12 серпня 2010 р. № 2-21/6249.1-2009(2-3/10534-2008)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Першиков Є.В.,
судді: Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.
розглянувши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2010р.
у справі
господарського суду№2-21/6249.1-2009
Автономної Республіки Крим
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до
третя особа
за участюЗалізничненської сільської ради Бахчисарайського району
інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим
прокуратури Автономної Республіки Крим
про
за участю прокуратури -
представників сторін:
позивача -
відповідача -
третьої особи -визнання права власності
прокурор відділу Генеральної прокуратури України Рудак О.В., посв. №72
не з'явився
не з'явився
не з'явився
Розпорядженням №02.03-10/495 від 10.08.2010р. змінено склад колегії суддів у справі №2-21/6249.1-2009 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.
У листопаді 2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Залізничнинської сільської ради про визнання за позивачем права власності на кафе "Встреча", яке на підставі технічного паспорту від 14.01.2008р. складається із будівлі кафе-бару (літер А) та навісу (літер а), розташовані по АДРЕСА_1.
Позовні вимоги були вмотивовані рішеннями Залізничнинської сільської ради від 26.12.2001р. №10-146.20, від 20.01.2004р. №8-91.18, від 27.02.2004р. №5-09а, від 28.10.2005р. №9-181.35, від 10.06.2006р. №8-18, від 27.10.2008р. №4-153.14, договором оренди земельної ділянки від 18.01.2002р., витягом з протоколу засідання малої містобудівельної ради від 11.11.1998р., договором оренди земельної ділянки від 30.09.2004р., актом приймання-передачі земельної ділянки від 05.11.2004р., проектом землеустрою відводу земельної ділянки та ст.ст.375, 376 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2008р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано за суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 право власності на кафе "Встреча", яке на підставі технічного паспорту від 14.01.2008р. складається із будівлі кафе-бару (літер А) та навісу (літер а), розташовані по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними та підтвердженими матеріалами справи.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2009р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2008р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2009р. залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим.
Під час нового розгляду рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2010р. (суддя Чонгова С.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2010р. (судді Плут В.М., Гонтар В.І., Голик В.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, посилаючись на те, що згідно із рішенням Залізничненсько сільської ради Бахчисарайського району від 21.10.2009р. та укладеним договором оренди, спірна земельна ділянка відведена позивачу з метою її використання саме для обслуговування кафе, а не для розміщення на цій ділянці будівлі кафе або павільйонів.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши думку присутнього в судовому засіданні прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що рішенням 22-ої сесії 23-го скликання Залізничненської сільської ради Бахчисарайського району від 26.12.2001р. №10-146.20 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 був затверджений проект відводу земельної ділянки для обслуговування кафе "Встреча" та була надана в оренду строком на 2 роки земельна ділянка, площею 0,0180га, у тому числі за угіддями згідно форми №6-зем: 0,0180га - вулиці, площі, по АДРЕСА_1 для обслуговування кафе "Встреча" за рахунок земель загального користування Залізничненьскої сільської ради, а також було надано у тимчасове користування на період благоустрою, що примикає до кафе земельну ділянку площею 0,0162га, у тому числі за угіддями згідно форми №6-зем 0,0162га - вулиці, площі, за рахунок земель загального користування Залізничненської сільської ради.
18.01.2002р. між Залізничненською сільською радою Бахчисарайського району та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивач прийняв в оренду строком на 2 роки земельну ділянку, площею 0,0180га, у тому числі по угіддям згідно форми №6-зем 0,0180га для обслуговування кафе "Встреча" за рахунок земель загального користування Залізничненської сільської ради, та було передано у тимчасове користування на період благоустрою кафе земельну ділянку, площею 0,0162га, у тому числі за рахунок земель загального користування Залізничненьскої сільської ради.
Рішенням Залізничненьскої сільської ради Бахчисарайського району від 20.01.2004р. №8-91-18 продовжений термін дії договору оренди земельної ділянки від 18.01.2002р. на строк 5 років.
