ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
30 червня 2010 року 09:45 № 2а-8946/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент-Медікал"
до Київська регіональна митниця
про скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 29.03.2010р. №56
за участю представників сторін:
від позивача: Слуцька О.М. - за довіреністю;
Амалян А.В. НОМЕР_1;
від відповідача: Милацька Н.М. за довіреністю.
встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕНТ-МЕДІКАЛ» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, Київської регіональної митниці, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р»від 29.03.2010 року №56 на суму 17 167,37 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення винесене Київською регіональною митницею форми «Р»від 29.03.2010 року № 56 на суму 17 167,37 грн. з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновки викладені в Акті перевірки, на підставі яких приймалося податкове повідомлення, суперечать чинному законодавству, а тому податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню.
В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги і просив їх задоволити в повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що митний орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме керуючись Митним кодексом України, постановами Кабінету Міністрів України та наказами Державної митної служби України.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задовольню з огляду на наступне.
Київською регіональною митницею було проведено камеральну перевірку на дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНТ -МЕДІКАЛ»законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів у товарній позиції 9021 «пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці, шини та інші пристрої для лікування переломів, штучні частини тіла, слухові апарати та інші апарати, які носять на собі з собою або імплантують в тіло, щоб комплексувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду»за ВМД від 08.05.2008 року № 100000003/2008/611191 (товар № 1), від 27.03.2008 року № 10000000/200//609758 (товар №2), від 30.11.2007 року № 100000003/2007/314592 (товар № 2), під час проведення якої встановлено методологічну помилку -факт неправомірного застосування підприємством пільги по сплаті податку на додану вартість.
За результатами камеральної перевірки складено Акт № к/4/10/100000000/35428522 від 23.02.2010 року, з якого вбачається що Позивачем помилково застосована пільга по сплаті податку на додану вартість при ввезені на митну територію товарів згідно наступних ВМД від 08.05.2008 року № 100000003/2008/611191 (товар № 1), від 27.03.2008 року № 10000000/200//609758 (товар №2), від 30.11.2007 року № 100000003/2007/314592 (товар № 2), а тому було винесене відповідне рішення.
З матеріалів справи вбачається та не спростовано в судовому засіданні Відповідачем те, що у період з листопада 2007 року по травень 2008 року включно Київська регіональна митниця, приймаючи вищезазначені вантажно митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалась з відомостями щодо звільнення підприємства від сплати ПДВ на підставі п.п. 5.1.7. п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», яким зазначено, що звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.
Відповідач зазначив, що перевірка проведена відповідно до пп. в п. 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», при цьому дана норма дійсно визначає випадки, у яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити податкове зобов'язання платника податків.
Проте, відповідно до п. г п. 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість при розмитнені товарів відповідно вказаних вище вантажно-митних декларацій було визначено контролюючим органом -відповідною митницею -при здійснені процедури розмитнення.
Відповідно до пп. 4.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, аналіз вищевказаної норми дає зрозуміти, що органом, відповідальним за нарахування податку на додану вартість при здійснені розмитнення товарів є відповідний митний орган -і при розмитнені товарів Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕНТ-МЕДІКАЛ»цілком виконало вимоги чинного законодавства.
За таких обставин, суд погоджується з позицією Позивача, що митниця не мала правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, посилаючись на порушення підпункту 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки під час митного оформлення посадовими особами митниці визнано правомірним звільнення підприємства від сплати податку на додану вартість.
Крім того, здійснення камеральної перевірки та перерахунок податкових зобов'язань підприємства із посиланням на пп. в п. 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»та на ст. 69 Митного кодексу України, відповідно до якої, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи, суд вважає не правомірною, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»- платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.
Відповідно до пп.4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажно митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення Позивача від сплати податку на додану вартість, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до пункту 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп.. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення пп. в пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
До того ж, митним органом не наведені достатні підстави за наявності яких митниця могла вважати, що мають місце порушення законодавства.
Виходячи з вище викладеного та у відповідності до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постановив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНТ-МЕДІКАЛ»задоволити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р»від 29.03.2010 року № 56 на суму 17 167,37 грн.
Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕНТ-МЕДІКАЛ»з Державного бюджету України (за місцезнаходженням Київської регіональної митниці) судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко