12 серпня 2010 р. № 18/82
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Першиков Є.В.
судді: Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтер Холдінг"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р.
у справі
господарського суду№18/82
міста Києва
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтер Холдінг"
докомунального підприємства Шевченківського району міста Києва "Центрінвест"
за участю
представників сторін:
позивача -
відповідача -стягнення 3 600,00грн.
пр. Василенко Н.О. -дов. б/н від 25.02.10р.
не з'явився
Розпорядженням №02.03-10/495 від 10.08.2010р. змінено склад колегії суддів у справі №18/82 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.
У лютому 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтер Холдінг" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до комунального підприємства Шевченківського району міста Києва "Центрінвест" про стягнення з відповідача на користь позивача сплачених останнім коштів на виконання робіт в розмірі 3 600,00грн., пені в розмірі 308,52грн., інфляційних у розмірі 1 843,20грн. та судові витрати.
Відповідач у відзиві на позов заперечував, зазначав, що ще у вересні 2006 року виконав свої зобов'язання: забезпечив вихід спеціалістів для обстеження земельної ділянки, здійснив фіксацію розміщення земельної ділянки на план-схемі міста, надав консультативну допомогу позивачеві щодо порядку оформлення документів.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2010р. (суддя Мандриченко О.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 600,00грн. сплачених на виконання робіт та пропорційно судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідач не надав доказів виконання належним чином зобов'язання, передбачені договором №29/06 від 11.08.2006р., не виконав роботи передбачені вказаним договором, а позивач перерахував відповідачу авансовий платіж який був передбачений договором, отже з останнього підлягає стягненню 3 600,00грн. сума перерахованого позивачем авансу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, комунальне підприємство Шевченківського району міста Києва "Центрінвест"звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило скасувати рішення по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р. (судді Смірнова Л.Г., Алданова С.О., Тищенко О.В.) рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2010р. скасовано та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що договір №29/06 від 11.08.2006р., на підставі якого позивачем перерахований на користь відповідача аванс, не припинений, строк виконання відповідачем своїх обов'язків не настав, то підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтер Холдінг" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 11.08.2006р. між сторонами по справі було укладено Договір №29/06, згідно п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести роботу по збору інформації для нового будівництва на земельній ділянці за адресою: вул. Якіра №16, №18, №20-А в Шевченківському районі м. Києва.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що виконавець зобов'язується зібрати інформацію по зазначеній земельній ділянці та підготувати проект інвестиційного договору.
Відповідно до п.3.1 Договору загальна сума за виконання умов цього Договору з податком на додану вартість становить 3 600,00грн.
Як визначено у п.3.2 Договору, оплата здійснюється замовником у національній валюті -гривні, на поточний рахунок виконавця протягом п'яти календарних днів з дня підписання даного Договору.
Згідно із п.4.1 Договору він діє з моменту реєстрації, яка здійснюється КП "Центрінвест", до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання умов Договору позивач згідно платіжного доручення №212 від 22.08.2006р. перерахував на рахунок відповідача 3 600,00грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, натомість відповідач своїх обов'язків не виконав, отже суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 600,00грн. сума перерахованого авансу.
Однак з таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції зазначивши, що згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд апеляційної інстанції проаналізував умови Договору №29/06 від 11.08.2006р. та дійшов висновку про те, що строк (термін) виконання відповідачем обов'язку не встановлений.
Також, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що звернення позивача до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 3 600,00грн. не є пред'явленням вимоги до відповідача в розумінні ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України зазначивши, що позовною заявою є документ, який пред'являється позивачем до суду, а не до відповідача, в установленій законом формі і містить прохання про примусовий захист судом порушеного права чи інтересу. Метою позову є розгляд спору і захист порушених суб'єктивних прав або законних інтересів. З цього випливає, що на момент звернення до суду з позовною заявою мають бути наявні вже порушені права або інтереси заявника, при цьому порушення прав позивача не може пов'язуватись із зверненням останнього до суду з позовом. Отже, позовна заява, подана заявником до суду, не може розглядатись як вимога про сплату боргу відповідачем в розумінні ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.
За таких підстав та враховуючи той факт, що договір №29/06 від 11.08.2006р., на підставі якого позивачем перерахований на користь відповідача аванс, не припинений, строк виконання відповідачем своїх обов'язків не настав, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки при вирішенні спору судом апеляційної інстанції спірним правовідношенням надано правову оцінку як стягнення боргу, а не повернення попередньої оплати, що є не тотожнім.
Відповідно до ч.3 ст.612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтер Холдінг", оскільки судом першої інстанції було повно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення з вірно застосованими нормами матеріального права, що дає підстави залишити його без змін, а натомість суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права та скасував законне рішення господарського суду, що є підставою для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду та залишенню в силі рішення господарського суду міста Києва.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтер Холдінг" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р. у справі №18/82 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2010р. у справі №18/82 залишити в силі.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
Г. Кравчук