28.10.2005 рішенням 21-ої сесії 4-го скликання Залізничненьскої сільської ради Бахчисарайського району №9-181.35 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 був наданий дозвіл на проведення реконструкції кафе-бару "Встреча", яке розташоване по АДРЕСА_1.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що реконструкція кафе проводилась госпспособом та була закінчена у 2006 році.
Згідно із висновку Республіканського підприємства "Кримська комплексна архітектурно-реставраційна майстерня "Укрпроектреставрація" від 03.05.2006р., об'єкт - кафе "Встреча" відповідає технічним вимогам та може бути пред'явлений державній приймальній комісії для вводу в експлуатацію.
Однак, судами при розгляді справи по суті встановлено, що будівля реконструйованого кафе зайняла земельну ділянку площею 0,162 га., яка була надана на період благоустрою кафе.
10.06.2006р. Залізничненська сільська рада Бахчисарайського району, розглянувши заяву суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, своїм рішенням №8-18, дала згоду на складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки площею 0,0205 га, яка прилягає до існуючого кафе "Встреча", встановивши строк складання проекту до 01.01.2007р.
Проект відводу земельної ділянки виконувало приватне підприємство "Землемер" та проект був переданий в Рескомзем. При цьому, висновок Державної експертизи землевпорядної документації при Рескомземе №14/1 був датований 25.01.2007р., але узгоджений був 26.09.2008р.
29.09.2008р. після отримання затвердженого проекту земельної ділянки, позивач звернувся до відповідача з проханням розглянути питання про затвердження наданого проекту відводу та укладення договору оренди.
27.10.2008р. на 18-й сесії 5-го скликання Залізничненьскою сільською радою Бахчисарайського району було прийнято рішення за №4-153.14, яким позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою з відводу земельної ділянки, а також відмовлено в укладенні з ним в договорі оренди землі на земельну ділянку площею 0,0195га у АДРЕСА_1 для обслуговування кафе "Встреча" та обслуговування павільйону.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, посилаючись на норми ст.ст.375, 376 Цивільного кодексу України, просив суд визнати за ним право власності на кафе "Встреча", оскільки вважає, що на законних підставах користувався земельною ділянкою площею 0,0162 га, як і земельною ділянкою площею 0,0180 га, що розташовані по АДРЕСА_1, на протязі 2001-2002 років та згідно затвердженого Містобудівельною Радою проекту здійснював будівництво та реконструкцію кафе "Встреча" господарським способом за власні кошти.
Однак, відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу Україні житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Також, вимогами ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано за рішенням суду за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.10.2009р. рішенням Залізничненьскої сільської ради Бахчисарайського району 23 сесії 5-го скликання №12-229.47 "Про затвердження грошової нормативної оцінки земельної ділянки" було затверджено надану суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 технічну документацію від 10.08.2009р. нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0375га, що передається в оренду суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 для обслуговування кафе "Встреча", та розташованому за адресою АДРЕСА_1, яка склала 79 069,92грн., що в розрахунку на 1м2 складає 210,85грн., зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 укласти та зареєструвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0375га, для обслуговування кафе "Встреча" та торгівельного павільйону у встановленому законом порядку.
На підставі зазначеного рішення 14.01.2010р. між позивачем т відповідачем був укладений договір оренди землі, яким в оренду передана земельна ділянка площею 0,0375га по АДРЕСА_1 для обслуговування кафе "Встреча", зареєстрований Бахчисарайським відділом Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" при Держкомземі України по земельним ресурсам 20.01.2010р. за №041000400003.
Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що у підприємця є лише дозвіл на тимчасово зайняття земельної ділянки з призначенням: "для обслуговування". Тобто земельна ділянка у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухомі майно не надавалась, що свідчить про неможливість застосування судами положень ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України, а тому дійшли висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2010р. у справі №2-21/6249.1-2009 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
Г. Кравчук