) ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції боржник подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ст. 105 ГПК України, просив ухвалу та постанову скасувати.
В обґрунтування касаційної скарги заявник не наводить доводів в підтвердження вимог скасування вказаних судових актів та не наводить норм права, які він вважає порушеними місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень.
Доповнень до касаційної скарги не надходило.
Колегія суддів Вищого господарського суду України перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція виходить з обставин встановлених судом першої та апеляційної інстанції.
За приписами ст. 105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. Постанова надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.
Доводи боржника про порушення судом апеляційної інстанції ст. 105 ГПК України спростовуються матеріалами справи, а саме відтиском штампу суду про направлення копії постанови сторонами у справі (т. 2 а.с. 141 зворот).
До того ж, з постанови Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2010 року вбачається, що апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду від 29 березня 2010 року у даній справі подано боржником, представник якого був присутнім у судовому засіданні при винесенні судом оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Згідно із приписами ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Відтак, матеріалами справи стверджено, що боржник мав можливість належним чином оскаржити постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу місцевого господарського суду з наведенням усіх доводів та міркувань, з приводу порушених, на його думку, судами норм матеріального та процесуального права і підстав, з яких він вбачає незаконність прийнятих у справі рішень.
Касаційна скарга судом касаційної інстанції розглянута відповідно до вимог ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, перевірено правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, застосування положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2010 року та ухвали Господарського суду міста Києва від 29 березня 2010 року у справі № 44/112-б, а тому вони підлягають залишенню без змін.
Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіс" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2010 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 березня 2010 року у справі № 44/112-б залишити без змін.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Удовиченко
Судді А. Заріцька
І. Панова